Постанова № 20549949, 16.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2011 р. Справа №2а-12390/11/0170/9 (10:00) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Гаманка Є.О.

при секретарі судового засідання Сироватському М.С.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Відкритого акціонерного товариства "Новоселівське ремонтне підприємство"

про стягнення заборгованості в сумі 101 543,34 грн.

Сторони явку представників не забезпечили.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позовКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим до Відкритого акціонерного товариства "Новоселівське ремонтне підприємство" про стягнення заборгованості в сумі 101 543,34 грн.

15.12.11р. до суду надійшли уточнення позовних вимог, де позивач фактично зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 100931,11грн., з яких 100761,17грн. – земельний податок з юридичних осіб; 170,00грн. - збір за забруднення навколишнього середовища.

У судове засідання, що відбулося 16.12.11р., позивач явку представника не забезпечив, надіслав клопотання від про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 100931,11грн., з яких:

8619,84 грн. - згідно розрахунку від 02.02.09р. №717 (4309,92*2);

59851,80 грн. - згідно розрахунку від 01.02.10р. №7201,00 грн.;

01,00грн. - штрафні санкції - податкове повідомлення-рішення від 01.04.11р. №0000121503/0;

14631,33 грн. - штрафні санкції - податкове повідомлення-рішення від 01.04.11р. №0000081503/0;

1775,34 грн. - штрафні санкції - податкове повідомлення-рішення від 01.04.11р. №0000091503/0;

пеня у сумі 15881,86 грн.

Що стосується заборгованості в розмірі 68471,64грн. (8619,84 грн. - згідно розрахунку від 02.02.09р. №717 +59851,80 грн. - згідно розрахунку від 01.02.10р. №720), суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч.1 та 4 ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно зі статтею 19 Закону України “Про плату за землю” розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі – Закон №2181) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що відповідач самостійно надав до податкового органу податковий розрахунок земельного податку від 02.02.09р. №717, де разом нарахував податок за поточний 2009рік в розмірі 51719,04грн.; податковий розрахунок земельного податку від 01.02.09р. №720, де разом нарахував податок за поточний 2010рік в розмірі 59851,80 грн. (а.с.9-10).

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно з п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом з’ясовано, що на час розгляду справи за відповідачем значиться недоїмка зі сплати земельного податку за 2009-2010р.р. в розмірі 68471,64грн.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати відповідачем у встановлені Законом України “Про плату за землю” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) порядку та строки земельного податку за період 2009-2010р.р., є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з земельного податку на суму 68471,64грн., тому податкова заборгованість з земельного податку за період 2009-2010р.р. підлягає стягненню в повному обсязі.

Що стосується заборгованості з штрафних санкцій та пені на загальну суму в розмірі 32459,53грн., у цій частині суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобов’язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На адресу відповідача позивачем були направлені податкові вимоги №1/3 від 20.03.2006 р., №2/5 від 26.04.2006р. (а.с.24-25). При цьому суд зауважує, що позивач не надав суду доказів існування податкової вимоги, яка складена згідно з ПКУ та доказів її надсилання відповідачу.

Суд вважає, що позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, що нараховані на підставі податкових повідомлень-рішень прийнятих у 2011році та пені, яка нарахована по 23.09.11р. лише після надіслання відповідачу податкової вимоги на підставі ст.59 ПК України та спливу 60 днів з дня її надіслання.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення пені та штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова складена у повному обсязі 21.12.11р.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство "Новоселівське ремонтне підприємство"(юридична адреса: 96234, АР Крим, Роздольненський район, смт. Новоселівське, вул. Даніліна, 18; код ЄДРПОУ 00905155) заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 68471,64грн. (на рахунок № 33219811700232, місцевий бюджет Роздольненського району Новоселівської селищної Ради, код платежу: 1305100 в ГУ ДГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740557).

3. В решті позовних вимог в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Гаманко Є.О.