Постанова № 20603593, 16.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2011 року 11:30 № 2а-11829/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Телекомінвест»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 23.03.2011р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідач Капустіна А.А.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Телекомінвест»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 23.03.2011р. №00015222304 та №0001512304.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно та з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку Приватного акціонерного товариства «Телекомінвест»за результатами якої складено акт від 04.03.2011р. №451/23-04/24592229 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.09.2010р. (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 41331грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 41331грн., п.п. 7.4.1. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 33065грн., у тому числі за квітень 2009 року на суму 33065грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 23.03.2011р. винесені податкові повідомлення рішення №0001522304, яким за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем збільшено суму грошового зобовязання усього на суму 51663,75грн., у тому числі за основним платежем 41331грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10332,75грн. та №0001512304, яким за порушення п.п. 7.4.1. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем збільшено суму грошового зобовязання усього на суму 41331,25грн., у тому числі за основним платежем на суму 33065грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 8266,25грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з Акту перевірки «фактично, згідно умов договору №02/1-А-2007 від 09.04.2007р. послуги надаються після поставки Обладнання, тобто після переходу права власності на нього від Сторони 1 (ВАТ «Телекомінвест») до Сторони 2 (ТОВ «Укртехпромлізинг»). ВАТ «Телекомінвест»реалізоване обладнання на «Укртехпромлізинг», яке в свою чергу, в подальшому самостійно реалізувало цей товар на ВАТ «Укртелеком», тобто всі вищевказані послуги були повязані з просуванням товару, який вже не знаходився у власності підприємства». Отже, зазначені послуги стосуються ведення господарської діяльності саме покупця та не повязані із веденням господарської діяльності ВАТ «Телекомінвест».

Судом встановлено, що позивач є правонаступником ВАТ «Телекомінвест», який 09.04.2007р. уклав з ТОВ «Укртехпромлізинг»договір №02/1-А-2007, відповідно до якого останній зобовязується сприяти просуванню (продажу) Обладнання та послуг ВАТ «Телекомінвест»шляхом активного крос-продажу, придбання обладнання для його подальшого надання у лізинг лізингоодержувачам та забезпечення збільшення обсягів поставок через застосування механізму фінансового лізингу.

У відповідності до умов Договору №02/1-А-2007, за надані послуги Лізингодавець (ТОВ «Укртехпромлізинг») отримує винагороду, визначену згідно з умовами договору та додатків до нього. В силу ст. 5 договору №02/1-А-2007 та Додаткової угоди №8 від 09.11.2007р. до договору, після поставки Обладнання за Договором поставки Лізингодавець (ТОВ «Укртехпромлізинг») має право на отримання винагороди.

16.11.2007р. між ВАТ «Телекомінвест»та ТОВ «Укртехпромлізинг»укладено Договір поставки №20П/ТІ/2007 на загальну суму 5866674,00грн.

Судом встановлено, що сторонами виконані зобовязання за договорами, факт виконання ТОВ «Укртехпромлізинг»своїх зобовязань за договором №02/1-А-2007 від 09.04.2007р. підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 09.02.2009р., складеним сторонами.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п. 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»«…установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону, не дозволяється».

Таким чином, послуги зі сприяння продажу із застосуванням механізму лізингу, надані ТОВ «Укртехпромлізинг»Відкритому акціонерному товариству «Телекомінвест», стосуються ведення господарської діяльності ВАТ «Телекомінвест»та є витратами, повязаними із збутом товару, та відносяться до складу валових витрат того періоду, у якому здійснено повну поставку обладнання відповідно до Договору поставки.

Отже, понесені ВАТ «Телекомінвест»витрати по вищевказаним операціям з ТОВ «Укртехпромлізинг»віднесено до складу валових витрат з дотриманням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також судом з Акту перевірки вбачається, що відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. ВАТ «Телекомінвест»в порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 33065грн., сплачену у вартості придбаних послуг щодо маркетингових досліджень, вивчення попиту й умов його реалізації, спільних акцій, активного проведення крос-продажу, вартість яких не відноситься до складу валових витрат підприємства та не використовується в оподатковуваних операціях, згідно податкової накладної №261.

Як зазначено вище, витрати позивача, спрямовані на оплату послуг щодо маркетингових досліджень відносяться до складу валових, а тому відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість».

Крім того, суд зазначає, що виконання робіт відбулось після укладення договору №02/1-А-2007 від 09.04.2007р. про просування (продажу) Обладнання і послуг, що підтверджується самими договорами від 09.04.2007р. №02/1-А-2007, від 09.11.2007р. №8, від 16.11.2007р. №20П/ТІ/2007 та актами прийому-передачі наданих послуг, які наявні в матеріалах даної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень від 23.03.2011р. №00015222304 та №0001512304.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.03.2011р. №00015222304 та №0001512304 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Телекомінвест»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Телекомінвест»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001522304 від 23.03.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001512304 від 23.03.2011р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 23.12.2011р.

Суддя В.В. Амельохін