Єдиний державний реєстр судових рішень ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2011 р. Справа № 2-а-2092/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кисильової О.Й., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради про стягнення штрафу у розмірі 10200,00 грн, -
встановив:
Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач, ДП «Укренерго») звернулося до суду із адміністративним позовом до департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради (далі - відповідач, ДЖКГ, Департамент) про стягнення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Ухвалою суду від 23.05.2011, на підставі клопотання від 18.05.2011 № 01-05/213, первинного відповідача - управління житлового господарства Херсонської міської ради замінено належним відповідачем - департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за порушення законодавства про електроенергетику на департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради накладено штраф у сумі 10200,00 грн., що було оформлено постановою № 05/30-0006 від 25.05.2010 р. Відповідач повинен був сплатити вказану суму штрафних санкцій протягом 30 днів з дати винесення постанови про їх накладення. Однак, на час подачі адміністративного позову до суду, суму штрафу у розмірі 10200,00 грн. відповідачем до Держбюджету України не перераховано.
Представник відповідача надала суду клопотання, в якому проти вимог ДП «Укренерго» заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16.10.1997 р. (далі - Закон № 575/97-ВР), суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, а ДЖКГ не є суб'єктом господарювання, просить розглянути справу без участі представника відповідача.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в результаті проведеної Державним інспектором з енергетичного нагляду перевірки встановлено порушення вимог законодавства України у сфері електроенергетики, які допущені відповідачем на енергетичних об'єктах житлових будинків, що знаходяться на його балансі і обслуговуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Шумен».
За наслідками перевірки складено протокол № 05/30-0006 від 13.05.2010 р., яким зафіксовано, що Управління житлового господарства Херсонської міської ради ухилилось від виконання п.п. 1 - 3, 5 – 44 розпорядження Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області № 05/30-0041 від 25.01.2010р. щодо усунень виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду порушень чинного законодавства.
На підставі акта перевірки (протоколу) № 05/30-0006 від 13.05.2010 р., позивачем постановою № 05/30-0006 від 25.05.2010 р. на департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради було накладено штраф у сумі 10200,00 грн. за порушення законодавства про електроенергетику.
Суд вважає таке рішення позивача правомірним з наступних підстав.
Згідно преамбули Закону України «Про електроенергетику» він визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» державний нагляд в електроенергетиці здійснює, зокрема, державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів.
Відповідальність суб’єктів господарської діяльності за правопорушення в електроенергетиці передбачена ст. 27 Закону України «Про електроенергетику».
Зокрема, згідно ст. 27 даного Закону суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Відповідно до ч. 7 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, № 1312 від 21.078.1999 р. (далі - Положення), рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Національної комісії регулювання електроенергетики України, та акта перевірки (протоколу) суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду.
В ч. 10 Положення зазначено, що суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.
У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
Згідно ч. 11 Положення, рішення про накладення на суб'єктів господарювання штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що відповідачем не виконано приписи розпорядження Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області № 05/30-0041 від 25.01.2010р. щодо усунень виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду порушень чинного законодавства, які допущені на енергетичних об'єктах житлових будинків, що знаходяться на балансі відповідача і обслуговуються товариством з обмеженою відповідальністю «Шумен». Наведене слугувало підставою для застосування до відповідача штрафу.
Доводи відповідача про те, що Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради не є суб’єктом відповідальності за ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», так як не являється суб’єктом господарювання в силу ст. 8 Господарського кодексу України, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до Положення про департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, ДЖКГ є виконавчим органом Херсонської міської ради, утвореним згідно рішення міської ради від 30.11.10 № 11 «Про затвердження структури, загальної чисельності апарату Херсонської міської ради VI скликання, її виконавчих органів». Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у територіальних представництвах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк установленого зразка, інші атрибути, необхідні юридичній особі.
Департамент утворений для здійснення у межах чинного законодавства повноважень з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади у галузі житлово-комунального господарства, благоустрою, екології та дорожнього господарства. Основними завданнями Департаменту, зокрема, є реалізація державної політики у галузі житлово-комунального, дорожнього господарства міста; управління об’єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності, контроль за діяльністю підприємств житлово-комунального господарства в частині надання житлово-комунальних послуг, виконання договірних зобов’язань, вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; укладення з підприємствами різних форм власності договорів на вироблення та (або) виконання житлово-комунальних послуг; здійснення контролю за належною експлуатацією й організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, за технічним станом, використанням і утриманням інших об’єктів нерухомого майна, які не належать до комунальної власності територіальної громади міста.
Згідно із ст.ст. 5 і 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Кабінетом Міністрів України постановою від 22.02.2008 р. № 75 затверджено критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання і періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форм власності та видів господарської діяльності з урахуванням значення прийнятого ризику належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.
До суб'єктів господарювання відповідного ступеню прийнятного ризику належать підприємства і організації та їх виробничі об'єкти - споживачі електричної (теплової) енергії, що мають струмоприймачі відповідної (першої, другої, третьої) категорії з надійності електропостачання, у тому числі органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією (стаття 2 Господарського кодексу України), а також підприємства і організації та їх виробничі об'єкти, що проводять господарську діяльність з передачі та постачання електричної енергії магістральними і локальними (місцевими) розподільними мережами (суб'єкти електроенергетики).
Слід зазначити, що Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
При цьому учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно з нормами частини третьої статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Також суд зазначає, що згідно до норм частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, а також юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність.
Законом України «Про електроенергетику» встановлено, що суб'єкти електроенергетики - це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.
У той же час нормою частини другої статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно з нормами частини 7 статті 3 Господарського кодексу України відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами (споживачі теплової енергії, які використовують теплову енергію від власних джерел теплопостачання) є внутрішньогосподарськими та відносяться до видів господарської діяльності і, в частині дотримання вимог законодавства, підпадають під дію Законів України «Про електроенергетику» і «Про теплопостачання».
Відповідно до вимог абзацу шостого частини 1 статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Отже, відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про електроенергетику» відповідальність за правопорушення в галузі електроенергетики несуть як суб'єкти електроенергетики, так і органи місцевого самоврядування та органи державної влади, в частині господарської діяльності, яку вони проводять.
З вищевикладеного слідує, що Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради є суб’єктом господарювання, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електроенергетику».
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що відповідальність за утримання ввіреного їм житлового фонду повинні нести обслуговуючі підприємства, з якими управління житлового господарства укладало договори, оскільки це суперечить діючому законодавству.
Зокрема, положеннями п. 2.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. № 1399/11679, передбачено, що для технічного обслуговування та експлуатації електроустановок суб’єкт господарської діяльності, який згідно з актом балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідає за експлуатацію цих електроустановок, має право на підставі відповідного договору залучати будь-яку організацію, яка має право на виконання таких робіт.
Відповідно до п.5.1.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України 25.07.2006 р. № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1143/13017, у разі відсутності атестованого обслуговуючого персоналу допускається визначити спеціалізовану організацію, відповідальну за технічну експлуатацію та обслуговування електроустановок споживача.
Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» ця організація повинна мати відповідний дозвіл на проведення робіт в електроустановках. У цьому разі відповідальність за технічно грамотну та безпечну експлуатацію електрогосподарства споживача повинна визначатися договором, укладеним між споживачем і цією організацією.
Враховуючи викладене, Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, як виконавчий орган місцевого самоврядування, є учасником відносин у сфері господарювання і відповідно до Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.99 № 1312, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право в установленому порядку накладати на нього санкції за порушення законодавства.
Крім того, суд враховує, що отримавши припис щодо усунень виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду порушень чинного законодавства, який був оформлений розпорядженням Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області № 05/30-0041 від 25.01.2010р., відповідач повинен був усунути ці порушення, проінформувавши виконавця послуг про наявні недоліки і поклавши на останнього зобов’язання їх усунути, однак не скористався цією можливістю.
Таким чином, оскільки Департаментом постанову про накладення штрафу № 05/30-0006 від 25.05.2010 р. у встановленому порядку не оскаржено і у тридцятиденний термін суму санкцій у розмірі 10200,00 грн. не сплачено, тому дану заборгованість належить стягнути в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «Укренерго» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 19, 128, 158-163, 167, КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради про стягнення штрафу - задовольнити.
Стягнути з департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ - 37465590) штраф в сумі 10200,00 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. на р/р 31116106700002, одержувач Держбюджет м. Херсон, 21081100, код ОКПО 24104230, банк одержувача УДК у Херсонській області, МФО 852010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 5.8.2
Судове рішення № 20598711, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 24.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2092/11/2170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: