Постанова № 20570843, 19.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 р. № 2а-8960/11/1370

о 15 год., 20 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж», представник Бойцун І.Є. директор

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, представник ОСОБА_2 (довіреність № 5/10-0 від 04.08.2011 року)

про скасування податкового повідомлення рішення

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення рішень № 0000162350 від 01.03.2011 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту №28/232/35025448 від 18.02.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності взаєморозрахунків з ТОВ «Н.П.Б.», відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000162350 від 01.03.2011 року, у звязку з чим позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 621430,00 грн. (в тому числі за основним платежем 497144,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 124286,00 грн.). В акті перевірки відповідач встановив порушення позивачем вимог п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно включено до податкового кредиту суму 497144,00 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує також тим, що 07.04.2010 року між ТОВ «Гал-Імідж»(як генпідрядником) та ТОВ «СМК Укренергосервіс»(субпідрядником» укладено договір на виконання субпідрядних робіт, за ким субпідрядник зобовязувався своїми силами виконати частину робіт по «Ремонту АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1а», а генпідрядник зобовязувався прийняти і виконати роботи та оплатити їх на умовах та у строки передбачені договором, вартість яких становила 2983056,58 грн. Зазначений договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року за № 1 на суму 534028,34 грн., № 2 на суму 795739,99 грн., № 3 на суму 453567,96 грн., № 4 на суму 11997718,85 грн., платіжними документами про їх оплату та звітами виконавця.

Відтак, на думку позивача, всі подані документи підтверджують факт здійснення господарської операції. Позивач вважає безпідставним заниження податку на додану вартість по операціях із зазначеним контрагентом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що згідно договору на виконання субпідрядних робіт від 07.04.2010 року ТОВ «БМК «Укренергосервіс»надавало послуги субпідряду позивачу. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, КБ-2, КБ-3, ТОВ «БМК «Укренергосервіс»виконувало будівельні роботи, а саме по будівництву операторної та навісу, роботи по технології, електромонтажні роботи, роботи по благоустрою. Однак, основні засоби у ТОВ «БМК «Укренергосервіс»та трудові ресурси для проведення такого виду діяльності також відсутні, кількість працюючих на підприємстві складала 1 особа. Враховуючи загальний обсяг робіт ТОВ «БМК «Укренергосервіс»фізично не могло здійснювати такі послуги.

На думку відповідача, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Відтак, господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. Обґрунтування в позовній заяві не спростовують наявності порушення та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

18.02.2010 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності взаєморозрахунків з ТОВ «Н.П.Б.»за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 28/232/35025448.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 497144,00 грн.

В акті перевірки зазначено:

Згідно представлених до перевірки документів та декларацій з податку на додану вартість (з додатками) встановлено, що ТОВ «Гал-Імідж»в червні 2010 року податкове зобовязання у сумі 497144,09 грн. сформовано за рахунок виконання робіт по ремонту АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1, для ТОВ «Н.П.Б.».

Згідно договору на виконання субпідрядних робіт від 07.04.2010 року, ТОВ «БМК «Укренергосервіс»надало послуги субпідряду ТОВ «Гал-Імідж», а саме - ремонт АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1 відповідно до наступних документів, а саме актів виконаних робіт, довідок форми КБ-2, КБ-3, податкових накладних.

За даними системи автоматизованого співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів на рівні ДПА України основні засоби у ТОВ «БМК «Укренергосервіс, відсутні. Трудові ресурси для проведення такого виду діяльності також відсутні. Згідно поданих розрахунків комунального податку за 2010 рік кількість працюючих на підприємстві складала 1 особа, яка враховуючи загальний обсяг роботи фізично не могла здійснювати такі роботи.

Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

У відповідності до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Метою правочинів, здійснених при веденні господарської діяльності, є отримання доходу і ТОВ «Гал-Імідж», як субєкт господарської діяльності, повинно спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.

Проте, позивач здійснював заздалегідь економічно не обґрунтовані операції, укладаючи договір з ТОВ «БМК «Укренергосервіс», чим збільшив податковий кредит.

У ТОВ «БМК «Укренергосервіс»відсутні необхідні умови для надання ТОВ «Гал-Імідж»послуг по ремонту АЗС м. Львів, вул. Залізнична, 1 в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Несплачений посадовими особами ТОВ «Гал-Імідж»податок на додану вартість, внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

01.03.2011 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення рішення № 0000162350, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 28/232/35025448 від 18.02.2011 року, встановлено порушення п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість, усього 621430,00 грн., в тому числі за основним платежем 497144,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 124286,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 ж Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із

сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим же Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення

об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії:

- договору від 05.04.2010 року на виконання ремонтних робіт, укладеного між позивачем (як виконавець) та ТОВ «Н.П.Б.», згідно якого замовник доручає, а виконавець зобовязується своїми силами і засобами організувати та здійснити на умовах цього договору виконання комплексу робіт по ремонту автозаправної станції № 10, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Залізнична, 1а (п. 1.1. договору). Виконавець виконує на свій ризик передбачені цим же договором роботи, здає в обумовлені строки обєкт замовнику, усуває протягом гарантійного строку недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а замовник приймає та оплачує виконані роботи (На запитання суду представник позивача вказав, про відсутність будь-яких змін і доповнень до вказаного договору щодо його предмету);

- договору від 07.04.2010 року на виконання субпідрядних робіт, укладеного між позивачем (як генпідрядником) та ТОВ «СМК Укренергосервіс»(як субпідрядником), згідно якого субпідрядник зобовязується своїми силами виконати частину робіт по «Ремонту АЗС м. Львів, вул.. Залізнична, 1а», зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах та в строки передбачені даним договором; довідки по розрахунку з ТОВ «Енергосервіс», згідно договору від 07.04.2010 року;

- Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «СМК Укренергосервіс»серії А01 за № 486649, Довідки АБ № 210577 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- Довідки про взяття ТОВ «СМК Укренергосервіс»на облік у Ленінській міжрайонній ДПІ у м. Луганську;

- Свідоцтва про реєстрацію ТОВ «СМК Укренергосервіс»платника податку на додану вартість № 100277584;

- Ліцензій виданих 25.04.2007 року, 08.12.2009 року, ТОВ «СМК Укренергосервіс»Державною архітектурно будівельною інспекцією на здійснення діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури із зазначенням переліку робіт на провадження господарської діяльності

- реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року,

- податкової накладної № 29062 від 29.06.2010 року із зазначенням вартості послуг, в тому числі суми ПДВ сплаченого в ціні таких послуг;

- актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за червень 2010 року (в яких не зазначено дату їх складання та підписання);

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за червень 2010 року(в яких не зазначено дату їх складання та підписання);

- виписок банку за липень вересень 2010 року із зазначенням руху коштів між позивачем та його контрагентом, із призначенням платежу виконання робіт згідно договору на виконання ремонтних робіт.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

З наявного в матеріалах справи договору на виконання ремонтних робіт від 05.04.2010 року, укладеного між ТОВ «Н.П.Б.»(як замовником) та позивачем (як виконавцем) вбачається, що виконавець зобовязується своїми силами і засобами організувати та здійснити на умовах цього договору виконання комплексу робіт по ремонту автозаправної станції № 10, за адресою: вул. Залізнична, 1а, м. Львів. Крім цього, з аналізу вищевказаного договору також вбачається, що сторони та обєкт надання послуг по договору знаходяться у Львівській області у м. Львові, а контрагент позивача, який за словами представника позивача проводив комплекс робіт по ремонту автозаправної станції знаходиться у м. Донецьку.

На запитання суду представник позивача не обґрунтував доцільність залучення субпідрядника з м. Донецька, лише вказав що працівники могли бути місцеві.

Представник позивача, на запитання суду, мету укладення договору субпідряду з ТОВ «СМК Укренергосервіс»на виконання вищевказаних робіт згідно договору від 05.04.2010 року, не обґрунтував, належних та допустимих доказів такої мети не подав.

Висновки акту перевірки про те, що у контрагента позивача - ТОВ «СМК Укренергосервіс»відсутні необхідні умови для надання послуг позивачу по ремонту автозаправної станції № 10, за адресою: вул. Залізнична, 1а, м. Львів, в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не подання таким контрагентом податкової звітності за перевіряємий період, а також не відображення таким контрагентом у податковій звітності податкових накладних по взаєморозрахунках з ТОВ «Гал-Імідж», позивач, представник позивача належними та допустимими доказами не спростували.

Представник позивача не спростував неможливість ТОВ «СМК Укренергосервіс»виконати будівельні роботи зазначені в первинних документах, такі документи є лише формальними не фактичними підставами права на податковий кредит.

Відтак, докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, належними та допустимими доказами не обґрунтовані.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Імідж»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень рішень № 0000162350 від 01.03.2011 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 26.12.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.