Постанова № 20588028, 13.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9021/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

при секретарі Кононенко А.С.,

за участю: представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -Чалої О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2011 року позивач Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві) проведена перевірка Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (далі - СПД ОСОБА_4) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт № 6203/1703/НОМЕР_1 від 29.07.2011 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.08.2011 року № 0001811703 яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51363,00 грн. та № 0001801703 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 87486,25 грн. Як зазначає позивач спірні рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання висновків експертизи, з огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом.

Таким чином, призначити проведення експертизи є виключно компетенцією суду.

Представник позивача з клопотанням щодо призначення судової експертизи до суду не звертався, таким чином, підстави для задоволення даного клопотання у суду відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірного рішення з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання та направлень № 1066 від 29.07.2011 року, наказу №3039 від 22.05.2011 року державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку СПД ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додам вартість", пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

За результатами перевірки складено акт № 6203/1703/НОМЕР_1 від 29.07.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001811703 від 12.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 51363,00 грн. та № 0001801703 від 12.08.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87 486 грн. 25 коп. (з урахуванням штрафних/фінансовий санкцій).

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив їх до суду.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірності проведення ДПІ у м. Полтаві документальної планової перевірки СПД ОСОБА_5 суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до 20.01.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення на перевірку та керуючись ст.20, ст.77,ст.82 Податкового кодексу України , суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Полтаві суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додам вартість", пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", а саме безпідставне віднесення до складу податкового кредиту у відповідні періоди січень, лютий, березень, квітень 2010 року суми в розмірі 8993,00 грн., оскільки всі операції купівля продажу у ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ПП "Абрік Трейд" не спричиняють реального настання правових наслідків, та не підтвердженні відповідними розрахунковими документами та платіжними документами.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії В02 № НОМЕР_2 Субєкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 09.08.2002 року як субєкт підприємницької діяльності фізична особа.

Як вбачається з матеріалів справи, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач здійснює оптову торгівлю непродовольчими товарами споживчого призначення, а саме побутовою хімією, засобами гігієни, оптової торгівлі господарськими товарами, здійснення операцій із здачі в оренду власного нерухомого майна.

Відповідно до матеріалів справи позивач здійснював господарські операції з ПП "Оптима сервіс" (код 33574763), а саме згідно накладної № 10 від 27.10.2010 року позивачем було придбано кран козловий ККС -12,5 б/у за ціною 170820,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №102 від 08.02.2010 року та платіжним дорученням №104 від 10.02.2010 року.

Як встановлено під час проведення перевірки, згідно поданої податкової звітності у ПП "Оптима сервіс" відсутні нeo6xiдні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби тощо, чисельність працюючих складає - 1 чол.

За юридичною адресою підприємство не знаходиться, про що складено акт про відсутність ПП "Оптима сервіс" за місцезнаходженням.

Окрім того, не можливо встановити факти, по яких відбувався рух товарів від продавця (постачальника) до покупця, а також не надано документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування, відвантаження та перевезення ТМЦ в звязку з відсутністю актів приймання-передачі товару, документи що засвідчують транспортування, зберігання та договорів поставки товарів. Вищезазначені документи не були надані ні під час перевірки ні до суду.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Абріс трейд" суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем було придбано дизельний погружчик ДПГ 3,5 у ПП "Абріс трейд" за ціною 87840,00 грн. відповідно до накладної №25 від 19.03.2010 року та електричний погружчик ЕПГ-3,55, металопрокат ст.3пс за ціною 148640,00 грн. згідно накладної № 27 від 27.04.2010 року та підтверджується платіжними дорученнями № 183 від 11.05.2010 року, №184 від 12.05.2011 року, №154 від 06.04.2011 року,№172 від 29.04.2011 року.

Директором та головним бухгалтером підприємства значиться ОСОБА_6 з показань якого стало відомо, що ніякої діяльності ПП "Арбіс трейд" не здійснював товарів не закуповувало та не продавало, робіт не виконувало, послуг не надавав найманих працівників безпосередньо не приймав, іншої діяльності не здійснює бухгалтерську та податкову звітність підприємства не вів, не складав будь-яких, в тому числі податкових накладних та не надавав їх ніяким підприємствам.

Перевіркою не встановлено наявності будь-яких складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; загальна чисельність працюючих складає - 1 чол., податкову звітність за квітень, червень-вересень 2010р. до ДПІ у м. Полтаві не надано.

Окрім того, в ході проведення перевірки не виявлено будь-яких первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарської діяльності ПП "Арбіс трейд" за період з 01.01.2010р. по 01.10.2010р.

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ "Санбуд" суд зазначає наступне.

Позивачем придбано у ТОВ "Санбуд" електрогенератор дизельний ЄДГ -30кВт та піддони дерев'яні за ціною 84300,00 грн., на підтвердження надано платіжне доручення № 225 від 05.07.2010 року, № 228 від 06.07.2010 року.

Відповідно до поданої ТОВ "Санбуд" податкової звітності, у підприємства відсутні основні засоби та трудові ресурси.

Згідно бази даних, платник має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). В ході дослідної перевірки в рамках кримінальної справи встановлено, що невстановленими особами у лютому 2010 року придбано ТОВ "Санбуд", що зареєстроване на ОСОБА_7, який згідно облікової картки ДПІ у м. Полтаві значиться керівником та співзасновником товариства. Останній не має ніякого відношення до придбання та фінансово-господарської діяльності ТОВ "Санбуд", протягом 2010 року найманих працівників не приймав.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) документів, що посвідчують походження товарів, що реалізується, його відвантаження та транспортування.

В матеріалах справи наявні копії накладних, податкових накладних, надані позивачем на підтвердження реальності укладений договорів з контрагентами, з огляду на які суд зазначає наступне.

Судом були оглянути оригінали вказаних податкових накладних та встановлено, що податкові накладні виписані ПП "Арбіс трейд" містять різні підписи посадової особи ПП "Арбіс трейд" ОСОБА_6, пояснень стосовно даних розбіжностей представником позивача суду не надано. Також, в податкових накладних виписаних ПП "Оптима сервіс" відсутнє прізвище посадової особи, яка виписала накладну.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Необхідно зазначити, згідно ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна, або уповноваженого ним органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарський відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однією із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Суб'єкт господарювання, який за результатами вчинення господарської операції не задекларував податкові зобов'язання та не сплатив відповідні суми до бюджету, не міг не усвідомлювати протиправність своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави суспільства; прагнув настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження податків до державного бюджету.

Правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок та не породжує нас будь-який, крім тих, що породжують його нікчемність, реальних наслідків.

Окрім того, у відповідності до п. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У взаємовідносинах позивача з зазначеними вище контрагентами по укладенню договорів, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно Закону України "Про оприбуткування доходів підприємств" та Закону України "Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в України" до складу валових витрат не належать витрати, не підтверджені первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення та складаються під час їх здійснення, або одразу після її закінчення.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість'' об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг). Платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснити отримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 статті 1).

Пунктами 7.1, 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що особа-продавець зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Виходячи із змісту пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України N 165 від 30.05.97 року "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення", податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. У пункті 18 Порядку зазначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця. В даному випадку не можливо ідентифікувати особу, що підписала податкові накладні.

Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Також, згідно з п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно п.2 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 року за № 233/2037 (надалі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж у пункті 2. Якщо особа, яка зобовязана зареєструватися як платник податку, не здійснила такої реєстрації протягом термінів, визначених законодавством, здійснює оподатковувані операції з продажу товарів (робіт, послуг) з нарахуванням податку на додану вартість і видачею податкової накладної без внесення суми податку до бюджету, то така податкова накладна вважається фіктивною.

За таких підстав, відсутність вищевказаних реквізитів ставить під сумнів достовірність наданих позивачем податкових накладних.

Окрім того, у відповідності з вимогами п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, пп. 54.3.2, пп. 54.3.5, пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмір 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених обставин, спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та Законами України, тому позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко