Постанова № 20570865, 12.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2011 р. № 2а-10797/11/1370

о 10 год., 01 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Голуб О.Є.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу №

за позовомЛьвівського міського центру зайнятості, представник ОСОБА_1 (довіреність № 3572/01 від 06.12.2011 року)

доОСОБА_2

простягнення допомоги по безробіттю в сумі 4498,45 грн. Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 4498,45 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач за час перебування на обліку 01.11.2010 року уклав договір про надання послуг з ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»та отримував матеріальне забезпечення.

Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу, як допомога по безробіттю становить 4498,45 грн. та відповідачем не повернута.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що після звільнення 10.09.2010 року з попереднього місця роботи звернувся до позивача для отримання допомоги у працевлаштуванні. Відповідачу роботу не запропоновано, відтак він уклав ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»договори про надання інформаційних та рекламних послуг. З 01.11.2010 року, за винятком доходів за вищевказаними договорами із ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», інших доходів до часу прийняття на роботу (18.07.2011 року) у ТОВ «Дієста»не отримував, у трудових відносинах із іншими роботодавцями не перебував, а відтак мав право на отримання допомоги по безробіттю, як за листопад і грудень 2010 року , так і з січня 2011 року по 18.07.2011 року.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, однак повертати кошти у добровільному порядку відмовився.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

13.10.2010 року відповідач звернувся до Львівського міського центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому, вказав, що на час подання заяви не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

22.08.2011 року актом № 97 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», встановлено, що відповідач дійсно працював на підприємстві ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року та отримував доходи.

01.09.2011 року позивачем прийнято наказ за № 359-сп «Про повернення коштів ОСОБА_2».

01.09.2011 року позивачем направлено претензію № 5350/14, у якій ОСОБА_2 зобовязано повернути кошти в сумі 4498,45 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»за № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про зайнятість населення»за № 803-ХІІ від 01.03.1991 року, із змінами і доповненнями, Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 219 від 14.02.2007 року, із змінами і доповненнями, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 307 від 20.11.2000 року, із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. «б»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно ст. 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.

Згідно ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно ч. 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 36 цього ж Закону України, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства

України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно п.п. 5.5, п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності).

Згідно п.п. 6.14. п. 6 цього ж Порядку, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог подано на суду копії договору про надання послуг № 37-174 від 01.12.2010 року, укладений між відповідачем та ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», акту здавання приймання виконаної послуги від 31.12.2010 року, договору про надання послуг № 37-034 від 01.11.2010 року, укладений між відповідачем та ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», акту здавання приймання виконаної послуги від 30.11.2010 року, розрахункового листка за листопад 2010 року виданого ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», виписки з рахунку в національній валюті про нарахування коштів на імя відповідача.

Судом не враховується заперечення відповідача, оскільки станом на час перебування відповідача на обліку ц позивача відповідач виконував роботу по наданні інформаційних та рекламних послуг згідно укладених договорів та отримував матеріальне забезпечення.

Судом враховуються пояснення представника позивача щодо правомірності стягнення з відповідача допомоги по безробіттю, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не є працюючими по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб, оскільки вказані особи відносяться до працездатного населення. Відтак сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачами підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 4498,45 грн. підлягають задоволенню повністю. З пояснень представника позивача, вказана заборгованість відповідачем на час розгляду справи не сплачена.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 25555035, вул. Кн. Ольги, 122, м. Львів, р/р 37170001000584, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) допомоги по безробіттю в сумі 4498,45 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 19.12.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.