Постанова № 20603673, 08.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2011 року 14:38 № 2а-7936/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Демо ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

проскасування рішення від 10.01.2011 № 0000022301 Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Демо ЛТД»(далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі відповідач), у якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 № 0000022301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право позивача на податковий кредит підтверджується податковими накладними, а висновок відповідача про те, що відсутність підтвердження факту декларування податкових зобовязань з податку на додану вартість з боку контрагента свідчить про недостовірність нарахування позивачем податкового кредиту, є безпідставним і суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Демо ЛТД»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»(далі - Контрагент) за наслідком якої складено акт від 23.12.2010 року № 8510/23-1/21591821 (далі Акт перевірки).

Як випливає зі змісту Акту перевірки податкова служба дійшла висновку про фіктивність правочинів позивача з Контрагентом, оскільки в останнього не було трудових, матеріальних та інших ресурсів, які б дозволили реально виконати роботи. Вказаний висновок зокрема ґрунтується на свідченнях директора Контрагента в рамках кримінальної справи №69-107, згідно яких останній не мав на меті здійснювати реальну діяльність.

В ході розгляду справи судом зясувалось, що вказана кримінальна справа за ч.2. статі 205 відносно директора Контрагента закрита. Разом з тим, згідно листа ДПА України від 29.07.11 відносно вказаної особи наявна інша кримінальна справа за ч.2. ст.. 367 КК України. ОСОБА_1 дійсно є засновником та директором ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», проте неналежно віднісся до своїх службових обовязків, що призвело до здійснення не уповноваженою особою видимості фінансово-господарської діяльності ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп». Кримінальна справа направлена до суду 20.09.2011р.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст..71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на фактичну «безтоварність»Договору № 02-02-10 від 01 лютого 2010 року (далі - Договір), судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у слідчих органів, заслухано свідків.

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання всіх доказів, а тому вирішує справу на підстави наявних матеріалів останньої.

Позивачем укладено договір № 17-12-09 від 31 грудня 2009 року з ДП «Судовий будівельно-експертний цент»предметом якого було виконання робіт з технічного обслуговування обладнання котельної на базі 3-х водогрійних котлів фірми Viessmann (Німеччина) за адресою м. Київ вул.. Соломянська 2-А. Вказаний договір не передбачає залучення позивачем третіх осіб на умовах субпідряду.

Проте Позивачем було укладено договір № 02-02-10 від 01 лютого 2010 року з ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП»(далі - Договір) предметом якого технічне обслуговування обладнання котельні базі 3-х водогрійних котлів фірми Viessmann (Німеччина) та газопроводу низького тиску за адресою м. Київ вул.. Соломянська 2-А.

Згідно п.3.1. Договору загальна вартість робіт визначається згідно виставленого виконавцем рахунку.

На виконання Договору було підписано акт приймання виконаних робіт від 09 березня 2010 року та від 05 квітня 2010 року. Згідно вказаних актів засвідчувався факт виконання технічного обслуговування котельні на базі 3-х водогрійних котлів фірми Viessmann та газопроводу низького тиску.

Судом було заслухано свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_2 повідомив суд, що він є начальником експлуатаційної дільниці і в його функціональний обовязок входить організація ведення експлуатації котельного обладнання. Технічна експлуатація котельного обладнання здійснюється більше ніж за десятьма регламентами і правилами наявними в Україні. ОСОБА_2 повідомив, що якась організація з назвою на кшталт «Груп»здійснювала з лютого 2010 року обслуговування обладнання котельні, оскільки до травня місяця потрібно було підготувати котельну до чергового 4-річного огляду інспектором Держбудконтролю. Про цю організацію йому було повідомлено керівником, оскільки штатних можливостей ТОВ«Демо ЛТД»на вказане обслуговування не вистачало. Вказана свідком організація проводила ревізію та читку фільтрів, діагностику систем автоматики, перевірку тиску у баках.

Свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що про ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП»йому стало відомо від керівника, а також від особи яка називала себе Сергій з яким контактував свідок. Свідок пояснив, що вказана підрядна організація перевіряла насоси, їх розбирала, та використовувала компютер у налаштуванні котельного обладнання, проте про деталі він нічого не знає, оскільки цими питаннями відає ОСОБА_3 Також свідок не зміг пояснити зміст та обсяги виконуваних робіт за договором, пояснивши що в нього був папірець на якому такі роботи були визначені і наявні у виконавця.

Свідок ОСОБА_3 повідомив суд, що він здійснює контроль за вимірювальним обладнання и автоматикою котельні. Про ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП»йому відомо від керівництва та осіб які працювали там, зокрема особи на імя Сергій, та з тих обставин, що вказана організація в кінці опалювального сезону, яким є квітень 2010 року, здійснювала якісь роботи, зокрема: крутили задвижки, клапана. Свідок ОСОБА_3 пояснив, що вказана організація займалась електрикою котельні, роботи по якій потребують спеціального допуску, якого у позивача нібито немає. Автоматикою котлів ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП»не займалися проте підключалися до котлів з компютером для виставлення їх параметрів. Можливість використання програми і ноутбуку обумовлено спеціальним характером програмного забезпечення і її особливістю, яка полягає в тому, що користування програми може здійснюватися лиш спеціальною особою - замовником такого програмного забезпечення. Вказане програмне забезпечення у позивача відсутнє, оскільки його придбаває замовник.

Даючи загальну оцінку свідченням свідків, суд зауважує на тому, що жоден свідок не зміг чітко і конкретно пояснити суду перелік робіт які виконувались та їх обсяги, посилаючись на загальні терміни, наявність певного переліку робіт на якихось листочках та інш.

Оскільки предметом Договору передбачено обслуговування як котельні, так і газопроводу, жоден із свідків не повідомив суд про зміст роботи по газопроводу та їх обєм взагалі. Хоча вказані свідки згідно своєї освіти і функціональних обовязків повинні були б знати про ці обставини і могли б повідомити суд про це.

Поряд з цим, не узгоджуються між собою свідчення ОСОБА_3, оскільки, він пояснив, що Контрагент здійснював, обслуговування електрики котельні, проте не обслуговував контрольно-вимірювальне обладнання, автоматику котельного обладнання. В той же час підключали до котла компютер з використанням програмного забезпечення. По-перше, зі пояснень свідка ОСОБА_3 суд вбачає обслуговування електрики котельного обладнання, що виключає можливість обслуговування автоматики котельної. По-друге, котел не потребує окремого застосування до нього ноутбуку для обслуговування, оскільки модельний ряд Vitoplex типу SX1 не має програмного забезпечення. В той же час котел не потребує використання компютерного обладнання, оскільки котли управляються регуляторами Vitotronic, налаштування яких може здійснюватися в ручному режимі мануально, за допомогою пульту. Тобто вказаний регулятор відноситься до автоматики котельного обладнання. Проте виробником передбачена технічна можливість підключення до цих регуляторів, а не котлів відповідних компютерних засобів. При цьому для налаштування регуляторів може використовуватися програмне забезпечення яке знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет (на підставі відомостей листа від 06 жовтня 2011 року ТОВ «ВІССМАНН», згідно якого, зокрема, вказана організація здійснює імпорт та оптовий продаж котельного обладнання Viessmann в Україні).

За договором № 17-12-09 позивач здійснює заходи по технічному обслуговуванню теплотехнічного обладнання котельні згідно переліку, затвердженому від 31 грудня 2009 року, якій містить конкретні роботи періодичність та обсяги їх виконання.

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

В той же час судом не встановлено види, обсяги робіт які виконувались за Договором з Контрагентом з підстав фізичної можливості, оскільки вказана деталізація у первинних документах позивача з його Контрагентом відсутня. Поряд з цим, представники позивача не змогли пояснити суду обставини за яких роботи закривались саме двома актами приймання виконаннях робіт та довести будь-якими належним доказами їх зміст, обсяги, ціну в тому числі щодо обслуговування газопроводу низького тиску.

Оцінюючи за внутрішнім переконанням вказане у сукупності, приймаючи до уваги свідчення свідків, матеріали справи, суд дійшов висновку про безтоварний характер Договору, що за своїм наслідком не може спричиняти будь-яких змін як у фінансовій, так і податковій сфері відносин. А відтак оскаржуване рішення податкової служби є законним та обґрунтованим.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, зокрема реальність операції, яка обумовлена змістом, обсягом та вартістю виконуваних робіт згідно первинних документів.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.12.2011 р.