Постанова № 20597776, 01.09.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2011 р.

16 год. 10 хв.Справа № 2а-1696/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представника позивача - Федак Л. Р.,

представника відповідача - Тосік Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспорте підприємство 16563"

до державної податкової інспекції у м. Херсоні <3-я особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" (далі ВАТ "Херсонське АТП", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про скасування акту перевірки від 17.02.2011р. №18/17-322/03119026 та податкових повідомлень-рішення від 24.02.2011р. №№006061703/0, 0006071703/0, якими позивачеві збільшено зобовязання з податку з власників транспортних засобів на 8460,90 грн., у звязку із застосуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цього податку.

Ухвалою суду від 01.09.2011 р. закрито провадження у справі в частині позовних про скасування акту від 17.02.2011 р. №18/17-322/03119026 про результати перевірки повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, з висновком податкового органу щодо несвоєчасної сплати узгодженого зобовязання з податку з власників транспортних засобів не погоджується, оскільки відповідач при проведені перевірки не врахував вибуття транспортних засобів протягом року, у звязку із їх списанням з балансу підприємства (продажем) протягом 2009-2010 року. Частиною 3 ст.5 Закону України від 11.12.1991 р. № 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі Закон № 1963-XII) передбачено, що за транспортні засоби, які зняті юридичними особами з обліку протягом року проводиться перерахунок розміру податку за період, який залишився до кінця року. Ця обставина свідчить про відсутність порушення законодавства підприємством, за яке відповідачем нараховані штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями рішеннями.

Представник відповідача проти позову заперечувала, вважає позицію податкового органу стосовно нарахування штрафних санкцій законодавчо обґрунтованою, оскільки позивач фактично не сплатив самостійно узгоджені ним зобовязання з податку з власників транспортних засобів, а тому зобовязаний сплатити штрафні санкції, визначені, в даному разі, спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №№006061703/0, 0006071703/0 складені на підставі висновків акту від 17.02.2011 р. №18/17-322/03119026 про результати перевірки повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів позивачем у 2009-2010 роках.

За даними акту перевірки позивач протягом 2009-2010 років несвоєчасно сплачував задекларований ним податок з власників транспортних засобів, при цьому затримка у сплаті податку складала від 48 до 156 днів.

За наслідками перевірки за затримку у сплаті податку у сумі 12441,24 грн. від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 2488,25 грн., а через затримку у сплаті податку у сумі 11947,25 грн. більш ніж на 90 днів - у сумі 5973,65 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 11.12.1991 р. № 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" у 2009-2010 роках платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

За приписами ст. 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1963-XII за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Порядок декларування зобовязань з податку з власників транспортних засобів у 2009-2010 року передбачався Порядком заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 17.09.2001 р. N 373, зареєстровано в Мінюсті України 05.10. 2001 р. за N 862/6053 (далі Порядок №373).

Згідно пунктів1, 3зазначеного Порядку платники податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - податок) за ставками, зазначеними у статті 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями. Податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

За змістом Порядку №373 зменшення зобовязань з податку з власників транспортних засобів у звязку з вибуттям транспортних засобів проводиться у порядку передбаченому для надання уточнюючих розрахунків, у звязку із виявленими помилками у раніш задекларованих зобовязаннях з цього податку. Таким чином, при проведені зміни обєкту оподаткування, у звязку із вибуттям транспортних засобів, платник податків зобовязаний повідомити про це податковий орган шляхом надання уточнюючого розрахунку з цього податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Позивач не надав суду доказів щодо декларування ним змін до раніш задекларованих ним зобовязань з податку з власників транспортних засобів, у звязку з вибуттям обєкту оподаткування.

Тому суд вважає обґрунтованою позицію відповідача, яка полягає в тому, що при оцінці своєчасності сплати зобовязань з податку транспортних засобів позивачем у 2009-2010 році відповідач виходив із розміру та строків сплати цих зобовязань, задекларованих самим позивачем.

Згідно з вимогами пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-III) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач спірними податковими повідомленнями-рішеннями правомірно визначив зобовязання позивача з податку з власників транспортних засобів за 2009-2010рр. за штрафними санкціями в загальній сумі 8460,90 грн., у звязку із несвоєчасною сплатою задекларованих позивачем зобовязань з цього податку.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ВАТ "Херсонське АТП" необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Відмовити в зоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспорте підприємство 16563" до державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування податкових повідомлень - рішень від 24.02.2011 р. №0006061703/0 та №0006071703/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 вересня 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.13