Постанова № 20563568, 14.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 року 2а-5719/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Виноградової О.І.

при секретарі судового засідання Іванові Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача 1 - Борискевич А.І.,

представника відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в Київській області , Головного управління Державного казначейства України в Київській області

про визнання дій неправомірними та зобов'зання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

29 листопада 2011 р. ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в Київській області (далі - відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в Київській області (далі - відповідач 2) про визнання дій відповідача 1 щодо відмови в задоволенні інформаційних запитів від 10 та 14 листопада 2011 р. неправомірною та зобов'язання його надати повну та достовірну інформацію відповідно до вимог, зазначених у цих запитах, а також про стягнення з відповідача 2 на користь позивача 29 грн 55 коп. судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що інформаційні запити від 10 та 14 листопада 2011 р. позивачем було подано в порядку ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), а тому відповідач 1 був зобов'язаний розглянути їх в порядку та у строки, визначені названим Законом.

Представник відповідача 1 позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що запит від 10 листопада 2011 р. відповідачем 1 було розглянуто в порядку та у строки, визначені Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР), оскільки запит стосувався лише виготовлення копій документів, які містилися у закінченому виконавчому провадженні ВП № 23992310 (провадження закінчено 13 травня 2011 р.), а запит від 14 листопада 2011 р. було розглянуто в порядку та у строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІV (далі - Закон № 606-ХІV), оскільки запит стосувався обставин виконання виконавчих проваджень, до яких позивач не мав жодного відношення.

Відповідач 2 подав до суду письмові заперечення, у яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 на користь позивача 29 грн 55 коп. судового збору, посилаючись на те, що він з позивачем у жодних правовідносинах не перебував (тим більше у публічних), а отже, будь-яких його прав, свобод та інтересів не порушував. Крім того, зазначив, що законодавчо не наділений повноваженнями на повернення сплаченого позивачем судового збору (т. 2 а.с. 6-7).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

Даний адміністративний позов містить три окремі позовні вимоги, зокрема, щодо:

І. Визнання неправомірними дій відповідача 1, які полягали у ненаданні відповіді на інформаційний запит від 10 листопада 2011 р., та зобов'язанні надати документи, зазначені у названому запиті;

ІІ. Визнання неправомірними дій відповідача 1 щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит від 14 листопада 2011 р. та зобов'язання надати таку інформацію;

ІІІ. Стягнення з відповідача 2 на користь позивача 29 грн 55 коп. судового збору.

І. Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача 1 стосовно ненадання відповіді на інформаційний запит від 10 листопада 2011 р. та зобов'язання надати документи, зазначені у цьому запиті, судом встановлено наступне.

20 серпня 2010 р. на виконання виконавчого листа Обухівського районного суду від 11 серпня 2010 р. № 2-108/10 відповідачем 1 було відкрито виконавче провадження ВП № 20973383 (далі - ВП № 20973383) щодо примусового виконання названого виконавчого листа, згідно з яким з боржника ОСОБА_5 на користь стягувача (позивача у даній адміністративній справі) підлягав стягненню борг у сумі 2081 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 41).

11 жовтня 2010 р. на виконання виконавчого листа Обухівського районного суду від 4 жовтня 2010 р. № 2-555/10 відповідачем 1 було відкрито виконавче провадження ВП № 22286174 (далі - ВП № 22286174) щодо примусового виконання названого виконавчого листа, згідно з яким з боржника ОСОБА_5 на користь стягувача (позивача у даній адміністративній справі) підлягав стягненню борг у сумі 10 397 грн 68 коп. (т. 1 а.с. 52).

Перелічені виконавчі провадження були об'єднані в одне зведене виконавче провадження ВП № 23992310 (т. 1 а.с. 42, 53).

13 травня 2011 р. відповідачем 1 винесено дві постанови про виведення постанови про стягнення з боржника ОСОБА_5 виконавчого збору в окремі провадження: ВП № 20973383 та ВП № 22286174 (т. 1 а.с. 250-251).

У цей же день відповідачем 1 було винесено дві постанови: ВП № 20973383 та ВП № 22286174 про закінчення названих виконавчих проваджень у зв'язку зі стягненням з боржника ОСОБА_5 на користь стягувача (позивача у даній адміністративній справі) боргу в повному обсязі відповідно в сумі 2081 грн 00 коп. та 10 397 грн 68 коп. (т. 1 а.с. 247, т. 1 а.с. 249).

10 листопада 2011 р. (майже через півроку після закінчення зазначених виконавчих проваджень) позивачем було подано до відповідача 1 інформаційний запит (в порядку ст. 19 Закону № 2939-VI) (далі - запит № 1) (т. 1 а.с. 12).

Як убачається з тексту названого запиту, позивач просив виготовити копії всіх документів, які знаходяться у закінченому виконавчому провадженні ВП № 23992310, сформувати їх в хронологічному порядку, пронумерувати сторінки, прошити та завірити їх належним чином (т. 1 а.с. 12).

8 грудня 2011 р. відповідачем 1 було надано відповідь на цей запит, яку у цей же день направлено на адресу позивача поштою, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа № 18347 (т. 2 а.с. 5) та копією реєстру про відправку простої кореспонденції (т. 2 а.с. 32).

Так, зазначеним листом позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 12 Закону № 606-ХІV, та повідомлено про день і час, коли він може ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та зняти усі необхідні йому копії.

Зокрема, названою нормою визначені права сторін виконавчого провадження, а саме, право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

При вирішенні даної частини позовних вимог судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 названого Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Проте, наявні матеріали справи свідчать, що запит № 1 стосувався виготовлення копій документів, які містилися у закінченому виконавчому провадженні ВП № 23992310 (закінченому у зв'язку з його повним виконанням), що підтверджується постановами відповідача 1 від 13 травня 2011 р. ВП № 20973383 та ВП № 22286174 (т. 1 а.с. 247, т. 1 а.с. 249).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що матеріали закінченого виконавчого провадження не є публічною інформацією, оскільки стосуються прав і обов'язків двох конкретних фізичних осіб - сторін виконавчого провадження: стягувача (позивача у даній адміністративній справі) та боржника - ОСОБА_5 За таких обставин запит про виготовлення та надання одній із сторін цього виконавчого провадження копій його матеріалів не є запитом про витребування публічної інформації в контексті вимог ст. 1 Закону № 2939-VI.

У даному випадку відповідь на запит № 1 відповідачем 1 було надано в порядку, визначеному Законом № 393/96-ВР (т. 2 а.с. 5).

Так, згідно з вимогами ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до вимог ст. 20 названого Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

До того ж судом враховано, що запит № 1 надійшов до відповідача 1 - 10 листопада 2011 р. (т. 1 а.с. 12), а відповідь на нього було надано 8 грудня 2011 р. (т. 2 а.с. 5) та у цей же день направлено позивачу (т. 2 а.с. 32).

Отже, відповідачем 1 під час розгляду запиту № 1 було дотримано вимог ст.ст. 1, 20 Закону № 393/96-ВР.

Судом також було враховано, що представник позивача 10 разів (28 січня, 2 лютого, 4 березня, 11, 23 та 25 березня, 1 та 6 квітня, 28 вересня та 23 листопада 2011 р.) знайомився із усіма матеріалами зведеного виконавчого провадження ВП № 23992310 та знімав з них копії, що підтверджується його особистими підписами (т. 1 а.с. 253), і свідчить про те, що на дату подачі запиту № 1 він мав у своєму розпорядженні копії усіх матеріалів виконавчого провадження.

Наведене свідчить, що жодні права, свободи та інтереси позивача у даному випадку порушено не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача 1 щодо ненадання відповіді на запит № 1 та зобов'язання вчинити певні дії є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, при вирішенні адміністративного спору в цій частині судом враховано, що протягом півроку після закінчення провадження у зведеному виконавчому провадженні ВП № 23992310 жодні дії державного виконавця, пов'язані з виконанням виконавчих проваджень ВП № 20973383, ВП № 22286174 або виконанням зведеного виконавчого провадження, позивачем оскаржені не були. Дана обставина підтверджується поясненнями представників позивача в судовому засіданні 13 рудня 2011 р.

ІІ. Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача 1 щодо відмови у наданні інформації згідно з інформаційним запитом від 14 листопада 2011 р. та зобов'язання надати таку інформацію, судом встановлено наступне.

11 жовтня 2010 р. відповідачем 1 було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь Держави виконавчого збору ВП № 20973383 у сумі 208 грн 10 коп. (т. 1 а.с. 238).

4 лютого 2011 р. відповідачем 1 було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь Держави виконавчого збору ВП № 22286174 у сумі 1039 грн 77 коп. (т. 1 а.с. 240).

13 травня 2011 р. з метою виконання названих постанов відповідачем 1 зазначені постанови були виведені з виконавчих проваджень ВП № 20973383 та ВП № 22286174 в окреме провадження (т. 1 а.с. 250-251).

16 червня 2011 р. відповідачем 1 було відкрито два виконавчих провадження ВП № 28271650 та ВП № 28270314 по примусовому стягненню з ОСОБА_5 на користь Держави виконавчого збору відповідно у сумі 208 грн 00 коп. (далі - ВП № 28271650) (т. 2 а.с. 2) та в сумі 1039 грн 77 коп. (далі - ВП № 28270314) (т. 2 а.с. 4).

14 листопада 2011 р. позивачем до відповідача 1 було подано інформаційний запит (в порядку ст. 19 Закону № 2939-VI) (далі - запит № 2) (т. 1 а.с. 13).

Як убачається з тексту названого запиту, позивач просив повідомити його чи стягнуто станом на 14 листопада 2011 р. у виконавчих провадженнях ВП № 22286174 та ВП № 20973383 в дохід держави Україна виконавчий збір (т. 1 а.с. 13).

21 листопада 2011 р. відповідачем 1 було надано позивачу відповідь № 18347, якою відмовлено у наданні такої інформації, у зв'язку з тим, що він не є стороною виконавчого провадження (т. 1 а.с. 14).

Судом при вирішенні даної частини позовних вимог було враховано, що виконавчий збір підлягав стягненню на підставі постанов відповідача 1 про стягнення виконавчого збору з боржника від 11 жовтня 2010 р. ВП № 20973383 та від 4 лютого 2011 р. ВП № 22286174, а не на підставі виконавчих листів, де стягувачем був зазначений позивач (т. 1 а.с. 238, т. 1 а.с. 240).

Сторонами у зазначених виконавчих провадженнях: ВП № 28271650 та ВП № 28270314 є Держава (стягувач) та ОСОБА_5 (боржник).

Наведене свідчить, що позивач не є строною виконавчих проваджень ВП № 28271650 та ВП № 28270314.

Крім того, згідно з поясненнями представників позивача в судовому засіданні 13 грудня 2011 р. факт сплати або несплати ОСОБА_5 (боржником у виконавчих провадженнях ВП № 28271650 та ВП № 28270314) виконавчого збору на користь Держави не зачіпає права, свободи та інтереси позивача (т. 2 а.с. 23-24).

Згідно з вимогами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що діями відповідача 1, які полягали у наданні позивачу відповіді від 21 листопада 2011 р. № 18347 на його запит № 2, жодним чином не було порушено права, свободи та інтереси позивача у даній адміністративній справі, а отже, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача 1 щодо відмови у наданні інформації на запит № 2 та зобов'язання вчинити певні дії є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

ІІІ. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 на користь позивача 29 грн 55 коп. судового збору, судом встановлено таке.

У зв'язку з тим, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача 1 та зобов'язання його вчинити певні дії (І та ІІ), також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення сплаченого позивачем судового збору у сумі 29 грн 55 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в Київській області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Виноградова О.І.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19 грудня 2011 року.