Постанова № 20555827, 23.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 р. справа № 2а-27314/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.21

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сталеливарна

компанія»

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.06.2010р.

№ 0000292302/0/7420/10 та № 0000292302/0/7421/10, від 13.08.2010р.

№ 0000292302/1/7420/10 та № 0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р.

№ 0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10

за участю представника позивача Усенко В.В.

представників відповідача Братченко Т.А., Теренової І.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сталеливарна компанія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.06.2010р. № 0000292302/0/7420/10 та № 0000292302/0/7421/10, від 13.08.2010р. № 0000292302/1/ 7420/10 та № 0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р. № 0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 02.06.2010р. № 0000292302/0/7420/10 та №0000292302/0/7421/10, від 13.08.2010р. № 0000292302/1/ 7420/10 та №0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р. № 0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10 від 02.12.2010р. № 0000292302/3/7420/10 та №0000302302/3/7421/10.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 29.03.2010р. по 13.05.2010р. ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Українська сталеливарна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., за результатами перевірки був складений акт № 1894/23-211/32716370 від 20.05.2010р. У цьому акті були зафіксовані порушення, зокрема: п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 4.1. п.4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі цього акту, відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000292302/0/7420/10 від 02.06.2010р., яким були визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 676911,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 338456,00 грн. та № 0000302302/0/7421/10 від 02.06.2011 року, яким визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 553983,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 276992,00 грн.

Позивач не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх у адміністративному порядку. За результатами цього оскарження були прийняті податкові повідомлення рішення від 13.08.2010р. № 0000292302/1/ 7420/10 та №0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р. № 0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10 від 02.12.2010р. № 0000292302/3/7420/10 та №0000302302/3/7421/10.

Позивач не згодний з вказаними повідомленнями - рішеннями в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договори № 01/04-01 від 01.04.2008р., № 12/06-1 від 12.06.2007р., №01/11-02 від 01.11.2007р., №08/10-01 від 08.10.2007р., № 08/05-1 від 08.05.2007р., № 08/05-2 від 08.05.2007р. укладені між ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» відповідно мають ознаки нікчемності.

Позивач зазначає, що виконання договорів, які укладені з зазначеними вище контрагентами, підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними документами, тощо. Крім того, зазначає про наявність документів, що підтверджують виконання договору №15/08 від 25.04.2008р. з ТОВ СМК «Укренергосервіс». Тому він наполягає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток. У звязку з цим просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 02.06.2010р. № 0000292302/0/7420/10 та №0000292302/0/7421/10, від 13.08.2010р. № 0000292302/1/ 7420/10 та №0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р. № 0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10 від 02.12.2010р. № 0000292302/3/7420/10 та №0000302302/3/7421/10.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у письмових запереченнях від 14.12.2010р. Посилаються на те, що податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит, були видані на підставі нікчемних правочинів. Актами ДПІ у Калінінському районі м.Донецька: № 859/23-2/35150958 від 01.06.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Текфорум» з питань взаємовідносин з позивачем за період червень 2007р., липень 2007р., вересень 2007р., № 6903633/23-4 від 20.04.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента «ТОВ «Мегавітал» з питань підтвердження отриманих від платників податків позивача відомостей за періоди травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007р., актом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 2503/23-709/34641653 від 29.11.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Леком-Рудмет» з питань підтвердження отриманих від платника податків позивача відомостей за квітень-червень 2008р. встановлена відсутність даних підприємств за юридичними адресами. Зазначає, що у перелічених вище підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. До декларації з податку на прибуток за 2007-2008р.р. додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Виходячи з наведеного відповідач зазначає, що первинні документи, отримані позивачем від ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» не можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій. За таких обставин вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, у звязку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані громадяни: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Заслухавши представника позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сталеливарна компанія» зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 32716370 і перебуває на податковому обліку у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька у період з 29.03.2010р. по 13.05.2010р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Українська сталеливарна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., за результатами перевірки був складений акт № 1894/23-211/32716370 від 20.05.2010р. (надалі - Акт перевірки). У цьому акті були зафіксовані порушення, зокрема:

·п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість у сумі 521490 грн., у тому числі по періодах: травень 2007р. 48596 грн., червень 2007р. -27760 грн., липень 2007р. -20910 грн., серпень 2007р. -42580 грн., вересень 2007р. -54299 грн., жовтень 2007р.- 28952 грн., листопад 2007р. -44686 грн., листопад 2007р. -44686 грн., грудень 2007р. -51935 грн., січень 2008р. -13939 грн., березень 2008р. -8657 грн., квітень 2008р. 10680 грн., травень 2008р. -14793 грн., червень 2008р. -81130 грн., липень 2008р. -19800 грн., серпень 2008р. -39600 грн., вересень 2008р. -13200 грн.;

· п.п. 4.1. ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток у сумі 651862,00 грн., у тому числі по періодам: 2 квартал 2007р. -79965 грн., 3 квартал 2007р. -147236 грн., 4 квартал 2007р. -158903грн., 1 квартал 2008р. -29964 грн., 2 квартал 2008р. -133355 грн., 3 квартал 2008р. -61770 грн.

1. Під час перевірки відповідачем були використані акти ДПІ у Калінінському районі м. Донецька: № 859/23-2/35150958 від 01.06.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Текфорум» з питань взаємовідносин з позивачем за період червень 2007р., липень 2007р., вересень 2007р.; № 6903633/23-4 від 20.04.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента «ТОВ «Мегавітал» з питань підтвердження отриманих від платників податків позивача відомостей за періоди травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007р.; акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 2503/23-709/34641653 від 29.11.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента ПП « Леком-Рудмет» з питань підтвердження отриманих від платника податків позивача відомостей за квітень-червень 2008р. яким встановлена відсутність даних підприємств за юридичними адресами; відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності; відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; до декларацій з податку на прибуток за 2007-2008р.р. додаток К1 не надавався; значення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цими контрагентами не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.

Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України договори між позивачем та ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» є нікчемними. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 651862,00 грн. та заниження податку на додану вартість у розмірі 521490,00 грн.

2. Також, у Акті перевірки відображено порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ « СМК «Укренергосервіс» у травні 2008 року на суму 32493,00 грн.

3. Крім того, у Акті перевірки відображено, що на порушення п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено доход від продажу товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ЗАТ «Макіївкокс» на суму 15755,00 грн., у тому числі 4 квартал 2007р. -7750,00 грн., 1 квартал 2008р. -6875,00 грн., 2 квартал 2008р.-404,00 грн., 3 квартал 2008р. -726,00 грн.

4. Також, у Акті перевірки відображене, що на порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищено суму амортизації у розмірі 286664,00 грн., у тому числі по періодам: 1 квартал 2009р. -73023,00 грн., 2 квартал 2009р. -72111,00 грн., 3 квартал 2009р. -71210,00 грн., 4 квартал 2009р. -70320,00 грн.

На підставі цього акту, відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000292302/0/7420/10 від 02.06.2010р., яким були визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 676911,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 338456,00 грн. та №0000302302/0/7421/10 від 02.06.2011 року, яким визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 553983,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 276992,00 грн.

Позивач не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх у адміністративному порядку.

При адміністративному оскарженні спірних податкових повідомлень-рішень позивачем разом зі скаргами на підтвердження реальності спірних господарських операцій були надані товарно-транспортні накладні у кількості 42 штук (т. 2 а.с. 158-186, а.с.237-250, т. 2 а.с.1-28).

За результатами цього оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 13.08.2010р. № 0000292302/1/ 7420/10 та №0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р. № 0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10 від 02.12.2010р. № 0000292302/3/7420/10 та №0000302302/3/7421/10, а скарги залишені без задоволення.

Позивач не згодний з даними податковими повідомленнями-рішеннями в повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

1. Як вбачається з декларацій позивача з ПДВ за травень 2007 року вересень 2008 року та додатку 5 до них, позивачем до складу податкового кредиту включений ПДВ у розмірі 521490,00грн., який сформований за господарськими операціями з ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум».

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, або одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної у будь-якому разі є обовязковою умовою віднесення сум податку до податкового кредиту з ПДВ, однак суд вважає за необхідне зауважити, що право на формування кредиту залежить не тільки від її наявності, а і від вчинення господарських операцій, при яких складаються такі податкові накладні. Таке слідує зі змісту п. 7.5.1 та п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того судом встановлено, що позивач вартість придбаних у ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» товарно-матеріальних цінностей та робіт включив до складу валових витрат всього в сумі 2607449,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2007р. -381645 грн., 3 квартал 2007р. -588944 грн., 4 квартал 2007р. -627862грн., 1 квартал 2008р. -112981 грн., 2 квартал 2008р. -533017 грн., 3 квартал 2008р. -363000 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені податковими накладними та належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції між зазначеними у первинних документах особами не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Судом встановлено, між позивачем (покупець) та ТОВ «Мегавітал», в особі директора ОСОБА_10 (продавець) був укладений договір від 08.05.2007р. № 08/05-1.

За умовами даного договору покупець придбаває товар в асортименті, з показниками якості, по цінам та у строки, що вказані у специфікаціях к договору. Умови транспортування товару у договорі відсутні.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані:

·специфікації до договору №08/05-1 від 08.05.2007. на суму 51600,00 грн., у тому числі ПДВ 8600,00грн., на суму 206400,00 грн., у тому числі ПДВ 34400,00 грн., на суму 103200,00 грн., у тому числі ПДВ 17200,00 грн., на суму 59040,00 грн. у тому числі ПДВ 9840,00 грн., на суму 82257,90 грн., у тому числі ПДВ 13709,65 грн., на суму 123000,00 грн., у тому числі ПДВ 20500,00 грн., на суму 96774,00 грн., у тому числі ПДВ 16129,00 грн., на суму 123000,00 грн., у тому числі ПДВ 20500,00 грн., на суму 15796,80 грн., у тому числі ПДВ 2632,80 грн., на суму 22560,00 грн., у тому числі ПДВ 3760,00грн.;

·рахунки від 10.01.2008р., від 11.12.2007р., від 08.11.2007р., від 26.10.2007р., від 08.10.2007р., від 10.09.2007р., від 03.09.2007р., від 06.08.2007р., від 03.08.2007р., від 10.05.2007р.,;

·накладні: №4/10-01 від 10.01.2008р., №4/11-12 від 11.12.2007р., №2/08-11 від 08.11.2007р., №5/26-10 від 26.10.2007р., №6/08-10 від 08.10.2007р., №05/10-09 від 10.09.2007р., №16/03-09 від 03.09.2007р., №7/06-08 від 06.08.2007р., №9/03-08 від 03.08.2007р., №1/10-05 від 10.05.2007р.;

·податкові накладні: №100105 від 10.01.2008р. на суму 51600,00 грн., у тому числі ПДВ 8600,00 грн., №111205 від 11.12.2007р. на суму 206400,00 грн., у тому числі ПДВ 34400,00 грн., № 081104 від 08.11.2007р. на суму 103200,00 грн., у тому числі ПДВ 17200,00 грн., №261005 від 26.10.2007р. на суму 59040,00 грн., у тому числі ПДВ 9840,00 грн., №081006 від 08.10.2007р. на суму 82257,90 грн., у тому числі 13709,65 грн., №100904 від 10.09.2007р. на суму 123000,00 грн., у тому числі ПДВ 20500,00 грн., №030915 від 03.09.2007р. на суму 96774,00 грн., у тому числі ПДВ 16129,00 грн., № 060808 від 06.08.2007р., № 030809 від 03.08.2007р., № 100502 від 10.05.2007р.

Позивачем надані до суду документи на підтвердження використання у господарській діяльності та подальшої реалізації отриманої від ТОВ «Мегавітал» продукції (т. 3 а.с.90-116).

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Мегавітал», в особі директора ОСОБА_10 (виконавець) був укладений договір від 08.05.2007р. № 08/05-2. Згідно з цим договором позивачем замовлено роботи по механічній обробці деталей, відповідно до специфікацій до даного договору. Відповідно до п. 4.1 якість робіт повинна відповідати вимогам, вказаним у технічній документації (стандартам та технічним умовам). Згідно з додатковою угодою № 1 до цього договору строк дії договору встановлено до 31.12.2008р. Умови щодо транспортування деталей, які підлягають механічній обробці та місця виконання таких робіт у договорі відсутні.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані:

·специфікації до договору від 08.05.2007р. № 08/05-2: на суму 268854,30 грн., у тому числі ПДВ 44809,05грн., на суму 132480,00 грн., у тому числі ПДВ 22080,00 грн. на суму 31200,00 грн., у тому числі ПДВ 5200,00 грн., на суму 31200,00 грн., у тому числі ПДВ 5200,00 грн., на суму 46800,00 грн., у тому числі ПДВ 7800,00 грн.;

·рахунки: від 10.05.2007р., від 02.08.2007р., від 08.11.2007р., від 10.12.2007р.;

·податкові накладні: №100501 від 10.05.2007р., на суму 268854,30 грн., у тому числі ПДВ 44809,05 грн., №020806 від 02.08.2007р. на суму 132480,00 грн., у тому числі ПДВ 22080,00 грн., №120907 від 12.09.2007р. на суму 31200,00 грн., у тому числі ПДВ 5200,00 грн., №081105 від 08.11.2007р. на суму 31200,00 грн., у тому числі ПДВ 5200,00 грн., № 101205 від 10.12.2007р. на суму 46800,00 грн., у тому числі ПДВ 7800,00 грн.;

·акти приймання робіт: від 10.05.2007р., від 02.08.2007р., від 12.09.2007р., від 08.11.2007р., від 10.12.2007р.

Також, між позивачем (покупець) та ПП «ТКФ «Міран-Трейд», в особі директора ОСОБА_11 (продавець) був укладений договір від 01.11.2007р. № 01/11-02.

За його умовами покупець придбаває товар в асортименті, з показниками якості, по цінам та у строки, що вказані у специфікаціях к договору. Умови транспортування товару у договорі відсутні.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані:

·специфікації до договору від 01.11.2007р. № 01/11-02: на суму 13562,40 грн., у тому числі ПДВ 2260,40грн., на суму 58407,60 грн., у тому числі ПДВ 9734,60 грн., на суму 24235,20 грн., у тому числі ПДВ 4039,20 грн., на суму 30579,60 грн., у тому числі ПДВ 5096,60 грн., на суму 20520,00 грн., у тому числі ПДВ 3420,00 грн., на суму 237600,00 грн., у тому числі ПДВ 39600,00 грн., на суму 79200,00 грн., у тому числі ПДВ 13200,00 грн.;

·рахунок №11/03 від 11.03.2008р.;

·накладні: №110301 від 11.03.2008р., №140197 від 14.01.2008р., № 10020112 від 11.02.2008р., №1707 від 17.12.2007р., № 509131 від 05.09.2008р.; №70817 від 07.08.2008р., №207112 від 02.07.2008р.;

·податкові накладні: №1117 від 01.11.2007р. на суму 48096,00грн., у тому числі ПДВ 8016,00 грн., №10020112 від 11.02.2008р. на суму 30579,60 грн., у тому числі ПДВ 5096,60 грн., № 140197 від 14.01.2008р. на суму 24235,20 грн., у тому числі ПДВ 4039,20 грн., №110301 від 11.03.2008р., на суму 13562,40 грн., у тому числі ПДВ 2260,40 грн., №509131 від 05.09.2008р. на суму 79200,00 грн., у тому числі ПДВ 13200,00 грн., № 70817 від 07.08.2008р. на суму 237600,00 грн., у тому числі ПДВ 39600,00 грн., № 207112 від 02.07.2008р. на суму 118800,00 грн., у тому числі ПДВ 19800,00грн., №1707 від 17.12.2007р. на суму 58407,60 грн., у тому числі ПДВ 9734,610 грн., № 197 від 19.11.2007р. на суму 65099,88 грн., у тому числі ПДВ 10849,98 грн.

Також, позивачем надані до суду документи на підтвердження використання у господарській діяльності та подальшої реалізації отриманої від ПП «ТКФ «Міран-Трейд» продукції (т. 3 а.с.78-88).

Також, між позивачем (замовник) та ПП «ТКФ «Міран-Трейд» в особі директора ОСОБА_11 (виконавець) був укладений договір від 08.10.2007р. № 08/10-01. Згідно з цим договором замовлено роботи по механічній обробці деталей, відповідно до специфікацій до даного договору. Відповідно до п. 4.1 якість робіт повинна відповідати вимогам, вказаним у технічній документації (стандартам та технічним умовам). Умови транспортування деталей, які підлягають механічній обробці та місця виконання таких робіт у договорі відсутні. До даного договору була складена специфікація №08/10-1 від 08.10.2007р. на суму 48096,00 грн., у тому числі ПДВ 8016,00грн.

Як зазначено у додатку до Акті перевірки, у звязку з виконанням цих робіт позивачем були одержані від ПП «ТКФ «Міран-Трейд» податкова накладна №1117 від 01.11.2007р. на суму 47096 грн. у тому числі ПДВ 8016 грн. (т.1 а.с. 142)

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Текфорум» в особі директора ОСОБА_4 (продавець) був укладений договір від 02.06.2007р. № 02/06-01.

За умовами цього договору покупець придбаває товар в асортименті, з показниками якості, по цінам та у строки, що вказані у специфікаціях к договору. Умови транспортування товару у договорі відсутні. До даного договору була складена специфікація №1 на суму 28800,00 грн., у тому числі ПДВ 4800,00грн.

Як зазначено у додатку до Акті перевірки, у звязку з виконанням цих робіт позивачем були одержані від ТОВ «Текфорум» податкові накладні №020601 від 02.06.2007р. на суму 28800 грн. у тому числі ПДВ 4800 грн. та №020703 від 02.07.2007р. на суму 36900 грн. у тому числі ПДВ 6150 грн. (т.1 а.с. 143).

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Текфорум», в особі директора ОСОБА_4 (виконавець) був укладений договір від 12.06.2007р. № 12/06-1. Згідно з цим договором позивачем замовлені роботи по механічній обробці деталей, відповідно до специфікацій до даного договору. Відповідно до п. 4.1 якість робіт повинна відповідати вимогам, вказаним у технічній документації (стандартам та технічним умовам). Умови транспортування деталей, які підлягають механічній обробці та місця виконання таких робіт у договорі відсутні.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані:

·специфікації до договору №12/06-1 від 12.06.2007р. на суму 32413,80 грн., у тому числі 5402,30грн., на суму 59022,00 грн., у тому числі ПДВ 9837,00грн., на суму 88560,00 грн., у тому числі ПДВ 14760,00 грн.;

·накладні: 2/29-10 від 29.10.2007р., №1/20-09 від 20.09.2007р., №2/02-07 від 02.07.2007р.;

·податкові накладні: №020703 від 02.07.2007р. на суму 36900,00 грн., у тому числі ПДВ 6150,00 грн., №020702 від 02.07.2007р. на суму 88560,00 грн., у тому числі ПДВ 14760,00 грн., №020601 від 02.06.2007р. на суму 28800,00 грн., у тому числі 4800,00 грн., №291002 від 29.10.2007р. на суму 32413,80 грн., у тому числі ПДВ 5402,30 грн., №200901 від 20.09.2007р. на суму 59022,00 грн., у тому числі ПДВ 9837,00 грн.

Також, позивачем надані до суду документи на підтвердження використання у господарській діяльності та подальшої реалізації отриманої від ПП «ТКФ «Міран-Трейд» продукції (т. 3 а.с.71-76).

Також, між позивачем (покупець) та ПП «Леком-Рудмет» в особі директора ОСОБА_12 був укладений договір від 01.04.2008р. № 01/04-01.

Відповідно до умов договору покупець придбаває товар в асортименті, з показниками якості, по цінам та у строки, що вказані у специфікаціях к договору. Умови транспортування товару у договорі відсутні.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані:

·специфікації до договору № 01/04-01 від 01.04.2008р. на суму 335030,04 грн., у тому числі ПДВ 55838,34 грн., на суму 88758,00 грн., у тому числі ПДВ 14793,00 грн., на суму 64080,00 грн., у тому числі ПДВ 10680,00 грн.;

·рахунок №05/05-2 від 05.05.2008р.;

·накладні №09/06-1 від 09.07.2008р., № 05/05-2 від 05.05.208р., №01/04 від 01.04.2008р., №02/06-2 від 02.06.2008р.;

·податкові накладні: №02/06-2 від 02.06.2008р. на суму 151752,00 грн., у тому числі ПДВ 25292,00 грн., № 09/06-1 від 09.06.2008р. на суму 55838,34 грн., №01/04 від 01.04.2008р. на суму 64080,00 грн., у тому числі ПДВ 10680,00 грн., № 05/05-2 від 05.05.2008р. на суму 88758,00 грн., у тому числі ПДВ 14793,00грн.

Також, позивачем надані до суду документи на підтвердження використання у господарській діяльності та подальшої реалізації отриманої від ПП «Леком-Рудмет» продукції (т. 3 а.с. 66-69).

У той самий час в матеріалах справи міститься акти ДПІ у Калінінському районі м. Донецька: № 859/23-2/35150958 від 01.06.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Текфорум» з питань взаємовідносин з позивачем за період червень 2007р., липень 2007р., вересень 2007р. та № 6903633/23-4 від 20.04.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Мегавітал» з питань підтвердження отриманих від платників податків позивача відомостей за періоди травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007р., акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 2503/23-709/34641653 від 29.11.2010р. про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Леком-Рудмет» з питань підтвердження отриманих від платника податків позивача відомостей за квітень-червень 2008р.

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Зважаючи на це акт перевірки може розглядатися як письмовий доказ в адміністративній справі.

У зазначених актах відображено:

·відсутність даних підприємств за юридичними адресами;

·відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності;

·відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

·до декларацій з податку на прибуток за 2007-2008р.р. додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Дані обставини ставлять під сумнів реальність зазначених вище господарських операцій за договорами № 01/04-01 від 01.04.2008р., № 12/06-1 від 12.06.2007р., №01/11-02 від 01.11.2007р., №08/10-01 від 08.10.2007р., № 08/05-1 від 08.05.2007р., № 08/05-2 від 08.05.2007р. укладених між ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» відповідно.

Також, в матеріалах справи знаходяться протоколи допитів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_12 (т. 1 а.с 196-208). З них вбачається, що останні були допитані в якості свідків в рамках кримінальної справи, що порушена у відношенні директора ТОВ «Українська сталеливарна компанія» ОСОБА_14 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Зазначені вище особи на час здійснення спірних господарських операцій були зазначені у первинних документах як директори ТОВ «Текфорум», ТОВ «Мегавітал», ПП «ТКФ «Міран-Трейд», ПП «Леком-Рудмет» відповідно.

З пояснень ОСОБА_11, який зазначений у первинних документів як директор ПП «ТКФ «Мірант-Трейд» вбачається, що за попередньою змовою з невідомою особою за грошову винагороду він здійснив реєстрацію вказаного підприємства, відкрив рахунки у банківських установах, та в подальшому передав реєстраційні документи невідомій особі. Після цього ніяких бухгалтерських, податкових та інших документів не оформлював та не підписував, декларації не подавав. Йому не відомий зміст зазначених документів (договорів, накладних, податкових накладних, тощо) та місцезнаходження оригіналів, крім того він їх не підписував. Договори від 01.11.2007р. № 01/11-02, від 08.10.2007р. №08/10-01 з ТОВ «УСЛК» не укладав, підписи у графі «директор ПП «ТКФ «Міран-Трейд» не його.

З пояснень ОСОБА_4, який зазначений у первинних документах, як директор ТОВ «Текфорум» вбачається, що він також за попередньою змовою з невідомою особою за грошову винагороду він здійснив реєстрацію вказаного підприємства, відкриття рахунків у банківських установах, та в подальшому передав реєстраційні документи невідомій особі. Після цього ніяких бухгалтерських, податкових та інших документів не оформлював та не підписував, декларації не подавав, товарно-матеріальних цінностей не надавав та не приймав. Підписи на договорах №02/06-01 від 02.06.2007, №12/06-1 від 12.06.2007р., додаткові угоди, акти виконаних робіт, накладні, податкові накладні у графах «директор ТОВ «Текфорум» напроти його прізвища не його підпис.

З пояснень ОСОБА_12 який зазначений у первинних документах, як директор ПП «Леком-Рудмет» вбачається, що він за попередньою змовою з невідомою особою за грошову винагороду він здійснив реєстрацію вказаного підприємства, відкриття рахунків у банківських установах, та в подальшому передав реєстраційні документи невідомій особі (жінці). До діяльності даного підприємства відношення не має. Договір №01/04-01 від 01.04.2008р. на поставку товару ТОВ «Українська сталеливарна компанія» не підписував.

З пояснень ОСОБА_5, який зазначений у первинних документах, як директор ТОВ «Мегавітал» вбачається, що він навесні 2007 року вирішив зареєструвати підприємство. З цією метою він звернувся до свого знайомого юриста Попова Вячеслава, який мешкає по вул. Ткаченко у м. Донецьку, точну адресу не знав. Останній погодився безкоштовно здійснити реєстрацію підприємства, у звязку з чим ОСОБА_5 віддав йому свій паспорт. Кілька разів його возили до державних установ. Після реєстрації йому було надано печать підприємства та паспорт. У реєстраційних документах він побачив найменування підприємства ТОВ «Мегавітал». Після реєстрації підприємство фінансово-господарську діяльність не вело. Ніяких договорів не укладало, декларації не надавало. Приблизно у травні 2007 року до нього звернулася невідома особа, яка запропонувала викупити його підприємство, з чим він погодився та передав реєстраційні документи та печать підприємства. Після цього про подальшу долю підприємства нічого не знає.

Також, в матеріалах справи знаходиться копія постанови Київського районного суду м.Донецька від 10.03.2009р., якою встановлено, що підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_15 звинувачені у тому, що діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою прикриття незаконної діяльності, в порушення ст. 1 Закону України «Про підприємництво», здійснили через підставних осіб створення та реєстрацію субєктів підприємницької діяльності. Таким чином здійснили злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України. Згідно постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Донецькій області від 02.09.2008р., в рамках розгляду кримінальної справи №180-450 встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_15 з метою прикриття незаконної діяльності, на підставних осіб було створено ТОВ «Мегавітал».

Вказаною постановою провадження у кримінальній справі було закрито на підставі п. 4 ст. 6 КПК України. Підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_15 звільнені від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 1 «в» Закону України «Про амністію від 12.12.2008р.»

Крім того, в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили пояснення, які ними були раніше надані при допиті в рамках кримінальної справи. Зокрема свідки підтвердили, що підписи на наданих їм для огляду у судовому засіданні первинних документах та податкових накладних біля їх прізвищ та у місцях, передбачених для підписів посадових осіб ТОВ «Текфорум» та ТОВ «Мегавітал», їм не належать.

Також, в матеріалах справи знаходиться постанова Будьонівського районного суду м. Донецька від 24.10.2011 року, якою встановлено, що у період з 2007-2008 року заступник директора ТОА «Українська сталеливарна компанія» ОСОБА_16, перебуваючи у адміністративних та службових приміщеннях ТОВ «Українська сталеливарна компанія» документально оформив та склав, у тому числі за допомогою компютерної техніки, недійсні договори з постачання товару від ТОВ «Мегавітал», ТОВ «Тек форум», ПП «ТКФ «Мирант-Трейд», ПП «Леком-Рудмет», підписав та передав для подальшого відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Українська сталеливарна компанія» договори, додаткові угоди, додатки до них, специфікації, накладні, видаткові накладні, рахунки від імені вказаних субєктів підприємницької діяльності для подальшого неправомірного формування податкового кредиту та валових витрат. ОСОБА_16 власну провину визнав повныстю.

Статтею 79 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Зазначені вище протоколи допитів свідків, постанова Будьонівського районного суду від 24.10.2011р., постанова Київського районного суду м. Донецька від 10.03.2009р. містять у собі відомості про обставини, які мають значення для даної справи, а тому вважаються письмовими доказами у справі.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, що надані позивачем на підтвердження реальності господарський операцій з зазначеними вище підприємствами документи містять недостовірні відомості щодо участі у господарських операціях саме ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум». Це обумовлює висновок про недоведеність реальності господарської операції між позивачем та цими підприємствами.

За відсутності факту здійснення таких господарських операцій складені за їх результатами документи не можуть вважатися первинними.

З огляду на наведене, документи, на підставі яких позивач визначав обєкти оподаткування з податку на прибуток та ПДВ, не можуть вважатися первинними та враховуватися у податковому обліку позивача.

Суд не приймає до уваги пояснення представника позивача, що перевезення товару відбулося за допомогою автомобільного транспорту та надані до суду договір №01/02-07 від 01.02.2007р. про надання транспортних послуг автомобільним транспортом між позивачем та СПД ОСОБА_17, товарно-транспортні накладні (т. 2 а.с. 158-186, а.с.237-250, т. 2 а.с.1-28, т. 3 а.с 181-182, 189-241).

Суд звертає увагу на те, що у Акті перевірки відображено, що позивачем під час проведення перевірки, документи на підтвердження перевезення товару, отриманого від його контрагентів, надані не були.

При оскарженні спірних податкових повідомлень-рішень у адміністративному порядку позивачем на підтвердження транспортування товару, отриманого від ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум», до ДПА в Донецькій області були надані товарно-транспорті накладні у кількості 42 штук (т. 2 а.с. 158-186, а.с.237-250, т. 2 а.с.1-28).

З цих накладних вбачається, що транспортування товару відбувалося за допомогою одного автомобільного засобу - «КАМАЗ 411-81ЕВ».

Під час дослідження даних товарно-транспортних накладних суд звернув увагу позивача на те, що у них зазначено про перевезення цим автомобілем вантажів, які важать від 30 до 80 тон, що перевищує технічні можливості цього автомобіля. Крім того, згідно з поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товар доставлявся у різних, а не у одному автомобілі. З приводу наведених невідповідностей суд запропонував позивачеві надати пояснення.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що надані раніш до матеріалів справи та до ДПА у Донецькій області товарно-транспортні накладні в оригіналах у позивача відсутні. Проте, ним знайдені інші товарно-транспортні накладні (т. 3 а.с 181-182, 189-241) та договір №01/02-07 від 01.02.2007р. про надання транспортних послуг автомобільним транспортом між позивачем та СПД ОСОБА_17

При цьому позивачем було зазначено, що саме останні товарно-транспортні накладні є належними та повинні розглядатися у судовому засіданні як доказ транспортування отриманого товару від його контрагентів: ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум».

Суд звертає увагу на те, що на відміну від попередніх товарно-транспортних накладних, у останніх зазначені різні автомобілі та інша вага вантажу.

Що стосується первинно наданих товарно-транспортних накладних без номерів: від 01.04.2008р., від 05.05.2008р., від 09.06.2008р., від 14.06.2007р., від 02.07.2007р., від 20.09.2007р., від 29.10.2007р., від 01.11.2007р., від 17.12.2007р., від 14.01.2008р., від 11.02.2008р., від 11.03.2008р., від 07.08.2008р., від 05.09.2008р., від 10.05.2007р., від 02.08.2007р., від 03.08.2007р., від 06.08.2007р., від 03.09.2007р., від 10.09.2007р., від 12.09.2007р., від 08.10.2007р., від 26.10.2007р., від 08.11.2007р., від 10.12.2007р., від 11.12.2007р., від 01.01.2008р., від 02.06.2008р., від 01.11.2007р., від 29.10.2007р., від 20.09.2007р., від 02.07.2007р., від 14.06.2007р., від 12.06.2007р., від 07.08.2008р., від 02.07.2008р., від 11.03.2008р., від 14.01.2008р., від 17.12.2007р., від 19.11.2007р., від 05.09.2008р., від 01.05.2007р., від 10.05.2007р., від 20.07.2007р., від 02.08.2007р., від 03.08.2007р., від 06.08.2007р., від 01.09.2007р., від 01.12.2007р., 03.01.2008р., від від 01.01.2008р., від 10.01.2008р. (т. 2 а.с. 158-186, а.с.237-250, т. 2 а.с.1-28) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися в час здійснення господарської операції, але якщо не можливо, по після її закінчення.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

-назва документа (форму);

-дату та місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зміст господарської операції з перевезення передбачає передання вантажу перевізнику вантажовідправником та приймання його від перевізника вантажоодержувачем.

Тому форма наданих позивачем товарно-транспортних накладних передбачає графи «Для перевезення здав» та «Вантаж одержав» із зазначенням посади, прізвища, імя та по-батькові, підпису особи та місця для штампу. Також передбачена графа для зазначення реквізитів довіреності, за якою вантаж одержується.

Наявність таких граф відповідає переліченим вище реквізитам первинних документів, обовязковість яких вимагається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». До них належать: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, останні заповнені всупереч обраній формі та не містять усіх реквізитів, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зокрема, не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» у графах, які для цього передбачені (не заповнені графи, у яких має бути зазначені посада, П.І.Б., підпис, особи, що здала вантаж для перевезення, а також не зазначені посада, прізвище, імя та по-батькові особи, яка одержала вантаж, відсутні реквізити відповідної довіреності).

Таким чином ці товарно-транспортні накладні не містять усіх реквізитів, які є необхідними для надання документу доказової сили первинного документа.

Стосовно наданих останніми товарно-транспортних накладних без номерів: від 01.11.2007р., від 02.07.2007р., від, 11.02.2008р., від 11.03.2008р., від 07.08.2008р., від 05.09.2008р., від 01.01.2008р., від 14.01.2008р., від 10.05.2007р., від 08.11.2007р., від 02.07.2007р., від 14.06.2007р., від 02.08.2007р., від 03.08.2007р., від 06.08.2007р., від 03.09.2007р., від 10.09.2007р., від 12.09.2007р., від 10.09.2007р., від 20.09.2007р., від 08.10.2007р., від 26.10.2007р., від 20.10.2007р., від 29.10.2007р., від 08.11.2007р., від 10.12.2007р., від 11.12.2007р., від 17.12.2007р. (т. 3 а.с 181-182, 189-241) суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачені певні реквізити первинних документів, які є необхідними для надання документу доказової сили первинного документа.

Дослідивши вказані товарно-транспортні накладні, суд дійшов висновку, що вони також не містять зазначення посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення з боку контрагентів позивача, даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таке виключає можливість надання цим документам статусу первинних та позбавляє суд можливості перевірити обставини підписання таких накладних іншими доказами, зокрема поясненнями свідків.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на договір №01/02-07 від 01.02.2007р. про надання транспортних послуг автомобільним транспортом між позивачем та СПД ОСОБА_17 з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 цього договору обовязком замовника є оформлення замовлення на перевезення вантажів, яка передається виконавцю. Відповідно до п. 3 договору, розрахунки з виконавцем за перевезення вантажів та інші послуги здійснюються замовником автотранспорту на підставі акту приймання виконаних робіт та рахунку виконавця.

На вимогу суду щодо надання зазначених вище актів приймання виконаних робіт та замовлень, на підставі яких можливо було б встановити перевезення товару від ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Мирант-Трейд», ТОВ «Текфорум» надані не були.

Суду надана копія рішення Господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. по справі №17/169 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_17. до ТОВ «Українська сталеливарна компанія» про стягнення заборгованості у сумі 13804,00 грн. Предметом цього спору було стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору №01/02-07 від 01.02.2007р. про надання транспортних послуг автомобільним транспортом між позивачем та СПД ОСОБА_17

Даним рішенням позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Однак, з цього рішення не вбачається, що при виконанні даного договору відбулося саме перевезення товару від ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Мирант-Трейд», ТОВ «Текфорум» позивачеві у спірних періодах.

Також, в ході судового розгляду справи в якості свідків були допитані громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_8

ОСОБА_6 пояснив, що у період з 2003 року по вересень 2008 року працював на посаді заступника директора ТОВ «Українська сталеливарна компанія». Разом з комірником отримував деяку продукцію, пояснити від яких саме підприємств не може. Перевезення товару здійснювалась кількома машинами. Завантаження або розвантаження товару свідок не бачив. Зазначив, що він підписував накладні та інші документи в бухгалтерії. Осіб, від яких їх отримував не встановлював, наявність довіреностей на отримання товару не памятає.

ОСОБА_7 пояснила, що у період з 2005 року по 2010 рік працювала завідувачем складом ТОВ «Українська сталеливарна компанія». Під час її роботи на даному підприємстві отримала продукцію: пісок, феросплави, ліносульфанат, тощо, який відразу використовувалась у виробництві. Постачальників вказаного товару не памятає. Сертифікати якості були наявні, автомобільний транспорт, яким перевозили вказану продукцію був різний.

ОСОБА_8 пояснила, що з березня 2007 року по листопад 2008 року працювала бухгалтером на ТОВ «Українська сталеливарна компанія». Під час її роботи вона не мала відношення до продукції, яка надходила на підприємство. Працювала лише з бухгалтерськими документами. Товар отримувала завідуюча складом або виконуючий її обовязки та відразу використовувався у виробництві. Особисто не бачила автомобільний транспорт, за допомогою якого відбувалось перевезення товару.

Таким чином, допитані у судовому засіданні в якості свідків громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили факт постачання певного товару на ТОВ «Українська сталеливарна компанія», а не їх джерело постачання.

Крім того, як вже зазначалось раніше, між позивачем та його контрагентами були укладені договори № 08/10-01 від 08.10.2007р., №08/05-02 від 08.05.2007р., № 02/06-01 від 02.06.2007р. Згідно цих договорів контрагенти повинні були виконати на замовлення позивача робіт з механічної обробки деталей. При цьому договорами не передбачено місце обробки деталей. Товарно-транспортних накладних, на підтвердження перевезення деталей для подальшого їх оброблення позивачем не надано. Така обробка потребує основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів, тощо. Враховуючи зазначені вище висновки відповідача щодо відсутності у ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» вказаних умов для надання таких послуг, суд дійшов висновку, що позивачем в судовому засіданні за допомогою належних та допустимих доказів не доведено реальність виконання останніми цих робіт.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року по справі 2а-10363/09/0570, якою заяву Приватного підприємства “КІР” про перегляд постанови суду від 03.07.2009 року по справі №2а-10363/09 за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Текфорум” за нововиявленими обставинами задоволено повністю.

В рамках цієї справи була скасована постанова від 03.07.2009 року Донецького окружного адміністративного суду про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ “Текфорум” через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути з моменту реєстрації тобто з 15 травня 2007 року, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість №100042020, видане ТОВ “Текфорум” ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 22.05.2007 року.

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Текфорум” про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ “Текфорум” через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути з моменту реєстрації тобто з 15 травня 2007 року, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість №100042020, видане ТОВ “Текфорум” ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 22.05.2007 року було відмовлено повністю.

Предметом розгляду зазначеної справи були спірні питання щодо правомірності проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум». У той самий час, в рамкам цієї справи спірними є інші обставини - щодо реальності здійснення господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на докази використання отриманої продукції у власній господарській діяльності (т. 3 а.с. 65-116), оскільки ці документи не спростовують висновки суду про фактичну відсутність постачання товарів саме від ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Мирант-Трейд», ТОВ «Текфорум». Подальше використання товарів не свідчить про джерело їх походження, яким можуть бути господарські операції з іншими особами, що не відображені у податковому обліку.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зібрані у справі докази свідчать про відсутність фактичного придбання позивачем саме у ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Мирант-Трейд», ТОВ «Текфорум» товару за договорами № 01/04-01 від 01.04.2008р., № 12/06-1 від 12.06.2007р., №01/11-02 від 01.11.2007р., №08/10-01 від 08.10.2007р., № 08/05-1 від 08.05.2007р., №08/05-2 від 08.05.2007р.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що фактично ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Миран-Трейд», ТОВ «Текфорум» не постачало позивачеві товари та не виконувало роботи за договорами № 01/04-01 від 01.04.2008р., № 12/06-1 від 12.06.2007р., №01/11-02 від 01.11.2007р., №08/10-01 від 08.10.2007р., № 08/05-1 від 08.05.2007р., № 08/05-2 від 08.05.2007р. Отже документи, на підставі яких позивач визначав обєкти оподаткування з податку на прибуток та ПДВ, не можуть вважатися первинними та враховуватися у податковому обліку позивача.

Твердження про безтоварність операцій з ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Мирант-Трейд», ТОВ «Текфорум» не виключає факту постачання у той самий період аналогічного товару іншими особами, господарські операції з якими не знайшли свого відображення у податковому обліку позивача.

Надані позивачем докази не спростовують встановлених судом обставин та не можуть беззаперечно свідчити про фактичне придбання позивачем товару саме у ПП «Леком-рудмет», ТОВ «Мегавітал», ПП «ПКФ «Мирант-Трейд», ТОВ «Текфорум».

Наведене обумовлює висновок про правомірність нарахування позивачеві податку на додану вартість у сумі 521490,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260745,00 грн. а також нарахування позивачеві податку на прибуток підприємств у сумі 651862,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 325931,00грн.

Відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сталеливарна компанія» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.06.2010р. № 0000292302/0/7420/10 та № 0000292302/0/7421/10, від 13.08.2010р. №0000292302/1/7420/10 та № 0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р. №0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10 від 02.12.2010р. №0000292302/3/7420/10 та № 0000302302/3/7421/10 у відповідній частині задоволенню не підлягають.

2. Окрім зазначеного, у Акті перевірки відображено порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ « СМК «Укренергосервіс» у травні 2008 року на суму 32493,00 грн.

Як наведено у Акті перевірки, підприємством до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 32493 грн. по податковій накладній № 260501 від 26.05.2008 р. на загальну суму 194956,50 грн., у тому числі ПДВ 32492,75 грн., отриманій від постачальника ТОВ «СМК «Укренергосервіс», номенклатура - «ремонт виробничо-адміністративних приміщень». Сума витрат до складу валових витрат з податку на прибуток не відносилась, рядок 04.10. «витрати на поліпшення основних засобів» підприємством не декларувався. Під час проведення перевірки до податкового органу позивачем документів на підтвердження проведення таких робіт надано не було.

Відповідно до п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно до п.п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Зважаючи на це, оскільки позивачем на час перевірки не був доведений звязок вказаних витрат з господарською діяльністю, відповідачем з податкового кредиту була виключена сума податку у розмірі 32493,00 грн..

В судовому засіданні представник позивача надав до суду договір підряду №15/08 від 25.04.2008р., що укладений між ТОВ «Українська сталеливарна компанія» (замовник) та ТОВ «СМК «Укренергосервіс» (підрядник)., форму КБ-3, довідку КБ-2.

Згідно з цим договором підрядник зобовязується виконати роботи по ремонту виробничо-адміністративних приміщень ТОВ «Українська сталеливарна компанія», а замовник прийняти та сплатити виконані роботи в повному обсязі. Замовник здійснює платежі за виконані роботи та підставі форми та довідки КБ-3 та КБ-2в). Замовник повинен забезпечити передачу підряднику проектно-локальної документації у повному обємі та будівельний майданчик.

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що останній за допомогою належних та допустимих доказів також не довів звязок між виконаними роботами та отриманням з їх використанням доходів. До суду не наданий повний перелік документів, які перелічені у договорі, зокрема проектно-локальної документації, на підставі якої можливо було б встановити приміщення, які були відремонтовані та їх функціональне призначення. З наданих позивачем документів не вбачається, у якому саме виробничо-адміністративному приміщенні відбулись ремонті роботи, призначення та фактичне використання даного приміщення у 2007 році у господарській діяльності.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачеві податку на додану вартість у сумі 32493,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16247,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

3. У Акті перевірки також відображено, що на порушення п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено доход від продажу товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ЗАТ «Макіївкокс» на суму 15755,00 грн., у тому числі 4 квартал 2007р. -7750,00 грн., 1 квартал 2008р. -6875,00 грн., 2 квартал 2008р.-404,00 грн., 3 квартал 2008р. -726,00 грн.

Так, у Акті перевірки відображено, що за вказані періоди підприємством до складу суми отриманого доходу від продажу товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ЗАТ «Макіївкокс» по деклараціям за 4 квартал 2007р., 1 квартал 2008р., 2 квартал 2008р., 3 квартал 2008р. не віднесено суму 15755,00 грн., відповідно до рядка 01.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік, 1 квартал 2008р., 2 квартал 2008р., 3 квартал 2008р., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3939,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Зважаючи на це акт перевірки може розглядатися як письмовий доказ в адміністративній справі.

Зазначене порушення було встановлено шляхом співставлення даних бухгалтерського обліку, журналів ордерів та відомостей по рахунку 361, 70 з додатками до них та первинних документів за перевіряємий період.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

В судовому засіданні представник позивача пояснень щодо підстав незгоди з цими висновками відповідача не навів, за допомогою належних та допустимих доказів не спростував їх. Тому суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачеві податку на прибуток у сумі 3939,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1970,100 грн., а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

4. 4. У Акті перевірки також відображено, що на порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищено суму амортизації у розмірі 286664,00 грн., у тому числі по періодам: 1 квартал 2009р. -73023,00 грн., 2 квартал 2009р. -72111,00 грн., 3 квартал 2009р. -71210,00 грн., 4 квартал 2009р. -70320,00 грн.

Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Судом встановлено, що згідно даних додатку К/1 до податкової декларації за 3 квартали 2008 року балансова вартість на початок розрахункового кварталу основних фондів групи 1 з нормою амортизації 1,25% складає 657266,00 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал-8216,00 грн., за 3 квартали наростаючим підсумком -19329,00 грн. (т. 4 а.с. 30-31).

Згідно даних додатку К1/1 до податкової декларації за 2008 рік балансова вартість на початок розрахункового кварталу основних фондів групи 1 з нормою амортизації 1,25% складає 6490950,00 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -8113 грн., за 3 квартали наростаючим підсумком-27442,00 грн. Фактично встановлено перевіркою балансова вартість групи 1 складає 649050,00 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -8113,00 грн., завищення балансової вартості групи складає 5841900,00 грн., що не призвело до завищення амортизаційних відрахувань.( т. 4 а.с. 34-35).

Завищення балансової вартості основних фондів групи 1 встановлено на підставі журналів-ордерів та відомостей по рахункам 10 «основні засобі», 13 «знос основних засобів», інвентарних карток обліку основних засобів, відомостях нарахування амортизації з додатками до них первинних документів та Деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди, наданих до податкового органу.

У судовому засіданні представник позивача щодо підстав збільшення балансової вартості зазначених основних фондів пояснень не надав.

Згідно даних доданку К1/1 до декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2009 рік балансова вартість на початок розрахункового кварталу основних фондів групи 1 з нормою амортизації 1,25% складає 6482837,00 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал - 81035,00 грн. Фактично встановлена перевіркою балансова вартість групи 1 складає 640937,0000 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -8013 грн. Таким чином завищення балансової вартості групи складає 5841900,00 грн., завищення амортизаційних відрахувань за 1 квартал 2009 року складає 73023 грн. (т. 4 а.с. 39-40).

Згідно даних доданку К1/1 до декларації позивача з податку на прибуток за півріччя 2009 року балансова вартість на початок розрахункового кварталу основних фондів групи 1 з нормою амортизації 1,25% складає 6401802 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -80023 грн., наростаючим підсумком 161058 грн. Фактично встановлена перевіркою балансова вартість групи 1 складає 632925 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -7912 грн., наростаючим підсумком 15924 грн. Таким чином, завищення балансової вартості групи складає 5768877 грн., завищення амортизаційних відрахувань за 2 квартал 2009 року складає 72111 грн., наростаючим підсумком 145134 грн. (т.4 а.с. 43-44).

Згідно даних доданку К1/1 до декларації позивача з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року балансова вартість на початок розрахункового кварталу основних фондів групи 1 з нормою амортизації 1,25% складає 6321779 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -79023 грн., наростаючим підсумком 240081 грн. Фактично встановлена перевіркою балансова вартість групи 1 складає 625013 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -7813 грн., наростаючим підсумком 23737 грн. Таким чином, завищення балансової вартості групи складає 5696766 грн., завищення амортизаційних відрахувань за 3 квартал 2009 року складає 71210 грн., наростаючим підсумком 216344 грн. (т. 4 а.с. 47-48).

Згідно даних доданку К1/1 до декларації позивача з податку на прибуток за 2009 рік балансова вартість на початок розрахункового кварталу основних фондів групи 1 з нормою амортизації 1,25% складає 6242756 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -78035 грн., наростаючим підсумком 318116 грн. Фактично встановлена перевіркою балансова вартість групи 1 складає 617200 грн., амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал -7715 грн., наростаючим підсумком 31452 грн. Таким чином, завищення балансової вартості групи складає 5625556 грн., завищення амортизаційних відрахувань за 4 квартал 2009 року складає 70320 грн., наростаючим підсумком 286664грн. (т.4 а.с. 51-52).

З огляду на викладене, підприємством завищено балансову варітьсь основних фондів 1 групи з нормою амортизації 1,25% та завищено нараховану суму амортизації цієї групи основних фондів за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. у розмірі 286664, 00 грн., у тому числі по періодам: 1 квартал 2009р. 73023,00 грн., 2 квартал 2009р. -72111,00 грн., 3 квартал 2009р. -71210,00 грн., 4 квартал 2009р. -70320,00 грн.

Аналогічно зазначеному вище суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

В судовому засіданні та за змістом позовної заяви позивач пояснень щодо підстав незгоди з цими висновками відповідача не навів, за допомогою належних та допустимих доказів не спростував їх.

Зважаючи на це суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачеві податку на прибуток у сумі 338456,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 276992 грн., а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сталеливарна компанія» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька задоволенню не підлягають.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати стягненню не підлягають.

На підстав викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сталеливарна компанія» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.06.2010р. №0000292302/0/7420/10 та №0000292302/0/7421/10, від 13.08.2010р. №0000292302/1/7420/10 та №0000292302/1/7421/10, від 20.09.2010р. №0000292302/2/7420/10 та №0000292302/2/7421/10 від 02.12.2010р. №0000292302/3/7420/10 та № 0000302302/3/7421/10 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 грудня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.