Постанова № 20568733, 20.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р. № 2а-6489/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представника позивача Танасієнко В.О.

представника відповідача Пилип'юка А.М.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-Підприємець) звернувся з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області (далі-ДПІ) та, з врахуванням поданих уточенень до позовної заяви, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011р. №0002331750.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної виїзної позапланової перевірки про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності трудових ресурсів, відсутності основних засобів, є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання та документами по факту реалізації придбаного товару контрагентам Підприємця ОСОБА_3, в наслідок чого отримано прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у заперечення та зазначив, що взаємовідносини Підприємця ОСОБА_3 з його контрагентами ПП «Галторгцентр», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ПП «ПП «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес»мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірок вищезазначених підприємств встановлено, що такі не володіють майном, матеріальними ресурсами, які необхідні для здійснення операцій купівлі-продажу, відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, а відтак відсутня і фінансово-господарська діяльність. Дані операції були спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Просили відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 07.07.2006р. зареєстрований Пустомитівською районною державною адміністрацією як субєкт господарювання, про що отримав Свідоцтво про державну реєстрацію ВО1 №589735. На податковому обліку в ДПІ перебуває з 07.07.2006р. за №4931. В період що перевірявся був платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області проведено виїзну позвпланову документальну перевірку Підприємця ОСОБА_3 з питань взаєморозрахунків, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість (далі-ПДВ) за грудень 2008 р., березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, за результатами якої ДПІ прийшло до висновку про порушення Підприємцем ч.2 ст.228, ст216 Цивільного кодексу України, ст.3,ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України ?Про податок на додану вартість? від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168), в результаті чого завищено розмір податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 158609,00грн., що викладено в Акті перевірки № 177/172/НОМЕР_1 від 13.04.2011 року.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011р. за №0002331750, яким Підприємцю визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 233528,75 грн.: за основним платежем на суму 186823,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 46705,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням Підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, Договору поставки №01/12/08 від 01.12.2008р., укладеного між Підприємцем (Покупець) та ПП «Галторгцентр»(Постачальник), предметом якого було постачання товару: піддони деревяні, пакувальні матеріали та інше.

За результатом придбання Підприємцем товару у ПП «Галторгцентр», останнім виписано видаткові та податкові накладні у березні-червні 2009 року з яких вбачається, що Підприємець ОСОБА_3 придбав у вказаного контрагента піддони дерев'яні. Розрахунки за товар сторонами проведено в повному обсязі.

Як вбачається з акта перевірки, згідно акту перевірки ПП «Галторгцентр», скалденого ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 22.11.2010 р. №2818/23-209/36078690 виявлено, що останнє декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств, які фактично не відбувались, отже є нікчемними, у звязку з тим, що первинні документи до перевірки не представлено а також і той факт, що у зазначених в акті перевірки контрагентів ПП «Галторгцентр»відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, що є свідченням неможливості відвантаження товарів. Дані обставини вчинення правочину не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто такі угоди на думку податкового органу носять фіктивний характер. З аналізу податкової звітності та акту перевірки податковий орган зазначив, що товарно-матеріальні цінності, отримані від постачальників ПП «Галторгцентр»передавались останнім в тому числі і Підприємцю ОСОБА_3

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, Договору поставки №1/07 від 01.07.2009р., укладеного між Підприємцем (Покупець) та ПП «Компанія Галторгсервіс»(Постачальник), предметом якого було постачання товару: піддони деревяні, пакувальні матеріали та інші товари.

За результатом придбання Підприємцем товару у ПП «Компанія Галторгсервіс»останнім виписано видаткові накладні та податкові накладні у липні - жовтні 2009 року з яких вбачається, що Підприємець ОСОБА_3 придбав у вказаного контрагента піддони, шнур. Розрахунки за товар сторонами проведено в повному обсязі.

Як вбачається з акта перевірки № 190/172/НОМЕР_2 від 15.04.2011 року, згідно аналізу податкової звітності, яку ПП «Компанія Галторгсервіс»подає до податкового органу виявлено, що останнє декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств, які фактично не відбувались, отже є нікчемними, у звязку з тим, що первинні документи до перевірки не представлено.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, Договору поставки №01/11 від 01.11.2009р., укладеного між Підприємцем (Покупець) та ПП «Фірма «Юкос»(Постачальник), предметом якого було постачання товару: палетна заготовка, піддони деревяні та інші товари.

За результатом придбання товару Підприємцем у ПП «Фірма «Юкос» останнім виписано видаткові накладні та податкові накладні за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року з яких вбачається, що Підприємець ОСОБА_3 придбав у вказаного контрагента піддони. Розрахунки за товар сторонами проведено в повному обсязі.

Як вбачається з акта перевірки № 190/172/НОМЕР_2 від 15.04.2011 року, згідно акта позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма «Юкос», проведеної ДПІ у Личаківському районі м. Львова, таке власних, орендованих складських, офісних приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів не має, що є свідченням неможливості відвантаження та перевезення товарів. В ході перевірки не підтверджено наявності поставок, що свідчить про те, що правочини ПП «Фірма «Юкос»з контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, поза межами правового поля, а отже є нікчемними. Окрім того зазначено, що первинних документів бухгалтерського та податкового обліку до перевірки не представлено.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, Договору поставки №б/н від 01.03.2010р., укладеного між Підприємцем (Покупець) та ПП «Рем-Будінвест Експрес»(Постачальник), предметом якого було постачання товару: палетна заготовка, піддони деревяні та інші товари.

За результатом придбання Підприємцем товару у ПП «Рем-Будінвест Експрес»останнім виписано видаткові накладні та податкові накладні у березні-квітні 2010 року з яких вбачається, що Підприємець ОСОБА_3 придбав у вказаного контрагента піддони деревяні. Розрахунки за товар сторонами проведено в повному обсязі.

Як вбачається з акта перевірки № 190/172/НОМЕР_2 від 15.04.2011 року, згідно акта планової перевірки ПП «Рем-Будінвест Експрес», проведеної ДПІ у Залізничному районі м. Львова, у такого відсутні основні засоби, виробничі потужності, матеріальні та нематеріальні активи, відсутній технічний персонал, транспортні засоби, які необхідні для проведення відповідної господарської діяльності. В акті перевірки № 190/172/НОМЕР_2 від 15.04.2011 року зазначено, що при перевірці підприємством не доведено реальність операцій, а відтак такі є нікчемними.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Підприємцем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення господарських операцій підтверджується договорами, податковими та видатковими накладними.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Галторгцентр», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ПП «ПП «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес» знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Товар, який був предметом купівлі-продажу, не обмежений та не вилучений з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період надано податкові накладні які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити суми податку на додану вартість 158 609,00 грн. до складу податкового кредиту грудня 2008 р., березня-грудня 2009 року, січня-березня 2010 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Під час перевірки господарської діяльності Підприємця, як це зазначено в акті перевірки від № 190/172/НОМЕР_2 від 15.04.2011 року були використані лише реєстраційна справа, декларації з ПДВ за 2009-2011 роки, розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період та база даних «Система автоматизованого співставлення»та не досліджувались інспектором-ревізором ДПІ жодних первинних документів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Окрім того слід зауважити, що в п.1.15 акта від 18.10.2010р. №1239/170/НОМЕР_2 документальної планової перевірки дотримання Підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2009р. зазначено, що перевіркою не виявлено взаєморозрахунків із субєктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори,первинні чи інші документи яких визнано судом недійними (які мають ознаки фіктивності), тощо.

Окрім того в даному акті зазначено, що в періоді що досліджувався контрагентами-постачальниками Підприємця ОСОБА_3 були в тому числі ПП «Галторгцентр», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ПП «ПП «Юкос»,. Транспортування та вантажні роботи виконувались Підприємцем ОСОБА_3, а також транспортними засобами перевізників і субєктів господарювання постачальників та замовників.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операція з придбання Підприємцем ОСОБА_3 у ПП «Галторгцентр», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ПП «ПП «Юкос», ПП «Рем-Будінвест Експрес»вищевказаного товару мала реальний характер.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначеного господарського договору. Підприємець ОСОБА_3 не несе відповідальності за своїх контрагентів, які не виконали свого обовязку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (позиція ВАСУ, викладена в Інформаційному листі від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10.).

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в межах поданих уточнень.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 04.05.2011 р. №0002331750.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

повний текст постанови виготовлено 26.12.2011 р.

Суддя Брильовський Р.М.