Постанова № 20563631, 19.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року № 2а-5769/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомБроварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

доКомунального підприємства «Калитянський»,

простягнення заборгованості, – В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася Броварська об’єднана державна податкова інспекція Київської області з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Калитянський», про стягнення заборгованості в сумі 224775, 89 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість.

Відповідачу за адресою його місцезнаходження (07420, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, вулиця Ювілейна, будинок 4), відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 080219 від 04.12.2001 року, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження, копія позовної заяви разом із усіма доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи. Відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач судові відправлення отримав 08.12.2011 року.

Від відповідача 14.12.2011 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 20397) з проханням зобов’язати позивача надіслати копію позовної заяви разом із усіма доданими до неї матеріалами у зв’язку із ненадходження поштових відправлень.

Дослідивши клопотання відповідача, суд визнав за можливе надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками разом із копією ухвали про відкриття скороченого провадження від 30.11.2011 року.

16.12.2011 року від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову (вхідний № 20609).

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про визнання позову, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, відповідно позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Комунальне підприємство «Калитянський», 04.12.2001 року зареєстроване Броварською РДА Київської області як юридична особа, місцезнаходження: 07420, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, вулиця Ювілейна, будинок 4, ідентифікаційний номер 31781077, запис про державну реєстрацію № 13321200000000226.

З матеріалів справи встановлено, що станом на 19.09.2011 року відповідач має податковий борг з ПДВ у сумі 224775 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят п’ять) гривень 89 копійок.

Відповідачем було подано до Броварської ОДПІ Київської області наступні декларації з ПДВ:

-          від 19.02.2010 року № 3610 на суму 10830, 00 гривень;

-          від 17.03.2010 року № 4853 на суму 6593, 00 гривень;

-          від 20.04.2010 року № 9560 на суму 22742, 00 гривень;

-          від 19.05.2010 року № 13071 на суму 12842, 00 гривень;

-          від 18.06.2010 року № 14782 на суму 15553, 00 гривень;

-          від 21.07.2010 року № 19647 на суму 20262, 00 гривень;

-          від 18.08.2010 року № 23107 на суму 25351, 00 гривень;

-          від 17.09.2010 року № 24667 на суму 19179, 00 гривень;

-          від 18.10.2010 року № 28479 на суму 13777, 00 гривень;

-          від 17.11.2010 року № 32827 на суму 15220, 00 гривень;

-          від 16.12.2010 року № 34581 на суму 32667, 00 гривень;

-          від 17.01.2011 року № 38274 на суму 27130, 00 гривень.

У зв’язку з тим, що відповідачем самостійно заборгованість перед Державним бюджетом України не сплачено, Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією в Київській області, з метою погашення податкової заборгованості, у відповідності до статті 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03 липня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року, були виставлені перша (№ 1/65 від 06.02.2009 року) та друга (№ 2/420 від 18.03.2009 року) податкові вимоги.

Обидві податкові вимоги були отримані відповідачем під підпис.

Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 224775 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят п’ять) гривень 89 копійок.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, які діяли на момент вчинення правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі –Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об’єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач неодноразово повідомлявся Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 224775 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят п’ять) гривень 89 копійок.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до заяви від 16.12.2011 року, яка міститься в матеріалах справи, відповідач визнав позов у повному обсязі.

За наведених обставин суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, з огляду на це позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 136, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Калитянський» (місцезнаходження: 07420, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, вулиця Ювілейна, будинок 4, ідентифікаційний номер 31781077) заборгованість з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника до бюджету в сумі 224775 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят п’ять) гривень 89 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                          Шевченко А.В.