Постанова № 20568810, 12.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2011 р. № 2а-8905/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Васильків О.С.,

за участю представника позивача Харчука В.М., представника відповідача Бєлкіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-ПЕТ»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000172320/0, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат-ПЕТ»(далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області (далі-ДПІ) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011р. №0000172320/0. Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної виїзної перевірки про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності трудових ресурсів, відсутності основних засобів у контрагента Товариства - ТзОВ «Оптдевайс», підписання Договору з контрагентом, видаткових та податкових накладних посадовою особою, яка на момент укладення договору не була керівником Товариства є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання сировини та використання її у виробництві, документами по факту реалізації виготовленої продукції замовникам Товариства, в наслідок чого отримано прибуток. З врахуванням вимог ст.ст.244,246 Цивільного кодексу України, від імені юридичної особи може діяти будь-яка особа на підставі довіреності. Окрім того зазначено, що статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому відповідальність за порушення законодавства, у разі існування такого, несе підприємство, яке його допустило, а не контрагент.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заперечення та зазначив, що взаємовідносини Товариства з його контрагентом ТзОВ «Оптдевайс»мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірок вищезгаданого підприємства встановлено, що таке не володіє майном, матеріальними ресурсами, які необхідні для здійснення операцій купівлі-продажу, відсутні в достатній кількості трудові ресурси, основні фонди, а відтак відсутня і фінансово-господарська діяльність. Окрім того вважав, оскільки договір купівлі сировини, укладений між Товариством та ТзОВ «Оптдевайс»підписаний посадовою особою ОСОБА_3, який на момент його укладення не був керівником ТзОВ «Оптдевайс», а відтак представлені до перевірки копії первинних документів не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості. Вважав, що дані операції були спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат-ПЕТ»зареєстроване Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 10.11.2004р. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.11.2004р. за №639. В період що перевірявся було платником податку на прибуток.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Оптдевайс»за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. за результатами якої ДПІ прийшла до висновку, зокрема про укладення угоди від 28.04.2010р. №2804/л02 з ТзОВ «Оптдевайс»без мети настання реальних наслідків та порушення Товариством п.5.1, п.п. 5.2.1. п 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. №283 із змінами та доповненнями: за рахунок неправомірно включено до складу валових витрат у другому кварталі 2010 року 1857400,00грн. занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 464 350,00грн., що викладено в Акті перевірки 03.02.11р. №32/23-2/33213476.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011р. за №0000172320/0, яким Товариству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем на суму 464 350,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 116088,00грн.

В порядку процедури адміністративного оскарження до ДПА у Львівській області та ДПА України податкове повідомлення рішення від 24.02.2011р. за №0000172320/0 залишено без змін, а скаргу в цій частині - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В акті перевірки зазначено, у періоді, який перевірявся, Товариством (Покупець) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір №2804/л02 від 28.04.2010р. з ТзОВ „Оптдевайс” (Постачальник) в особі директора ОСОБА_3, згідно п.1.1 якого, Постачальник зобовязується передати у власність Покупця «Товар», асортимент, кількість, ціна та загальна вартість якого вказується у відповідних накладних, що складають невідємну частину даного Договору, а Покупець зобовязується своєчасно приймати товар та сплачувати його вартість на умовах цього Договору. Відповідно до п.2 Договору, ціна товару встановлюється за домовленістю між сторонами щодо кожної партії поставки Товару і фіксується у відповідній накладній на відвантаження товару. Усі розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України - гривні. В Договорі зазначено, що Товар передається Покупцю на складі Постачальника на умовах EXW (у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.) Спосіб і витрати по доставці можуть змінюватись за узгодженням між сторонами.

Придбання сировини, згідно прихідних накладних включено Товариством до складу валових витрат у ІІ кварталі 2010 року в сумі 1857 400,00 грн. в рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства, відображено у картці рахунку 631 по контрагенту ТзОВ «Оптдевайс», оборотно-сальдовій відомості по рахунку валові витрати за 2010 рік та акті звірки взаєморозрахунків між ТзОВ «Оптдеавйс»та Товариством за період з 01.05.10р. по 30.09.10р. Проведення даної операції (прихід сировини та відображення її у податковій звітності з податку на прибуток) стверджено головним бухгалтером Товариства ОСОБА_5, про що зроблено відповідний запис у оборотно-сальдовій відомості по рахунку валові витрати за 2010 рік.

Одержану сировину Товариство проведено наступною бухгалтерською проводкою: Дт.рах.201 «Сировина й матеріали»- 1857 400,00грн.; Дт.рах.6442 «Податковий кредит»- 371480,00грн.; Кт.рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»- 2 228 880,00грн.

Отриману сировину одержував ОСОБА_4 на підставі довіреності від 03.05.2010р. за №0345 серія ВН., про що в журналі видачі довіреностей проведено запис від 03.05.2010р. під номером 81.

Транспортування товару (сировини), як це зазначено в акті перевірки, проводилось ТзОВ Максан-Транс автомобільним транспортом, за рахунок Товариства згідно представлених ТТН. Розрахунки за транспортування проводились у безготівковій формі на суму 17800,00грн. платіжним доручення №1087 від 07.06.2010р. та відповідно до акта виконаних робіт про надання транспортних послуг від 31.05.2010р. Сировину на склад прийнято начальником цеху ОСОБА_6, про що на ТТН зроблено відмітку. В матеріальних звітах (сировина та матеріали) по місцю зберігання смт. Івано-Фанкове, що предявлені до перевірки відображена сировина, отримана від ТзОВ «Оптдевайс». У відповідності до звітів про використання сировини на виготовлення продукції за травень 2010 року пет гранули (сировина) використовувались для виробництва преформи.

Окрім того в акті перевірки зазначено, що розрахунки між субєктами господарювання проводились у вексельній формі. Оплату за одержану сировину Товариство провело 15.10.2010р. векселями відповідно до акта прийому-передачі векселів на суму 2228880,00грн., що в бухгалтерському обліку проведено бухгалтерською проводкою: Дт.рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»2228880,00грн.; Кт. рах. 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті» 2228880,00грн.

Згідно «Системи автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ТзОВ «Оптдевайс» зареєстровано в Васильківській ОДПІ, основним видом діяльності якого є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесених до інших групувань.

Як зазначено в акті перевірки, в п.п.2.2 акта невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Оптдевайс» (Васильківської ОДПІ Київської області) від 26.11.2010р. №4943/23-2/36900457 зазначено, що у періоді, за який проводилась перевірка відповідальними за фінансову-господарську діяльність субєкта господарювання були (є): з моменту державної реєстрації по 22.09.2010р.: керівник - ОСОБА_7 (і.п.н. НОМЕР_1); з 22.09.2010р. по дату складання акта: керівник та головний бухгалтер - ОСОБА_3 (і.п.н.НОМЕР_2); згідно декларацій з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, основні засоби відсутні, амортизація підприємством не нараховувалась, відповідно до даних розрахунку 1-ДФ кількість працюючих у ТзОВ «Оптдевайс»1 особа, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Оскільки Товариством було представлено до перевірки копію договору від 28.04.2010р. №2804/л02, видаткові та податкові накладні за підписом ОСОБА_3, який на момент його укладення не був керівником ТзОВ «Оптдевайс», а відтак на думку ДПІ, надані Товариством до перевірки копії первинних документів не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.

На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку, що в силу нікчемності укладеного правочину між Товариством та ТзОВ «Оптдевайс», неправомірно включено Товариством до складу валових витрат у ІІ кварталі 2010 року 1 857400,00грн., чим занижено податок на прибуток на загальну суму 464 350,00грн.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування валових витрат є подальше використання таких товарів (сировини) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Як вбачається з дослідженого в судовому засідання Договору укладеного Товариством з ТзОВ «Оптдевайс»на виконання умов якого останнім виписано видаткові та податкові накладні у період травня 2010 року, згідно номенклатури «поліетиленерефталат SKYPET, поліетиленерефталат TEXPET, поліетиленерефталат JADE CZ-302»на загальну суму 2228 880,00грн. Товариством віднесено суми по накладних, отриманих від ТзОВ «Оптдевайс» в розмірі 1 857400,00грн. до валових витрат ІІ кварталу 2010 року.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується договором (т.1 а.с. 51-52); податковими накладними (т.1 а.с. 77-82); видатковими накладними (т.1 а.с. 62-67); товаро-транспортними накладними (т.1 а.с.70-73); Договором купівлі-продажу цінних паперів №985Б, укладеного між ТзОВ «Торговий дім «Дніпрошкіргалантерея»(Продавець) та Товариство (Покупець), предметом якого була передача у власність девяти простих векселів Товариству, строком погашення - за предявленням але не пізніше 31.12.2013р. (т.1 а.с. 54-55); актом прийому-передачі цінних паперів до цього Договору (т.1 а.с. 56); векселями (т.1 а.с. 57-61), Оборотно-сальдовою відомістю по 26 рах. за травень-червень 2010 року (т.1 а.с. 111-122); аналізом руху сировини, отриманої від ТзОВ «Оптдевайс»згідно 201 рах. (т.1 а.с. 124-136); витягом з журналу видачі довіреностей, запис від 03.05.2010р. під номером 81 на отримання сировини від ТзОВ «Оптдевайс», одержувач ОСОБА_4 на підставі довіреності від 03.05.2010р. за №0345 серія ВН (т.1 а.с.163); аналізом руху готової продукції 21 гр. біла, виготовленої за калькуляціями №№0648, 0637, 0629, 0608, 0603, 0599, 0581, 0574, 0553 картка рахунку 26 за період травня-червня 2010 року (т.2 а.с. 5-22); аналізом руху готової продукції 70 гр. синя, виготовленої за калькуляціями №№0686, 0680, 0674, 0658, 0657, 0649 картка рахунку 26 за період травня-червня 2010 року (т.2 а.с. 24-35); аналізом руху готової продукції 33,5 гр. розора, виготовленої за калькуляціями №№0580, 0584, 0595, 0646, 0650 картка рахунку 26 за період травня-червня 2010 року (т.2 а.с. 37-58); Договором оренди обєктів нерухомості від 02.02.2009р., згідно якого Товариство прийняло в оренду частину нежитлового приміщення (т.2 а.с. 69-70); протоколами погодження орендної плати (т.1 а.с 152-154, т.2 а.с.71-78); попередньою калькуляцією вартості виробництва продукції за період травня-червня 2010 року (т.2 а.с. 79-121); банківськими виписками по факту оплати векселів (т.2 а.с. 144-149).

Представником позивача до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних (т.1 а.с.83-104), які виписані позивачем протягом травня-червня 2010 року про відпуск з придбаної у ТзОВ «Оптдевайс»сировини, виготовленої продукції (преформа пет біла, преформа петпрозора в комплекті, преформа пет зелена в комплекті, преформа пет синя в комплекті, корок синій МП, ручка ПЕ синя, пляшка 5л прозора в комплекті, корок червоний, ручка червона) контрагентам позивача: ЗАТ «Галичина», ТзОВ «Деметра Одис», ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», ТзОВ «Шаянські джерела», ТзОВ «Субос-Техно», ТзОВ ВКФ «Біотон», ТзОВ «АгроХімпак», ТзОВ «Альтаїр», ТзОВ «ХІПП-Ужгород», ПП «Оліяр»,ПФ «ГАЛС», ПрАТ «Індустріальні та дистрибуцій ні системи», ПП «Гроно», Спільне українсько-польське ТзОВ «Етрус».

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Оптдевайс»знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Сировина, яка була предметом купівлі-продажу, не обмежена та не вилучена з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ до складу податкового кредиту та сформувати валові витрати у сумі 1 857400,00грн. у IІ квартал 2010 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Однак, акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без обєктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. за № 128/2568 зазначено, що «товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи». Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

Факт руху вантажу від пункту відправлення Дніпропетровська обл. до пункту призначення (передання вантажу одержувачу) Львівська обл. смт. Івано-Франкове свідчать досліджені в судовому засіданні товарно-транспортні накладні (т.1 а.с. 70-73), заявки про транспортно-експедиторські послуги (т.1 а.с. 68-69), акт виконаних робіт №686 від 31.05.2010р. щодо надання транспортних послуг по перевезенні вантажу, укладеного між виконавцем ТзОВ Максан-Транс (Виконавець) та Товариством (Замовник) (т.1 а.с. 74), платіжним дорученням №1087 від 07.06.2010р. про оплату Товариством транспортних послуг ТзОВ Максан-Транс (т.1 а.с.75),

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий субєкт веде діяльність з 2004 року, роботи, які визначені у досліджених судом Договорах, узгоджуються з предметом діяльності Товариства: виробництво тари з пластмас.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

В розумінні ст.ст. 244, 246 Цивільного кодексу України, від імені юридичної особи може діяти особа на підставі довіреності, а відтак посилання ДПІ на ту обставину, що договір купівлі сировини, укладений між Товариством та ТзОВ «Оптдевайс»підписаний посадовою особою ОСОБА_3, який на момент його укладення не був керівником ТзОВ «Оптдевайс», на думку ДПІ дають можливість вважати, що представлені до перевірки копії первинних документів не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості не заслуговує на увагу, оскільки, як пояснив в судовому засіданні представник позивача та це підтверджується матеріалами справи, на момент проведення розрахунку за поставлену сировину ОСОБА_3 був наділений усіма повноваженнями керівника ТзОВ «Оптдевайс».

Як це зазначено в акті перевірки щодо контрагента Товариства - ТОВ «Оптдевайс»від 26.11.2010р. №4943/23-2/36900457, досліджувались декларації з ПДВ та декларації з податку на прибуток за квітень-вересень 2010 роки, розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення»та не досліджувались ДПІ жодних первинних документів ТОВ «Оптдевайс»по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Товариство не несе відповідальності за свого контрагента, яке не виконало свого обовязку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження (позиція ВАСУ, викладена в Інформаційному листі від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10.).

Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у звязку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ТзОВ «Оптдевайс»вищевказаної сировини мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-ПЕТ» 3,40 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення 24.02.2011р. №0000172320/0 прийняте Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-ПЕТ» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 17.12.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.