Постанова № 20580965, 17.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8045/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.

при секретарі Яремин Н.І.

за участю: представників позивача - Каспіра О.М., Зозуль О.С.

представників відповідача - Марущенко Н.О., Картавицької І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дисконт"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2011 року позивач Приватне підприємство "Дисконт"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 3653/23-5/31391685 від 26.04.2011 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 року № 0001011702, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів найманих працівників за основним платежем 16063,73 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4015,93 грн., яке як зазначає позивач прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірного рішення з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до направлення від 12.04.2011 року № 399, наказу від 06.04.2011 року №1640 та на виконання постанови від 07.02.2011 року старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Дисконт"(код 31391685) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- ч."е" п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.19.2, ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року. № 889- IV, а саме не утримання податку з доходів фізичних осіб із сум доходу фізичної особи - не працівника підприємства, отриманого у вигляді суми знижки з ціни (вартості) земельної діяльності.

За результатами перевірки складено акт № 3653/23-5/31391685 від 26.04.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 13 травня 2011 року № 0001011702 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 16063,73 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4015,93 грн.

Приватне підприємство "Дисконт"звернулося до Державної податкової адміністрації в Полтавській області зі скаргою за результатом розгляду прийнято рішення № 1804/10/25-016 від 04.07.2011 року яким податкове повідомлення - рішення від 03.05.2011 року № 0001011702 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Державною податковою адміністрацією України за результатом розгляду скарги позивача прийнято рішення № 179/06/10-2315 від 15.09.2011 року яким податкове повідомлення - рішення від 03.05.2011 року № 0001011702, рішення № 1804/10/25-016 від 04.07.2011 року ДПА в Полтавській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві від 03.05.2011 року № 0001011702.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності визначення ДПІ у м. Полтаві податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення від 12.04.2011 року № 399, наказу від 06.04.2011 року №1640 постанову від 07.02.2011 року старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області, суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомленння-рішення ДПІ у м. Полтаві суд приходить до наступних висновків.

Приватне підприємство "Дисконт" зареєстроване 22.02.2001 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та взято на податковий облік 01.03.2001 року за № 5679.

Актом перевірки встановлено порушення ч."е" п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.19.2, ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року. № 889- IV, а саме не утримання податку з доходів фізичних осіб із сум доходу фізичної особи - не працівника підприємства, отриманого у вигляді суми знижки з ціни (вартості) земельної діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки ПП "Дисконт" 26 червня 2009 року продало земельну ділянку " для будівництва та обслуговування житлових будинків", які належали ПП "Дисконт" на правах власності земельну ділянку площею 0,1490 га громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7 за 345 600 грн.

Статтею 1 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки визначається як “капіталізований рентний доход із земельної ділянки”. Таке визначення повністю співпадає з визначенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що зазначене в ст. 1 Закону України “Про оцінку земель”, а також п.3.1. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11).

Натомість визначення експертної оцінки за Закону України “Про оцінку земель відрізняється і є наступним: експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Пунктом 3 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою Постановою КМУ №1531 від 11.10.2002 року, експертну грошову оцінку ділянки визначено як таку, що передбачає визначення ринкової (імовірної ціни продажу на ринку) або іншого виду вартості об'єкта оцінки (заставна, страхова, для бухгалтерського обліку тощо), за яку він може бути проданий (придбаний) або іншим чином відчужений на дату оцінки відповідно до умов угоди.

Статтею 5 Закону України “Про оцінку земель” визначено види грошової оцінки земель та їх призначення: нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.

Вищезазначене означає, що нормативна і експертна оцінки ділянок є підвидами - грошової оцінки, які відрізняються за своєю суттю, методикою проведення та метою (призначенням).

Статтею 23 Закону України “Про плату за землю” визначено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Однак цей Закон використовує поняття грошової оцінки ділянки саме в значенні нормативної оцінки, а не експертної і обов'язковість індексації оцінки введена з метою регулювання і адекватності плати за землю суб'єктами господарювання. Згідно з цим Законом, а також статтею 5 Закону України “Про оцінку земель”, саме з нормативної грошової оцінки ділянки розраховується земельний податок і орендна плата за землю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а також на підставі договору. Натомість експертна оцінка провадиться лише підставі договору (ст. 15 ЗУ “Про оцінку земель”). Індексація оцінки землі здійснюється за формулою, в якій використовується індекс інфляції, що визначається і оприлюднюється державним органом - Державним комітетом статистики України (центральний орган виконавчої влади), і який є нормативно визначеним економічним показником. Цей показник не застосовується при здійсненні експертної оцінки і не може використовуватись для її коригування.

Щорічні Листи Державного комітету України із земельних ресурсів (зокрема, Листи: .№14-22-6/87 від 09.01.2009 року, №641/22/6-10 від 11.01.2010 року), якими цей орган інформує органи державної влади, податкові органи та свої управління на місцях про щорічну індексацію грошової оцінки землі відповідно до Постанови КМУ “Про проведення індексації грошової оцінки земель”) містять посилання саме на нормативну грошову оцінку земель.

Пунктом 1 Методики експертної оцінки визначено, що вона регламентує проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій земель під час укладання цивільно-правових угод та переоцінки основних фондів для бухгалтерського обліку згідно із законодавством. Пунктом 4 зазначеної Методики встановлено, що інформаційною базою для експертної грошової оцінки земельних ділянок можуть бути:

-документи, що підтверджують права, зобов'язання та обмеження стосовно використання земельної ділянки;

- матеріали про фізичні характеристики земельної ділянки, якість ґрунтів, характер та стан земельних поліпшень, їх використання згідно із законодавством;

- відомості про місце розташування земельної ділянки, природні, соціально-економічні, історико-культурні, містобудівні умови її використання, екологічний стан та стан розвитку ринку нерухомості в районі розташування земельної ділянки;

- інформація про ціни продажу (оренди) подібних об'єктів, рівень їх дохідності, час експозиції об'єктів цього типу на ринку;

- дані про витрати на земельні поліпшення та операційні витрати, що склалися на ринку, а також про доходи і витрати виробництв та реалізації сільськогосподарської і лісогосподарської продукції;

-проекти землеустрою, схеми планування територій та плани земельно-господарського устрою, згідно з якими передбачається зміна існуючого використання земельної ділянки, що може вплинути на вартість об'єкта оцінки;

-інші дані, що впливають на вартість об'єкта оцінки.

Слід зазначити, що Стандарт №1 розроблений відповідно до ст. 9 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, якою визначено, розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здійснюється на засадах міжнародних стандартів оцінки. Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.

Натомість визначення експертної оцінки за Закону України “Про оцінку земель” відрізняється і є наступним: експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

В матеріалах справи наявний висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якої грошова оцінка земельної ділянки площею 1490 кв.м, становить 346 976,30 грн.

Так, відповідно до переліку земельних ділянок, проданих фізичним особам вбачається, що земельна ділянка ПП "Дисконт" була продана за ціною 345600,00 грн., тобто нижчою за ціну визначену в експертній грошовій оцінці.

Судом було зобов'язано позивача надати всі договори купівлі - продажу земельної ділянки та експертну оцінку земельних ділянок, які зазначені в акті перевірки.

В судовому засіданні представники позивача зазначали, що інші договори купівлі -продажу земельних ділянок та експертна оцінка земельних ділянок, не можуть надати, оскільки 18.08.2010 року ОВС СВ ДПА у Полтавської області було проведено обшук та виїмку документів в приміщенні ПАБ "Полтава -банк", яке орендує ТОВ "Комфін". Як зазначають представники позивача, що ПП "Дисконт" неодноразово зверталося до УПМ ДПА у Полтавській області з заявами про повернення вилучених документів.

У відповіді Прокуратури Полтавської області від 22.09.2010 року зазначено, що вилучені документи приєднані до матеріалів кримінальної справи, відповідно до ч.4 ст.186 КПК України позивач в праві звернутися до слідчого із заявою про надання копій вилучених під час обшуку документів.

Таким чином, судом було досліджено тільки один договір купівлі - продажу земельних ділянок та одна експертна оцінка земельної ділянки.

Як пояснили представники позивача, підприємством було здійснено продаж земельних ділянок за ціною , яка була нижче вартості, визначеної експертною грошовою оцінкою, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України , сторони при укладенні договору купівлі - продажу самі визначають вартість товару.

Суд не приймає посилання представників позивача щодо визначення ціни договору згідно до вимог Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 1.20.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.5 ст. 1 Закону визначено, що у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Відповідно до пп. 11.1.3. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, вченої у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, рахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.

Законом України “Про плату за землю” статтями 23-24 встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

В даному випадку земельні ділянки продано за цінами, нижчими за ринкову вартість визначену в експертних оцінках, про що вказано в договорах купівлі-продажу, що є порушення вищезначених вимог Закону.

Пунктом "є" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 даного Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у ляді вартості безоплатного отримання товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Сума знижки є додатковим благом фізичних осіб і вартість такої знижки підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у складі загального оподаткованого доходу місяця, в якому була надана знижка.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Що стосується отримання фізичною особою подарунків, зокрема, від юридичних осіб, то вартість таких подарунків є доходом фізичної особи і підлягатиме оподаткуванню відповідно до положень Закону на загальних підставах (13 % - за період 2004 - 2006 pp., 15 % - з 01.01.2007 p.).

Відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб з інших ніж заробітна плата доходів є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (п. 17.2 "а" ст. Закону).

Згідно із п. 1.15. ст. 1 Закону податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону).

Щодо посилань позивача на пп.86.9. ПК України, суд зазначає наступне вказана норма застосовується в разі порушення кримінальної справи саме щодо позивача, в даному випадку кримінальна справа відносно ПП "Дисконт" не порушувалася, а від так вказана норма Податкового кодексу України не застосовувалася.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Дисконт"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко