Постанова № 20579681, 09.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7313/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представників позивача - Міняйло Г.Ю., Ліщинського О.В.,

представників відповідача - Решетнік М.В., Тагільцевої Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ардоніт"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, треті особи - Приватне підприємство "Оптіма-сервіс", Приватне підприємство "Абріс Трейд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Санбуд"про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Ардоніт" (далі по тексту - позивач, ПП "Ардоніт")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000542301 від 25.03.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що товариством правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Абріс Трейд", ТОВ "Санбуд", зараховано до податкового кредиту за липень - грудень 2009 року та лютий - червень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 196 143 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між ПП "Ардоніт" та ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Абріс Трейд", ТОВ "Санбуд" фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями), господарські операції з цим субєктом господарювання відповідають вимогам закону. А відтак, висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість за липень - грудень 2009 року, лютий - червень 2010 року вважає необґрунтованим та протиправним. Крім того, позивач наголошував, що позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Ардоніт" проведено з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових пояснення до адміністративного позову (т. І, а.с. 4-11; т. ІІІ, а.с. 82-86).

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували. У наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив відмовити у його задоволенні посилаючись на порушення ПП "Ардоніт" вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за липень - грудень 2009 року та лютий - червень 2010 року загалом в сумі 196 143 грн. (т. ІІ, а.с. 1-4).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Приватне підприємство "Оптіма-сервіс" (код ЄДРПОУ 33574763), Приватне підприємство "Абріс Трейд" (код ЄДРПОУ 36903510), Товариство з обмеженою відповідальністю "Санбуд" (код ЄДРПОУ 33457889) (т. ІІІ, а.с. 8-9).

Треті особи явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про дату, час та місце їх проведення повідомлялися неодноразово. Однак, поштові відправлення на адресу третіх осіб поверталися до суду з відміткою працівника пошти "організація вибула", "за закінченням терміну зберігання" (т. ІІІ, а.с. 30-35, 76-81; т. IV, а.с. 148-162).

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Ардоніт" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.03.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 790627 (т. І, а.с. 13).

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100217447 від 20.03.2009 року (т. І, а.с. 15).

Фахівцями ДПІ у м. Полтаві у період з 22.02.2011 року по 28.02.2011 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Ардоніт" (код ЄДРПОУ 36396651) з питань своєчасності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість по здійсненню господарсько-фінансових взаєморозрахунків з ПП "Оптіма-сервіс" (код ЄДРПОУ 33574763), ПП "Абріс Трейд" (код ЄДРПОУ 36903510), ТОВ "Санбуд" (код ЄДРПОУ 33457889) за період з 01.01.2008 року по 20.10.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1601/23-2/36396651 від 09.03.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого платником податків занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся загалом в сумі 196 143 грн. (в т.ч., за липень 2009 року - 4 909 грн., за серпень 2009 року - 10 591 грн., за вересень 2009 року - 12 000 грн., за жовтень 2009 року - 31 333 грн., за листопад 2009 року - 47 362 грн., за грудень 2009 року - 25 586 грн., за лютий 2010 року 11 551 грн., за березень 2010 року - 19 564 грн., за квітень 2010 року - 7 618 грн., за травень 2010 року - 5 030 грн., за червень 2010 року - 20 599 грн.) (т. ІІ, а.с. 5-17).

На підставі даного висновку акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 25.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542301, відповідно до якого ПП "Ардоніт" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100" загалом в розмірі 245 178 грн. 75 коп. (в т.ч. 196 143 грн. - основний платіж, 49 035 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. ІІ, а.с. 19).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами до ДПА у Полтавській області та ДПА України його скарги залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (т. І, а.с. 43-60).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ДПІ у м. Полтаві № 0000542301 від 25.03.2011 року слід зазначити наступне.

Станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР) було визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

В силу пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Абріс Трейд", ТОВ "Санбуд" у липні - грудні 2009 року та лютому - червні 2010 року зараховано до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 196 143 грн., що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження ПП "Ардоніт" податку на додану вартість за липень - грудень 2009 року та лютий - червень 2010 року на суму 196 143 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування згаданих доводів посилалася на нікчемність господарських правовідносин між вказаними контрагентами, оскільки такі операції ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Абріс Трейд", ТОВ "Санбуд" не включено до податкової звітності з ПДВ, у звязку з чим відповідно до даних бази системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту встановлено розбіжності між сумами податкового зобовязання ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Абріс Трейд", ТОВ "Санбуд" та сумою податкового кредиту ПП "Ардоніт".

Крім того, зазначала, що прокуратурою Полтавської області стосовно невстановлених осіб за фактом придбання та створення субєктів господарювання (зокрема, ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Абріс Трейд", ТОВ "Санбуд") з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило значну матеріальну шкоду державі порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. У рамках розслідування даної кримінальної справи особами, які значаться керівниками (директорами) ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Арбіс Трейд", ТОВ "Санбуд" надано пояснення про те, що вони ніякого відношення до господарської діяльності наведених юридичних осіб не мають, реєстрація таких підприємств ними проведена на прохання гр. ОСОБА_5, первинна документація від імені ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Арбіс Трейд", ТОВ "Санбуд" ними не підписувалася, довіреність на право представлення інтересів субєкта господарювання іншим особам не видавалася.

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням податкової інспекції та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії однакових за змістом договорів б/н від 01.07.2009 року, від 03.08.2009 року, від 01.09.2009 року, від 01.10.2009 року, що укладені між ПП "Ардоніт" (Замовник) та ПП "Оптима-сервіс" (Підрядник) на виконання підрядних робіт (т. І, а.с. 61-65).

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 23 вересня 2011 року позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії договорів № 28/02 від 28.02.2010 року, № 01/03 від 01.03.2010 року, № 29/04 від 29.04.2010 року, № 30/04 від 30.04.2010 року, що укладені між ПП "Ардоніт" (Замовник) та ТОВ "Санбуд" (Підрядник) на виконання підрядних (ремонтних) робіт (т. ІІ, а.с. 88-92).

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Дослідивши в судовому засіданні копії долучених позивачем до матеріалів адміністративної справи податкових накладних судом встановлено, що вони формально відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (т. І, а.с. 66, 71, 76, 81, 90, 99, 104, 113, 116, 125, 130, 141, 148, 154, 162, 163, 176, 183; т. ІІ, а.с. 255, 260; т. І, а.с. 202, 212, 230, 237, 243, 249).

Разом з тим, суд вважає за доцільне наголосити на тому, що наявність податкової накладної є обовязковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, як зазначалося судом вище, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За умовами вищевказаних договорів підряду на виконання договірних зобовязань Підрядник надає Замовнику довідки вартості виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних робіт.

Станом на момент виникнення та реалізації сторонами спірних правовідносин типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" затверджено спільним наказом Держкомстату, Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5.

Разом з тим, спільним наказом Держкомстату, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 453/553 даний наказ скасовано, натомість типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554.

Відповідно до пояснень щодо заповнення "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (типової форми № КБ-3), що є додатком до наказу від 21.06.2002 року № 237/5 довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

Крім того, за змістом пояснень щодо заповнення "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (типової форми № КБ-2в) акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

При цьому, адресна частина акту заповнюється відповідно до контракту (договору) на виконання робіт.

Дослідивши в судовому засіданні копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт (т. І, а.с. 67-70, 72-75, 77-80, 82-85, 86-89, 91-98, 100-103, 105-110, 114-115, 117-124, 126-129, 131-133, 137-141, 142-145, 149-153, 155-161, 164-170, 177-182, 184-186, 193-199; т. ІІ, а.с. 256-259, 261-264; т. І, а.с. 203-211, 213-229, 231-236, 238-242, 244-248, 250-252) суд вважає за доцільне наголосити на тому, що при їх оформленні сторонами допущено ряд помилок та неточностей. Так, в адресній частині даних довідок та актів не зазначено код ЄДРПОУ субпідрядника, реквізити субпідрядника та генпідрядника, відсутні номер та дата договору, неповністю вказано найменування об'єкта будівництва, відсутня адреса таких об'єктів, не зазначено прізвище уповноважених осіб, що підписали такі первинні документи та не вказано дату їх підписання. Крім того, у деяких з них вказано найменування субпідрядної організації ПП "Оптима" (т. І, а.с. 67-70, 72-75, 77-80). Також, окремі довідки про вартість виконаних підрядних робіт містять розбіжності щодо вартості таких робіт, що зазначена у податкових накладних (т. І, а.с. 76-77, 81-82, 113-114).

Окрім того, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складені TOB "Санбуд" протягом березня - травня 2010 року, оформлено відповідно до типової форми № КБ-3, затвердженої спільним наказом Держкомзему, Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5, що втратив чинність з 04.12.2009 року (т. І, а.с. 203, 213, 231, 238, 244, 250).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що надані позивачем копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт складено з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися первинними бухгалтерськими документами в розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Що стосується оплати виконаних ПП "Оптіма-сервіс" підрядних робіт суд зауважує, що зі змісту наданих позивачем до матеріалів адміністративної справи копій платіжних доручень не видається можливим підтвердити факт їх оплати, оскільки у гр. "призначення платежу" платником зазначено реквізити договору підряду № 1/07/09 від 01.07.2009 року (а.с. 200-234). Разом з тим, предметом дослідження у даній адміністративній справі є виконання сторонами умов договорів, що укладені між ПП "Ардоніт" та ПП "Оптіма-сервіс" б/н від 01.07.2009 року, від 03.08.2009 року, від 01.09.2009 року, від 01.10.2009 року (т. І, а.с. 61-65), а договір підряду № 1/07/09 від 01.07.2009 року не має жодного відношення до спірних правовідносин.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено факт виконання ПП "Оптіма-сервіс" та ТОВ "Санбуд" підрядних робіт на підставі договорів б/н від 01.07.2009 року, від 03.08.2009 року, від 01.09.2009 року, від 01.10.2009 року; № 28/02 від 28.02.2010 року, № 01/03 від 01.03.2010 року, № 29/04 від 29.04.2010 року, № 30/04 від 30.04.2010 року.

Окрім того, аналізуючи зміст договорів, що укладені між ПП "Ардоніт" та ПП "Оптіма-сервіс", ТОВ "Санбуд" суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Окрім того, згідно частини пятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено положеннями статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За даними податкової звітності ПП "Оптіма-сервіс" та ТОВ "Санбуд" у останніх відсутні необхідні виробничі та трудові потужності для виконання умов вищевказаних договорів. В ході судового розгляду справи ані позивачем, ані третіми особами не надано доказів наявності у таких контрагентів необхідних умов для виконання підрядних робіт, а отримання ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури не може бути беззаперечним доказом виконання сторонами умов договорів підряду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вищезгадані договори є нікчемними в силу закону, оскільки мало місце недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Також в ході судового розгляду справи не доведено реальність господарських операцій з придбання у ПП "Оптіма-сервіс" будівельних матеріалів, оскільки позивачем не надано доказів транспортування таких товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів) та доказів використання їх у власній господарській діяльності. При цьому, суд не приймає як належний доказ у справі копії звітів про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробними нормами (т. IV, а.с. 85-144), адже за умовами договорів підряду виконання Підрядником ремонтних робіт здійснюється з матеріалів ПП "Оптіма-сервіс". Таким чином, у позивача відсутня видима виробнича необхідність у придбанні будівельних матеріалів у вказаного контрагента.

Крім того, у звітах про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробними нормами та актах списання матеріалів за березень - травень 2010 року відсутні відмітки про передачу таких матеріалів ТОВ "Санбуд" за умовами договорів підряду для виконання останнім ремонтних робіт, що спростовує відповідні доводи представників позивача.

Що стосується господарських правовідносин позивача з ПП "Абріс трейд", суд зазначає, що реальність здійснення операцій з купівлі у вказаного контрагента будівельних матеріалів в ході судового розгляду справи не підтверджена, оскільки ПП "Ардоніт" не надано доказів транспортування таких товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів) та доказів використання їх у власній господарській діяльності (т. І, а.с. 200-201). Окрім того, як доказ оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень, в яких у гр. "призначення платежу" вказано "за будівельні матеріали згідно договору № 5/01 від 05.05.2010 року" (т. ІІ, а.с. 248-254). Разом з тим, як слідує з копій податкової та видаткової накладної будівельні матеріали ПП "Ардоніт" придбано 23.02.2010 року (т. І, а.с. 200-201).

Вищезазначене в своїх сукупності дає підстави стверджувати про правомірність висновку ДПІ у м. Полтаві щодо порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Стосовно посилань позивача на порушення посадовими особами ДПІ у м. Полтаві порядку проведення перевірки суд вважає за доцільне наголосити на наступному.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Ардоніт".

У відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що перевірку ПП "Ардоніт" проведено на підставі наказу начальника ДПІ у м. Полтаві № 798 від 22.02.2011 року та відповідно до направлення № 178 від 22.02.2011 року (т. ІІ, а.с. 26). Уповноваженій особі підприємства (головному бухгалтеру Доріній М.І.) під розписку вручено повідомлення про запрошення платника податків для участі у проведенні перевірки (т. ІІ, а.с. 25).

При цьому, як пояснили у судовому засіданні представники відповідача підставою для проведення перевірки слугувала постанова Київського районного суду м. Полтави від 22.12.2010 року у справі № 4-731/10 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки органами державної податкової служби України (т. І, а.с. 23). Оскільки позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Ардоніт" не була проведена у звязку з псуванням первинних документів бухгалтерського обліку, відповідачем було прийнято рішення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки (т. ІІ, а.с. 27-28).

В силу пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За змістом ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Ардоніт" з питань своєчасності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість по здійсненню господарсько-фінансових взаєморозрахунків з ПП "Оптіма-сервіс", ПП "Абріс Трейд", ТОВ "Санбуд" за період з 01.01.2008 року по 20.10.2010 року проведено у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Позивачем у прохальній частині адміністративного позову заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000542301 від 25.03.2011 року, вимоги щодо визнання дій посадових осіб ДПІ у м. Полтаві неправомірними позивачем не заявлено.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 49 035 грн. 75 коп.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000542301 від 25.03.2011 року. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення ДПІ у м. Полтаві норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Полтаві приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 82, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Ардоніт"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, треті особи - Приватне підприємство "Оптіма-сервіс", Приватне підприємство "Абріс Трейд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Санбуд"про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба