Постанова № 20563586, 06.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року 2а-4936/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Колісніченко С.В.,

від відповідача Дубовик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «РОСАВА»

доБілоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011

№1767/0000150235,

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «Росава»(далі позивач) з адміністративним позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №1767/0000150235 від 18 серпня 2011 року.

В позовній заяві позивач просить скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача №1767/0000150235 від 18 серпня 2011 року.

Ухвалами від 27 жовтня 2011 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 листопада 2011 року.

В судове засідання 17 листопада 2011 року зявились представники позивача і відповідача, однак в засіданні було оголошено перерву до 25 листопада 2011 року для надання можливості сторонам надати додаткові документи на підтвердження обставин справи. Судове засідання, призначене на 25 листопада 2011 року сторони не зявились, засідання було відкладене за клопотанням представника відповідача на 28 листопада 2011 року.

В судове засідання 28 листопада 2011 року зявились представники позивача та відповідача, судом було заслухано пояснення сторін щодо обставин справи, однак в судовому засіданні було оголошено перерву до 29 листопада 2011 року для надання сторонами додаткових документів по справі.

В судовому засіданні 29 листопада 2011 року також була оголошена перерва до 6 грудня 2011 року для надання сторонам можливості надати пояснення по суті обставин, які були дослідженні в судовому засіданні, та оригіналів документів на підтвердження цих обставин.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі. Вказував на те, що відповідачем, у звязку з проведеною перевіркою, було неправомірно знято з валових витрат позивача суму на купівлю електронних квитків в розмірі 244357 гривень 80 копійок та поставлено дану суму в дохід двом працівникам позивача, що здійснювали закупку даних квитків «під звіт».

Представник позивача вважає невірним висновок відповідача, відображений у акті від 5 серпня 2011 року №4451/23-2/30253385/164, про те, що позивач не підтвердив право на відшкодування витрат на придбання електронного авіаквитка, так як до авансових звітів не додано оригінали належних розрахункових документів, що підтверджують здійснення розрахункових операцій. А також невірним посилання відповідача в акті від 5 серпня 2011 року №4451/23-2/30253385/164 на лист Міністерства фінансів України №31-18030-07-21/12414 від 25 травня 2010 року, оскільки даний лист не є нормативним актом, а тому не може бути обовязковим для застосування щодо відповідача.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачу в ході перевірки для підтвердження права позивача на відшкодування витрат на придбання авіаквитка, та, відповідно права зарахування вартості зазначених квитків до валових витрат, було надано роздруківки електронних квитків та маршрутів авіаперевезень. Ці документи представник позивача вважає достатніми для підтвердження витрат позивача на придбання авіаквитків та зарахування цих витрат на валові витрати Приватного акціонерного товариства «Росава». На підтвердження своєї правової позиції представник позивача подав до суду додаткові пояснення від 6 грудня 2011 року №05-8346. В поясненнях представник позивача зазначив, що до спірних правовідносин слід застосовувати норму п.4 ч.1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року, відповідно до якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів. Таким чином, представник позивача вважає, що розрахунковий документ у вигляді квитанції чи іншого касового документа не може бути в наявності у позивача, оскільки видача таких документів при купівлі авіаційних квитків не передбачається чинним законодавством України.

В той же час в позовній заяві представник позивача (а.с.5), посилаючись на п. 3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України», затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року, де зазначено, що підзвітній особі необхідно до звіту додати оригінали документів, що підтверджують факт витрати готівкових коштів (квитанцій, касових чеків, актів закупки, товарних чеків, накладних на товарно-матеріальні цінності, договори купівлі-продажу, акти виконаних робіт), - зазначив, що факт витрат коштів позивача на закупку електронних авіаційних квитків підтверджується поданими у судовій справі рахунками-фактурами.

Таким чином, представник позивача, вказуючи усно в судовому засіданні на те, що відповідач не мав права вимагати від позивача для підтвердження його витрат на придбання електронних авіаквитків ніяких документів окрім самих роздруківок електронних квитків та маршрутів, в тексті позовної заяви визнає, що рахунки-фактури є документами, що підтверджують такі витрати. Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача не підтвердив факт подання рахунків-фактур відповідачу для перевірки.

Представник відповідача заперечував проти позову. На підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення №1767/0000150235 від 18 серпня 2011 року - подав заперечення у письмовій формі від 15 листопада 2011 року та пояснення представника відповідача, який брав безпосередньо участь у проведенні перевірки позивача, на підставі результатів якої було постановлене оскаржуване повідомлення-рішення, ОСОБА_3

Із заперечень представника відповідача слідує, що перевіркою встановлено та зафіксовано в акті факти проведення готівкових розрахунків на загальну суму 250595, 45 гривень без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтвердив сплату покупцем готівкових коштів, чим порушено п.п.3.1 та 3.2 «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією до позивача згідно зі ст.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів було застосовано фінансові санкції у розмірі сплачених коштів, тобто 250595,45 гривень.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд у відкритому судовому засіданні встановив наступне.

Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією на підставі направлень від 16 травня 2011 року, від 2 червня 2011 року та від 3 серпня 2011 року було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання з боку позивача податкового та валютного законодавства за період з 1 січня по 31 березня 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 5 серпня 2011 року за №4451/23-2/30253385/164.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідачем до позивача, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, застосовано фінансові санкції у розмірі сплачених коштів - 250595 гривень 45 копійок, що зафіксовано у повідомленні-рішенні №1767/0000150235 від 18 серпня 2011 року.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті, зокрема, і операцій з купівлі-продажу електронних авіаквитків регулюється «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі Положення про касові операції) .

Відповідно до п. 2.11 Положення про касові операції, звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.1 Положення про касові операції, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п.3.2 Положення про касові операції, касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

Відповідно до п. 4 ч.1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Із зазначеної норми слідує, що не застосовуються реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу проїзних і перевізних документів на авіаційному транспорті із застосуванням бланків суворого обліку з оформленням розрахункових і звітних документів. Тобто, оформлення при продажу авіаквитків розрахункових і звітних документів на бланках суворого обліку, є умовою для не застосування реєстраторів розрахункових операцій. В той же час право на не застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажі авіаквитків не скасовує вимоги щодо оформлення купівлі-продажу авіаквитків відповідними розрахунковими документами.

Таким чином суд вважає не належним посилання представника позивача на норму п. 4 ч.1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», як на правову підставу проведення розрахунків за придбання електронних авіаквитків без оформлення відповідних розрахункових документів на бланках суворої звітності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

При перевірці позивача щодо правильності віднесення витрат на придбання електронних квитків відповідачем позивачу були надані лише роздруківки маршрутів до електронних квитків. Щодо електронних авіаквитків, як і щодо роздруківок авіа маршрутів не передбачено режиму суворого обліку, і, відповідно, - оформлення на бланках суворої звітності в розумінні статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, номенклатура бланків суворої звітності передбачена Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку»від 19 квітня 1993 р. N 283. Відповідно до такої номенклатури, до бланків документів суворого обліку відносяться:

- документи, що засвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо (паспорт; свідоцтва про народження, одруження і розірвання шлюбу, переміну прізвища, імені, по батькові; трудова книжка і вкладиш до неї; посвідчення водія, службові, військові, ветеранів, інвалідів; дипломи про освіту, присвоєння звання; пенсійна книжка; пенсійні листки, листки тимчасової непрацездатності, свідоцтво про державну реєстрацію бази персональних даних та інші);

- проїзні документи (квитки на проїзд у залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті; документи на перевезення вантажів, крім перевізних документів на перевезення вантажу залізничним транспортом; товарно-транспортні накладні на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв; військові проїзні документи та інші);

- знаки поштової сплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками);

-документи, що використовуються для обслуговування грошового обігу (книжки ощадні, чекові, депозитні; чеки грошові, майнові, розрахункові; бланки фінансування, страхування; акредитиви; марки податкові, митні; доручення на видачу коштів, пенсій; сертифікати якості, на право вивезення і ввезення; поліси страхування; ліцензії та інші);

- бланки білетів тиражних та миттєвих лотерей;

- бланки атестата на торгові партії оброблених або необроблених алмазів.

Таким чином, електронні проїзні документи, до яких відносяться електронні квитки, - не відносяться до бланків документів суворого обліку та належних розрахункових документів, які підтверджують факт витрати коштів на придбання електронного квитка.

Відповідно до п.5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року, витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат. Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

З огляду на вищезазначене та з врахуванням аналізу зазначених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що електронні квитки та роздруківки маршрутів не є належними та достатніми розрахунковими документами, які підтверджують факт витрати коштів позивача на придбання електронних квитків.

В той же час, з пояснень представника позивача слідує, що позивач оскаржує сам факт зняття позивачем з валових витрат сум, витрачених на придбання позивачем авіаквитків, а не зміст суми таких витрат.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09 грудня 2011 року.