Постанова № 20571024, 21.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р. № 2а-4942/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Костів М.В.

за участю секретаря судового засідання Билень Н.С.

з участю представників:

від позивача : Пилат М.Я.;

від відповідача : Дац Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 17.02.2011 р. №0000172301/2672 у частині збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 841056,81 грн., у т.ч. за основним платежем 672845,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 168211,36 грн.,

встановив:

Адміністративний позов заявлено Державним територіально-галузевим обєднанням “Львівська залізниця” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 17.02.2011 р. №0000172301/2672 у частині збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 841056,81 грн., у т.ч. за основним платежем 672845,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 168211,36 грн.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 30.06.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оскаржуване рішення в цій частині було винесено на підставі акту від 31.01.2011 р. №56/23-2/01059900, яким констатовано безтоварний характер операцій позивача в особі відокремленого підрозділу “Служба матеріально-технічного постачання” по отриманню товарно-матеріальних цінностей від СП ТзОВ ВКФ “Лембридж”, ПП “Акуніт”, ТзОВ “Втордеревпром”. Посилається на фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей, не встановлення безтоварного характеру операцій КРУ у Львівській області згідно Програми позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДТГО “Львівська залізниця” за період з 01.01.2008 р. по 01.05.2010 р. Актом ревізії КРУ у Львівській області від 21.07.2010 р. №05-21/14 не було зафіксовано фактів неотримання товарно-матеріальних цінностей (туалетного паперу) від ТзОВ ВКФ “Лембридж”. Посилається на порушення відповідачем п. 86.9. ПК України, згідно із яким у разі, якщо грошове зобовязання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченнях, додаткових поясненнях. Ствердив, зокрема, що згідно довідки від 26.03.2010 р. №16/263/14333797 УПМ ДПА у Львівській області та акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 26.03.2010 р. №877/23-209/14333797 встановлено, що податковий кредит СП ТзОВ ВКФ “Лембридж” сформовано податковими накладними по удаваним господарським операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей від СПД ФО ОСОБА_3, який, у свою чергу, використовував податкові накладні підприємств, які здійснювали протизаконну діяльність. Ревізія КРУ у Львівській області відносно позивача проводилась вибірковим методом та визнала неможливим встановлення походження товару, який одержав позивач від СП ТзОВ ВКФ “Лембридж”. Згідно довідки від 25.03.2010 р. №2279/26-31 ГВПМ ДПІ у м. Львові ПП “Акуніт” поставляло позивачу труби, використовуючи накладні, підписані ФОП ОСОБА_3, який, у свою чергу, використовував податкові накладні підприємств, які здійснювали протизаконну діяльність. Посилається на відсутність документів, які б підтверджували транспортування придбаного товару, притягнення посадових осіб зазначених підприємств до кримінальної відповідальності. Відповідно до акту перевірки від 21.10.2009 р. №760/23-2/25560778 “Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ “Втордеревпром” на предмет підтвердження взаєморозрахунків з ВП “Служба матеріально технічного постачання” встановлено відсутність у контрагента позивача майнових, трудових, організаційних можливостей здійснювати стверджувань господарську операцію. Посилається на відсутність карток складського обліку. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 20.01.2011 р. №58/23-2/01103707 “Про результати планової виїзної перевірки Відокремлений підрозділ “Служба матеріально-технічного постачання” ДТГО “Львівська залізниця” ЄДРПОУ: 01103707 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року”, яким було встановлено порушення, зокрема, п. п. 7.2.3, 7.4.1., 7.4.4. Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок якого констатовано безпідставне включення до податкового кредиту суми ПДВ по нікчемних та безтоварних (удаваних) операціях в сумі 672845,45 грн.

З цієї підстави було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 17.02.2011 р. №0000172301/2672 з податку на додану вартість в сумі 1899336,25 грн., у т.ч. за основним платежем 1519469 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 379867,25 грн.

Посилання позивача на ту обставину, що згідно із п. 86.9. ПК України, у разі, якщо грошове зобовязання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, не заслуговує на увагу як таке, що не стосується даного випадку. Як вбачається з листа ДПА України від 25.01.2011 р. №1754/7/23-8017 “Щодо перевірок у рамках кримінальної справи”, відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Зазначене рішення позивач оскаржує в частині: у розмірі 841056,81 грн., у т.ч. за основним платежем 672845,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 168211,36 грн., - порушеннями, що випливають господарських операцій між позивачем та СП ТзОВ ВКФ “Лембридж”, ПП “Акуніт”, ТзОВ “Втордеревпром”.

Такі висновки відповідача ґрунтуються, зокрема, на матеріалах перевірки зазначених контрагентів позивача, зокрема, згідно довідки від 26.03.2010 р. №16/263/14333797 УПМ ДПА у Львівській області та акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 26.03.2010 р. №877/23-209/14333797 встановлено, що податковий кредит СП ТзОВ ВКФ “Лембридж” сформовано податковими накладними по удаванихгосподарськихопераціяхз придбання товарно-матеріальних цінностей від СПД ФО ОСОБА_3, який, у свою чергу, використовував податкові накладні підприємств, які здійснювали протизаконну діяльність. Ревізія КРУ у Львівській області відносно позивача проводилась вибірковим методом та визнала неможливим встановлення походження товару, який одержав позивач від СП ТзОВ ВКФ “Лембридж”. Згідно довідки від 25.03.2010 р. №2279/26-31 ГВПМ ДПІ у м. Львові ПП “Акуніт” поставляло позивачу труби, використовуючи накладні, підписані ФОП ОСОБА_3, який, у свою чергу, використовував податкові накладні підприємств, які здійснювали протизаконну діяльність. Відповідно до акту перевірки від 21.10.2009 р. №760/23-2/25560778 “Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ “Втордеревпром”, на предмет підтвердження взаєморозрахунків з ВП “Служба матеріально технічного постачання” встановлено відсутність у контрагента позивача майнових, трудових, організаційних можливостей здійснювати стверджувану господарську операцію.

У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Законодавство не передбачає безспірності визнання висновків акту перевірки, у звязку із чим зазначені в цих актах факти підлягають перевірці доказами в ході судового розгляду. Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Однак такі твердження відповідача знаходять підтвердження у матеріалах справи, а висновки зазначених актів та довідок підтверджуються іншими матеріалами справи. Зокрема, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 28.03.2011 р. у справі №1-10/2011 було визнано винним за ст. 212 ч. 2 КК України ОСОБА_4 директора ПП “Акуніт” та встановлено відповідні факти, повязані із взаємодією вказаної організації із ВП “Служба матеріально-технічного постачання” ДТГО “Львівська залізниця”. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2011 р. у справі №1-168/11 на підставі п. “в” ст. 1, 6 Закону України “Про амністію” був звільнений від кримінальної відповідальності ОСОБА_3, який, відповідно, визнав себе особою, яка вчинила відповідний злочин. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 р. у справі №33177/10/9104 за позовом СП ТзОВ ВКФ “Лембридж” до ДПІ у Сихівському районі про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток і податку на додану вартість, у позові вказаному субєкту було відмовлено повністю та надано оцінку відповідним відносинам щодо незаконного формування податкових переваг третім особам, безтоварному характеру операцій.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З урахуванням наведеного, клопотання позивача про зупинення провадження у справі до завершення розслідування та судового розгляду ще однієї кримінальної справи №01-1066, порушеної 08.12.2009 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДТГО “Львівська залізниця” не заслуговує на увагу. У випадку встановлення фактів, які не були відомі сторонам і суду за наслідками судового розгляду такої справи, сторони не позбавлені права у встановленому законом порядку за наявності передбачених законом підстав звернутись за переглядом постанови адміністративного суду за нововиявленими обставинами.

Належних доказів зворотного суду надано не було. Позивач у встановленому порядку належними доказами не довів фактичність отримання товарно-матеріальних цінностей від вказаних субєктів, відповідність кількості та якості таких товарно-матеріальних цінностей накладним та податковим накладним.

Згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З матеріалів справи вбачається, що позивачем не були надані для перевірки і суду під час розгляду справи документи, які б підтверджували факт доставки йому зазначеного товару. Натомість, матеріали справи містять докази того, що контрагенти позивача не мали в наявності такого товару для його поставки позивачу.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на дату існування відповідних відносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Згідно із пп. 7.2.1., п. 7.2 ст. 7 вказаного закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками визначені реквізити. З матеріалів справи вбачається відповідність податкових накладних зазначеним вимогам.

Згідно п.п. 7.4.1. вказаного закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 7.4.4. закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, відсутність факту вчинення (виконання) господарської операції спростовує дані, що містяться в накладних та податкових накладних.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, відповідач у даному випадку підставно виніс оскаржуване рішення.

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26.12.2011 року.

Суддя Костів М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костів М.В.