Рішення № 20555612, 03.01.2012, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

справа № 2-126/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 10 листопада 2011 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді : Тараньової В.С.,

при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

відповідача:ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Будьоннівського районного суду м. Донецька була подана позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення.

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення. Позовні вимоги мотивував тим, що з грудня 2007 року його з ОСОБА_2 родина розпалася, між ними припинилися шлюбні відносини, вони припинили жити однією родиною. 31.12.2007 року по взаємній згоді позивач та відповідачка за зустрічним позовом стали проживати роздільно. ОСОБА_3 зібрала всі свої речі й переїхала із квартири АДРЕСА_1 у свою нову квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Після цього ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживала і не намагалася вселитися до неї. Ніяких спроб вселитися у квартиру АДРЕСА_1 з 31.12.2007 року вона не вживала й не виявляла свого бажання проживати там. З 03.09.2008 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4, тому житлом забезпечена. Після того, як відповідачці стало відомо про винесення Калінінським районним судом м. Донецька заочного рішення про розірвання шлюбу вона почала чинити позивачу перешкоди, підпалювали його речі, фактично ОСОБА_2 чинила дії, які могли призвести до повного знищення житла, у звязку з чим позивач просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та виселити її з вищевказаної квартири.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була двічі повідомлена належним чином. Про причини неявки суду не повідомила, у звязку з чим ухвалою суду від 10 листопада 2011 року її позовні вимоги залишені без розгляду.

Представник позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася,надавши суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, зустрічну позовну заяву підтримала в повному обсязі, наполягала на її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд встановив наступне:

З 21 вересня 1979року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2009 року, яке набрало законної сили 23 листопада 2009 року шлюб між ними був розірваний.

Згідно з Постановою прокурора Будьоннівського району м. Донецька від 28.05.2009 року, у відношенні ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за знищення майна, яке належить ОСОБА_1

Договором від 17 жовтня 1990 року підтверджується факт придбання ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Генераторна, 29/1

До цього часу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за вищевказаною адресою.

Відповідно до Рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 03 березня 2011 року, здійснений розподіл майна подружжя ОСОБА_1, відповідно до якого за ОСОБА_2 визнане право власності на 1\2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28 квітня 2011 року Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 03 березня 2011 року скасовано та відмовлено ОСОБА_2 у поділі спільного майна подружжя.

Відповідачка не надала суду доказів того, що вона з 31.12.2007 року мешкала або намагалася вселитися в квартиру АДРЕСА_1, так само, як не надала доказів про здійснення з боку позивача за зустрічним позовом їй перешкод в користуванні вказаним житловим приміщенням.

Позивач за зустрічним позовом надав суду докази того, що у власності ОСОБА_2 перебуває квартира АДРЕСА_4, в яку вона вселилась в грудні 2007 року.

Так, з наданих документів вбачається, що позивач та відповідачка за зустрічним позовом 14.11.2007 року внесли кошти в розмірі 712017,20 гривень на придбання квартири загальною площею 143,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується договором № 106/П інвестиційно-будівельним від 13січня 2006 року, договором уступки права вимоги (цессії) від 14листопада 2007 року, а також договором про заміну сторони від 14 листопада 2007 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №365\29 від 20.08.2008 року, введений в експлуатацію житловий будинок у мікрорайоні «Парковий», у будівництво якого на підставі інвестиційно - будівельного договору №106\П від 13.01.2006 року й додаткових угод №1 від 22.11.2007 року, №2 від 22.11.2007 року, №3 від 22.11.2007 року, були внесені грошові кошти відповідачкою та позивачем. Будинку привласнена адреса: АДРЕСА_4. Було ухвалене рішення оформити за ОСОБА_2 право власності на квартиру №8 загальною площею 135,4 кв.метри, житловою площею 69,1 кв.метра, розташовану в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4.

У відповідності зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03вересня 2008 року, виданим Головним Управлінням благоустрою й комунального обслуговування Донецької міської ради, ОСОБА_2 є власником 1\1 частини квартири АДРЕСА_4. Право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»04 вересня 2008 року.

Згідно зі ст. 107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Таким чином, ОСОБА_2 втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 з 31 грудня 2007 року, дня вибуття.

За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 8,50 гривень та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7,50 гривень. Оскільки судовий збір було сплачено позивачем не в повному обсязі, суд присуджує стягнути з відповідача витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 та судовий збір у розмірі 37,00 гривень, з яких 28, 50 грн. на користь держави.

Керуючись ст. 107 ЖК України, ст.ст. 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування, та виселення, задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, у звязку з чим виселити її.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 16 (шістнадцять) гривень 00 копійок та 28 (двадцять вісім) гривень 50 копійок на користь державного бюджету Будьоннівського району м. Донецька (рахунок № 31217259700003 ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПО 34686940, МФО 834016)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: