Постанова № 20566854, 08.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2011 року Справа № 2а-9947/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Горобець В.О.

в присутності сторін:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність від 31.10.2011 № 17232/10

від відповідача:ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2011 року № 01/0026

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області (надалі - позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (надалі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 1574306,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» зареєстроване Лисичанською міською радою Луганської області 27 січня 1999 року, про що зроблений запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 13811200000000654 та внесено до ЄДРПОУ.

За період з 30 березня 2011 року по час звернення до суду за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1574306,00 грн., відповідно до наданих до ДПІ в м. Лисичанську відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме:

-декларація з ПДВ № 9001480663 від 21.03.2011 на суму 332205,00 грн. (термін сплати 30.03.2011);

-декларація з ПДВ № 9002483664 від 20.04.2011 на суму 183660,00 грн. (термін сплати 29.04.2011);

-декларація з ПДВ № 9003576767 від 20.05.2011 на суму 154253,00 грн. (термін сплати 30.05.2011);

-декларація з ПДВ № 9003953463 від 16.06.2011 на суму 132861,00 грн. (термін сплати 29.06.2011);

-декларація з ПДВ № 9005127973 від 21.07.2011 на суму 44991,00 грн. (термін сплати 29.07.2011);

-декларація з ПДВ № 9007159114 від 22.08.2011 на суму 343538,00 грн. (термін сплати 31.08.2011);

-декларація з ПДВ № 9007946754 від 20.09.2011 на суму 382798,00 грн. (термін сплати 29.09.2011).

У відповідності до вимог п. п. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якій діяв на час виникнення заборгованості та яким зазначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Після закінчення граничного строку сплати узгодженої

Суми податкового зобовязання ДПІ було прийнято першу податкову вимогу від 08 жовтня 2001 року № 6589 на суму 344,15 грн., яка була отримана особисто уповноваженою особою боржника 10.10.2001 року.

Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобовязання податковий орган прийняв другу податкову вимогу від 10 грудня 2001 року № 8563 на суму 255989,77 грн., яка була отримана особисто уповноваженою особою боржника 14.12.2001.

У звязку з несплатою відповідачем у встановлені законом терміни узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, загальна сума податкового боргу складає 1574306,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що відповідач дійсно має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі в розмірі 1574306,00 грн., однак через скрутне фінансове становище підприємства не змозі її сплатити.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом установлено, що відповідач Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 27 січня 1999 року за № 1381120 0000 000654 (а. с. 12).

Відповідач є платником податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Лисичанську Луганської області та є платником податку на додану вартість.

19 березня 2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, в якій коді рядка 27 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звязного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду зазначило суму в розмірі 332205,00 грн. (а. с. 19-20).

18 квітня 2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій коді рядка 25 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звязного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду зазначило суму в розмірі 183660,00 грн. (а. с. 19-20).

20 травня 2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, в якій коді рядка 25 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звязного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду зазначило суму в розмірі 154253,00 грн. (а. с. 23-24).

16 червня 2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, в якій коді рядка 25 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звязного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду зазначило суму в розмірі 132861,00 грн. (а. с. 25-26).

15 липня 2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, в якій коді рядка 25 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звязного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду зазначило суму в розмірі 44991,00 грн. (а. с. 27-28).

19 серпня 2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, в якій коді рядка 25 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звязного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду зазначило суму в розмірі 343538,00 грн. (а. с. 29-30).

19 вересня 2011 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в якій коді рядка 25 сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звязного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду зазначило суму в розмірі 382798,00 грн. (а. с. 31-32).

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м. Лисичанську Луганської області згідно з вимогами п. п. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ю1» № 6589 від 08 жовтня 2001 року, яка була отримана 10 жовтня 2001 року головним бухгалтером підприємства відповідача. 10 грудня 2011 року позивачем було прийнято другу податкову вимогу № 2/151, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 14 грудня 2001 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є обґрунтованими та підтверджені доказами, які містяться в матеріалах справи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 136, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

Стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» (код ЄДРПОУ 03339851, місцезнаходження: 93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 168) за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках, що його обслуговують, на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1574306,00 грн. (один мільйон пятсот сімдесят чотири тисячі триста шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

<Текст >

СуддяЛ.С. Качуріна