Постанова № 20572241, 27.01.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-6954/10/1470

           м.Миколаїв

9:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 –дов. від 11.01.2011, ОСОБА_2 –дов. від 11.01.2011,

представника відповідача: ОСОБА_3 –дов. №18802/910-013 від 11.10.2010,

ОСОБА_4 –дов. №19186/9/10-013 від 11.10.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомВАТ "Вадан ярдс Океан", вул. Заводська площа, 1,Миколаїв,54050 доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 проскасувати податкове повідомлення-рішення № 00009036/0 від 31.08.10 р., в с т а н о в и в:           Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №00009036/0 від 31.08.2010.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що підстави з яких позивачу рішенням №00009036/0 від 31.08.2010 зменшено суму бюджетного не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів. Враховуючи, що фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг), та підтверджена у акті перевірки, сума податку на додану вартість становила 2273 105,94 грн., а до бюджетного відшкодування позивачем було заявлено 1932 016,0 грн., то рішення податкової про зменшення позивачу бюджетного відшкодування у сумі 92407,0 грн. є протиправним.

          Відповідач проти позову заперечує (а.с.108-111), з тих підстав, що при перевірці позивача встановлено розбіжності між заявленою позивачем сумою бюджетного відшкодування (1932 016,0 грн.) та фактично сплаченою позивачем у травні 2010 року постачальниками товарів (послуг), яка становить 1839609,0 грн. Таким чином, позивач не мав права на бюджетне відшкодування 92407,0 грн., що і стало підставою для прийняття оспорюваного рішення.

          Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

27.01.20100 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Оспорюване податкове повідомлення рішення №00009036/0 від 31.08.2010 (а.с.6,7), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року на суму 92407,0 грн. оформлено податковим органом на підставі акту перевірки від 18.08.2010 №851/36/14307653 (а.с.8-48), складеного за результатами позапланової виїзної перевірки, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 по 31.05.2010.

У висновку акту перевірки зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року у розмірі 1839609,0 грн., що пов’язано з неотриманням відповідей по запитам щодо проведення перевірок з питань правових відносин по постачальниках товарів, робіт (послуг) ВАТ «Вадан ярдс Океан»на дату підписання акту перевірки. На порушення п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі –Закон №168/97-ВР) позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 92407,0 грн. за травень 2010 року.

У розділі 3.4 акту перевірки (а.с.44,46,47) відповідач зазначає, що позивачем по рядку 2 Розрахунку суми бюджетного відшкодування «частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)»задекларовано суму 1932016,0 грн. На підставі наданих до перевірки оригіналів платіжних доручень на сплату постачальникам за товари, роботи (послуги) у травні 2010 року встановлено, що фактично сплачена позивачем сума ПДВ постачальникам таких товарів (послуг) становить 1839609,17 грн.

У акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, оскільки ВАТ «Вадан ярдс Океан»безпідставно завищено суму частини залишку від’ємного значення, фактично сплачена підприємством у травні 2010 року, та яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 92407,0 грн.

Податковий ревізор-інспектор, яка проводила перевірку пояснила у судовому засіданні, що висновок про фактичну сплату позивачем 1839609,17 грн. було зроблено шляхом вибіркового аналізу стану платежів зроблених позивачем контрагентам-постачальникам у травні 2010 року. При цьому виявилось, що по ряду підприємств позивачем сплачено у ціні товару ПДВ у меншому розмірі, ніж задекларовано у податковому кредиті на суму 92407,0 грн. По деяким іншим підприємствах є переплата. В підтвердження вказаного, суду надано розрахунок суми, яка підлягає відшкодуванню ВАТ «Вадан ярдс Океан»у травні 2010 року (а.с.143).

Позивач не погоджується з такою позицією податкового органу та зазначає, що у податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року (а.с.125,126) позивачем у рядку 9 визначена сума податкових зобов’язань у розмірі 508545,0 грн., а у рядку 17 сума податкового кредиту у розмірі 2440561,0 грн. Актом перевірки не встановлено порушень у формуванні позивачем дозволеного податкового кредиту травня 2010 року у сумі 2440561,0 грн. та податкових зобов’язань у сумі у розмірі 508545,0 грн. (а.с.23,41). Різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту визначена у рядку 18 та становить 1932016,0 грн. (2440561,0 грн. - 508545,0 грн.), яка і була заявлена до бюджетного відшкодування (а.с.128). Сплачений в ціні товару у травні 2010 року податок на додану вартість становив 2273105,94 грн., що підтверджується реєстром платежів за період з 01.05.2010 по 31.05.2010 (а.с.82-94) та не заперечується відповідачем. Висновки податкової про сплату позивачем лише 1839609,0 грн. у розмірі дозволеного податкового кредиту не підтверджені і не відповідають дійсності Таким чином, до бюджетного відшкодування позивачем заявлено 1932016,0 грн., що є цілком правомірним.

Відповідно до п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Слід зауважити, що позивач входить до переліку підприємств відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1256 «Про затвердження переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості», та для яких встановлені особливі правила. Так, при від’ємному значенні сум ПДВ, обрахованих у порядку, передбаченому п.п.7.7.1 п7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, таким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, в якому виникло від’ємне сальдо податку. При цьому, сума відображена у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду, переноситься до рядка 23.1. податкової декларації цього самого податкового періоду, а розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

Тобто, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізуючи зміст вказаних правових норм в сукупності можна дійти висновку, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, хто є цими постачальниками та в якому розмірі здійснено оплату по кожному з них окремо. Тобто приписи Закону №168/97-ВР не передбачають персоніфікації ПДВ сплаченого в ціні товару. Для відшкодування податку значення має загальна (не персоніфікована) сума сплаченого платником ПДВ у певному податковому періоді.

Крім того, відповідач зазначає, що саме у травні 2010 року позивачем не була здійснена в повному обсязі оплата товару окремим контрагентам, але питання чи сплачувались позивачем кошти вказаним постачальникам раніше (до травня 2010 року) при перевірці не досліджувалось і свого відображення у акті не знайшло, враховуючи те, що перевірка стосувалась лише травня 2010 року.

Відповідно до п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 (надалі –Порядок №327), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб’єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення порядку.

Акт перевірки, лист СДПІ за результатами розгляду скарги позивача від 26.08.2010 (а.с.74-81) та заперечення проти позову, не містять чіткого обґрунтування висновку відповідача про те, що незважаючи на фактичну сплату позивачем у травні 2273105,94 грн. у травні постачальникам за придбані товари, сплата у розмірі дозволеного податкового кредиту складає лише 1839609,0 грн. (а.с.46,47), тому позивачем завищено бюджетне відшкодування на суму 92407,0 грн. Доказів, якими б обґрунтовувався вказаний висновок у акті також не наведено, що є порушенням приписів Порядку №327.

У акті перевірки також зазначено, що на виконання приписів п.4.2 наказу ДПА України від 18.08.2005 №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ», відповідачем були направлені запити для проведення перевірок по ланцюгу постачання до виробника. Враховуючи, що висновки перевірок по запитах, відповідач на час перевірки не отримав, це стало підставою для висновку про неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1839609,0 грн.

З цього приводу слід зазначити, що дії податкового органу за наслідками перевірки достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування є вичерпними, тому посилання у акті перевірки на неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року у розмірі 1839609,0 грн., через неотримання відповідей по запитам щодо проведення перевірок з питань правових відносин по постачальниках товарів, робіт (послуг) ВАТ «Вадан ярдс Океан», на дату підписання акту перевірки, суд вважає безпідставним, оскільки такі дії податкової діючим на той час законодавством передбачені не були.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №00009036/0 від 31.08.2010, тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст..11, ч.1 ст.94, ст.ст.158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.          

2. Скасувати, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, податкове повідомлення-рішення №00009036/0 від 31.08.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 92407,0 грн., в повному обсязі.

3. Відшкодувати Відкритому акціонерному товариству «Вадан ярдс Океан» (вул. Заводська площа, 1, м.Миколаїв, 54050) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 01 лютого 2011 року.