Постанова № 20603583, 16.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2011 року 10:17 № 2а-10173/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капіталіст»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2011р. №0000732201/0,

за участю:

позивача Сильнягіна О.А.

відповідач Бевза В.І.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капіталіст»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2011р. №0000732201/0.

В обґрунтування позовних вимог пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капіталіст»(код ЄДРПОУ 35430041) за результатами якої 30.02.2011р. відповідачем складено акт №28/22-01/35430041 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.10.2007р. по 30.09.2010р. (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 статті 4, п.п.7.6.3, п.п.7.6.4, п.7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94 (із змінами та доповнення) (далі по тексту Закону №334/94), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9519739,00грн., у тому числі: за IV кв. 2008 року у сумі 26000,00 грн.; за І кв. 2010 рік у сумі 9093739,00грн.; за ІІ кв. 2010 рік у сумі 400000,00 грн., та п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5, п.п.7.6.4 п.7.6 статті 7 Закону №334/94, в результаті чого завищено збитки від операцій з цінними паперами (векселя) за 2007 рік на загальну суму 977000,00 грн., та п.п4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.«а»п.17.2 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-IV (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1289,00грн., у тому числі за 2010 рік 1289,00грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем 03.03.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000732201/0, яким на підставі порушення п.п.4.1.6 п.4.1 статті 4, п.п.7.6.3, п.п.7.6.4 п. 7.6 статті 7 Закону від 22.05.1997р. позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток усього на суму 11899674,00грн., у тому числі за основним платежем 9519739,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2379935,00грн.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21 грудня 2000 року податкове зобов'язання може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Позивач скористався правом наданим йому п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржив податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження позивачу відмовлено в задоволенні його скарг і відповідно податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011р. №0000732201/0 залишено без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем у взаємовідносинах з ТОВ «Проспереті фінанс»перераховано на рахунок останнього кошти у розмірі 23000,00грн. з призначенням платежу «За прості векселі з іменними індосаментами згідно договору Д104/12 від 01.10.2007р.»Згідно Акта перевірки ця операція в бухгалтерському обліку не відображена, кредиторська/дебіторська заборгованість перед ТОВ «Проспереті фінанс»відсутня.

Крім того, згідно Акта від 07.02.2011р. №19/22-01 до перевірки, що проводилася ДПІ у Печерському районі м.Києва, позивачем не надано договору щодо придбання цінних паперів у ТОВ «Проспереті фінанс», а також будь-яких інших первинних документів або облікових документів щодо придбання цінних паперів (векселів) у сумі 954000,00грн.

Відповідно до документів поданих ДПІ у Печерському районі м.Києва, ТОВ «Проспереті фінанс»(Код ЄДРПОУ 34765168) має стан «припинено але не знято з обліку».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до адміністративних даних торговців цінними паперами, що були подані відповідно до «Положення про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами»затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.06.2004р. №279 (далі по тексту Рішення №279), відсутня інформація щодо придбання позивачем цінних паперів і отримання збитку за результатами цієї операції в сумі 977000,00 грн.

Згідно з Додатком КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік позивачем віднесено до складу звітного періоду витрати на придбання векселів на суму в розмірі 977000,00 грн. Однак, згідно Акту перевірки, посадовою особою позивача пояснень щодо розбіжностей між показниками Додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік та Адміністративними даними торговців цінними паперами, що подані до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2007 рік не надано.

Відповідно до пункту 8 розділу І Рішення №279, дані надаються (надсилаються) до Комісії у формах, у строки та в обсязі, що встановлені цим Положенням. Дані повинні містити всі визначені цим Положенням довідки, усі довідки Даних мають бути заповнені, містити достовірну та правдиву інформацію.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Рішення №279, встановлено, що торговець цінними паперами надає (надсилає) дані до центрального апарату Комісії у строки: квартальні не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним; нерегулярні протягом пяти робочих днів після дати виконання договору.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №344/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпунктів 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону №344/94, під терміном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у звязку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку у звязку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у звязку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Згідно з матеріалів справи, під час проведення перевірки, позивачем не надано до податкового органу відповідних первинних фінансово-господарських документів на підтвердження вищезазначених операцій із цінними паперам.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу витрат звітного періоду витрати на придбання векселів на суму у розмірі 977000,00грн.

Відповідно до Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку Декларацій «Інші доходи»в сумі 37974956,00 грн., отриманих з інших джерел, в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 кв. 2010 року 36374956,00грн.; 2 кв. 2010 року 1600000,00грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Капіталіст»проводила операції з купівлі-продажу цінних паперів з субєктами господарської діяльності, які припинили свою діяльність на підставі рішень суду.

Так, згідно матеріалів справи, позивачем укладено договори купівлі-продажу цінних паперів (векселів) емітентів: ВАТ «Промислово-будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 32828173), відносно якого, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зроблено запис від 10.04.2008р. про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; та ЛЗАТ «Промбудремонт»(код ЄДРПОУ 00293769), відносно якого, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зроблено запис від 09.02.2010р. про припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом.

Крім того, судом встановлено, що станом на 06.04.2007р. та 23.12.2008р. юридичні особи ВАТ «Промислово-будівельна компанія»та ЛЗАТ «Промбудремонт» відповідно за вказаними адресами не знаходяться.

Згідно із підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону №334/94, Платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Статтею 3, 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006р. № 3480-ІV визначено, що цінні папери це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобовязань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Боргові цінні папери цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобовязання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобовязання. До боргових цінних паперів відносяться векселі.

Вексель цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статтей 11 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992р. №2343-ХІІ (далі по тексту Закону №2343) у разі порушення провадження у справі про банкрутство векселедавця вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобовязання мають подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Після порушення провадження у справі про банкрутство конкурсний кредитор відповідно до статті 14 Закону №2343 протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязаний подати до господарського суду письмову заяву з вимогою до боржника, а також документи, що її підтверджують.

Згідно зі статтею 23 Закону № 2343 з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобовязань банкрута вважається таким, що настав.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобовязань банкрута та зобовязання щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

У звязку з чим, незалежно від зазначеного у векселі строку платежу, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання векселедавця банкрутом зобовязання щодо сплати визначеної у векселі суми грошей вважається таким, що настав.

У звязку із настанням строку платежу по векселю через банкрутство векселедавця (трасата) векселедержатель має право вчиняти дії направлені на стягнення коштів у порядку визначеному Законом №2343 та статтями 43,44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.

У разі неможливості стягнення коштів за векселем та відповідно до підпункту 12.3.2. пункту 12.3 статті 12 Закону №334/94 заборгованість кредитора, що виникла внаслідок невиконання зобовязань по векселю, відшкодовується за рахунок страхового резерву після визнання платника по векселю у встановленому законом порядку банкрутом.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що «правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків».

Згідно частини 1 статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства».

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).

Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що укладення субєктами господарської діяльності правочинів щодо придбання та (або) відчуження векселів, щодо емітентів яких судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру є таким, що суперечить чинному законодавству та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки на момент оформлення позивачем операцій з реалізації векселів ЛЗАТ «Промбудремонт»та ВАТ «Промисловобудівельна компанія»настав строк платежу по векселям через банкрутство векселедавців, то грошові кошти, що надійшли на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Капіталіст»від покупців цих векселів, є доходами з інших джерел відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону №334/94.

Щодо позовних вимог в частині не відображення ТОВ «Фінансова компанія «Капіталіст»в складі валового доходу винагороди за брокерські послуги у розмірі 104000,00грн. за 2008 рік, суд дійшов висновку, що ДПІ у Печерському районі міста Києва правомірно визначено дану суму, оскільки відповідачем було проведено виїзну перевірку позивача, з повним аналізом фінансової звітності та документації.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011р. №0000732201/0 прийнято відповідачем на підставі висновків перевірки, а вказані висновки, на думку суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на думку суду відповідач виконав покладений на нього обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 03.03.2011р. №0000732201/0, позивачем не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Капіталіст" задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Капіталіст " відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 23.12.2011р.

Суддя В.В. Амельохін