Постанова № 20588060, 07.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7397/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Кубрак І.О.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання дій протиправними, визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром" (надалі - позивач, ТОВ «Полтавагазпром»)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полтавагазпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Фарма Трейдімпекс» (код ЄДРПОУ 37091349) за серпень 2010 року, за результатами якої складено акт № 6369/23-1/33891089 від 16.08.2011 року, визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень № 0002152301 від 31.08.2011 року, № 000214301 від 31.08.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що дії відповідача із проведення документальної позапланової невиїзної перевірки згідно пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України є незаконними, оскільки позивачем на запит податкового органу були надані письмові пояснення та копії усіх первинних документів щодо взаємовідносин із ТОВ «ФармаТрейдімпекс», тому підстави для її проведення були відсутні. Крім того, акт перевірки підписано не тим ревізором, який відповідно до наказу № 3499 від 03.08.2011 року повинен був проводити перевірку.

Позивач також не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірки, № 0002152301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6875 грн., в тому числі, за основним платежем 5500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1375 грн., та № 000214301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8593,75 грн., в тому числі, за основним платежем 6875 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1718,75 грн. Зазначає, що податковий кредит з ПДВ та валові витрати за результатами господарських операцій із ТОВ «ФармаТрейдімпекс»сформовано згідно вимог законодавства на підставі належним чином оформленої податкової накладної, а також первинних документів, складених відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а доводи відповідача про нікчемність угоди із вказаним контрагентом є безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач вказував, що дії із проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відповідали вимогам ст.ст. 75, 79, 86 Податкового кодексу України. В ході здійснення перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під час відображення у податковому обліку господарської операції із ТОВ «Фарма Трейдімпекс», яка є нікчемною. При цьому враховано акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 416/18-015/37091349 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс»за період з 05.07.2010 року по 31.01.2011 року, відповідно до якого угоди, укладені вказаним товариством із постачальниками та покупцями, визнано нікчемними, констатовано, що товариство не має основних засобів для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу товару у задекларованих обсягах, найманих працівників, не знаходиться за юридичною адресою, тому вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди контрагентам. За таких обставин позивачу обґрунтовано донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагазпром»(ідентифікаційний код 33891089) зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 22.11.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 084165 (т. 1, а.с. 12), є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 23477478 від 07.12.2005 року (т. 1 , а.с. 15).

У термін з 03.08.2011 року по 09.08.2011 року ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Полтавагазпром»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Фарма Трейдімпекс»(код ЄДРПОУ 37091349) за серпень 2010 року.

Перевірку здійснено згідно з наказом начальника ДПІ у м. Полтаві № 3499 від 03.08.2011 року на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт № 6369/23-1/33891089 від 16.08.2011 року (т. 1, а.с. 20 -46), в якому відображено порушення позивачем:

- пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2010 року в сумі 5500 грн.;

- п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5, пп. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 6875 грн.

Заперечення позивача на акт перевірки ДПІ у м. Полтаві відхилено, про що направлено лист-відповідь від 31.08.2011 року за вих. № 18556/10/23-148 (т. 1 , а.с. 61 - 63)

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення № 0002152301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6875 грн., в тому числі, за основним платежем 5500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1375 грн., та № 000214301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8593,75 грн., в тому числі, за основним платежем 6875 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1718,75 грн. (т. 1, а.с. 18, 19)

Позивач не згоден із діями відповідача щодо проведення перевірки та винесеними за її результатами податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям ДПІ у м. Полтаві щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полтавагазпром», суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 79.1. статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Зокрема, згідно пп. 78.1.1. п. 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини, як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2. статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що у зв'язку із надходженням від ДПІ у Ленінському районі м. Харкова податкової інформації ДПІ у м. Полтаві 22.04.2011 року було направлено ТОВ «Полтавагазпром»запит (т. 1 а.с. 147) про надання документів по взаємовідносинам із ТОВ «Фарма Трейдімпекс»(договір купівлі-продажу, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, виписки банку, документи, що підтверджують транспортування товару, копії доручень, по яким було отримано товар та ін., а також документи, що свідчать про подальше використання у господарській діяльності придбаного товару).

На виконання запиту ДПІ у м. Полтаві позивачем надіслано письмові пояснення від 06.05.2011 року за вих. 33/05, до яких додано копії договору купівлі-продажу із ТОВ «Фарма Трейдімпекс», податкової та видаткової накладної, відомість розрахунків по рах. 361-1 (отримано ДПІ 10.05.2011 року) (т. 2, а.с. 2-10).

Беручи до уваги те, що позивачем на запит ДПІ у м. Полтаві не були надані документи у повному обсязі, наказом начальника ДПІ у м. Полтаві № 3499 від 03.08.2011 року згідно вимог пп. 78.1.1. п. 78.1. статті 78 Податкового кодексу України призначено позапланову невиїзну документальну перевірку. Копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки вручено уповноваженому представнику позивача під розписку (т. 1 , а.с.78).

Таким чином, дії із проведення позапланової невиїзної перевірки позивача здійснено відповідачем згідно вимог Податкового кодексу України.

Посилання позивача на те, що акт перевірки підписано не тим ревізором, який відповідно до наказу № 3499 від 03.08.2011 року повинен був проводити перевірку, суд вважає такими, що не свідчать про наявність порушень процедури перевірки.

Згідно п. 2. розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку.

Із п.п. 1.1., 2.3. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 року № 213, вбачається, що наказ керівника органу державної податкової служби про проведення перевірки має містити підстави для проведення перевірки, дату її початку та тривалість, тобто обов'язковість зазначення повного переліку інспекторів не встановлена.

При цьому п. 1.12. Методичних рекомендацій передбачена можливість додаткового залучення до складу перевіряючих інших працівників органу ДПС, заміни у складі перевіряючих у зв'язку із, зокрема, тривалою хворобою або звільненням працівника органу ДПС, які сталися під час проведення перевірки, тощо.

Акт перевірки № 6369/23-1/33891089 від 16.08.2011 року підписано старшим державним податковим ревізором-інспектором Радченко В.В., яка зазначена у вступній частині акту як особа, що проводила перевірку, підпис головного державного податкового ревізора інспектора Літвішко О.В., який був визначений у наказі на перевірку, відсутній у зв'язку із відпусткою останнього. Таким чином, порушень щодо визначення складу перевіряючих під час перевірки позивача судом не встановлено.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача із проведення позапланової невиїзної перевірки є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 000214301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 8593,75 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), надалі Закон № 334/94-ВР, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Таким чином, будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків обєкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами витрати, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що одним із основних видів діяльності ТОВ «Полтавагазпром»згідно довідки з ЄДРПОУ є будівництво будівель (т. 1, а.с. 13), з метою здійснення якого у товариства наявна відповідна ліцензія серії АВ № 458502 строком дії з 10.02.2009 року по 10.02.2012 року.

16.08.2010 року між ТОВ «Фарма Трейдімпекс»(продавець) та ТОВ «Полтавагазпром»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № М-16/08, за умовами якого продавець продає, а покупець купує промислову продукцію - будівельні матеріали у номенклатурі, кількості та за договірними цінами, зазначеними у накладних, які є невід'ємною частиною Договору (т. 1, а.с. 170). Відповідно до п. 1.2. Договору загальна сума договору складає 33000 грн., в т.ч. ПДВ 5500 грн. Згідно п. 4.2. Договору право власності на товар переходить до покупця після підписання накладних на складі про прийняття товару.

На виконання умов договору ТОВ «Фарма Трейдімпекс»виписано накладну від 16.08.2010 року № 16081011, на товар (профілі, саморізи, дюбелі, пісок, герметик, цвяхи, сітка, емаль та ін.), а також на загальну суму 33000 грн., в т.ч. ПДВ 5500 грн. (т. 1, а.с. 172).

Перевезення товару від ТОВ «Фарма Трейдімпекс»із м. Харкова до позивача до м. Полтави здійснено на підставі товарно-транспортної накладної ТП 16081011 від 16.08.2010 року (автопідприємство ФОП ОСОБА_1) (т.1, а.с. 174). Товар оприбутковано позивачем на складі, про що свідчать карки складського обліку матеріалів (т. 1, а.с. 207 221).

Оплата за придбаний товар проведена позивачем у повному обсязі (т. 1, а.с. 175 -176).

В подальшому товар використано позивачем у господарській діяльності, а саме, під час виконання підрядних робіт на замовлення ПП «Цивільбудмонтаж»згідно договору субпідряду в капітальному будівництві № 1 від 26.08.2010 року «Реконструкція об'єкту незавершеного будівництва під учбовий корпус та будівництво гуртожитку НЮАУ ім.. Ярослава Мудрого по проспекту Першотравневому, 5 в м. Полтаві (т. 1 , а.с. 159-164), що підтверджується наявними у справі довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів, актами списання будівельних матеріалів (т. 1 , а.с. 178 206).

З огляду на те, що суми витрат позивача із придбання будівельних матеріалів підтверджені первинними бухгалтерськими, розрахунковими, платіжними та іншими документами, при цьому господарська операція має реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, безпосередньо пов'язана із його господарською діяльністю, віднесення позивачем цих витрат в розмірі 27 500 грн. у ІІІ кварталі 2010 року (серпні 2010 року) до складу валових витрат ґрунтувалося на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Натомість, висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат в розмірі 27 500 грн. є безпідставним.

Посилання відповідача в акті перевірки на нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Фарма Трейдімпекс»з огляду на інформацію, надану ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається

Згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Беручи до уваги матеріали перевірки, інші наявні у справі документи, суд вважає, що відповідачем не доведено факт умислу позивача та ТОВ «Фарма Трейдімпекс»при укладанні та виконанні договору купівлі-продажу № М-16/08 від 16.08.2010 року на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Висновки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс», оформленої довідкою від 28.03.2011 року № 46/18-015/37091349, як і дії податкового органу із проведення вказаної перевірки, були оскаржені ТОВ «Фарма Трейдімпекс»до суду. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року позов ТОВ «Фарма Трейдімекс»задоволено (т. 1 а.с. 222-228). Згідно пояснень представника позивача справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції. За таких обставин, інформація та висновки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова відносно ТОВ «Фарма Трейдімпекс»є предметом судового спору, тому врахування її при встановленні порушень податкового законодавства у діяльності інших платників податків контрагентів вказаного товариства, є безпідставним.

Посилання відповідача про те, що у ТОВ «Фарма Трейдімпекс» відсутні трудові ресурси, виробнича база, складські приміщення, суд вважає такими, що не можуть свідчити про нікчемність усіх угод вказаного товариства, оскільки такий вид діяльності, як торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Незнаходження ТОВ «Фарма Трейдімпекс»за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру. Крім того, акт про відсутність товариства за місцезнаходженням складено ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 27.01.2011 року, тобто через півроку після господарської операції позивача із товариством.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення рішення № 000214301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 8593,75 грн., не ґрунтується на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0002152301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 6875 грн., суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ”не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу № М-16/08 від 16.08.2010 року ТОВ «Фарма Трейдімпекс»було видано позивачу податкову накладну від 16.08.2010 року № 16081011 на загальну суму 33000 грн., в тому числі ПДВ 5500 грн., на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ у серпні 2010 року на суму 5500 грн.

На момент видачі податкової накладної ТОВ «Фарма Трейдімпекс»мало статус платника ПДВ, що не заперечується сторонами. Податкова накладна оформлена згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підписана та скріплена печаткою ТОВ «Фарма Трейдімпекс». Факт оплати позивачем суми ПДВ в ціні придбаного товару підтверджується банківською випискою.

Реальність господарської операції позивача з ТОВ «Фарма Трейдімпекс»підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за серпень 2010 року на суму 5500 грн. за результатами господарської операції з ТОВ «Фарма Трейдімпекс»ґрунтується на вимогах Закону України «Про ПДВ». Натомість висновок перевірки про завищення податкового кредиту на зазначену суму у зв'язку з нікчемністю договору, є безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення № 0002152301 від 31.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 6875 грн., суперечить вимогам Закону України «Про ПДВ», винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Таким чином, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень № 0002152301 від 31.08.2011 року, № 000214301 від 31.08.2011 року підлягають задоволенню, та вийшовши за межі позовних вимог згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, приходить до висновку про необхідність визнання їх протиправними і скасування.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статтями 78, 79 Податкового кодексу України, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій протиправними, визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0002152301 від 31 серпня 2011 року, № 0002142301 від 31 серпня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагазпром" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн. 70 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2011 року.

СуддяМ.В. Довгопол