Постанова № 20559454, 19.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року о 18 год. 28 хв. Справа № 2а-0870/7732/11

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 21.09.2011р.)

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 23.11.2011р. №184417/10/10-017)

- ОСОБА_3 (довіреність від 24.06.2011р. №10387/10/10)

прокуратури ОСОБА_4 (посвідчення від 14.06.2011р.№87)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія

“Енергомашстрой”, м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2011 №0000942302 та від

15.04.2011 №0000932302

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Енергомашстрой”,звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2011 №0000942302 та від 15.04.2011 №0000932302.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки не ґрунтуються на обєктивних даних а є лише домислами самих перевіряючих, оскільки при проведенні перевірки позивачем надавались усі первинні документи на підтвердження придбання товару та послуг у контрагентів ТОВ “Промислова компанія “Енергомашстрой”, а отже ними правомірно сформовано податковий кредит та включено до валових витрат придбання послуг у ТОВ «Майбуд», ТОВ «Фромекс», ТОВ «Анклав-Техно» та ТОВ «Технолітбуд».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначає, що позивач у звязку з порушенням ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» у ТОВ «Промислова компанія «Енергомашстрой» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.З, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст. 7 ЗУ «Податок на додану вартість» позивач зарахував до складу податкового кредиту суму за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів.

Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в період з 01.03.2011р. по 22.03.2011р. проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ПК «Енергомашстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.09.2008р. по 31.12.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 16.09.2008р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 29.03.2011р. №933/23-3/36141567, в якому зроблені висновки про наступні порушення:

п.1.32 ст1, п.п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2005120грн., в тому числі за півріччя 2010р. в сумі 16395грн., за 3 квартал 2010р. в сумі 843480грн., за 2010р. в сумі 2005120грн.;

п.п. 7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5, п.7.4. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1504751грн., в тому числі по періодам: за червень 2010 року на суму 1316грн.; за липень 2010 року на суму 25000грн.; за серпень 2010 року на суму 372636грн.; за вересень 2010 року на суму 196531грн.; за жовтень 2010 року на суму 576793грн.; за листопад 2010 року на суму 147933грн.; за грудень 2010 року на суму 172742грн.;

п.п. 4.2.9 «е» п.4.2 ст.4, ст..8, п.п.19.2 «а» ст..19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу зазначених працівників на загальну суму 159,80грн.;

Перевіркою пунктів 1-5,8-10,12-13, 15-26,28-33 плану перевірки порушень не встановлено (а.с.67 т. 1).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення рішення від 15.04.2011р. №0000942302 про встановлення порушення п.1.32 ст.1, п.п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання у розмірі 2506400грн. (за основним платежем 2005120грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 501280грн.) та №0000932302 , яким встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та визначено суму податкового зобовязання в розмірі 1880938грн. (за основним платежем 1504751грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 376187,75грн.) (а.с.8 т.1).

Скориставшись правом адміністративного оскарження, позивач 28.04.2011р. звернувся до ДПА в Запорізькій області зі скаргою на винесені податкові повідомлення-рішення (а.с.61063 т.4).

Рішенням про результати розгляду первинної справи від 23.06.2011р. №2827/10/25-020 ДПА в Запорізькій області залишила без змін податкові повідомлення рішення від 15.04.2011р. та залишила без розгляду скаргу директора ТОВ «Промислова компанія «Енергомашстрой» від 28.04.2011р. (а.с.32-39 т.1).

Рішенням про результати розгляду скарги від 08.09.2011р. №16415/6/25-0115 ДПА України залишила оскаржувані податкові повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та рішення ДПА в Запорізькій області без змін, а скаргу позивача від 12.07.2011р. без задоволення (а.с.80-86 т.1).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що висновки, які викладені в акті перевірки від 29.03.2011р. 933/23-3/36141567 є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства, з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки у періоді, який перевірявся, ТОВ «Промислова компанія «Енергомашстрой» мало взаємовідносини з ТОВ «Майбуд», ТОВ «Фромекс», ТОВ «Анклав-Техно» та ТОВ «Технолітбуд», які відбувалися на підставі рахунків фактур. На підставі податкових накладних, наданих під час проведення перевірки, встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат 1766762грн та 348153,76грн. та до складу податкового кредиту по операціям з придбання у ТОВ «Анклав-Техно» товарів та послуг, якому в подальшому ТОВ «Промислова компанія «Енергомашстрой» було перераховано грошові кошти в розмірі 1946 236,96 грн.

З наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача вбачається, що на висновок податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, також вплинула інформація від ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про відсутність за юридичною адресою ТОВ «Анклав-Техно» та ТОВ «Майбуд», а також те, що контрагентами позивача не було належним чином підтверджено наявність складських приміщень, що дає підстави вважати про неможливість ведення господарської діяльності, а надання представником позивача до матеріалів справи довідок про наявність таких складських приміщень зареєстрованих по вул. Базовій 1Е в м. Запоріжжі не може бути належним підтвердженням, оскільки викладене в довільній формі як довідка.

Також представником відповідача в судовому засіданні на підтвердження викладених в акті перевірки висновків щодо відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів для здійснення необхідного обєму робіт по наданню послуг, були надані роздруківки декларацій з комунального податку, в яких кількість працюючих осіб на підприємствах не співвідносна з обємом робіт, який згідно поданої позивачем інформації надавався ТОВ «Промислова компанія «Енергомашстрой», а також відсутність транспортних засобів у цих контрагентів.

Суд погоджується з вищезазначеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обовязкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

До матеріалів справи по взаємовідносинам ТОВ «Промислова компанія «Енергомашстрой» з ТОВ «Майбуд», ТОВ «Фромекс», ТОВ «Анклав-Техно» та ТОВ «Технолітбуд» позивачем надані наступні документи: копії виписок по рахунках за 2010 рік, копії видаткових та податкових накладних, копії товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 ТМЦ, акти надання прийняття послуг перевезення, договори про надання транспортних послуг, договори перевезення вантажу разом з додатковою угодою №1 до договору перевезення вантажу, податкові декларації з податку на додану вартість, довідки про наявність складських приміщень контрагентів позивача.

Разом з тим, як вбачається з наданих до матеріалів справи представником відповідача актів:

від 17.03.2011р. №154/2302/36097314 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технолітбуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. та ПДВ за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р., яким зафіксовані наступні порушення: відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., які підпадають під визначення ст..3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст..185 ПК України (а.с.22 т. 4);

від 17.03.2011р. №156/2305/35142334 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Майбуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. та ПДВ за період з 01.03.2010р. по 30.04.2010р. та з 01.10.2010р. по 31.01.2011р., яким зафіксовані наступні порушення: відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., які підпадають під визначення ст..3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2010р. по 30.04.2010р. та з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., які підпадають під визначення ст..3 ЗУ «Про податок на додану вартість» та ст..185 ПК України (а.с.32 т.4);

від 15.03.2011р. №147/2302/36097314 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Анклав-Техно» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та ПДВ за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р., яким зафіксовані наступні порушення: відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., які підпадають під визначення ст..3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст..185 ПК України (а.с.15 т.4).

Також під час проведення перевірки податковими органами була встановлена відсутність на балансі підприємств складських приміщень, виробничих потужностей та транспортних засобів та неподання ТОВ «Майбуд» додатку К1 до декларацій з податку на прибуток до органів ДПС.

З урахуванням встановлених обставин перевірок за результатами її проведення спеціалістами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зроблений висновок про те, що у контрагентів позивача, а саме у ТОВ «Майбуд», ТОВ «Фромекс», ТОВ «Анклав-Техно» та ТОВ «Технолітбуд» для реалізації продукції не має в наявності ані транспортних засобів, ані будь яких складські приміщення, ані достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, які могли б здійснювати надання послуг та транспортування товару, у звязку з чим підприємством не був підтверджений органам ДПС факт придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників (виробників) та передачі його у власність підприємствам покупцям.

Зафіксовані обставини про відсутність у ТОВ «Майбуд», ТОВ «Фромекс», ТОВ «Анклав-Техно» та ТОВ «Технолітбуд» основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів підтверджують висновки перевірки про відсутність факту поставки позивачу товару та послуг від вищезазначених контрагентів.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено реальність операцій щодо придбання товарів та послуг у ТОВ «Майбуд», ТОВ «Фромекс», ТОВ «Анклав-Техно» та ТОВ «Технолітбуд».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у звязку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Енергомашстрой” - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 26.12.2011р.

Суддя І.В.Шара