Постанова № 20569966, 22.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 р.                                                                                 № 2а-8164/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого –судді Дем’яновського Г.С.,

при секретарі                     Бугара Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ПП «Простір»до Державної податкової інспекції в Сокальському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПП «Простір» звернувся з позовом до Державної податкової інспекції Сокальському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ПП «Простір»отримав податкові повідомлення-рішення № 0011632301/0 від 13.12.10р. та №0011632301/1 від 24.02.10р., якими ДПІ у Сокальському районі на основі акта перевірки № 982/2301/30953943 від 26.11.10 р. встановила порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в резуль таті чого донараховано податку на додану вартість за основним платежем 18494,00 і за штрафними (фінансовими) сан кціями на суму 9247,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просить задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з мотивів, наведених в письмовому запереченні.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до наступного висновку.

ДПІ у Сокальському районі Львівської області проведено документальну позапланову перевірку ПП «Простір»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, по результатах якої складено акт від 26.11.2010р. № 982/2301/30953943 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Простір», код ЄДРПОУ 30953943, з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.03.2010р. по 31.05.2010р.». На підставі такого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010р. № 0011632301/0, згідно з яким Позивачу визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 18494,00 грн. –основного платежу та 9247,00 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу по результатах якої відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.02.2011р. № 2519/10/23-042. Відповідно до такого рішення, відповідач залишив податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010р. № 0011632301/0 без змін, а скаргу ПП «Простір»без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2010р. № 0011632301/1. Не погоджуючись з таким рішенням, ПП «Простір»подано повторну скаргу до ДПА у Львівській області, по результатах якої також податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно акту перевірки ДПІ у Сокальському районі Львівської області встановлено, що при визначенні повноти податкового кредиту ПП «Простір»за період з 01.03.2010р. по 31.05.2010р. його було завищено всього на суму 18494,00 грн. в тому числі по розрахунках:

- ПП «Версант»на суму 14328,00 грн. (період березень 2010 –4000,00 грн., квітень 2010р. –10328,00 грн.);

- ПП «Бізнесгруп»на суму 4166,00 грн. (період травень 2010р. – 4166,00 грн.)

Відповідно до правил податкового обліку необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) (далі Закону) “платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками”: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону “податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум |податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку”.

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону “не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту».

На порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону до перевірки не було представлено документів (товарно-транспортні накладні та дорожні листи), які б могли підтвердити придбання платником податків запасних частин до автомобіля на загальну суму 110968,00 грн., в т.ч. ПДВ 18494,00 грн.

Відповідно до ч.1, 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..228 ЦК України угоди, укладені між постачальниками контрагента ПП «Простір»мають ознаки нікчемності, в результаті чого Відповідачем зменшено податковий кредит на суму 18494,00 грн.

За результатами перевірок ПП «Бізнесгруп», ПП «Версант»встановлено факт на отримання товарів, а тільки формування платниками податкового кредиту по отриманих документах з метою одержання податкової вигоди відповідно відсутній факт поставки товарів покупцям. Не підтверджується господарські операції ПП «Бізнесгруп» і ПП «Версант»стосовно врахування реального часу здійснення оперій, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна,які є економічно-необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності,що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської,економічної діяльності,технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів та складських приміщень.

Якщо в договорі купівлі-продажу від 01.03.2010 року,укладеного позивачем з ПП „Версант” зазначено про передачу ТМЦ в 20-ти денний строк,то видаткова накладна датується 30.04.2010 року, не представлені довіреності на отримання ТМЦ.

Згідно п.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1,2,3,5,6 статті 203 ЦКУ.

Відповідно до п.2 статті 215 Цивільного кодексу України не дійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). В цьому разі визнання такого не дійсного правочину судом не вимагається.

Згідно ст. 228 ЦКУ правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, Держави, АРК, територіальної громади, не законне заволодіння ним. Таким чином, підприємствами порушено ч.2 ст.228 ЦКУ щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічні засади та публічний порядок, спрямований на заволодіння майном Держави,дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно ст.203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямовлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст..55 ГКУ учасниками господарських відносих визнаються суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність,реалізуючи господарську компетенцію,мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна.

Проведеною перевіркою ПП «Простір»встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР відповідно до вимог якого «податком кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих у зв’язку придбанням або виготовленням товарів… та послуг з їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків ».

Перевіркою ПП «Простір»за період з 01 березня 2010року по 31 травня 2010 року не підтверджено придбання запасних частин до автомобіля на загальну суму 110968,00 грн. в тому числі ПДВ 18494,00 грн. Відповідно до ч.1,5 ст.203 п.1,2 ст.215,ст..228 ЦКУ угоди укладені між постачальниками контрагента ПП «Простір» мають ознаки нікчемності, в результаті чого підлягає зменшенню податковий кредит в сумі 18494,00 грн.За період 01 березня 2010року по 31 травня 2010 року ПП «Простір» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1212,00 грн.

Згідно отриманого невиїзної документальної перевірки ПП «Версант»від 21 вересня 2010 року №4336/23-4/36828580 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за перід з 01 листопада 2009 року по 31 липня 2010 року встановлено, що для здійснення господарської діяльності ПП «Версант» немало власних офісних, виробничих приміщень,земельних ділянок,транспортних засобів про що свідчать дані декларації з податку на прибуток за 2009-2010 р., і дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 р., який поданий з нульовими показниками.

Згідно даних поданого до ДПІ в Франківському районі податкового розрахунку ф. 1-ДФ за 2 квартал 2010 року.загальна чисельність працюючих у ПП «Версант» становить одна людина.

Перевіркою встановлено, що в квітні 2010 р. ПП «Простір»уклало договір з ПП «Бізнес груп». Предметом договору є купівля запчастин до автомобіля. Згідно отриманого акту невиїзної документальної перевірки ПП «Бізнес груп»від 21.09.10 р. № 4326/23-4/36828601 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 26.11.09 по 31.05.10 року встановлено , що для здійснення господарської діяльності ПП «Бізнес груп»не мало власних офісних , виробничих приміщень, земельних ділянок а також транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009 р., І кв.2010 р. Згідно даних поданого до ДПІ у Франківського району податкового розрахунку ф.1 – ДФ за 2 квартал 2010 року загальна чисельність працюючих на підприємстві на 31.12.2009 р. склала 0 осіб і на 31.04.10 р. –0 осіб.

Враховуючи дані факти , проведеною перевіркою ПП «Бізнесгруп»встановлено відсутність об’єктів оподаткування, які підпадають під визначення с.3,4,7 ЗУ від 03.07.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість по операціях з продажу товару», в результаті чого зайво включено до податкового зобов’язання суму ПДВ з продажу товарів (робіт,послуг) по безтоварних операціях за період з 26.11.09 по 31.05.10 року на загальну суму 2128836,00 грн.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (із змінами і доповненнями) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Відповідно до розділу 1 „Правил" товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.4 „Правил" оформлення перевезень вантажів товарно- транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

          Відповідно до пункту 11.5 „Правил" товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

          Згідно пунктом 11.7 „Правил" перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У випадку перевезення товару залізницею оформляється комплект перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що в позові ПП «Простір»до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

В позові Приватного підприємства «Простір»до Державної податкової інспекції в Сокальському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0011632301/0 від 13.12.10р. та №0011632301/1 від 24.02.10р відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем’яновський Г.С.