Постанова № 20598627, 18.10.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р.

15 год. 50 хв.Справа № 2а-4233/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Шатила М. В., Коханової К. О.,

представника відповідача - Бублика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин"

до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області <3-я особа >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" (далі ПАТ"Завод крупних електричних машин", позивач) звернулось до суду з позовом державної податкової інспекції у м.Нова Каховка (далі ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 р. № 0002402301, яким позивачеві зменшено задекларовану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 167 117,00 грн., у тому числі за лютий 2010 року на 45 193,00 грн., за квітень 2010 року на 28 945,00 грн., за липень 2010 року на 59523,0 грн. та за вересень 2010 року на 33456,00 грн.

Зазначене рішення складене на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.08.2011 р. №815/230-30769085 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий, квітень, липень та вересень 2010 р. (далі акт перевірки) та за наслідками апеляційного узгодження донарахованих зобовязань з ПДВ.

Висновку про зменшення задекларованих сум бюджетного відшкодування податковий орган дійшов через неможливість підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників товарів.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просять скасувати спірне рішення. На думку позивача, податковий орган при складенні цього документу допустився помилки у застосуванні податкового законодавства при оцінці результатів господарської діяльності позивача та оподаткуванні цієї діяльності податком на додану вартість. На платника податку на додану вартість покладено обовязки щодо нарахування та сплати податку на додану вартість стосовно операцій, які він здійснює від власної особи. При виконанні своїх обовязків стосовно нарахування та сплати ПДВ платник податку несе відповідальність за повне декларування податкових зобовязань з податку на додану вартість та правомірне формування і декларування свого права на податковий кредит. Для отримання права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту вирішальним є підтвердження такої операції належним чином складною податковою накладною, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях цього платника ПДВ, а для отримання бюджетного відшкодування обовязковою додатковою умовою є і фактична сплата цього податку постачальникам товарів (робіт, послуг). При формуванні податкового кредиту платник податку не несе відповідальності за сплату цього податку до бюджету постачальниками та формуванні ним податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що всі угоди, між ним та його безпосередніми контрагентами (контрагентами по першому ланцюгу) виконані належним чином, що підтверджується прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавці виписали податкові накладні, що за своїм змістом та формою повністю відповідають вимогам законодавства. Позивач звертає увагу на ту обставину, що відповідач не підтвердив фактичну сплату ПДВ субєктами підприємницької діяльності, які були контрагентами постачальників позивача, з якими останній не мав безпосередніх господарських звязків.

Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити. Відповідач вважає, право платника на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ залежить від сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по всьому ланцюгу постачання до виробника. Позивач протягом тривалого часу придбавав через посередників металопрокат у контрагентів, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходились, на даний час визнані банкрутами, ліквідовані, тобто такі, по яким неможливо дослідити факту здійснення фінансово-господарських операцій та, відповідно, надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету внаслідок здійснення відповідних операцій. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки від 09.08.2011р. № 815/230-307690085 відповідач проаналізував стан сплати податку на додану вартість постачальниками товарів позивачу, ПДВ по яких було включено до розрахунку бюджетного відшкодування за лютий, квітень, липень та вересень 2010 року. Підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за вказані періоди стало те, що податковий орган не підтвердив сплату податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками по всіх ланцюгах проходження товарів.

На формування суми бюджетного відшкодування з ПДВ вплинули взаємовідносини позивача з таким субєктами господарювання як ПП"ТВФ "Гетьман", ПП"АВС-Троїця" та ЗАТ "ВК Світло шахтаря".

Так, у січні 2010 року постачальником металопрокату позивачеві було ПП"ТВФ "Гетьман" на суму ПДВ 247304,74 грн. Зазначений контрагент, у свою чергу придбав товари у ТОВ"Агрометтехкомплекс", ПП "Інтерсталь", ТОВ "ТВС", ПП "Пілот" та ТОВ "ТСЦ Юг".

При перевірці цих СПД було встановлено:

- ТОВ "Агрометтехкомплекс" - станом на день перевірки згідно баз даних України має стан 23 "місцезнаходження не встановлено";

- ПП "Інтерсталь" - постановою господарського суду від 15.04.2010 р. визнано банкрутом, рішенням суду від 25.05.2010 р. ліквідовано юридичну особу, 16.06.2010 р. отримано інформацію з ЄДР щодо скасування реєстрації підприємства;

-ТОВ "ТВС" - рішенням суду від 27.12.2009 р. визнано банкрутом, 29.06.2011 р. знято з податкового обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, станом на день перевірки згідно баз даних України має стан 16 "припинено (ліквідовано, закрито)".

-ПП "Пілот" - станом на день перевірки згідно баз даних України має стан 8"місцезнаходження не встановлено", до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- ТОВ "ТСЦ Юг" станом на день перевірки згідно баз даних України має стан 0"основний платник", свідоцтва платника ПДВ від 10.12.2009 р. анульовано 01.01.2011 р., причина анулювання до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

У березні 2010 року головним постачальником металопрокату було ПП "АВС-Троїця" на суму ПДВ 125478,43 грн. Цей постачальник придбав товари у АТЗТ "Укрметалопром", ТОВ "Металобази Комплекс" та ТОВ "Агрометтехкомплекс".

В свою чергу, АТЗТ "Укрметалопром" придбав товари у ТОВ "Авалон-Дон", ТОВ "Металобази комплекс" у ТОВ "Метінвестбуд", із них:

- ТОВ "Авалон-Дон" - має стан 11 "припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)",

- ТОВ "Метінвестбуд" - має стан 23 "місцезнаходження не встановлено".

ТОВ "Агрометтехкомплекс", як вже вказувалось вище, має стан 23 "місцезнаходження не встановлено".

У червні 2010 року основним постачальником металопрокату позивачеві було ПП "ТВФ "Гетьман" на суму ПДВ 104063,67 грн. Зазначений контрагент, у свою чергу придбав товар у ТОВ"Інтер Торг", АТЗТ "Укметалопром" та ПП "Пілот".

Також, у червні 2010 р. постачальником металопрокату позивачу на суму ПДВ 163284,89 грн. було ЗАТ "ВК Світло шахтаря". ЗАТ "ВК Світло шахтаря" придбав товар в ФОПНовікова М. І., останній в ТОВ"Дніпрометалхолдинг", а ТОВ"Дніпрометалхолдинг" в АТЗТ "Укметалопром".

З метою проведення зустрічної перевірки ТОВ"Інтер Торг" податковим органом направлено запит до Новомосковської ОДПІ, на який отримано акт від 28.07.2011 р. про неможливість проведення перевірки у звязку з тим, що стан платника 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням". Станом на день перевірки згідно баз даних України має стан 7 "до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей".

Перевірку постачальників АТЗТ "Укметалопром" та ПП "Пілот" також не проведено, АТЗТ "Укметалопром" має стан 10 "запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)", щодо ПП "Пілот" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

У серпні 2010 р. основним постачальником металопрокату було ЗАТ "ВК Світло шахтаря" на суму ПДВ 82580,22 грн. Це підприємство товар придбало у ФОП НовиковаМ.І., ФОП Новиков М. І. - у ТОВ "Дніпрометалхолдинг", ТОВ"Дніпрометалхолдинг" - у ТОВ "Стіллекс". Перевірити сплату ПДВ ТОВ "Стіллекс" не виявилось можливим через те, що всі документи вилучені ГВПМ ДПІ у м.Маріуполі на підставі протоколу обшуку від 03.03.2011 р.

Таким чином, сформувавши податковий кредит січня, березня, червня та серпня 2010 року за результатами господарських відносин з ПП "ТВФ "Гетьман", ПП "АВС-Трійця" та ЗАТ "ВК "Світло шахтаря", позивач на думку відповідача, порушив вимоги п.1.8 ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закону № 168/97-ВР). За висновками відповідача, позивач надмірно задекларував бюджетне відшкодування з ПДВ у звязку з неправомірним визначенням розміру податкового кредиту та невірного розрахунку зобовязань до сплати та бюджетного відшкодування з ПДВ за зазначені податкові періоди.

Надавши оцінку позиціям сторін та дослідивши докази у справі суд дійшов таких висновків.

За приписами пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.

Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума обєкту оподаткування, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом встановлено, що позивач при складанні декларацій з податку на додану вартість за січень, березень, червень та серпень 2010 року врахував податкові накладні на поставку товарів, які надали йому постачальники ПП "ТВФ "Гетьман", ПП "АВС-Трійця" та ЗАТ "ВК "Світло шахтаря". Позивач сплатив постачальникам податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, розрахунки проведені у безготівковому порядку, придбані товари позивач використав для ведення господарської діяльності в межах оподатковуваних операцій.

Таким чином, позивач виконав вимоги закону щодо порядку декларування бюджетного відшкодування з ПДВ по відносинам з ПП "ТВФ "Гетьман", ПП "АВС-Трійця" та ЗАТ "ВК "Світло шахтаря".

Відповідачем не спростовано наявності у позивача податкових накладних чи неналежного їх оформлення, використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях позивача та факту оплати коштів постачальникам товарів.

Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що він не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати належних доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що в кінцевому рахунку може свідчити про їх безтоварність.

Відповідач, посилаючись на пп.7.7.10 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважає, що джерелом відшкодування податку на додану вартість з бюджету є надходження цього податку до бюджету від операцій з продажу товарів (робіт, послуг) платникові податку на додану вартість, який задекларував бажання отримати бюджетне відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок. Не сплата, або не підтвердження такої сплати ПДВ до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх ланцюгах проходження товарів не дає право платникові податку отримати бюджетне відшкодування з бюджету. При цьому, відповідач не вказує на можливий механізм контролю з боку платника ПДВ за такою сплатою податку до бюджету постачальниками товарів в 2-му та подальших ланцюгах проходження товарів.

Суд вважає, що відповідач на виконання вимог пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту. Відповідно до вказаної норми протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

На думку суду, не відображення зобовязань з продажу товарів у податковій звітності постачальником цих товарів свідчить про невиконання обовязків щодо декларування ПДВ до сплати саме постачальником, а не отримувачем товарів і, відповідно, обовязок податкового органу полягає у залученні до сплати саме суб'єкта підприємницької діяльності, який отримав доходи від продажу товарів, а не того суб'єкта господарювання, який поніс витрати по придбанню товарів та оплати предявленого до сплати ПДВ постачальником цих товарів.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в 2-4 ланцюгах постачання не є достатніми підставами для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими субєктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, а, отже, і зменшення ПАТ"Завод крупних електричних машин" суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано до суду доказів на обґрунтування своїх заперечень, які підтверджували б, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Відповідно до п. 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону №168 джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону № 168/97-ВР, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Враховуючи, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а факт сплати позивачем ПДВ в складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок податкової інспекції про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Нова Каховка як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ"Завод крупних електричних машин" є обґрунтованими, а дії ДПІ у м.Нова Каховка протиправними.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області від 15 серпня 2011 р. №0002402301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1