Постанова № 20562475, 22.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 року 2а-3511/10/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, каб. 1003

час прийняття постанови : 12 год. 30 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛиска І.Г.

при секретарі -Пономаренко Т.М.

за участю представників позивача -Граніш В.Я.,

представника відповідача -Молодий І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія»

до Згурівського відділення Яготинської міжрайонної державної податкової

інспекції Київської області проскасування податкового повідомлення рішення від 15 лютого 2010 року №0000171660/0 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Згурівського відділення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №0000171660/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виключив суму відємного значення в рядку «26»у податковій загальній декларації за січень 2009 року на підставі акта № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року, яка повинна була відобразитися в загальній декларації за грудень 2009 року і згідно абз. 3 п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. На думку відповідача в декларації за грудень 2009 року сума податкових зобовязань становить 81578 грн., податковий кредит -1136 грн., 80442 позитивне значення між сумою податкового зобовязання і податковим кредитом , тобто сума ПДВ , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет 80442 грн. Позивач вважає, що відповідач неправомірно виключив суму у розмірі 7600230,00 грн. (рядок 26 загальної декларації за січень 2009 року), з яких в ході діяльності позивача на 19.01.2010 року залишилось відємне значення в сумі 5043071грн і не зменшив тим самим суму податкового боргу у розмірі 80442 грн. у загальній декларації за грудень 2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Свої заперечення відповідач мотивував тим, що підставою для прийняття Яготинською МДПІ податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №0000171660/0 стало те, що в ході позапланової виїзної перевірки ТОВ «Українська Молочна Компанія»згідно акту № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року встановлено порушення Позивачем порядку ведення податкового обліку, а саме порушено п. 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166. Оскільки ТОВ «Українська молочна компанія»з 01.01.2009 року перейшло на спеціальний режим оподаткування, то необхідно перенести значення рядка 26 загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спец режиму), тобто рядок 26 загальної декларації повинен залишитися незаповнений, а сума цього рядка відобразитися в рядку 16.3 скороченої декларації по спец режиму.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

15 лютого 2010 року завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Яготинської МДПІ Київської області Лодигіною С.Г. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Українська Молочна Компанія»за грудень 2009 року, за результатами якої складено Акт від 15 лютого 2009 року № 108/1600-34099131.

За даними Акта перевірки від 15 лютого 2010 року № 108/1600-34099131 податковим органом встановлено, що податкова декларація з ПДВ за грудень 2009 року подана за повною формою, а також подана податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства).

У даному Акті перевірки податковий орган посилається на Акт перевірки №311/2301/34099131 від 17.04.2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, згідно з якого встановлено порушення порядку ведення позивачем податкового обліку.

На думку податкового органу, якщо вхідний податок на додану вартість за товари (послуги), основними фондами раніше потрапив до загальної декларації, а потім їх спрямовують для використання в спец режимній діяльності, то необхідно зменшити податковий кредит за встановленою формою, перенісши його до скороченої декларації. Отже, позивачу з 01.01.2009 року необхідно перенести значення рядка 26 загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спец режиму).

У податковій декларації з ПДВ за грудень 2009 року податкові зобовязання становлять 81578 грн., податковий кредит 1136 грн., 80442 грн. позитивне значення між сумою податкового зобовязання і податковим кредитом, тобто сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 80442 грн.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що згідно абз. 2 п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ТОВ «Українська Молочна Компанія»підлягає до сплати в бюджет 80442 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 15 лютого 2010 року № 108/1600-34099131 Яготинською МДПІ (Згурівське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 року №0000171660/0, згідно з яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 80442 грн.

Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що субєкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 81.2 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до 01.01.2009 року перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.

З 01.01.2009 року позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, у звязку з чим отримав свідоцтво № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

20.02.2009 року Позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень місяць 2009 року, де в рядку 26 був вказаний залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 7600230,00 грн.

Згідно Акту перевірки № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року відповідач виключив вказану суму в рядку 26 загальної декларації по якій здійснюються розрахунки з бюджетом на підставі того, що використання в спеціальній режимній діяльності необхідно зменшити податковий кредит за встановленою формою, перенісши його до скороченої декларації. Отже, позивачу з 01.01.2009 року необхідно перенести значення рядка 26 загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спеціальному режиму).

Згідно п.п.5.7.1 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 у податковій декларації (скороченій) відповідно до п.п.81.15.1 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість»відображаються товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Вказаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 101, 121, 131 податкової декларації (скороченої).

Підпунктом 5.13.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 передбачено, що суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону чинного до внесення змін Законом № 639 уключаються із знаком «-»до рядка 8.4 «інші випадки»податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

У даних підпунктах чітко закріплена норма перенесення значення рядків 24 скорочених декларацій.

Операції по яких був нарахований податковий кредит здійснювалися позивачем у період з 2007 року по 2008 рік і відповідно норми п.п.5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися до позивача.

Листом від 07.04.2009 року за № 7255/7/16-1117 Державна податкова адміністрація України у звязку з чисельними запитами щодо порядку розподілу податкового кредиту при застосуванні спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, запровадженого статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР повідомила, що Наказ ДПА України від 21.01.2009 року № 8 «Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість»(далі - наказ № 8) розроблено відповідно до Закону, з урахуванням змін і доповнень, внесених Законом України від 31.10.2008 року № 639-VІ «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Закону України № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

Критерії віднесення до виробничих факторів регламентовані п.п.81.15.1 п. 81.15 ст. 81 Закону.

Абзацом другим частини «а»зазначеного підпункту визначено, що у разі використання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, виготовлених та/або придбаних, частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Наведена вище норма, яка знайшла своє відображення в п.п.5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, із змінами, внесеними наказом № 8, розповсюджується на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 01 січня 2009 року, тобто з дня набрання чинності статтею 81 Закону.

Отже, відповідно до наведеного у листі ДПА України від 07.04.2009 року за № 7255/7/16-1117, розподіл суми сплаченого (нарахованого) податкового кредиту (передбачений у п.п.5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, із змінами, внесеними наказом № 8) розповсюджується лише на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 01 січня 2009 року.

Таким чином, відповідно до зазначеного у листі ДПА України від 07.04.2009 року за № 7255/7/16-1117, викладене у п.п.5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, із змінами, внесеними наказом № 8 щодо розподілу суми сплаченого (нарахованого) платником податку податкового кредиту по операціях виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які здійснено до 01 січня 2009 року не розповсюджується.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.

Згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

І з цього слідує, що відповідач безпідставно виключив суму відємного значення в рядку 26 у податковій загальній декларації за січень 2009 року на підставі акта № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року, яка повинна була відобразитися в загальній декларації за грудень 2009 року. В декларації за грудень 2009 року позитивне значення між сумою податкового зобовязання і податковим кредитом 80442 грн. враховується у зменшенні відємного значення звітного місяця, який складав 5043071 грн., а тому відповідач неправомірно виключив суму у розмірі 7600230,00 грн. (рядок 26 загальної декларації за січень 2009 року), з яких в ході діяльності позивача на 19.01.2010 року залишилось відємне значення в сумі 5043071грн і не зменшив тим самим суму податкового боргу у розмірі 80442 грн. у загальній декларації за грудень 2009 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №0000171660/0, а висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, які наведенні в Акті перевірки № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року є помилковими.

Помилковість висновків відповідача про порушення позивачем вимог пункту 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, які наведенні в Акті перевірки № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року також встановлено Постановою Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2010 року у справі №2а-786/10/1070 за позовом ТОВ «Українська Молочна Компанія» до Яготинської МДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення рішення від 28.04.2009 року №0000162300/0, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2011 року у вказаній справі і не потребує доказування.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» до Згурівського відділення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення рішення від 15 лютого 2010 року №0000171660/0 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Згурівського відділення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області від 15 лютого 2010 року №0000171660/0.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 вересня 2011 року.