Постанова № 20588926, 20.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9910/11 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Гадяцького районного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття, -

В С Т А Н О В И В:

Гадяцький районний центр зайнятості25 листопада 2011 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1про стягнення надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття в сумі 1 251 грн. 43 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Гадяцькому районному центрі зайнятості ОСОБА_1 був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Відтак, за час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу на випадок безробіття в розмірі 1 251 грн. 43 коп., у звязку з чим дана сума підлягає стягненню з останнього.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином (а.с. 23-24); причин неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань до суду не надали.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, в порядку письмового провадження, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 04.06.2004 року та згідно статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" гр. ОСОБА_1 зареєстровано в Гадяцькому районному центрі зайнятості як шукаючого роботу. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує (а.с. 10).

Наказом директора Гадяцького РЦЗ від 04.06.2004 року № НТ040604 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с. 11-12).

Наказом директора Гадяцького РЦЗ від 28.08.2006 року № НТ060828 гр. ОСОБА_1 знято з обліку в центрі зайнятості з 24.08.2006 року на підставі п. 44 Положення про реєстрацію, перереєстрацію та ведення обліку громадян, що шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а саме: у звязку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості без поважних причин протягом 30 календарних днів (а.с. 11-зворот).

Позивачем проведено перевірку щодо обґрунтованості виплат відповідачу матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якої складено акт від 13.10.2011 року (а.с. 13).

Перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний одночасно був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

У звязку з викладеним, позивач дійшов висновку, що відповідачем за період з 04.06.2004 року по 24.08.2006 року безпідставно отримано допомогу у звязку з безробіттям, сума якої, відповідно до довідки № 1602111230 від 29.09.2011 року складає 1 108 грн. 42 коп. (а.с. 15).

Крім того, Гадяцьким РЦЗ витрачено кошти на проведення та організацію громадських робіт, участь в яких брав відповідач, в розмірі 143 грн. 01 коп.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 1 251 грн. 43 коп.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ визначено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

За приписами ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Як встановлено судом, гр. ОСОБА_1 перебував на обліку в Гадяцькому РЦЗ як безробітний у період з 04.06.2004 року по 24.08.2006 року.

Відповідно до пп. "б" п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

В силу п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 р. №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005р. №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 р. №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за №1523/11803.

Посадовими особами Гадяцького районного центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.10.2011 року, у якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Гадяцькому РЦЗ як безробітний одночасно був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Судом досліджено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зі змісту якого встановлено, що відповідач 16.08.2002 року зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (а.с. 28).

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, гр. ОСОБА_1 одночасно був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Відповідно до довідки Гадяцького РЦЗ № 1602111230 від 29.09.2011 року за період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем отримано допомогу у звязку з безробіттям в розмірі 1 108 грн. 42 коп.

Крім того, як зазначено позивачем, центром зайнятості виділялися кошти на проведення та організацію громадських робіт, участь в яких брав відповідач, в розмірі 143 грн. 01 коп.

За приписами ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, всупереч вказаним нормам Закону, відповідач не повідомив Гадяцький РЦЗ про те, що він на момент звернення до служби зайнятості був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, тобто відносився до зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги у звязку з безробіттям.

Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Гадяцьким РЦЗ 13.10.2011 року за № 162 видано наказ "Про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1." (а.с. 14), копія якого разом з повідомленням вих № 1537 від 14.10.2011 року надсилалася на адресу відповідача та була отримана ним 20.10.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 16, 27-зворот).

Разом з тим, відповідачем кошти в сумі 1 251 грн. 43 коп. в добровільному порядку не відшкодовано, доказів оскарження вищезазначеного наказу Гадяцького РЦЗ до суду не надано.

Як визначено п. 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати суми матеріального забезпечення суду не надав.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 94, 122, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Гадяцького районного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2; АДРЕСА_1) на користь Гадяцького районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22549324; вул. Шевченка, 1-А, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300) суму надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття в розмірі 1 251 грн. 43 коп. (одна тисяча двісті пятдесят одна гривня сорок три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяО.О. Кукоба