Постанова № 20581033, 17.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7433/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Ступнік С.В.,

представника відповідача - Давиденко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2011 року Приватне підприємство "Пирятинжитлобуд" (далі - ПП "Пирятинжитлобуд", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Лубенська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Лубенської ОДПІ в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009" повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1.6, 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначав, що позивачем у результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009" віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 217987,00 грн. Вказував, що позивачем не доведена реальність спірних господарських операцій, оскільки у його контрагентів відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Таким чином, відповідно до баз даних державної податкової служби, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Пирятинжитлобуд" (код ЄДРПОУ 35452547) зареєстроване рішенням Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області за №15761020000000428 від 17.07.2007. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 18.07.2007 за №2419 та перебуває на обліку в Пирятинському відділенні Лубенської ОДПІ. Платником податку на додану вартість зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.09.2009 №1002745118.

Видами діяльності позивача у період, що перевірявся були: будівництво будівель; будівництво інших споруд; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; діяльність автомобільного вантажного транспорту; проведення розслідувань та забезпечення безпеки.

Лубенською ОДПІ в період з 29.04.2011 по 06.05.2011 проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Пирятинжитлобуд" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Нафта-Капітал" за період з 01.11.2010 по 31.11.2010, ПП "Калісто" за період з 01.06.2010 по 30.06.2010, ТОВ "Креміньтрансбіт" за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 та ПП "Авто-СВ-2009" за період з 01.10.2009 по 31.10.2009.

За результатами перевірки податковим органом 11.05.2011 складено акт №911/15-208/35452547, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що ПП "Пирятинжитлобуд" задекларовано податковий кредит від ПП "Нафта-Капітал" в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 81333,33 грн, що підтверджено додатком №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року. При перевірці відповідачем використано отриманий від Кременчуцької ОДПІІ акт №2341/15-2/35439746 від 23.03.2011 про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року ПП "Нафта-Капітал", яким встановлено, що фактично, згідно податкової звітності, у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Відповідно до баз даних державної податкової служби, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Висновки податкового органу по взаємовідносинах позивача з ПП "Калісто" базувалися на висновках акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №13362/23-05/24670538 від 20.12.2010 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Калісто" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за 2010 рік, яким встановлено, що правочини здійснені останнім з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних. Крім того, в ході перевірки ПП "Калісто", останнім не надано будь-яких бухгалтерських та податкових документів в підтвердження взаємовідносин з контрагентами-покупцями, а саме, договорів, товарно-транспортних накладних з відмітками про місце навантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей, податкових та видаткових накладних, актів прийому-передачі, тощо. Таким чином, відповідач дійшов до висновку, що відображене у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Пирятинжитлобуд" отримання товарів (робіт, послуг) від ПП "Калісто" у червні 2010 року, яке призвело до формування податкового кредиту в сумі 89500,00 грн за господарською операцією з обсягом 447500,00 грн, здійснене на підставі нікчемних правочинів.

Висновки податкового органу по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Креміньтрансбіт" базувалися на висновках акта ДПІ у м. Сімферополі №329/1502/37015929 від 22.03.2011, яким встановлено відсутність у останнього складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, у зв'язку із чим вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то відповідно до положень Цивільного кодексу України правочини з ним мають ознаки нікчемності. Таким чином, відображене у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Пирятинжитлобуд" отримання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Креміньтрансбіт" у жовтні 2010 року, що призвело до формування податкового кредиту в сумі 16111,17 грн за господарською операцією з обсягом 80555,83 грн та у листопаді 2010 року, що призвело до формування податкового кредиту в сумі 4633,00 грн за господарською операцією з обсягом 23165,00 грн, здійснено за угодами, які мають ознаки нікчемності.

Висновки податкового органу по взаємовідносинах позивача з ПП "Авто-СВ-2009" базувалися на акті ДПІ у м. Чернівці №3912/23-3/36142115 від 29.11.2010 про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Авто-СВ-2009" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 18.02.2009 по 31.12.2009, відповідно до якого податковим органом встановлено, що у результаті здійсненого ВПМ ДПІ у м. Чернівці виходу за юридичною адресою ПП "Авто-СВ-2009" виявлено відсутність платника податків за юридичною адресою. Крім того, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. За результатами аналізу документів, що є в обліковій справі підприємства, податкової звітності, не встановлено наявність у ПП "Авто-СВ-2009" власних, орендованих, одержаних по договору лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Таким чином, відображене у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Пирятинжитлобуд" отримання товарів (робіт, послуг) від ПП "Авто-СВ-2009" у жовтні 2009 року, що призвело до формування податкового кредиту в сумі 19617,90 грн за господарською операцією з обсягом 117713,40 грн здійснено за угодою, яка суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямована на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемною.

З огляду на викладене, Лубенська ОДПІ прийшла до висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1.6, 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі висновку акта перевірки №911/15-208/35452547 від 11.05.2011 Лубенською ОДПІ 24.05.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000201601, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 272483,75 грн, в тому числі 217987,00 грн - за основним платежем та 54496,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011 - без змін.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому сум грошових зобовязань з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом листопада 2010 року формував податковий кредит, зокрема, в результаті здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу б/н від 30.11.2010, укладеним з ПП "Нафта-Капітал".

Згідно умов цього договору ПП "Нафта-Капітал" (продавець) зобов'язується доставити та передати у власність ПП "Пирятинжитлобуд" (покупця) товар (послуги): послуги екскаватора, матеріали, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на підставі договору та виставлених рахунків, за умови його належної якості, відповідної кількості та асортименту.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ПП "Пирятинжитлобуд" в листопаді 2010 року були придбані у ПП "Нафта-Капітал" радіатори, цегла, глина, котли газові, а також послуги екскаватора на загальну суму 488000,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 81333,33 грн. На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції представником позивача надано податкові накладні, акт приймання виконаних підрядних робіт, накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, видаткові касові ордери.

В червні 2010 року позивач формував податковий кредит, в тому числі в результаті здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу б/н від 29.06.2010, укладеним з ПП "Калісто".

Відповідно до умов даного договору ПП "Калісто" (продавець) зобов'язується доставити та передати у власність ПП "Пирятинжитлобуд" (покупця) товар (послуги) : дизельне пальне в кількості 10258 літрів, щебінь 20х40 - 1500 тн, щебінь 40х70 - 2000 тн, щебінь 5х20 - 1000 тн, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на підставі договору та виставлених рахунків, за умови його належної якості, відповідної кількості та асортименту.

Згідно пояснень представника позивача ПП "Пирятинжитлобуд" в червні 2010 року було придбано у ПП "Калісто" товару на загальну суму 537000,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 89500,00 грн, в підтвердження чого надано податкові накладні, накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, видаткові касові ордери.

Судом також встановлено, що протягом жовтня-листопада 2010 року позивач формував податковий кредит в результаті здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу б/н від 15.10.2010, укладеним з ТОВ "Креміньтрансбіт".

За умовами вказаного договору ТОВ "Креміньтрансбіт" (продавець) зобов'язався доставити та передати у власність ПП "Пирятинжитлобуд" (покупця) товар (послуги): дизельне пальне в кількості 4239 літрів та матеріали на суму 100302,00 грн, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість на підставі договору та виставлених рахунків, за умови його належної якості, відповідної кількості та асортименту.

Як вбачається з наданих позивачем податкових накладних, накладних, квитанцій до прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів, ПП "Пирятинжитлобуд" придбано у ТОВ "Креміньтрансбіт" товару (дизельне пальне, труби, люки каналізаційні, муфта, фільтр водяний тощо) на загальну суму 124465,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 20744,17 грн.

Крім того, судом встановлено, що ПП "Пирятинжитлобуд" до складу податкового кредиту в жовтні 2009 року віднесено податок на додану вартість в розмірі 19617,9 грн за господарською операцією з ПП "Авто-СВ-2009" з обсягом 117713,40 грн. Вказане підтверджується додатком №5 "Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Первинних бухгалтерських та податкових документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Авто-СВ-2009" позивачем в ході розгляду справи надано не було. При цьому, представником позивача надано пояснення про вилучення всіх первинних документів, які підтверджують факт придбання ПП "Пирятинжитлобуд" товарів (робіт, послуг) у ПП "Авто-СВ-2009", протоколом виїмки від 22.12.2009.

На підтвердження використання придбаних у ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності позивачем надані письмові пояснення про їх подальшу реалізацію іншим суб'єктам підприємницької діяльності, а саме, ПП "Адепт-Комплект", ПП "Влад-Буд-2007", ВАТ "Каплинцівське", ФОП ОСОБА_3 Також надано видаткові та податкові накладні, видані позивачем на адресу вказаних контрагентів.

Оцінивши надані сторонами докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Лубенської ОДПІ, що операції з оприбуткування, приймання-передачі, транспортування товарів від ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ПП "Авто-СВ-2009" та ТОВ "Креміньтрансбіт" до ПП "Пирятинжитлобуд" не проводились в звязку з їх відсутністю. При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, якими відображено господарські операції є основою і для податкового обліку.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Так, у відповідності до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995).

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Згідно умов договорів, укладених ПП "Пирятинжитлобуд" з "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" (копії яких наявні в матеріалах справи), поставка товару проводиться продавцем покупцю або самовивозом.

В ході розгляду справи судом витребовувались у позивача документи, що підтверджують транспортування придбаних у ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009" товарно-матеріальних цінностей, а також відповідні свідоцтва на підтвердження якості придбаного позивачем товару.

Проте товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей та паспорти і сертифікати якості придбаних товарів позивачем надано не було. Представник позивача вказав суду про відсутність вказаних документів у ПП "Пирятинжитлобуд".

На підтвердження реальності придбаних у ПП "Нафта-Капітал" згідно податкової накладної від 15.11.2010 послуг екскаватора представником позивача залучено до матеріалів справи акт виконаних підрядних робіт, згідно якого в листопаді 2010 року субпідрядником - ПП "Нафта-Капітал" надано замовнику - ПП "Пирятинжитлобуд" послуги екскаватора з навантаження сміття на автомобілі-самоскиди при реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вул. Цибаня, 6 в м. Пирятин. В подальшому в ході розгляду справи представник позивача пояснив суду, що придбані у ПП "Нафта-Капітал" послуги екскаватора в тому ж звітному періоді були реалізовані за ціною їх придбання (36833,33 грн без ПДВ) ПП "Влад-Буд-2007" згідно податкової накладної №127 від 30.11.2010. Жодних обґрунтувань причин наявності розбіжностей в поясненнях та доказах наданих суду, економічної доцільності придбання та реалізації позивачем в одному і тому ж звітному періоді послуг екскаватора за ціною їх придбання представник позивача навести не зміг.

Як вже зазначено вище, позивачем не було надано первинних бухгалтерських та податкових документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "Авто-СВ-2009", оскільки їх, за твердженням представника позивача, було вилучено протоколом виїмки від 22.12.2009. При цьому, судом встановлено, що позивач не звертався ні до ПП "Авто-СВ-2009" з приводу відновлення первинних документів, ні до органу, який проводив вилучення, із заявою про надання можливості зняття копій із вилучених документів, чи із заявою про їх повернення.

Представник позивача вказав про відсутність у ПП "Пирятинжитлобуд" можливості надання додаткових документів та просив суд розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Наведені обставини дають суду підстави стверджувати, що позивачем не доведена реальність здійснення господарських операцій з ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009" і фактично операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів (робіт, послуг) не проводились.

Посилання позивача на наявність податкових накладних як на доказ правомірності формування податкового кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки згідно з положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною яка підтверджує правомірність формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Суд вважає, що сама по собі наявність у позивача податкових накладних не підтверджує фактичне отримання товарів (робіт, послуг) від контрагентів - ПП "Нафта-Капітал", ПП "Калісто", ТОВ "Креміньтрансбіт" та ПП "Авто-СВ-2009", а тому це свідчить про правильність висновків Лубенської ОДПІ щодо завищення ПП "Пирятинжитлобуд" у відповідних податкових періодах (жовтень 2009 року, червень, жовтень, листопад 2010 року) сум податкового кредиту.

Водночас, судом при виконанні обов'язків встановлених частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині вжиття передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин справи, встановлено наступне.

Так, перевіряючим в ході перевірки встановлено, що ПП "Пирятинжитлобуд" в листопаді 2010 року неправомірно задекларовано податковий кредит від ПП "Нафта-Капітал" на суму 81333,33 грн, що підтверджено додатком №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Разом з тим, у висновку акта перевірки №911/15-208/35452547 від 11.05.2011 перевіряючим в результаті допущення арифметичної помилки невірно зазначено суму завищеного податкового кредиту позивача та суми податку на додану вартість, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету за листопад 2010 року, а саме замість суми "81333,33 грн" зазначено суму "88125,00 грн".

У звязку з допущенням даної арифметичної помилки, позивачу було необґрунтовано збільшено розмір основного платежу з податку на додану вартість на суму 6792,00 грн, що в свою чергу призвело до безпідставного нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1698,00 грн.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що в частині нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 8490,00 грн, в тому числі за основним платежем - 6792,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1698,00 грн, податкове повідомлення-рішення №0000201601 від 24.05.2011 прийняте необґрунтовано, а відтак в цій частині воно є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПП "Пирятинжитлобуд" підлягають частковому задоволенню.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000201601 від 24.05.2011 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 8490,00 грн, в тому числі за основним платежем - 6792,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1698,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Пирятинжитлобуд" (код ЄДРПОУ 35452547) судовий збір в сумі 0,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 листопада 2011 року.

СуддяО.В. Гіглава