Постанова № 20567142, 23.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2011 року Справа № 2а-10769/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_1, у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1933,62 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа 27.02.2001.

В управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську відповідач зареєстрований як платник страхових внесків.

Відповідно до п.5 ст. 14, та п.3 ст.13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, страхувальниками є: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних особі, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

СПД фізична особа ОСОБА_1 у відповідності до ст. 14 Закону № 1058, п.1 ст. 1 Закону № 400/97 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За відповідачем утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1933,62 грн., у звязку з чим позивачем відповідачу направлена вимога № Ф-906 від 06.06.2011.

Відповідач вимогу отримав, у встановленому законодавством порядку не оскаржив.

Ухвалою від 17 листопада 2011 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

22 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача (АДРЕСА_1) із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З у рахуванням вищевикладеного, а також того, що поштове відправлення направлено судом на адресу відповідача зазначену у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суддя вважає, що ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у скорочене провадження вручено відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом надати заперечення на адміністративний позов у визначений ст.183-2 КАС України строк.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована субєктом підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 27.02.2001 та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в м. Алчевську Луганської області (а.с.3-6).

Зі звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України вбачається, що за 2010 рік відповідачем до сплати нараховані страхові внески у розмірі 1846,80 грн. Фактично сплачено страхових внесків у розмірі 108,00 грн. Разом з тим, з розрахунку заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вбачається, що за відповідачем обліковується борг за 2005 рік у сумі 248,82 грн. та 2010 1848,80грн., загальна сума заборгованості 2095,62. Сума боргу по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2005 рік та 2010 рік, яка залишилася непогашеною, становить 1933,62 грн.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування нараховані відповідачем за 2005 рік та 2010 рік, граничний строк сплати вказаних внесків до 01.04.2011, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, п.п.4 п.8 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2461) встановлено, що фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі- недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за відповідачем за 2005 та 2010 роки утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1933,62 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 06.06.2011 № Ф-906 на суму 1933,62 грн. (а.с.8).

Позивачем вказану вимогу направлено відповідачу поштовим відправленням з повідомленням.

24.10.2011 поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (місцезнаходження: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43, р/р 25605301727 у ЛОУ Ощадбанк України, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792347) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1933,62 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять три гривні шістдесят дві копійки).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяК.О. Пляшкова