Постанова № 20564667, 06.06.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року 2а-8431/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Кравчук Т.О.,

за участю:

представника позивача Літвінова О.А.,

представників відповідача Малініцької Н.М., Захожа Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Вітапласт-Компані»

простягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітапласт-Компані»про стягнення до Державного бюджету України коштів у сумі 332400,00 грн., що отримані позивачем за нікчемними угодами договорами від 03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між відповідачем і фізичною особою підприємцем ОСОБА_4. укладено три договори про надання юридичних послуг (від 03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09). Позивач стверджує, що вказані договори є нікчемними як такі, що порушують встановлений публічний порядок, оскільки, на думку позивача, ніякі послуги за цими договорами ОСОБА_4. фактично не надавались, а договори укладено сторонами з метою незаконного отримання податкових вигод. Посилаючись на положення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статей 207, 208 Господарського кодексу України, позивач просив суд застосувати наслідки, передбачені статтею 208 Господарського кодексу України, - стягнути в доход держави все одержане відповідачем за нікчемними зобов'язаннями.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача наполягав на безпідставності вимог позивача, просив суд відмовити в задоволенні позову. За твердженнями представника відповідача, договори, що укладені між відповідачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4., мали реальний характер, факт надання юридичних послуг і оплати їх вартості підтверджується документально, зміст і результат наданих послуг розкривається в рахунках на оплату послуг, які відповідач представив суду у судовому засіданні, а фінансово-господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку та податковій звітності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітапласт Компані»є юридичною особою, що зареєстрована 24.11.2005 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 29.11.2005 за №1067-ТОВ.

Основними видами діяльності відповідача за КВЕД є: оптова торгівля фармацевтичними товарами; виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами тощо.

У листопаді 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.11.2005 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 29.11.2005 по 30.06.2009 (акт перевірки від16.11.2009 року №1358/23-2/33921922).

Перевіркою встановлено, що між відповідачем (замовник) і фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) укладено договори від 03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09 про надання юридичних послуг, згідно з якими виконавець зобовязувався: здійснювати визначення сфери правового регулювання та надавати нормативно-правові акти на запит замовника, здійснювати правовий аналіз пропонованих клієнтом моделей організації управління (менеджменту) субєкта господарювання замовника та надавати усні рекомендації стосовно розробки з урахуванням вимог чинного законодавства України під запропоновані проекти внутрішньої, корпоративної та іншої локальної документації; здійснювати експертизу існуючих локальних правових актів замовника на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства та їх оптимізації з урахуванням інтересів останнього; надавати усні консультації стосовно організації та оптимізації внутрішнього документообігу замовника тощо.

Впродовж періоду, що перевірявся, відповідач в оплату за надані юридичні послуги сплатив ОСОБА_4 кошти в сумі 332400,00 грн.

Як убачається з акта перевірки, за результатами перевірки посадові особи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області дійшли висновку, що договори від 03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09 про надання юридичних послуг, укладені між відповідачем і ОСОБА_4., є нікчемними, оскільки, на думку ревізорів-інспекторів податкової служби, укладенням цих правочинів його учасники порушили встановлений публічний порядок. За твердженням податкового органу, при укладенні договорів його учасники не переслідували мети отримання юридичних послуг, а ними переслідувалась інша ціль зменшення обєкту оподаткування податком на прибуток з метою ухилення від сплати податків. Таким чином, як стверджує позивач, вказані договори укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, тому податковий орган просив суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України вартість послуг, отриманих за нікчемною угодою договорами від 03.07.2007 № 004-Ю07, від 03.07.2007 № 006-Ю07, від 02.04.2009 № 003-Ю09.

Під час судового розгляду також встановлено, що на підставі обставин, встановлених під час перевірки, у тому числі й щодо укладення між відповідачем та ОСОБА_4. договорів від03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09 про надання юридичних послуг, які позивач вважає нікчемним, Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області послідовно прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.04.2010 №0000272300/2 та від 16.06.2010 №0000272300/3, згідно з якими відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток.

Як встановлено судом, що ОСОБА_4 має статус фізичної особи підприємця.

На підставі договорів від03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09 про надання юридичних послуг ОСОБА_4 отримав від відповідача замовлення на проведення юридичних послуг: надання усних консультацій, розяснень, рекомендацій з питань чинного законодавства України та його застосування при здійсненні фінансово-господарської та іншої діяльності замовника; визначення сфери правового регулювання та надання нормативно-правових актів на запит замовника; правовий аналіз пропонованих клієнтом моделей організації управління (менеджменту) субєкта господарювання замовника та усні рекомендації стосовно розробки з урахуванням вимог чинного законодавства України під запропоновані проекти внутрішньої, корпоративної та іншої локальної документації; експертиза існуючих локальних правових актів замовника на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства та їх оптимізація з урахуванням інтересів останнього; надання усних консультацій стосовно організації та оптимізації внутрішнього документообігу замовника.

За результатами наданих послуг ОСОБА_4 на підставі вказаних договорів виставив відповідачу рахунки на оплату юридичних послуг на загальну суму 332400,00 грн., з яких: рахунок від 21.09.2007 №01/004-ю07 на суму 83000,00 грн.; від 23.04.2009 №02/004-ю07 на суму 52600,00 грн.; від 24.03.2008 №01/006-ю07 на суму 140000,00 грн.; від 02.06.2009 №01/003-ю9 на суму 56800,00 грн. Вказані рахунки, серед інших відомостей, містять конкретизацію щодо змісту наданих юридичних послуг (найменування послуги, що саме виконувалось і з якого приводу, обсяг у вигляді кількості витраченого часу, ціну та вартість послуги).

Факт надання послуг оформлювався сторонами актами прийому-передачі юридичних послуг.

Так, згідно з актом прийому-передачі юридичних послуг від 28.08.2007 у період з 03.07.2007 по 28.08.2007 відповідач отримав від ОСОБА_4 послуги, передбачені умовами договору від 03.06.2007 №004-Ю07, та на підставі рахунку №01/004-ю-07 від 21.08.2007 оплатив надані послуги в сумі 83000,00грн.

Згідно з актом прийому-передачі юридичних послуг від 30.04.2009 у період з 02.01.2009 по 31.03.2009 відповідач отримав від ОСОБА_4 послуги, передбачені умовами договору від 03.07.2007 №004-Ю-07, та на підставі рахунку від 23.04.2009 №02/004-ю07 оплатив надані послуги в сумі 52600,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі юридичних послуг від 31.03.2008 у період з 03.12.2007 по 31.03.2008 відповідач отримав від ОСОБА_4 послуги, передбачені умовами договору від 03.12.2007 №006-Ю07, та на підставі рахунку від 24.03.2008 №01/006-ю07 оплатив надані послуги в сумі 140000,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі юридичних послуг від 30.06.2009 у період з 02.04.2009 по 30.06.2009 відповідач отримав від ОСОБА_4 послуги, передбачені умовами договору від 02.04.2009 №003-Ю09, та на підставі рахунку від 02.06.2009 №01/003-ю9 оплатив надані послуги в сумі 56800,00 грн.

Загалом, відповідач сплатив ОСОБА_4 В оплату за надані юридичні послуги кошти у сумі 332400,00 грн. Цей факт відображено в акті перевірки, підтверджується копіями платіжних доручень та випискою з рахунку відповідача, доданими до матеріалів справи.

Як убачається з акта перевірки, фінансово-господарські операції з приводу надання юридичних послуг за договорами від03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09, відображені відповідачем у бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, як встановлено судом, постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 в адміністративній справі №2а-6269/10/1070 податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 12.04.2010 №0000272300/2 та від 16.06.2010 №0000272300/3, згідно з якими відповідачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток, у тому числі й в звязку з включенням до складу валових витрат коштів, сплачених ОСОБА_4 за юридичні послуги на підставі договорів від03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09, були скасовані.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини пятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

В силу статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (у редакції, що діяла на момент укладення договору 01.04.2006).

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З метою перевірки тверджень позивача щодо відсутності у відповідача наміру створити реальні правові наслідки за укладеним правочином (підтвердження факту надання маркетингових послуг та оплати їх вартості) судом під час судового розгляду досліджено первинні документи: договори про надання юридичних послуг, рахунки на оплату наданих послуг, що містять конкретну інформацію про надані послуги, акти приймання послуг, платіжні доручення та виписку з банківського рахунку відповідача. Крім того, судом взято до уваги висновки Київського окружного адміністративного суду, викладені в постанові від 02.03.2011 за результатами розгляду адміністративної справи №2а-6269/10/1070.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що договори від 03.07.2007 №004-Ю07, від 03.07.2007 №006-Ю07, від 02.04.2009 №003-Ю09 про надання юридичних послуг, укладені між відповідачем і ОСОБА_4., мали реальний характер, юридичні послуги, що були предметом договору, мають звязок з господарською діяльністю відповідача. Жодних обставин, які б надавали підстави вважати вказані договір нікчемними або такими, що суперечать інтересам держави і суспільству, позивачем суду не доказано. Таким чином, твердження позивача про нікчемність вказаних договорів є безпідставними і спростовуються наявними у справі матеріалами і доказами.

За наведених обставин позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат. Таким чином, судові витрати присудженню з Державного бюджету України на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 08 червня 2011 року.