Постанова № 20579674, 21.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6976/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представників позивача - Омельчук М.М., Шанько І.О.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

прокурора - Лисенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, за участю Прокуратури Полтавської області,про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амарант" (далі - ТОВ "Амарант", позивач)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати акт від 26.07.2011 №6120/23-1/31801166 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Амарант" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010" та податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 №0001922301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 7891253,75 грн, в тому числі основний платіж - 6313003 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1578250,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що порушень вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 5, 18 наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", викладених в актах перевірки від 26.07.2011 №6120/23-1/31801166, не вчиняв. При цьому вказував, що його контрагенти - ПП "Вербаскум", ТОВ "Атміс", ТОВ "Сілва", ПП "Кебсар", ПП "Даманіят", ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" та ТОВ "Сумиагрокапітал" на момент здійснення спірних господарських операцій перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були зареєстровані платниками податку на додану вартість; чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, сплату ним відповідних податків до бюджету; висновки відповідача, які засновані на матеріалах кримінальних справ, які знаходяться в стадії досудового слідства, є незаконними. Позивач також вважає безпідставним висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ним з даними підприємствами, оскільки реальність господарських операцій підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В запереченні на адміністративний позов ДПІ у м. Полтаві просить відмовити в його задоволенні, оскільки перевіркою встановлено порушення ТОВ "Амарант" підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 5, 18 наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Амарант" про визнання протиправним та скасування акта від 26.07.2011 №6120/23-1/31801166 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Амарант" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010" закрито.

29.09.2011 до суду надійшла заява Прокуратури Полтавської області від 23.09.2011 про вступ прокурора у справу для захисту інтересів держави в особі відповідача - ДПІ у м. Полтаві.

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача та прокуратури заперечували проти позову, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Амарант" (код ЄДРПОУ 31801166) зареєстроване виконкомом Полтавської міської ради 16.01.2002 за №16-Р, зміни та доповнення зареєстровані розпорядженням виконкому Полтавської міської ради від 08.12.2003 за №957-р (зміна місцезнаходження). Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР від 16.01.2002 № 15881200000005161. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві, є платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Амарант" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010.

За результатами перевірки податковим органом 26.07.2011 складено акт №6120/23-1/31801166 (з урахуванням додатку до акта перевірки "Про виправлення помилок і описок в акті планової виїзної перевірки №6120/23-1/31801166 від 26.07.2011), в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 5, 18 наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 6313003 грн, в тому числі за:

- листопад 2009 року в сумі - 1064140 грн;

- березень 2010 року в сумі - 862506 грн;

- квітень 2010 року в сумі - 143110 грн;

- червень 2010 року в сумі - 25000 грн;

- липень 2010 року в сумі - 40432 грн;

- серпень 2010 року в сумі - 125200 грн;

- вересень 2010 року в сумі - 1479478 грн;

- жовтень 2010 року в сумі - 2573137 грн.

На підставі висновків акта перевірки №6120/23-1/31801166 від 26.07.2011 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0001922301 від 10.08.2011 про збільшення ТОВ "Амарант" суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 7891253,75 грн, в тому числі основний платіж - 6313003 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1578250,75 грн.

Збільшуючи ТОВ "Амарант" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган виходив з того, що податкові накладні, отримані позивачем від ПП "Вербаскум", ТОВ "Атміс", ТОВ "Сілва" та ПП "Даманіят" підписані невстановленими особами, а підпис в податкових накладних від ПП "Кебсар" нанесений фотомеханічним способом (факсимільним кліше), що підтверджується відповідними висновками експерта експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області.

За висновком ДПІ у м. Полтаві позивачем безпідставно в порушення пунктів 5, 18 наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 №165, який передбачає, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного Порядку та що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця, включено відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

В обґрунтування свого висновку відповідач також посилається на положення підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункт 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно яких первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо висновку про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за наслідками операцій з надання йому інформаційно-консультаційних послуг ТОВ "ЮМФ Консалтинг" та продажу соняшника ТОВ "Сумиагрокапітал", то ДПІ в м. Полтаві виходила з обставин відсутності у ТОВ "ЮМФ Консалтинг" та ТОВ "Сумиагрокапітал" декларування податкових зобов'язань по обсягах реалізованих товарів (наданих послуг) ТОВ "Амарант".

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності визначення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 7891253,75 грн, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 №0001922301.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд зважає на наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Амарант" з ТОВ "Атміс" судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

15.04.2010 між ТОВ "Атміс" (продавець) та ТОВ "Амарант" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1504/1, відповідно до умов якого (в редакції додаткової угоди до даного договору від 16.04.2010) продавець зобовязується продати і передати в обумовлені строки (строк) покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити виробничо-господарське обладнання, перелік якого визначено в Додатку №1 до цього договору (пункт 1.1 договору); передача обладнання здійснюється згідно додатків до даного договору за наступними адресами: Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці, вул. Лучанська, буд. 1б; Полтавська область, Лохвицький район, Червонозаводське, вул. Ватутіна, буд. 2а; Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул. Чапаєва, буд. 59а (пункт 3.2 договору); право власності на обладнання переходить до покупця з моменту отримання обладнання від продавця за видатковою накладною (пункт 3.3 договору); ціни на кожну одиницю обладнання, що продається у відповідності з умовами цього договору, відображаються в специфікації (пункт 4.1); загальна вартість обладнання складається з суми вартостей окремих одиниць обладнання, проданого та переданого продавцем покупцеві протягом строку дії цього договору, і на момент укладення цього договору становить 23150300,00 грн, в тому числі ПДВ - 3858383,33 грн (пункт 4.4 договору); покупець повинен оплатити обладнання у строк до 30.11.2010, оплата здійснюється покупцем у розмірі повної вартості обладнання шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах продавця відповідно до цього договору (пункти 5.1, 5.2 договору) (том ІІ, а.с. 169-170, 173).

Сторонами договору підписано додаток №1 до договору купівлі-продажу №1504/1 від 15.04.2010 "Специфікація", в якому визначено перелік обладнання, що реалізується, його кількість та ціна (23150300,00 грн) (том ІІ, а с. 171-172).

ТОВ "Атміс" на виконання умов вказаного договору в травні 2010 року було виписано на користь ТОВ "Амарант" видаткові та податкові накладні на загальну суму 23150300,00 грн, в тому числі ПДВ - 3858383,33 грн, копії яких маються в матеріалах справи (том ІІ, а.с. 174-237).

ТОВ "Амарант" суму податку на додану вартість в розмірі 3858383,33 грн згідно отриманих від ТОВ "Атміс" податкових накладних було включено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів. Податкові накладні віднесено позивачем до реєстру отриманих податкових накладних, включено до декларацій по ПДВ та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

ТОВ "Амарант" повністю розрахувалось за придбане обладнання, перерахувавши на розрахунковий рахунок ТОВ "Атміс" грошові кошти в сумі 23150300,00 грн, в тому числі ПДВ - 3858383,33 грн, платіжними дорученнями №1015 від 04.10.2010 та №1024 від 05.10.2010 (том І, а.с. 136, 137).

Відповідно до умов договору зберігання від 16.04.2010, укладеного між ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" (зберігач) та ТОВ "Амарант" (поклажодавець), зберігач зобов'язується на умовах, установлених цим договором, прийняти і зберігати обладнання, що буде передане йому поклажодавцем, і повернути його на вимогу поклажодавця; перелік майна, що передається на зберігання, зазначається в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору; зберігач повертає на вимогу поклажодавця майно, на підставі акту прийому-передачі; зберігання здійснюється за адресами: Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці, вул. Лучанська, буд.1; Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонозаводське, вул. Ватутіна, буд. 2а; Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул. Чапаєва, буд. 59а згідно з актами приймання-передачі (том ІІІ, а.с.238).

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі майна на зберігання №12 від 31.05.2010, №11 від 28.05.2010, №10 від 27.05.2010, №9 від 25.05.2010; №8 від 21.05.2010, №7 від 20.05.2010, №6 від 19.05.2010, №5 від 18.05.2010, №4 від 17.05.2010, №3 від 14.05.2010, №2 від 13.05.2010, №1 від 12.05.2010 ТОВ "Амарант" передав, а ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" прийняв на зберігання обладнання, придбане у ТОВ "Атміс", на загальну суму 23150300,00 грн (том ІІІ, а.с. 241-250; том ІV, а.с. 1-2). Згідно даних актів приймання-передачі майна на зберігання місцями його зберігання є: Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці, вул. Лучанська, буд. 1б; Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Ватутіна, буд. 2а; Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул. Чапаєва, буд. 59а.

30.06.2010 передане на зберігання майно на загальну суму 23150300,00 грн було прийнято ТОВ "Амарант" зі зберігання ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" згідно акту приймання-передачі майна зі зберігання, в зв'язку з укладенням позивачем з даним підприємством договору оренди нерухомого майна №66 від 01.07.2010. Відповідно до умов договору оренди ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" (орендодавець) зобов'язується передати у строкове володіння та користування ТОВ "Амарант" (орендар) майно ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" у вигляді нерухомого майна підзвітних підприємств:

а) Лохвицього підзвітного хлібоприймального підприємства ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" (Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул. Чапаєва, буд. 59а);

б) Сульського підзвітного хлібоприймального підприємства ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" (Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонозаводське);

в) Головного (Юсківського) хлібоприймального підприємства ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" (Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці).

Перелік нерухомого майна, належного ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство", яке передається в оренду визначено додатком №1 до договору оренди №66 від 01.07.2010.

28.09.2010 ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" (орендодавцем) проведено приймання нерухомого майна з оренди ТОВ "Амарант" (орендаря), про що складено акт приймання-передачі №66а від 28.09.2010.

Повернення позивачем орендованого нерухомого майна зумовлено придбанням ТОВ "Амарант" (покупцем) у ВАТ "Юсківське хлібоприймальне підприємство" (продавця) нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресами: Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці, вул. Лучанська, буд. 1б; Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонозаводське, вул. Ватутіна, буд. 2а; Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул. Чапаєва, буд. 59а, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу від 28.09.2010, витягами з Державного реєстру правочинів, витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Земельні ділянки, на яких знаходяться придбані об'єкти нерухомого майна, взято ТОВ "Амарант" в оренду, про що свідчать договори оренди землі, укладені позивачем з відповідними органами місцевого самоврядування, акти приймання-передачі земельних ділянок. Копії вказаних документів маються в матеріалах справи (том ІV, а.с. 9-27).

Таким чином, ТОВ "Амарант" має в своєму складі елеваторні комплекси, а саме: ТОВ "Амарант" Юсківське ХПП (с.Юсківці), ТОВ "Амарант" Сульське ХПП (м.Червонодаводське) та ТОВ "Амарант" Лохвицьке ХПП (с. Піски), де відбувається приймання, сушіння, зберігання та відвантаження зерна. На територіях вказаних елеваторів перебуває технологічне обладнання, придбане у ТОВ "Атміс", та використовується позивачем у виробничому процесі.

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів ТОВ "Амарант" станом на 29.12.2010 придбане позивачем обладнання наявне у його власності та користуванні.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем правомірно на підставі отриманих податкових накладних, виписаних юридичною особою та платником ПДВ - ТОВ "Атміс", включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3858383,00 грн.

Щодо тверджень відповідача про наявність ознак безтоварності господарської операції з придбання обладнання з огляду на протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 07.04.2011, за змістом якого ОСОБА_4 за грошову винагороду зареєстрував на своє ім'я ТОВ "Атміс" на прохання свого знайомого, печатку ТОВ "Атміс" не отримував, фінансово-господарську операцію діяльність не здійснював, жодних бухгалтерських документів та угод не підписував, а також, що згідно висновку експерта експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області, який складено за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №11121009015, виписані ТОВ "Атміс" в адресу ТОВ "Амарант" податкові накладні підписані не громадянином ОСОБА_4 (директором), а іншою особою, а тому це позбавляє позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених в них, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З аналізу положень податкового законодавства (чинного на момент здійснення спірної господарської операції з придбання обладнання) вбачається, що обовязковості підписання податкових накладних від імені юридичної особи її директором не передбачено, а тому податкова накладна вважається дійсною, якщо виписана від імені юридичної особи платника податку на додану вартість.

Як встановлено в ході розгляду справи, податкові накладні були виписані від імені юридичної особи - ТОВ "Атміс", яке, на момент здійснення господарської операції, було зареєстровано як платник податку на додану вартість, та скріплені печаткою даного товариства. В свою чергу, позивач як контрагент не зобовязаний здійснювати перевірку повноважень особи на підпис податкових накладних та ідентифікацію її підпису. В ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними та скасування в установленому порядку установчих, реєстраційних та фінансово-господарських документів ТОВ "Атміс".

Щодо взаємовідносин ТОВ "Амарант" з ПП "Вербаскум" судом встановлено наступне.

01.07.2010 між ТОВ "Амарант" (покупець) та ПП "Вербаскум" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №П-01/07/2010-001, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю ріпак 1 класу, врожаю 2010 року, в кількості та за ціною відповідно до умов даного договору, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити зазначений товар (пункт 1.1 договору); кількість товару, що поставляється, становить 451,100 метричних тонн у заліковій вазі (пункт 2.1 договору); продавець зобов'язується поставити товар погодженими партіями або однією партією в строки не пізніше ніж 31.08.2010 за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Андріяшівка, ВАТ "Біловодський КХП", умови постачання: самовивоз (пункт 3.1, 3.2 договору); загальна вартість товару за даним договором складає 1752207,73 грн, в тому числі ПДВ - 292034,62 грн (пункт 4.2 договору) (том ІІ, а.с. 34-36).

Поставка ТОВ "Амарант" товару - ріпаку 1 класу в кількості 451,100 т на загальну суму 1752207,73 грн, в тому числі ПДВ - 292034,62 грн відбувалась на підставі виписаних на виконання умов вказаного договору ПП "Вербаскум" видаткової накладної №РН-0000088 від 16.08.2010, податкової накладної №87 від 16.08.2010, товарно-транспортних накладних, копії яких маються в матеріалах справи (том ІІІ, а.с. 145, 146, том V, а.с. 4-24).

Крім того, ПП "Вербаскум" було виписано видаткову накладну №РН-0000087 від 13.08.2010 та податкову накладну №86 від 13.08.2010, згідно яких позивачу поставлено ріпак 1 класу в кількості 45,220 т на загальну суму 164382,04 грн, в тому числі ПДВ - 27397,01 грн, транспортування товару здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних (копії яких наявні в матеріалах справи).

ТОВ "Амарант" в повному обсязі розрахувалось з ПП "Вербаскум" за отриманий товар в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем (том ІІ, а.с. 37-38).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Амарант" згідно декларації по податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2010 року, яку подано до ДПІ у м. Полтаві 19.11.2010, відобразило операції з придбання по ПДВ, які дають право на формування податкового кредиту від ПП "Вербаскум", згідно вказаних податкових накладних на суму придбання 1597158,14 грн та суму ПДВ - 319431,63 грн.

Крім наданих позивачем первинних документів (видаткових та податкових накладних, ТТН) фактичність господарських взаємовідносин між ТОВ "Амарант" та ПП "Вербаскум" підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями складських квитанцій на зерно ВАТ "Біловодський КХП", згідно яких належний ПП "Вербаскум" ріпак знаходився на зберіганні у ВАТ "Біловодський КХП"(Сумська область, Роменський район, с. Андріяшівка), договором про надання послуг з перевезення вантажів вантажними автомобілями, укладеним позивачем з ПП "Амарант-Транс" 01.07.2010, копією звіту моніторингу по об'єкту "Амарант" від 17.08.2010 по 20.08.2010, надану ТОВ "Саттранс навігатор", з якого погодинного прослідковується в часі рух автомобілів ПП "Амарант-Транс" по маршруту з с. Андріяшівка Сумської області (елеватор ВАТ "Біловодський КХП") до с. Юсківці та м. Червонозаводське Полтавської області, де знаходяться елеватори ТОВ "Амарант".

В подальшому придбаний ріпак був використаний позивачем в господарській діяльності, а саме, реалізовувався його контрагентам - ТОВ "Зерно-Трейд", ТОВ "Кернел-Трейд". В підтвердження вказаного позивачем залучено до матеріалів справи договори поставки з вказаними підприємствами, копії видаткових та податкових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ, товарно-транспортних накладних, залізничних квитанцій про приймання вантажу (на експорт), відомостей залізничних і водних накладних на відвантаження хлібопродуктів.

ДПІ у м. Полтаві вважає, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по податковим накладним, отриманим від ПП "Вербаскум" за жовтень 2010 року в сумі 319432 грн, оскільки постановою заступника прокурора Полтавської області від 26.11.2010 порушено кримінальну справу за фактом створення невстановленими особами субєктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП "Вербаскум", які створені з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Згідно висновку експерта від 10.02.2011 за №2010121009047/1 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області, який складено за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №2010121009047, підписи у видаткових та податкових накладних ПП "Вербаскум" в графах "відвантажив(ла), "підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" виконані не гр. ОСОБА_5, який є директором ПП "Вербаскум", а іншою особою.

Як вже зазначалось вище, аналіз положень податкового законодавства (чинного на момент здійснення спірної господарської операції з придбання ріпаку) дає підстави для висновку, що обовязковості підписання податкових накладних від імені юридичної особи її директором не передбачено, а тому податкова накладна вважається дійсною, якщо виписана від імені юридичної особи платника податку на додану вартість.

В ході розгляду справи судом встановлено, що податкові накладні були виписані від імені юридичної особи - ПП "Вербаскум", яке, на момент здійснення господарської операції, було зареєстровано як платник податку на додану вартість, та скріплені печаткою даного підприємства. В свою чергу, позивач як контрагент не зобовязаний здійснювати перевірку повноважень особи на підпис податкових накладних та ідентифікацію її підпису.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обовязку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійснені ними спірних господарських операцій взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Амарант", ТОВ "Атміс" чи ПП "Вербаскум", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Натомість матеріали справи містять копію постанови від 02.09.2011 старшого слідчого з ОВС Слідчого управління податкової міліції ДПА України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. про закриття кримінальної справи в частині, з якої вбачається, що досудовим слідством встановлена фактичність господарських взаємовідносин між ТОВ "Амарант" та ТОВ "Атміс", а також між ТОВ "Амарант" та ПП "Вербаскум" (том ІІІ, а.с. 131-139).

Отже, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі отриманих податкових накладних, виписаних юридичною особою та платником ПДВ - ПП "Вербаскум" , включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 319432 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Амарант" з ТОВ "Сумиагрокапітал" судом встановлено наступне.

ДПІ у м. Полтаві в ході проведення перевірки дійшла до висновку про відсутність у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту в квітні 2010 року ПДВ в сумі 143110,16 грн в зв'язку з встановленням згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України недекларування ТОВ "Сумиагрокапітал" обсягів реалізованих товарів ТОВ "Амарант" в декларації з ПДВ за квітень 2010 року, в результаті чого виникли розбіжності по обсягах реалізації в сумі ПДВ - 143110,16 грн. Також податковий орган вказав на звітування контрагента позивача з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та з податку на додану вартість за серпень 2010 року з нульовими показниками, відсутність у нього трудових ресурсів та основних засобів, неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сумиагрокапітал" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Амарант" в зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (акт ДПІ в м. Суми від 18.07.2011 №111/2301/34451448) та анулювання свідоцтва платника ПДВ 25.06.2011.

Суд зауважує, що відповідачем в акті перевірки та додатку до нього зауважень щодо оформлення первинних документів в ході здійснення господарської операції з поставки соняшника ТОВ "Сумиагрокапітал" на користь ТОВ "Амарант" висловлено не було.

Судом встановлено, що в квітні 2010 року між ТОВ "Амарант" та ТОВ "Сумиагрокапітал" склались господарські відносини по поставці соняшника в кількості 342,096 т на загальну суму 858660,96 грн, в тому числі ПДВ - 143110,16 грн.

Реальність господарської операції підтверджується оформленням наступних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку: податкової накладної від 30.04.2010 №1, видаткової накладної від 30.04.2010 №РН-0000001, товарно-транспортних накладних, згідно яких позивачем отримано соняшник в кількості 342,096 т на загальну суму 858660,96 грн, в тому числі ПДВ - 143110,16 грн (том ІІ, а.с. 46, том ІV, а.с.177, 230-242).

Сума ПДВ в розмірі 143110,16 грн віднесена позивачем до складу податкового кредиту в квітні 2010 року.

Позивач повністю розрахувався за отриманий товар, сплативши ТОВ "Сумиагрокапітал" згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру №01 від 30.04.2010 та № 02 від 05.05.2010 суму коштів в розмірі 858660,96 грн, в тому числі ПДВ - 143110,16 грн (том І, а.с. 138).

Операції по придбанню товарів від ТОВ "Сумиагрокапітал" в бухгалтерському обліку відображені наступною кореспонденцією рахунків: Дт 281 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 715550,80 грн (товар), Дт 64 "Розрахунки за податками і платежами" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 143110,16 грн (ПДВ).

Придбаний соняшник був використаний у господарській діяльності ТОВ "Амарант" для виробництва нерафінованої олії та отримання доходу, що свідчить про наявність економічної вигоди для позивача. В підтвердження реалізації олії соняшникової позивачем надано попередню калькуляцію вартості виробництва продукції (олії) №КА-0000001 від 03.12.2010, договір купівлі-продажу №10/12-2010-001-олія від 10.12.2010, укладений з ТОВ "Регіон-Юртрейд", договір про внесення змін та доповнень до вказаного договору від 01.03.2011, видаткову та податкову накладні від 13.12.2010, товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товару.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що податковим органом заперечується фактичність здійснення господарської операції на тій підставі, що ТОВ "Сумиагрокапітал" не задекларувало в квітні 2010 року податкові зобов'язання з операції по поставці товару ТОВ "Амарант", а зустрічну перевірку ТОВ "Сумиагрокапітал" провести неможливо в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням.

Суд зазначає, що спірна господарська операція відбувалась в квітні 2010 року, а відсутність ТОВ "Сумиагрокапітал" встановлена станом на липень 2011 року. Крім того, судом досліджено копію податкової декларації з ПДВ та додаток №5 ТОВ "Сумиагрокапітал" за квітень 2010 року та встановлено, що в рядку 1 Розділу І "Податкові зобов'язання" розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів відображено обсяг поставки (без ПДВ) - 715550,80 грн та суму ПДВ - 143110,16 грн по платнику податку - покупцю (індивідуальний податковий номер) 31811616012. Тобто, контрагентом позивача було зроблено помилку при зазначенні індивідуального податкового номеру ТОВ "Амарант", яким є 318011616012 та помилково не зазначено одну цифру - 0.

Слід зазначити, що податковим органом не заперечується відповідність виданої контрагентом позивача податкової накладної податковому законодавству України, а саме, вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення". Відповідачем також не заперечується та не спростовується факт оплати позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаного товару.

ТОВ "Сумиагрокапітал" на момент здійснення операції було зареєстровано в ЄДРПОУ, мало свідоцтво платника ПДВ, яке анульовано лише 25.06.2011.

Суд також звертає увагу на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" не ставиться в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної від 30.04.2010 №1 та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за квітень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 143110,16 грн.

По взаємовідносинах ТОВ "Амарант" з ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят" та ПП "Кебсар" судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

20.01.2010 між ТОВ "Амарант" (покупець) та ТОВ "Сілва" (постачальник) укладено господарський договір поставки №2001/01, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати (поставити) в обумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1.1 договору); загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом; специфікація, а також додатки до неї, після укладання сторонами є невідємними додатками до цього договору (пункти 3.1, 3.3 договору) (том ІІ, а.с. 238-239).

01, 02, 03, 04, 05, 09, 10 та 11 березня 2010 року сторонами підписано вісім додатків до господарського договору поставки №2001/01 (специфікації), якими були погоджені асортимент та загальна кількість товару, що постачається по договору (ріпак продовольчий, загальна кількість у грошовому виразі 5175036,00 грн) (том ІІ, а.с. 240-247).

В підтвердження реальності господарської операції з поставки в березні 2010 року ТОВ "Сілва" ріпаку продовольчого на загальну суму 5175036,00 грн, в тому числі ПДВ 862505,50 грн, позивачем надано видаткові та податкові накладні, виписані ТОВ "Сілва" (том ІІІ, а.с.1-130).

В листопаді 2009 року між ТОВ "Амарант" та ПП "Даманіят" склались господарські відносини по поставці кукурудзи на загальну суму 3999240,00 грн, в тому числі ПДВ 666540,00 грн, про що ПП "Даманіят" виписані видаткові та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (том ІІІ, а.с. 148-173).

Крім того, між ТОВ "Амарант" (покупець) та ПП "Кебсар" (постачальник) 05.11.2009 було укладено господарський договір поставки №0511/1 та додаток №1 до нього, згідно умов яких ПП "Кебсар" зобовязалось поставити ТОВ "Амарант" кукурудзу в кількості 1988,00 тн на загальну суму 2385600,00 грн, в тому числі ПДВ 397600,00 грн.

На виконання умов вказаного договору ПП "Кебсар" в листопаді 2009 року виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму 2385600,00 грн, в тому числі ПДВ 397600,00 грн.

ТОВ "Амарант" проведено оплату на користь ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят" та ПП "Кебсар" за отриманий товар в повному обсязі платіжними дорученнями №224 від 30.06.2010, №788 від 13.09.2010, №785 від 13.09.2010, №786 від 13.09.2010, (том І, а.с. 131, 132, 134, 135).

Проведеною перевіркою ДПІ у м. Полтаві встановлено, що по ТОВ "Сілва" до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Згідно поданої податкової звітності в Системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України кількість працюючих 1 чоловік, основні засоби відсутні. Відповідно протоколу допиту свідка від 04.03.2011 засновника та директора ТОВ "Сілва" ОСОБА_7, останній повідомив, що приблизно в кінці квітня 2009 року незнайомий йому чоловік запропонував зареєструвати на своє імя підприємство, на що він погодився та отримав за це 200 грн. Чи давав він доручення на здійснення реєстрації чи перереєстрації ТОВ "Сілва" ОСОБА_7 не памятає, сам особисто до діяльності підприємства ТОВ "Сілва" ніякого відношення не має, ні з ким ніяких угод не укладав, ніяких товарів не постачав, бухгалтерської та податкової звітності від імені ТОВ "Сілва" не складав, так як не має спеціальної освіти. Підприємство - ТОВ "Амарант" йому не знайоме і ніяких взаємовідносин з останнім ніколи не мав, хто є директором даного підприємства та де воно знаходиться не знає.

Відповідно до висновку експерта №11121009015/5 від 28.04.2011 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області, який складено за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №11121009015, підписи в графах "підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" в наданих податкових накладних ТОВ "Сілва" виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.

Стосовно ПП "Даманіят" перевіркою встановлено про внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Згідно поданої податкової звітності кількість працюючих становить 1 чоловік, основні засоби відсутні.

На момент спірних правовідносин з ТОВ "Амарант" керівником ПП "Даманіят" являвся ОСОБА_8 Відповідно протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 07.04.2011, останній повідомив про те, що на початку осені 2009 року до нього звернувся знайомий чоловік на імя Зоур з проханням зареєструвати на своє імя ПП "Даманіят" за грошову винагороду в розмірі 500 грн. ОСОБА_8 зазначив, що бухгалтерські документи та податкову звітність, а також договори як директор ПП "Даманіят" не складав та не підписував, де знаходиться ПП "Даманіят", бухгалтерські документи та печатка йому не відомо, він нікого не уповноважував на складання угод та бухгалтерських документів, а також їх підпису. З директором ТОВ "Амарант", а також з представниками цього товариства він не зустрічався і вони йому не відомі, де знаходиться ТОВ "Амарант" і чим займається не відомо, в адресу ТОВ "Амарант" нічого не поставляв і ніяких документів та послуг не надавав.

Відповідно до висновку експерта №11121009015/4 від 28.04.2011 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області, який складено за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №11121009015, підписи в графах "підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" у виписаних податкових накладних ПП "Даманіят" виконані не ОСОБА_8, а іншою особою.

По ПП "Кебсар" проведеною перевіркою ДПІ у м. Полтаві встановлено про внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Згідно поданої податкової звітності кількість працюючих становить 1 чоловік, основні засоби відсутні.

На момент спірних правовідносин з ТОВ "Амарант" керівником ПП "Кебсар" являвся ОСОБА_6.

Згідно висновку експерта №11121009015/2 від 20.04.2011 експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області, який складено за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №11121009015, підписи в податкових накладних виписаних ПП "Кебсар" на адресу ТОВ "Амарант" нанесений фотомеханічним способом (факсимільним кліше), а не власноручно громадянином ОСОБА_6.

Таким чином, ДПІ у м. Полтаві вважає, що податкові накладні, отримані ТОВ "Амарант" від ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят", ПП "Кебсар" підписані невстановленими особами, а відтак не дають позивачу права на віднесення на їх підставі до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Судом вже зазначалось, що обовязковості підписання податкових накладних від імені юридичної особи її директором не передбачено, а тому податкова накладна вважається дійсною, якщо виписана від імені юридичної особи - платника податку на додану вартість.

Разом з тим, суд вважає, що наявність у платника податку податкових накладних та доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ є достатньою підставою для формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Враховуючи сутність заперечень ДПІ у м. Полтаві проти позову з посиланням на безтоварність спірних господарських операцій між ТОВ "Амарант" та ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят", ПП "Кебсар", судом досліджувалось питання про транспортування придбаного позивачем у вказаних контрагентів товару.

При цьому, суд виходив з того, що відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Так, у відповідності до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995).

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Судом встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання ріпаку продовольчого та кукурудзи у ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят" та ПП "Кебсар" позивачем надано лише видаткові, податкові накладні, докази оплати за поставлене зерно та реєстри накладних на прийняте зерно.

На вимогу суду надати товарно-транспортні накладні, згідно яких відбувалось транспортування придбаного зерна, представники позивача надали пояснення про їх викрадення 08.11.2011 разом із сумкою з документами зі службового автомобіля "Рено" невідомою особою поблизу кафе "Колінькова хата" в селищі Велика Багачка, що підтвердили постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.11.2011 (том V, а.с. 179). При цьому, докази наявності у викраденій сумці з документами товарно-транспортних накладних у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Амарант" відсутні.

Наведені обставини дають суду підстави стверджувати, що позивачем не доведена реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят" та ПП "Кебсар" і фактично операції з оприбуткування, приймання-передачі зерна не проводились. А відтак віднесення ТОВ "Амарант" до складу податкового кредиту в березні 2010 року податку на додану вартість в сумі 862506,00 грн на підставі отриманих від ТОВ "Сілва" податкових накладних, в листопаді 2009 року 397600,00 грн та 666540,00 грн на підставі отриманих від ПП "Даманіят" та ПП "Кебсар" податкових накладних, є неправомірним.

Посилання представників позивача на те, що реальність здійснення господарських операцій по придбанню зерна у ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят" та ПП "Кебсар" підтверджується наявними в ТОВ "Амарант" відповідними обсягами реалізованого зерна на користь його контрагентів ТОВ "Полтав-Агро", ТОВ "СП "Нібулон" (про що надані договори поставки, видаткові, податкові накладні, довіреності на отримання товарів) судом оцінюються критично, з огляду на види діяльності підприємства позивача, якими є складське господарство, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Відповідно ТОВ "Амарант" у власності якого маються елеваторні комплекси та яке здійснює оптову торгівлю зерном безумовно матиме обсяги реалізації зерна. Однак суд зауважує, що в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту придбання зерна саме у ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят" та ПП "Кебсар".

По взаємовідносинах ТОВ "Амарант" з ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

15.03.2010 між ТОВ "Амарант" (замовником) та ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" (виконавцем) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 15/03-10 (том ІІ, а.с. 39-40).

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобовязується за завданням замовника надати інформаційно-консультаційні послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору); надання послуг, вказаних в пункті 1.1 договору, відбувається у разі письмового або усного запиту замовника або уповноважених ним осіб, запит оформлюється у формі додатків до договору і є його невідємною частиною (пункт 1.2 договору); послуги, вказані в пункті 1.1 можуть надаватися як в електронній формі, так і в письмовій, в залежності від вимог замовника (пункт 1.3 договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" виписано позивачу податкові накладні №02048 від 02.04.2010, №07043 від 07.04.2010, №29047 від 29.04.2010, №12054 від 12.05.2010 на загальну суму 392590,00 грн, в тому числі ПДВ 65431,67 грн (том ІІ, а.с. 41-44).

Позивачем в повному обсязі здійснено оплату наданих послуг у безготівковій формі у квітні та травні 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (том І, а.с. 123-128).

12.05.2010 було підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на загальну суму 392590,00 грн, в тому числі ПДВ 65431,67 грн, відповідно до якого ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" надало інформаційно-консультаційні послуги по отриманню ТОВ "Амарант" протоколу Кредитного комітету ПАТ "БТА Банк" про надання грошових коштів в сумі 25500000 грн відповідно до договору № 15/03-10 від 15.03.2010 та додатку №1 від 15.03.2010, згідно рахунку №30031 від 30.03.2010 та рахунку №20041 від 20.04.2011 (том ІІ, а.с. 45).

На вимогу суду надати протокол Кредитного комітету ПАТ "БТА Банк" про надання ТОВ "Амарант" грошових коштів в сумі 25500000 грн, інформаційно-консультаційні послуги по отриманню якого були надані ТОВ "ЮМФ "Консалтинг", представником позивача надано пояснення про відсутність на підприємстві як оригіналу, так і копії вказаного протоколу. Вказане представником обґрунтовано тим, що умови отримання кредиту в ПАТ "БТА Банк" виявились для ТОВ "Амарант" невигідними, в звязку з чим ТОВ "Амарант" було укладено кредитний договір №230410-КЛВ від 23.04.2010 з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на більш вигідних для товариства умовах.

При цьому, суду надано лист-відповідь ПАТ "БТА Банк" №08-5/1092 від 23.03.2010, за змістом якого Кредитний комітет ПАТ "БТА Банк" повідомляє ТОВ "Амарант" про розгляд його клопотання вих.№28 від 21.01.2010 щодо кредитування та прийняття рішення про надання ТОВ "Амарант" кредитних коштів на умовах, викладених в даному листі. З вказаного листа слідує, що позивач самостійно ще в січні 2010 року звертався до ПАТ "БТА Банк" з клопотанням щодо кредитування і в березні 2010 року отримав позитивну відповідь банку. При цьому, позивачем не доведено суду необхідності укладення в березні 2010 року договору з ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" про надання інформаційно-консультаційних послуг з отримання протоколу Кредитного комітету ПАТ "БТА Банк" про надання йому грошових коштів, згідно якого послуги отримано в травні 2010 року (акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 12.05.2010).

Суд звертає увагу на те, що умовами договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 15/03-10 передбачено надання послуг, вказаних в пункті 1.1 договору, у разі письмового або усного запиту замовника або уповноважених ним осіб, запит оформлюється у формі додатків до договору і є його невідємною частиною; послуги, вказані в пункті 1.1 можуть надаватися як в електронній формі, так і в письмовій, в залежності від вимог замовника. Однак в ході розгляду справи позивачем не було надано суду додатків до вказаного договору, зокрема додатку №1 від 15.03.2010, на який мається посилання в акті здачі-прийняття наданих послуг, та відповідних письмових доказів, роздруківок з електронних повідомлень, з яких можливо встановити зміст наданих інформаційно-консультаційних послуг та в чому вони полягали.

ДПІ у м. Полтаві в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що ТОВ "Амарант" задекларувало податковий кредит в сумі 65431,67 грн, в тому числі за квітень 2010 року в сумі 25000 грн, за травень 2010 року в сумі 40431,67 грн, а його контрагент - ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" протягом періоду з 01.10.2009 по 31.12.2010 не задекларував обсяги реалізованих послуг в декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року, в результаті чого виникли розбіжності по обсягах реалізації в сумі ПДВ - 65431,67 грн. А відтак податковим органом заперечується фактичність здійснення спірної господарської операції.

З огляду на встановлені фактичні обставини щодо придбання позивачем інформаційно-консультаційних послуг, суд погоджується з висновком ДПІ у м. Полтаві про завищення ТОВ "Амарант" податкового кредиту в квітні та травні 2010 року на суму 65431,67 грн, на підставі отриманих від ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" податкових накладних, оскільки позивачем не доведено реальність отримання таких послуг та їх економічну доцільність.

Посилання представника позивача на встановлення фактичності здійснення господарських операцій між ТОВ "Амарант" та ТОВ "Сілва", ПП "Даманіят", ПП "Кебсар", ТОВ "ЮМФ "Консалтинг" в ході досудового слідства, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.09.2011, суд оцінює критично.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Однак постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.09.2011 не є судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому її висновки та зазначені в ній обставини не є обовязковими для суду при розгляді даної адміністративної справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Амарант", з огляду на встановлення в ході розгляду справи реальності здійснення господарських операцій щодо придбання товарів між ТОВ "Амарант" та ПП "Вербаскум" (сума ПДВ 319432,00 грн), ТОВ "Атміс" (сума ПДВ 3858383,00 грн), ТОВ "Сумиагрокапітал" (сума ПДВ -143110,16 грн). Відповідно вказані суми податку на додану вартість згідно отриманих від вказаних підприємств податкових накладних правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах. А відтак податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 10.08.2011 №0001922301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Амарант" за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 5401156,45 грн, в тому числі за основним платежем - 4320925,16 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1080231,29 грн, є протиправним та підлягає скасуванню. В іншій частині позов слід залишити без задоволення в звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 10.08.2011 №0001922301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 5401156,45 грн, в тому числі за основним платежем - 4320925,16 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1080231,29 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" (код ЄДРПОУ 31801166) витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2011 року.

СуддяО.В. Гіглава