Постанова № 20563296, 01.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 року 2а-5066/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача Сербана В.Ф.,

представників відповідача Гримашевича І.Г., Кривши О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна»

доВасильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2011 №0000362340/0, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість» на суму 280331,00грн., у тому числі: 224265,00 за основним платежем; 56066,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу вказаного повідомлення-рішення податковим органом покладено дані про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон». За твердженням посадових осіб податкового органу, господарські операції з придбання товару є нікчемними і такими, що порушують встановлений публічний порядок, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. За твердженням податкового органу, постачальник товару Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон відсутнє за адресою місцезнаходження. Крім того, згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Державної податкової адміністрації України встановлено розбіжність між задекларованими показниками позивача і постачальника товарів, а ГВ ПМ у Деснянському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом створення невстановленими особами ТОВ «КБ Оксідон».

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон»мали реальний характер і це підтверджуються документально: рахунками на оплату товарів; банківськими виписками про оплату товару, видатковими накладними на товар; товарно-транспортними накладними; складськими документами, податковими накладними тощо. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» є юридичною особою, що зареєстрована 15.09.2005 Соломянською районною державною адміністрацією в м. Києві, як платник податків перебуває на обліку в Васильківській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 01.02.2007, зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 29,09.2005 №36133028, видане Державною податковою адміністрацією у Соломянському районі м. Києва).

Основним видом діяльності позивача є будівництво будівель, позивач має ліцензію на здійснення будівництва будівель, видану Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації від 26.06.2006 №107486 на строк з 10.04.2006 по 12.04.2011. Позивач виконує проектні, ремонтно-будівельні, електромонтажні, сантехнічні, столярні, покрівельні та інші оздоблювальні роботи.

У червні 2011 року посадовими особами Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 01.04.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 01.04.2011 (акт від 20.06.2011 №2435/23-1/33776341).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні сум податкового кредиту з податку на додану вартість та призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 224265,00грн., у тому числі по періодах: за липень 2008 року на суму 1455,00 грн., за вересень 2008 року на суму 4539,00грн., за листопад 2008 року на суму 3013,00грн., за грудень 2008 року на суму 14007,00 грн., за червень 2009 року на суму 1154,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 22,00грн., за грудень 2010 року на суму 197526,00 грн.

Як убачається з акта перевірки, до складу вказаних порушень серед інших увійшли операції з формування податкового кредиту у грудні 2010 року на підставі податкових накладних, одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» за операціями з поставки товарів електротоварів та іншої будівельної продукції.

На думку посадових осіб податкового органу, угоди з поставки електротехнічної продукції, укладені між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», не мали на меті настання реальних правових наслідків.

Як встановлено під час судового розгляду, дане твердження ґрунтується на інформації, отриманій від Державної податкової адміністрації у Деснянському районі м. Києва (лист від 20.04.2011 №2244/7/15-222, в якому повідомляється, що з аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Крім того, представники податкового органу у судовому засіданні зазначили, що згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Державної податкової адміністрації України встановлено розбіжність між задекларованими показниками цих юридичних осіб, а ГВ ПМ у Деснянському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом створення невстановленими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон».

У звязку з цим, на думку посадових осіб податкового органу, угоди з поставки товарів, укладені між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», є нікчемними, а формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ «КБ «Оксідон» у складі ціни придбання товару, здійснено незаконно.

За результатами перевірки Васильківською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2011 №0000362340/0, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість»на суму 280331,00грн., у тому числі: 224265,00 за основним платежем; 56066,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Під час судового розгляду судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон»є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37208873), що зареєстрована виконавчим комітетом Деснянської районної ради в м. Києві, як платник податків перебувало на податковому обліку в Державній податковій адміністрації у Деснянському районі м. Києва, основний вид діяльності посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами.

Постановою господарського суду Київської області від 22.06.2011 по справі Б11/075-11 Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» визнано банкрутом.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 30.09.2011 року вчинено державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» у звязку з визнанням її банкрутом.

У листопаді 2010 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» (постачальник) укладено договір поставки від 25.11.2010 №35-М/10, на підставі якого постачальник зобовязувався здійснити поставку товарів, а покупець їх прийняти і оплатити.

Впродовж грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» на підставі рахунків-фактур здійснило поставку товарів на користь позивача на загальну суму 1172631,66 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон». Так, у грудні 2010 року позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» за будівельні матеріали згідно з договором поставки від 25.11.2010 №35-М/10 кошти у сумі 230115,60 грн., у тому числі й суми податку на додану вартість у складі ціни придбання.

Згідно з актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.12.2010 року заборгованість позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» становить 942516,06 грн.

Факт поставки товару підтверджується дослідженими у судому засіданні копіями видаткових накладних та подорожних листів на перевезення товару автомобілями позивача зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Оксідон" на будівельні майданчики позивача. З пояснень представників сторін також встановлено, що в дійсності факт поставки будівельних товарів не заперечується податковим органом, оскільки під час перевірки було встановлено, що товари фактично були поставлені і використані позивачем при виконанні будівельних робіт.

Як пояснив представник податкового органу, під час перевірки було встановлено, що позивач належним здійснює бухгалтерський та складський облік за допомогою бухгалтерської програми 1С, будівельні роботи оформлюються шляхом складання типових Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), які мають достатній ступінь деталізації. Ці обставини також підтверджуються відомостями, що відображені у Додатку 1 до Акта перевірки.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» двадцять дві податкових накладних на загальну суму ПДВ 195438,63 грн., які були включені до реєстру отриманих податкових накладних, а суми ПДВ відображені у складі податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

У судовому засіданні представник податкового органу пояснив, що висновки про нікчемність правочину ґрунтуються виключно на даних, отриманих від Державної податкової адміністрації у Деснянському районі м. Києва, і стосуються особи контрагента позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, рішення про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у звязку з включенням до складу податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення якої податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», є безпідставним.

Твердження податкового органу про нікчемність правочинів з тих підстав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон» відсутнє за адресою місцезнаходження судом до уваги не приймаються, оскільки дана обставина ніяким чином не впливає на дійсність правочину у контексті вимог Цивільного кодексу України. Суд також враховує, що висновки ДПА у Деснянському районі м. Києва відносно Товариства з обмеженою відповідальністю складались за результатами невиїзної (камеральної ) перевірки на підставі аналізу податкової звітності, виїзна перевірка даного контрагента не проводилась.

Крім того, суд зазначає, що обовязок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного закон6одавства є персоніфікованою. Це означає, що на платника податків не може покладатися відповідальність за порушення, вчинені іншими особами.

З приводу визначення позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, підтверджені податковими накладними.

Твердження податкового органу про безтоварність господарської операції у судовому засіданні були спростовані.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні сум податкового кредиту з податку на додану вартість і призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість, є безпідставними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Однак, під час судового розгляду встановлено, що грошове зобовязання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції, що визначені податковим органом на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення, складаються з декількох господарських операцій.

Відповідач не надав суду детального розрахунку грошового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій в розрізі господарських операцій, що дозволило б суду виокремити суму податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій, що визначені позивачу за іншими господарськими операціями, від грошових зобовязань, визначених за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Оксідон», і постановити рішення про часткове задоволення позовних вимог.

В силу положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при розгляді спорів з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності лише перевіряє законність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, і не наділений повноваженнями збільшувати чи зменшувати розмір податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій, що визначені податковим органом відносно платника податків.

За наведених обставин податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню повністю.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2011 №0000362340/0, прийняте Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 280331,00грн., з яких: 224265,00 грн. за основним платежем; 56066,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тесту постанови 05 грудня 2011 року.