Постанова № 20594710, 15.11.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3421/11

"15" листопада 2011 р., Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої Подлісної І.М.

секретаря Будзик Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля - Транс»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03 червня 2011 року № 0001952305

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля - Транс»звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03 червня 2011 року № 0001952305, посилаючись на те, що воно прийняте з порушенням вимог діючого законодавства та є таким, що порушує права та охороню вальні законом інтереси позивача.

В суді представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля - Транс»позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити податкове повідомлення рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції від 03 червня 2011 року № 0001952305 визнати нечиннним та скасувати.

Представник відповідача Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив та пояснив, що податкове повідомлення - рішення від 03 червня 2011 року № 0001952305, є обґрунтованим, а вимоги позивача безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Працівниками відповідача Тернопільської об'єднаної ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Транс»за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої 31.05.2011р. складено Акт перевірки за № 3901/23-04/32481952.

Вказаним Актом перевірки, на думку податкового органу встановлені порушення позивачем норм п. 4.3. п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1., пп. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»які, полягають в тому, що позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 18 701,00 грн., в тому числі за квітень 2010 р. на 6 256,00 грн., за липень 2010 р. на 1 206,00 грн., за вересень 2010 р. на 2 440,00 грн., за жовтень 2010 р. на 8 645,00 грн., за листопад 2010р. на 154,00 грн.

Вказані висновки податкового органу зроблено у звязку з тим, що при подальшій реалізації імпортованого товару податкові зобов'язання повинні визначатися за правилами, встановленими пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизного збору, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

За наслідками розгляду акту перевірки № 3901/23-04/32481952 від 31.05.2011 р. податковим органом 03 червня 2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001952305, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за податком на додану вартість в розмірі 23 376,25 грн. (18 701,00 грн. за основним платежем та 4 675,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

При цьому, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач керувався лише мотивами, які викладені в Акті перевірки від 31.05.2011р. №3901/23-04/32481952.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА в Тернопільській області.

Рішенням ДПА в Тернопільській області «Про результати розгляду скарги»№ 12178/10/25-007/322 від 05.08.2011р. керуючись пунктом 55.1 статті 55 Податкового кодексу України та підпунктом «а»пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2010 року №82 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 січня 2001 року за № 10/18748238/5429), залишила без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.06.2011р. № 0001952305, а скаргу позивача без задоволення.

В послідуючому відповідна скарга була подана позивачем до ДПА України, рішенням ДПА України «Про результати розгляду повторної скарги»№3969/6/10-2115 від 20.10.2011р. керуючись статтею 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та підпунктом «а»пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2010 року №82 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 січня 2001 року за № 10/18748238/5429), залишила без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.06.2011р. № 0001952305, а скаргу позивача без задоволення

В судовому засіданні встановлено, що позивачем проводилось імпортування транспортних засобів, їх розмитнення, які в послідуючому були продані на території України за ціною, яка є меншою за митну їх вартість, але продаж вказаних транспортних засобів було проведено за ціною, більшою ніж їхня фактурна вартість (вартість, за яку вони позивачем придбавались).

При цьому, позивачем було виконано вимоги п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, сума податку на додану вартість була визначена від митної вартості та сплачена в бюджет до моменту розмитнення транспортних засобів.

Щодо послідуючої реалізації транспортних засобів покупцям на території України, то вона проводилась у відповідності до вимог п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме за звичайними цінами (що відповідає вимогам п.1.20 ст.1 Закону України «Про податок на прибуток») з урахуванням ввізного мита, митних зборів, інших

загальнодержавних податків і зборів.

Питання визначення бази оподаткування операції з поставки товарів (послуг) регламентується п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого: «База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами».

Системний аналіз вказаної норми дає можливість зробити висновок, що для визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) приймається договірна (контрактна) вартість, яка не може бути нижче за звичайну ціну.

При цьому, згадування про митну вартість для визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) п. 4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, , прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 29 жовтня 2010 р., прийнятої у звязку із з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих же норм права, за якого суди по різному вирішують питання щодо визначення бази оподаткування операцій із реалізації на території України імпортованого товару по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ротарі Магік»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення, судом зроблено висновок про те, що при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними, База оподаткування податком на додану вартість товариством визначена вірно відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із договірної вартості цих засобів, яка не нижча за звичайну ціну, а п. 4.3 названого Закону, на який посилається ДПІ, вказуючи на те, що ціна такого товару при подальшій його поставці, не може бути менша за митну вартість, регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій.

З огляду на викладене з врахуванням постанови Верховного суду України від 29 жовтня 2010 р., суд вважає, що вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля - Транс»є правомірними та такими, що підлягають до задоволення, а податкове повідомлення рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції від 03 червня 2011 року № 0001952305 слід визнати нечиннним та скасувати.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160 163 КАС України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити податкове повідомлення рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції від 03 червня 2011 року № 0001952305 визнати нечиннним та скасувати.

Постанова суду набирає законної сили закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяПодлісна І.М.

копія вірна

СуддяПодлісна І.М.