Постанова № 20566822, 24.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2011 року Справа № 2а-9733/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді Чиркіна С.М.,

при секретарі Сороковенко Г.С.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 №2)

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Промсоюз» про стягнення коштів з рахунків у банку, обслуговуючого платника податків, розмірі 86752,88 грн. в рахунок погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2011 року Стахановська обєднана державна податкова інспекція Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Приватне підприємство «Промсоюз» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області від 03.06.2005 р. №1 392 120 0000 000259 та внесене до Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України. За відповідачем утворився податковий борг, в загальному розмірі 86 752,88 грн., у звязку з несплатою суми податкових зобовязань по податку на додану вартість, по податку на прибуток приватних підприємств визначених наступними документами: декларацією з податку на додану вартість №9006543952 від 10.08.2011 р., якою визначено суму податкових зобовязань по податку на додану вартість, з яких не сплачено суму податкових зобовязань у розмірі 155,12 грн., декларацією з податку на додану вартість №9007609303 від 16.09.2011 р., якою визначено суму податкових зобовязань по податку на додану вартість, з яких не сплачено суму податкових зобовязань у розмірі 8586,00 грн., податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0000522301 від 20.01.2011р., яким визначено суму податкових зобовязань по податку на прибуток, з яких не сплачено суму податкових зобовязань у розмірі 33664,91 грн., декларацією з податку на прибуток №9005548531 від 29.07.2011 р., якою визначено суму податкових зобовязань по податку на прибуток, з яких не сплачено суму податкових зобовязань у розмірі 10079,00 грн. Рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду України у справі №2а-803/11/1270 від 17.06.2011 р. залишено без задоволення апеляційну скаргу відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000522301 від 20.01.2011р., яким визначено суму податкових зобовязань з податку на прибуток. Відповідно до ст.59 ПК України податкова вимога №123 від 02.08.2011 р. була направлена ПП «Промсоюз» і була отримана посадовою особою відповідача під особистий підпис 09.08.2011 р. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток у розмірі 86 752,88 грн., з рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Ухвалою суду від 24.11.2011 за клопотанням представника позивача закрито провадження в частині позовних вимог щодо стягнення коштів з рахунків у банку, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 8838,22 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, а також уточнив позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 67 132,66 грн., який складається з 32 961,91 грн. основного платежу, 34 098,00 грн. штрафні санкції, 72,75 грн. пеня. Представник позивача просив уточнені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням перенести розгляд справи, у звязку з тим, що він оскаржив до Вищого адміністративного суду України постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2011 року по справі №2а-803/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Промсоюз» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 09.08.10 № 0000522301/0 та № 0000722301/2 від 09.11.2010.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України , суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач - Приватне підприємство «Промсоюз» зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 03.06.2005 року за №1 392 120 0000 000259, код ЄДРПОУ 30175805 (а.с.7-10), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів.

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі ПК України).

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПК України з 01.01.2011 втратив чинність, серед інших, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - закон № 2181), який був спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Проте, зважаючи на те, що спірні правовідносини частково виникли до набрання чинності ПК України, разом із нормами ПК України застосуванню підлягають також і норми Закону 2181.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України регулюються правовідносини щодо плати податку на прибуток. Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Коло платників податку на прибуток підприємств визначено ст. 133 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 149 ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. (ст.152 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем ПП «Промсоюз» було подано до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9005548531 від 29.07.2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на прибуток підприємства в розмірі 11079,00 грн. (а.с.17-19). Самостійно визначену суму податкових зобовязань відповідач у добровільному порядку не сплатив.

09 серпня 2010 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000522301/0 , яким ПП «Промсоюз» донараховано податок на прибуток та фінансові санкції на загальну суму 77 106,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем у судовому порядку. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Промсоюз» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 09.08.10 № 0000522301/0 та № 0000722301/2 від 09.11.2010 відмовлено, було залишено без змін. (а.с.15-16).

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 0000522301/0 від 09.08.2010 у відповідності із ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

В судовому засіданні позивач надав суду розшифровку податкового боргу станом на 22.11.2011 року, згідно з якою несплаченими залишаються податкові зобовязання, нараховані податковим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000522301/0 в сумі 22 882,91 грн. основний платіж та 34 098,00 грн. - сума штрафних санкцій.

Зазначені суми підтверджуються зворотнім боком облікової картки платника податків.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У звязку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобовязань з податку на прибуток, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 72,75 грн.

Таким чином, сума податкового боргу з податку на прибуток складає 67 132,66 грн.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо оскарження ним до Вищого адміністративного суду України ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2011 року по справі №2а-803/11/1270, оскільки станом на 24.11.2011 року запит з Вищого адміністративного суду України щодо витребування справи № 2а-803/11/1270 для розгляду касаційної скарги на адресу суду не надходив. Рішення суду у справі № 2а-803/11/1270 набрала законної сили та є обов"язковм для сторін.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу Стахановською обєднаною державною податковою інспекцією на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 02.08.2011 року №123. Податкова вимога була отримана уповноваженим представником підприємства 09.08.2011 року, про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги. (а.с.20).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт.95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, на дату розгляду справи податковий борг ПП «Промсоюз» з податку на прибуток становить 67 132,66 грн. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, уточнені позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Промсоюз» про стягнення коштів з рахунків у банку, обслуговуючого платника податків в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках Приватного підприємства «Промсоюз» (код ЄДРПОУ 30175805, місцезнаходження: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Б. Хмельницького, 76,) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 67 132,66 грн. (шістдесят сім тисяч сто тридцять дів грн. 66 коп.) на користь Державного бюджету України ( р/р Держказначейства № 31114009700085, МФО 804013 Банк УДК в м.Луганськ,і.к.24046662).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяС.М. Чиркін