Постанова № 20549945, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

14 грудня 2011 р. <Текст >Справа №2а-14911/11/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АРК <Список ><Позивач в особі >

до Риболовецького колгоспу ім. "Першого Травня" <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення

<Текст >

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, в якому просить стягнути з відповідача - Риболовецького колгоспу ім. "Першого Травня" заборгованість у розмірі 19821,84 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Керчі АРК як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та зобовязаний, відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», Інструкції «Про порядок нарахування і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України» нести витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, розмір яких щорічно визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України. 16 червня 2011 року та 18 травня 2011 року позивачем на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, проте сума боргу у розмірі 2666,84 грн. ним сплачена не була. Крім того, рішенням № 481 від 23.05.2011 року за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача були застосовані штрафні санкції у сумі 9000 грн. та пеня у сумі 8155 грн., які позивач також просить стягнути у примусовому порядку, оскільки добровільно відповідачем вони сплачені не були.

В судове засідання представники позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не надав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Риболовецький колгосп ім. "Першого Травня" зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим платником страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування.

Позивач просить стягнути заборгованість, яка утворилась внаслідок не перерахування відповідачем витрат позивача на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах та виплачених у травні 2011 року.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону ВР України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Виплата та доставка пенсій, призначених на пільгових умовах, в таких випадках здійснюється підприємством за рахунок органу Пенсійного фонду по місцю його реєстрації.

Підприємства і організації з грошових коштів, призначених для оплати праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах зі шкодливими умовами праці за списком № 2виробництв, професій, посад, затвердженим КМУ.

Відповідно до п.“б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від05.11.1991р. № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. “в”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від05.11.1991р. № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до положень ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пп.2.1.1 п. 2.1, п.6.1, п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. № 64/8663, роботодавці мають відшкодувати Пенсійному фонду його витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах в обсязі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до п.6.8 Інструкції, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно наданих розрахунків, в травні 2011 року позивач виплатив пенсії, призначені на пільгових умовах наступним працівникам Риболовецького колгоспу ім. "Першого Травня": ОСОБА_2 у розмірі 467,35 грн., ОСОБА_3 у розмірі 978,17 грн., ОСОБА_4 в розмірі 1221,32 грн., усього 2666,84 грн. (а.с. 7, 8, 9 оборот.), які відповідач має відшкодувати.

16 червня 2011 року та 18 травня 2011 року розрахунки витрат позивача на виплату пенсій, призначеної на пільгових умовах та виплаченої у травні 2011 року були направлені відповідачеві (а.с. 6, 9).

Відповідач зроблений позивачем розрахунок та заявлені позивачем вимоги про відшкодування не спростував, а тому суд приходить до висновку про відсутність спору між сторонами щодо розміру заявленої до відшкодування суми.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що вимога позивача про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ґрунтується на законі, доведена в належним спосіб і тому підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення суми штрафної санкції та пені за рішенням ПФУ у м. Керчі № 481 від 23.05.2011 року задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1058 від 09.07.2003 р. “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в редакції на час виникнення спірних правовідносин, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 в редакції на час вчинення правопорушення на страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Рішення № 481 від 23.05.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені було прийнято в травні 2011 року, тобто в той час, коли норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратила чинність у звязку із набранням законної сили Законом України від 08.07.2010 року № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обовязкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

На момент прийняття спірного рішення пункт 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообовязкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно ч. 1 ст. 14 Основ законодавства страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України № 16 страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

До 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011 року.

Відповідно, з 01.01.2011 року втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Відтак органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011 року Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Проте органи пенсійного фонду з 01.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Застосування відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, з наданих до позовної заяви документів ті змісту самого рішення Управління ПФУ взагалі не вбачається несвоєчасну сплату якої саме суми страхових внесків та за який період часу припустив відповідач. До позовної заяви не додано ані розрахунків, ані акту перевірки, ані довідки щодо припущення колгоспом даного порушення пенсійного законодавства.

Отже, Управління Пенсійного Фонду України у м. Керчі АР Крим при застосуванні фінансових санкцій до відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків неправомірно винесло рішення № 481 від 23.05.2011 р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено законність винесення рішення № 481 від 23.05.2011 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 9000 грн. та пені у розмірі 8155 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Риболовецького колгоспу ім. "Першого Травня" (98307, АР Крим, м. Керч, пос. Жуковка, 1; ОКПО - 03889066) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим (98329, АР Крим, м. Керч, ш. Г.Сталінграда, 60/1; р/с 25603010045601 в КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України" м. Сімферополь МФО 324805, ОКПО 22300406) суму заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 84 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя підпис Кононова Ю. С.

<Текст >