Постанова № 20603710, 13.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2011 року № 2а-17418/11/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ПЕЛЕТА»

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 р. № 0000452202

суддяДобрянська Я.І.

секретар с/зЮзина О.В.

представники: від позивача:ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 21.11.2011 р.) від відповідача:ОСОБА_4 (довіреність № 1328/9/10 від 14.03.2011 р.) На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.12.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ПЕЛЕТА»з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 р. № 0000452202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-17418/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 20.06.2011 р. № 0000452202.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку в Акті перевірки щодо порушення позивачем термінів розрахунків згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 р. № 0000452202 про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 р. № 0000452202, внаслідок встановлених порушень позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011 року ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»було отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000452202 від 20 червня 2011 року.

Згідно даного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі Акта № 52/22-02-36632038 від 09.06.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 22.03.2010 р. № АК-11-380-04428/09 згідно з повідомленням банку ПАТ «Юнікс Банк»від 06.05.2011 року № 14.-3-3197 (далі також Акт перевірки), ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено порушення з боку ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»статті 2 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до порушення термінів розрахунків в іноземній валюті за контрактом від 22.03.2010 № АК-11-380-04428/09 з фірмою Kahl GmbН &Со. КG»(Німеччина) на суму 794 726, 25 євро на 50 днів та на суму 1 854 361, 25 євро на 14 днів та нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 2 219 814, 55 грн. пені за порушення термінів у сфері ЗЕД (код платежу 21081000).

Позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору та оскаржив податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000452202 від 20 червня 2011 року в адміністративному порядку відповідно до статей 55, 56 Податкового кодексу України до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 23.08.2011 р. № 8516/10/25-114 Державна податкова адміністрація у м. Києві залишила первинну скаргу ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000452202 від 20 червня 2011 року - без змін.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 26.10.2011 р. № 4301/6/10-2415 Державна податкова служба України залишила скаргу ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000452202 від 20 червня 2011 року - без змін.

Зважаючи на зазначене, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 20.06.2011 р. № 0000452202, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Про оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000452202 від 20 червня 2011 року в судовому порядку позивач повідомив ДПІ у Подільському районі м. Києва листом № 129 від 08.11.2011 року, та Державну податкову адміністрацію України листом № 129/1 від 08.11.2011 року.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як видно з наявних матеріалів справи, на виконання умов контракту від 22.03.2010 року № АК-11-380-04428/09 ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»здійснило авансові платежі на користь нерезидента 07.10.2010 року на суму 794 726,25 євро та 26.11.2010 року на суму 1 059 635,00 євро.

Відповідно до умов контракту, постачання обладнання здійснюється упродовж 6 (шести) місяців від дати отримання Продавцем авансових платежів. Тобто граничний термін надходження імпортного товару за здійсненими авансовими платежами становить 05.04.2011 року та 25.05.2011 року відповідно.

Сторони погодили умови постачання: FСА - Райнбек, Німеччина, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2000 року. Зобов'язання Продавця (Kahl GmbН &Со. КG») з поставки обладнання вважається виконаним з моменту завантаження обладнання до транспортного засобу перевізника, вибраного Покупцем та здійсненні всіх митних формальностей в країні Продавця.

Зобов'язання з постачання товару за авансовими платежами 794 726,25 євро та 1 059 635,00 євро Продавцем виконано 25.02.2011 року, 01.03.2011 року, 01.03.2011 року, 14.03.2011 року, 23.03.2011 року, 24.03.2011 року, 29.03.2011 року, 06.04.2011 року, 07.04.2011 року та 20.04.2011 року, що підтверджується проставленням зазначених дат в графі «4»СМR (міжнародних транспортних накладних) та відповідною печаткою про прийняття обладнання до перевезення в графі 22 СМR.

Отже, після належного виконання зобов'язання Продавцем, а саме - передачі обладнання ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»відповідно до умов контракту, не може йти мова про відстрочення поставки, адже саме зобов'язання з поставки обладнання вже припинило своє існування і право власності на обладнання перейшло до Покупця.

З урахуванням того, що Продавцем та Покупцем умовами контракту передбачено виконання зобов'язання щодо поставки обладнання без ввезення на митну територію України, момент виконання зобов'язання за вказаним контрактом та переходу права власності на обладнання не пов'язаний безпосередньо з моментом здійснення імпорту - тобто моментом перетину митного кордону України.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи, на момент проведення зазначеної перевірки позивача, обладнання, поставку якого здійснено позивачу по зовнішньоекономічному контракту, фактично було ввезено на митну територію України.

Зазначений факт посвідчує штамп «під митним контролем»на товаросупровідних документах з відповідною датою, які надано податковому органу під час проведення перевірки, та які наявні в матеріалах справи

Таким чином, не врахувавши даної обставини, ДПІ у Подільському районі м. Києва дійшла помилкового висновку, що станом на 08.06.2011 року товар від нерезидента не надійшов (абз. 6 розділ 3 Акта перевірки) і підприємством порушено 180 - денний термін щодо здійснення імпортних операцій на умовах відстрочення поставки.

В даному випадку відповідач вважає, що відповідно до п.п. 3 п. 3 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136, підставою для зняття банком з валютного контролю імпортної операції резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України є ВМД та наявність інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг, у зв'язку з чим, ПАТ «Юнекс Банк»листом від 06.05.2011 року № 14.3-3197 повідомив ДПІ у Подільському районі м. Києва про факт порушення ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»валютного законодавства.

Однак, як видно з наявних матеріалів справи, податковий орган при здійсненні обов'язку щодо перевірки наявності чи відсутності зазначених порушень не в повному обсязі дослідив надані підприємством документи, а саме, відповідачем не було досліджено наданих позивачем СМR (міжнародних транспортних накладних) на відповідну кількість обладнання, а також Актів про розміщення обладнання на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ на підставі договору № 22/02-11 від 25.02.2011 року, а саме:

№ з/пДокументНомер документаДатаСума

1Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/00602.03.2011 р.364 164,00 євро

2Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/00909.03.2011 р.278 587,00 євро

3Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/00804.03.2011 р.240 124,00 євро

4Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/01018.03.2011 р.272 853,00 євро

5Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/01230.03.2011 р.96 265,00 євро

6Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/01130.03.2011 р.96 265,00 євро

7Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/01314.04.2011 р.144 470,00 євро

8Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/01713.04.2011 р.96 265,00 євро

9Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/01613.04.2011 р.96 265,00 євро

10Акт про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ.125000022/1/02126.04.2011 р.199 794,00 євро № з/пДокументДатаВага

1СМR25.02.2011 р.19933,00 кг

2СМR01.03.2011 р.19735,00 кг

3СМR01.03.2011 р.14173,00 кг

4СМR14.03.2011 р.7650,00 кг

5СМR23.03.2011 р.14000,00 кг

6СМR24.03.2011 р.14000,00 кг

7СМR29.03.2011 р.9800,00 кг

8СМR06.04.2011 р.14000,00 кг

9СМR07.04.2011 р.14000,00 кг

10СМR20.04.2011 р.6403,00 кг Як вбачається з Акта перевірки, висновок відповідача про порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтується на тому, що, на думку відповідача, моментом здійснення поставки у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається момент завершення усіх процедур митного оформлення, тобто дата завершення оформлення ВМД (вантажної митної декларації).

Суд не погоджується із таким висновком відповідача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з абзацом 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ, моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується від продавця до покупця.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України»визначено Митним кодексом України.

Зокрема, п. 2 ст. 1 Митного кодексу України термін «ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі території України»означає сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України «переміщення товарів через митний кордон України»визначається як ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України «пропуск товарів через митний кордон України»визначається як дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Стаття 43 Митного кодексу України встановлює, що у разі ввезення на митну територію України, тобто територію, на яку поширюється виключна юрисдикція України, товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетину ними митного кордону. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп «Під митним контролем»на товаросупровідних документах з відповідною датою.

Таким чином, штамп Київської обласної митниці «під митним контролем»на СМR та Актах про розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ, що надані під час проведення перевірки податковому органу, свідчать про перетин товаром (лінія по виробництву гранул з біомаси) митного кордону України без порушення встановленого законодавством терміну, а саме:

При контрольній даті - 05.04.2011 року по платіжному дорученню від 07.10.2010 року на суму 794 726,25 євро:

- товар за реєстраційним номером АА9354СО/АА2254ХТ вартістю 364 164,00 євро перетнув митний кордон України 02.03.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 02.03.2011 року згідно акта № 125000022/1/006;

- товар за реєстраційним номером 24118КА/АА2857ХХ вартістю 240 124,00 євро перетнув митний кордон України 04.03.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 04.03.2011 року згідно акта № 125000022/1/008;

- товар за реєстраційним номером 10250КА/15723КА вартістю 278 587,00 євро перетнув митний кордон України 09.03.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 09.03.2011 року згідно акта № 125000022/1/009.

При контрольній даті - 25.05.2011 року по платіжному дорученню від 26.11.2010 року на суму 1 059 635,00 євро:

- товар за реєстраційним номером АА9354СО/АА2254ХТ вартістю 272 853,00 євро перетнув митний кордон України 17.03.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 18.03.2011 року згідно акта № 125000022/1/010;

- товар за реєстраційним номером WSZU332/WSZ71FА вартістю 96 265,00 євро перетнув митний кордон України 29.03.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 30.03.2011 року згідно акта № 125000022/1/011;

- товар за реєстраційним номером WSZ06GN/WSZ22FE вартістю 96 265,00 євро перетнув митний кордон України 29.03.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 30.03.2011 року згідно акта № 125000022/1/012;

- товар за реєстраційним номером АА9352СО/АА2252ХТ вартістю 144 470 євро перетнув митний кордон України 04.04.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 04.04.2011 року згідно акта № 125000022/1/013;

- товар за реєстраційним номером WR9404E/WSZ45FG вартістю 96 265,00 євро перетнув митний кордон України 12.04.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 13.04.2011 року згідно акта № 125000022/1/016;

- товар за реєстраційним номером WSZ50HU/WR96431 вартістю 96 265,00 євро перетнув митний кордон України 12.04.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 13.04.2011 року згідно акта № 125000022/1/017;

- товар за реєстраційним номером ВС2857ВМ/ВС1664ХТ вартістю 199 794,00 євро перетнув митний кордон України 26.04.2011 року і розміщений на тимчасове зберігання на СТЗ 26.04.2011 згідно акта № 125000022/1/021.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків розрахунків, передбачених ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми митної вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Як було зазначено вище, відповідно до статті 43 Митного Кодексу України встановлюється, що у разі ввезення на митну територію України, тобто територію, на яку поширюється виключна юриспруденція Україні товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетину ними митного кордону.

Отже, законодавець момент здійснення імпорту повязує з наявністю будь-якої із двох умов: або з моментом перетину товаром митного кордону України або з переходом права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, законодавство пов'язує здійснення імпортної поставки з моментом перетину митного кордону або з моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця.

Термін «митний кордон України»визначено Митним кодексом України в ст.6, а саме: «Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України».

З наведено вище, та аналізу зазначеного законодавства, судом вбачається, що терміни розрахунків згідно Закону України «Про порядок здійснення прорахунків в іноземній валюті»позивачем порушені не були.

Зважаючи на те, що перебування товарів під митним контролем неможливе без їх фактичного ввезення в Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (у вищевказаному випадку СМR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем»з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України, то за таких обставин датою імпорту є не дата оформлення ВМД, як вважає відповідач в Акті перевірки, а дата фактичного перетину митного кордону.

Висновок відповідача в Акті перевірки стосовно того, що моментом здійснення імпорту за вищезазначеною імпортною операцією є дата оформлення вантажно-митної декларації суд вважає таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, зважаючи також на наступне.

Вантажна митна декларація (ВМД) згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж (зокрема, CMR). На цьому документі проставляється відтиск штампа «під митним контролем»(імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «під митним контролем»(імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався (лист Держмитслужби України від 07.12.1995 р. № 11/18-5435).

Первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відтиску штампа «під митним контролем»(імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Як видно з матеріалів справи, на відповідних CMR Київською обласною митницею проставлено штампи «Під митним контролем»02.03.2011 року, 04.03.2011 року, 09.03.2011 року - при контрольній даті - 05.04.2011 року, та 17.03.2011 року, 29.03.2011 року, 29.03.2011 року, 04.04.2011 року, 12.04.2011 року, 12.04.2011 року, 26.04.2011 року - при контрольній даті - 25.05.2011 року, та зазначеними ж датами товар розміщений на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ згідно наведених вище актів.

А отже, зазначене підтверджує факт та дату фактичного переміщення через митний кордон України товарів (перетин товаром митного кордону України).

З огляду на викладене вбачається, що відповідачем помилково ототожнюються поняття «перетину товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і підтверджується оформленою ВМД.

Також суд зазначає, що позиція відносно того, що імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного кордону України, а не з моменту оформлення ВМД встановлена Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 р. по справі №К-13382/08, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2009 р. по справі № К-14713/08, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.05.2009 р. по справі № К-37349/06.

Крім того, Вищий адміністративний суд України інформаційним листом від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»роз'яснив наступне: у Вищому адміністративному суді України склалася усталена практика розгляду спорів, пов'язаних із нарахуванням і стягненням штрафних санкцій за несвоєчасні поставки в Україну товарів, що імпортуються. Моментом, з якого товари є імпортованими в Україну, судом обґрунтовано визначено момент перетину такими товарами митного кордону України незалежно від їх подальшого митного оформлення. Судова практика Вищого адміністративного суду України в розглядуваній категорії справ може вважатися справедливою і такою, що відповідає чинному законодавству України, у зв'язку з чим підстав для її зміни не вбачається.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 (далі Інструкція), вважаючи моментом здійснення імпорту дату оформлення вантажно-митної декларації.

Відповідно до п.п.3 п.3 цієї Інструкції, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після предявлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, що оплачені резидентом. Якщо цим документом є ВМД, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.

А отже, зазначеною Інструкцією встановлюється лише можливість використання ВМД для зняття з контролю.

Таким чином, жодним нормативно-правовим актом України не встановлюється правило, згідно якого єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД.

Отже, проаналізувавши зазначене законодавство та наявні матеріали справи, суд вважає висновки відповідача, викладені в Акті перевірки такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а винесене на підставі Акта перевірки податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 р. № 0000452202 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було порушено 180-денного терміну здійснення імпортної операції, відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачем не було доведено суду правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 р. № 0000452202.

Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог, що також підтверджується допустимими доказами.

А відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, ст.ст. 158-163, ст. 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 20.06.2011 р. № 0000452202.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 15.12.2011 р.