Постанова № 20598817, 10.11.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.

15 год. 30 хв.Справа № 2а-5435/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Головатенка К.К.,

представника відповідача - Малети Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісного підприємства "Оксамит"

до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції <3-я особа >про скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит" (далі ТОВ"Оксамит", позивач) звернулось до суду з позовом до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області (далі МДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. № 0001092301/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2010 р. №0001122301 та з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010 р. № 0001292301/1.

Ухвалою суду від 17.02.2011 р. справи за вказаними позовами обєднані в одне провадження для спільного розгляду та вирішення.

Спірні рішення складені на підставі акту позапланової невиїзної перевірки позивача від 10.09.2010 р. №36/23/30960086 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. та за наслідками апеляційного узгодження донарахованих зобовязань.

Податковим повідомленням-рішення від 14.09.2010 р. № 0001092301/0 позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість на 60254,40 грн., у тому числі за основним платежем на 40061,00 грн., за штрафними (фінансовими) на 20193,40 грн.

Рішенням від 14.09.2010 р. №0001122301 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 58986,99 грн. за порушення норм обігу готівки.

За результатами розгляду скарги платника податків податковим повідомленням-рішення від 19.11.2010 р. № 0001292301/1 розмір зобовязань з ПДВ зменшений до 57526,00 грн., з яких основний платіж склав 38296,00 грн., штрафні санкції 19230,00грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, вважає, що названі вище рішення складені на підставі недостатнього вивчення всіх обставин ведення господарської діяльності позивача.

Так, на думку позивача, податковий орган неправомірно застосував штрафні санкції щодо готівкових розрахунків ТОВ"Оксамит" з ПП ОСОБА_3, оскільки в даному випадку йшлось про виконання судового рішення про стягнення коштів на користь згаданого субєкта підприємницької діяльності виконавчою службою Великоолександрівського районного управління юстиції, а в такому випадку обмеження в готівкових розрахунках застосовуватись не можуть.

Позивач також звертає увагу суду, що податковим органом при проведенні перевірки збільшено зобовязання підприємству з податку на додану вартість з тих підстав, що позивачем, на думку МДПІ, неправомірно використовувався спеціальний (пільговий) режим оподаткування доходів, отриманих від ведення сільськогосподарської діяльності, але при цьому в акті перевірки відповідачем не наведено жодних доказів для такого висновку. Тому, з точки зору позивача, зазначене не може бути підставою для додаткового донарахування зобовязань з ПДВ.

Представник відповідача проти позову заперечувала, наполягала на тому, що податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції за порушення законодавства України, яке регулює обіг готівки, та правомірно визначено зобовязання з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на те, що законодавством України встановлено обмеження стосовно готівкових розрахунків з окремим субєктом підприємницької діяльності у розмірі 10,0 тис. грн. за день, а позивач провів розрахунки з ПП ОСОБА_3 26.09.2008р. на суму 40000,0 грн., що є порушенням п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстровано в Мінюсті України 13.01.2005 р. за N 40/10320 (далі Положення).

Крім того, відповідач вважає, що позивач неправомірно користувався режимом пільгового оподаткування своїх доходів від ведення сільськогосподарської діяльності, оскільки за 12 місяців 2009 року отримані доходи від сільськогосподарської діяльності становили 73,7 відсотка від всіх отриманих доходів за цей період, замість 75 відсотків, передбачених Законом України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Зазначені висновки підтверджуються деклараціями з ПДВ, наданими самим позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит" зареєстроване як юридична особа 19 січня 2001 р. Великоолександрівською районною державною адміністрацією Херсонської області.

Як платник податків позивач перебуває на обліку у Великоолександрівському відділенні Нововоронцовської МДПІ.

Згідно Статуту ТОВ "Оксамит" основними напрямками його діяльності є: придбання та реалізація паливно-мастильних матеріалів, виробництво зернових, технічних культур та їх переробка та ін.

Як зазначалось вище, спірні рішення складені на підставі висновків акту позапланової невиїзної перевірки позивача від 10.09.2010р. №36/23/30960086. Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Таким чином, при складенні спірних податкових документів відповідач використовував ті дані, що були у його розпорядженні. Із наданих суду документів вбачається, що акт перевірки є узагальненою інформацією окремих виїзних позапланових перевірок позивача.

За актом перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "Оксамит" в порушення п. 2.11 ст. 2 та п. 7.41 ст. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні провів розрахунки з підзвітними особами у сумі 347,05 грн. без підтверджуючих документів та за видатковим ордером №142 від 26.09.2008р. сплатив ПП ОСОБА_3 готівкові кошти у сумі 40000,00 грн., чим порушив вимоги п. 2.3 названого Положення та постанови Правління Національного банку України від 09.02.2005 р. № 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку".

За змістом п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та постанови Правління Національного банку України "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними спеціальними платіжними засобами.

В той же час, пунктом 2.3 Положення встановлені випадки, на які зазначені обмеження не поширюються. Зокрема, відповідно до підпункту "ґ" п. 2.3 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) такі обмеження не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі - сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

За наданими суду документами розрахунки позивача з ПП ОСОБА_3 проведені за придбаний соняшник врожаю 2005 року за рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.06.2006р. у справі №1/207-06.

Відповідно до п. 2.15. Закону України 24.06.2004 р. № 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України" сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України". Насіння соняшника відносяться до сільськогосподарської продукції, визначеної у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД, і тому на розрахунки за придбане насіння соняшника не розповсюджується граничні норми готівкових розрахунків.

Іншим порушенням, у звязку з яким до позивача застосовані штрафні санкції рішенням від14.09.2010 р. № 001122301, було проведення готівкових розрахунків з підзвітними особами без підтверджуючих документів.

Так, підзвітна особа ОСОБА_4 за авансовими звітами відшкодувала витрати на розрахунково-касове обслуговування, сплату адміністративних штрафів фізичних осіб на загальну суму 347,05 грн.

З огляду на зазначене, на думку суду, підзвітна особа ОСОБА_4 при наданні авансових звітів підтвердила їх використання документально, однак суд вважає, що сплачені кошти є додатковим благом, яке надав позивач фізичним особам, сплативши за них адміністративні штрафи. Таким чином, позивач приймаючи до оплати авансові звіти від ОСОБА_4 на сплату адміністративних штрафів фізичних осіб не порушив вимоги Положення № 637, а не утримавши з цих виплат податок з доходів фізичних осіб, він не виконав вимоги Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", що не є предметом спору у даній справі.

Разом з тим, суд погоджується з відповідачем щодо збільшення позивачу зобовязань з податку на додану вартість. За податковим повідомленням-рішенням від 14.09.2010р. №0001092301/0 позивачеві було збільшено зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 60254,4 грн. Підставою для такого рішення стало встановлення податковим органом факту неправомірного використання позивачем пільгового режиму оподаткування доходів від ведення сільськогосподарської діяльності відповідно до ст. 8-1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168/97-ВР).

За змістом Закону № 168/97-ВР починаючи з 31.10.2008р. для платників податку на додану вартість було змінено поняття про категорію сільськогосподарських товаровиробників, які можуть застосовувати пільговий режим оподаткування доходів від продажу товарів сільськогосподарського призначення та супутніх робіт та послуг.

За приписами п. 8-1.6 ст. 8-1 зазначеного Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач провів аналіз звітності (декларацій) позивача з податку на додану вартість та встановив, що за цими деклараціями у позивача дохід (обсяг продажу) від сільськогосподарської діяльності був менший ніж 75 відсотків у загальному обємі отриманих доходів. Цей факт визнав у судовому засіданні і представник позивача.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, позивач самостійно визначив та узгодив зобовязання з ПДВ, які були підставою для перегляду його права на пільгу по сільськогосподарському виду діяльності і тому відповідач правомірно визначив зобовязання з спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

За наданими суду документами позивач провів процедуру апеляційного узгодження донарахованих податковим органом зобовязань з ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням від 14.09.2010р. № 0001092301/0. За результати розгляду скарги позивача відповідач прийняв рішення від 19.11.2010р. №948/10/25-001 та склав податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010р. № 0001092301/1, що, враховуючи обставини справи, не відповідає вимогам податкового законодавства.

За приписами пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Позивач 14 жовтня 2010 р. звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2010р. № 0001092301/0.

Рішення про результати розгляду первинної скарги було прийнято Нововоронцовською МДПІ 19 листопада 2010 р., в цей же день складене податкове повідомлення-рішення № 0001092301/1. Тобто, фактично відповідач здійснив розгляд скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010р. № 0001092301/0 вже після оскарження цього рішення до суду, що суперечить приписам Закону № 2181-III.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ"Оксамит" належить задовольнити частково, а саме: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14вересня 2010 р. №0001122301 визнати протиправними та скасувати, в задоволенні вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2010р. № 0001092301/0 відмовити.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісного підприємства "Оксамит" до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14вересня 2010 р. №0001122301.

Відмовити у визнанні нечинним та скасуванні податкового повідомлення-рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції від 14 вересня 2010 р. №0001092301/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 листопада 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1