Постанова № 20583095, 24.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9233/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Пехота М.О.,

за участю:

представника позивача - Воронова В.С., Кравцова В.І.,

представника відповідача - Вербицька І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський регіональний агроторговий дім"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський регіональний агроторговий дім" (далі по тексту - ТОВ "ПРАД"),звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000822305 від 23 травня 2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та незаконним.

Працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПРАД" з питань правомірності декларування позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року. За результатами даної перевірки складений акт № 3939/23-6/31495409 від 10.05.2011 року (далі по тексту - Акт), згідно висновків якого ТОВ "ПРАД" порушено ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України внаслідок включення до складу податкового кредиту за лютий 2011 року сум коштів, сплачених ТОВ "Трейд-Орг" за поставлений природний газ.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Полтаві 23.05.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000822305, яким ТОВ "ПРАД" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 103 231 грн., з них 103 230 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий орган визнав таке включення неправомірним у зв"язку із тим, що ТОВ "Трейд-Орг" не задекларовано зустрічне податкове зобов"язання. Позивач наполягав на необгрунтованості нормами будь-якого закону такого висновку, стверджуючи, що він не повинен нести відповідальність за дії свого контрагента. Газ був поставлений, контрагент має відповідну ліцензія. Поставка газу підтверджується показами лічильника та в подальшому газ був реалізований покупцям ТОВ "ПРАД", оскільки останнє має основним видом діяльності торгівлю газом на автомобільній газозаправлювальній станції, розташованій у м.Полтаві. Все вказане підтверджується первинними фінансово-господарськими документами. Крім того, позивач спростовував твердження податкового органу про те, що контрагент не задекларував своїх зобов"язань за відповідний період та представник позивача надав копію відповідної податкової декларації ТОВ "Трейд-Орг" з відміткою податкового органу про її прийняття.

Таким чином, ТОВ "ПРАД" із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000822305 від 23.05.2011 року прийняте з порушенням діючого законодавства, необгрунтовано, без наявності правових підстав, а тому, як на думку позивача, підлягає визнанню нечинним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Надали пояснення, за змістом аналогічне викладеному вище обґрунтуванню позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити. У судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях посилався на те, що ТОВ "Трейд-Орг" (постачальник) є контрагентом ТОВ "ПРАД" (споживач) за договором № 28/21-12/10-ДП від 21.12.2010 року на постачання природного газу. Згідно умов договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2011 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. ТОВ "Трейд-Орг" не могло надавати вищенаведений товар за договором постачання по причині відсутності основних засобів (складських приміщень, обладнання, власних або орендованих земельних ділянок), для здійснення господарських операцій з купівлі продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом. Крім того, ТОВ "Трейд-Орг" не задекларував зустрічних податкових зобов"язань, а здана ним декларація за лютий 2011 року не визнана податковою звітністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ПРАД" зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради 14.05.2001 року та перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві з 17.05.2001 року, зареєстроване в якості платника ПДВ, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 31495409.

10.05.2011 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПРАД" з питань правомірності декларування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 10.05.2011 року № 3939/23-6/31495409, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 198 Податкового Кодексу України, ч. 1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 103 229,90 грн.

Такі порушення обгрунтовані в Акті тим, що ТОВ "Трейд-Орг" (постачальник) є контрагентом ТОВ "ПРАД" (споживач) за договором № 28/21-12/10-ДП від 21.12.2010 року на постачання природного газу. Згідно умов договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2011 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. ТОВ "Трейд-Орг" не могло надавати вищенаведений товар за договором постачання по причині відсутності основних засобів (складських приміщень, обладнання, власних або орендованих земельних ділянок), для здійснення господарських операцій з купівлі продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" та не виконує податкових зобов'язань перед бюджетом. Крім того, ТОВ "Трейд-Орг" не задекларував зустрічних податкових зобов"язань, а здана ним декларація за лютий 2011 року не визнана податковою звітністю.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822305 від 23.05.2011 року, яким ТОВ "ПРАД" донараховано суму грошових зобов"язань з податку на додану вартість в розмірі 103 231 грн., у тому числі: за основним платежем 103 230 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1 грн.

Позивач оскаржував прийняте рішення у адміністративному порядку, проте скарги залишені без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З вимогою про визнання нечинним вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, як на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Так, встановлено, що 21.12.2010 року між ТОВ "ПРАД" (споживач) та ТОВ "Трейд-Орг" (постачальник) укладено договір поставки № 28/21-12/10-ДП, згідно якого зобов'язується передати у власність споживачу в 2011 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ, крім того у період вчинення оподатковуваних операцій ТОВ "Трейд-Орг" мало ліцензію на постачання газу.

Позивачем на підтвердження виконання укладеного договору та реальності вчинення господарських операцій між ТОВ "ПРАД" та ТОВ "Трейд-Орг" до суду надано копії акту прийому-передачі вартісних показників природного газу за лютий 2011 року № 0000000177 від 28 лютого 2011 року, податкової накладної № 38 від 28.02.2011 року, документи щодо подальшої реалізації цього товару покупцям у м.Полтаві та регіоні, докази фактичного здійснення своєї господарської діяльності з реалізації газу на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції (АГНКС) та докази перебування на балансі підприємства такого комплексу.

В підтвердження того, що придбаний у ТОВ "Трейд-Орг" природний газ використовувався позивачем у його господарській діяльності (саме роздрібна та оптова торгівля паливом), до суду представниками позивача надані копії видаткових накладних та копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 "контрагенти" за лютий 2011 року, копії звітів про використання РРО та КОРО, через які продукція реалізовувалася роздрібним покупцям. Тобто позивачем підтверджено, що отримана від ТОВ "Трейд-Орг" продукція в подальшому продукція була продана подальшим покупцям.

Здійснення оплати по вищевказаному договору підтверджується платіжними документами.

Відповідач у Акті перевірки та представник відповідача у своїх поясненнях посилався на те, що у ТОВ "Трейд-Орг" відсутні основні засоби (складські приміщення, обладнання, власні або орендовані земельні ділянки) для здійснення господарських операцій з купівлі продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності.

Судом встановлено, що підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності основних засобів для здійснення господарської діяльності слугувала лише податкова звітність ТОВ "Трейд-Орг".

Суд вважає, що податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів /власних, орендованих/ та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку, перевірка яких не проведена.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента - ТОВ "Трейд-Орг" основних фондів необхідних для здійснення господарської діяльності. По-перше, відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для реалізації товару, що проданий ТОВ "ПРАД". По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Додатково суд повинен вказати на те, що операції з поставки газу ТОВ "ПРАД" цим же контрагентом на підставі того ж вказаного вище договору відбувалися не тільки у лютому, але й в інші місяці 2011 року, аналогічно платник формував податковий кредит за рахунок сум, сплачених тому ж ТОВ "Трейд-Орг", однак при цьому жодних зауважень щодо ідентичних операцій в інші податкові періоди податковий орган не мав.

Критично суд ставиться до тверджень податкового органу про недекларування ТОВ "Трейд-Орг" своїх зустрічних податкових зобов"язань по операції з постачання у лютому 2011 року природного газу ТОВ "ПРАД". Копія декларації з ПДВ за відповідний період ТОВ "Трейд-Орг" надана представниками позивача, на ній мається відмітка податкового органу про прийняття цієї декларації. В цій декларації відображено податкове зобов"язання по взаємовідносинах із ТОВ "ПРАД". Твердження ж податкового органу про невизнання цієї декларації податковою звітністю та покладення на ТОВ "ПРАД" відповідальності й правових наслідків за дії контрагенту, ТОВ "Трейд-Орг", суд вважає такими, що не грунтуються на законі та прямо протирічать ст. 19 Конституції України, якою суб"єкт владних повноважень зобов"язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені йому законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що судження податкового органу про нікчемність угоди ТОВ "ПРАД" з ТОВ "Трейд-Орг" зроблене на підставі необгрунтованих та недоведених припущень. Відповідачем не надано доказів, належних для визнання зазначеного правочину нікчемним.

Тому суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Трейд-Орг" у лютому 2011 року.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000822305 від 23.05.2011 року, та застосувати необхідний у даному разі спосіб захисту права, визнавши його протиправним і скасувавши.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000822305 від 23 травня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Полтавський регіональний агроторговий дім" судові витрати у сумі 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков