Постанова № 20549941, 14.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2011 р. Справа №2а-13139/11/0170/1 (11:22) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представників позивача Морозова К.М.

представників відповідача Дронової С.Г., Бабаян А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шакуда-Інвест” до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шакуда-Інвест” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання недійсним повністю податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі від 10.10.2011р. № 0001482301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 4396грн. по операціям з придбання запасних частин у ТОВ «Синтезторг» та у ТОВ «Юні Трейд компані», а також з послуги, наданої ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» (проведення незалежної оцінки плавзасобів) внаслідок того, що угоди з цими підприємствами укладені з порушенням ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1., 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та є нікчемними, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

При цьому позивач пояснив, що 14.01.2011р. ним з ТОВ «Синтезторг» був укладений договір поставки товарів, відповідно до якого останнє поставило позивачу у перевіреному періоді запасні частини (палець поршня МТВН 40) на загальну суму 17808грн., в тому числі ПДВ 2968грн., а ТОВ «Шакуда-Інвест» здійснило оплату поставленого товару, в тому числі ПДВ. 30.05.2011р. він звернувся до ТОВ «Юні Трейд компані» із заявкою-договором № 183 на поставку запасних частин (болти шатунні з гайкою) і останнє виконало замовлення, поставивши на адресу ТОВ «Шакуда-Інвест» вказані запасні застини на загальну суму 7632грн., в т.ч. ПДВ 1272грн., а ТОВ «Шакуда-Інвест» здійснило оплату поставленого товару, в тому числі ПДВ. Крім того, 30.06.2010р. між позивачем та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» був укладений договір на проведення незалежної оцінки майна № 30/03/10-2, відповідно до якого останнє надало послуги по оцінці плавзасобів ТОВ «Шакуда-Інвест» (плавдок, плавмайстерні, плавкрани) на загальну суму 18000грн., в тому числі ПДВ 3000грн., а позивач здійснив оплату вказаних послуг, в тому числі ПДВ.

Позивач зазначив, що вказані угоди були реально виконані, товар фактично отриманий, а нараховані суми податкового кредиту підтверджуються відповідними податковими накладними. Що стосується подальшого використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності, то позивач зазначив, що на підтвердження цього ним були надані до перевірки прибуткові ордера, заявки старших механіків плавзасобів на проведення технічного обслуговування суден, лімітно-забірні карти, акти виконаних робіт тощо.

Також позивач, посилаючись на п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009р., вважає, що ДПІ у м. Керчі АР Крим не надано доказів порушення ним конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання сторонами договору, а відтак доводи відповідача про нікчемність правочину позивач вважає такими, що не мають під собою матеріально-правового та фактичного обгрунтування.

Позивач вважає, що він, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, позивач просить врахувати, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На думку позивача, перелік обовязків платника податків є вичерпним і не передбачає покладення на нього обовязку перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків, або обовязок встановлювати наявність чи відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та додатково пояснив, що первинними документами по угоді з ТОВ «Синтезторг» у нього є: договір поставки товарів від 14.01.2011р., рахунок-фактура № СФ-0000024 від 17.02.2011р., витратна накладна № РН0000028 від 22.03.2011р., податкові накладні № 33 від 22.02.2011р., № 60 від 22.03.2011р., платіжні доручення № 226 від 22.02.2011р., № 336 від 22.03.2011р., прибутковий ордер № 178 від 22.03.2011р., заявка на технічне обслуговування МБ «Верный» № 149 від 22.03.2011р., лімітно-заборна карта № 152 травень 2011р., акт виконаних робіт від 31.05.2011р.; первинними документами по угоді з ТОВ «Юні Трейд компані» у нього є: заявка-договір № 183 від 30.05 .2011р. на поставку запчастин, рахунок-фактура № СФ-00286 від 30.05.2010р., витратна накладна № РН000662 від 30.05.2011р., податкова накладна № 217 від 30.05.2011р., платіжне доручення № 627 від 30.05.2011р., прибутковий ордер № 225 від 30.05.2011р., заявка на технічне обслуговування МБ «Г. Бабенко» № 160 від 21.06.2011р., лімітно-заборна карта № 184 червень 2011р., акт виконаних робіт від 30.06.2011р.; первинними документами по угоді з ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» у нього є: договір № 30/06/10-2 від 30.06.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000425 від 30.06.2010р., податкова накладна № 564 від 05.07.2010р., платіжне доручення № 960 від 05.07.2010р., акт виконаних робіт від 20.07.2010р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов.

Зокрема, зазначив, що в ході проведення перевірки позивача була використана інформація автоматизованого програмного продукту «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в результаті чого встановлено розбіжності по ПДВ за липень 2010р. на суму 155,70грн. по контрагенту ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», адже згідно цих даних податкова декларація з ПДВ за липень 2010р. ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» не надавалась. Отже, за висновком ДПІ, оскільки це підприємство не відобразило у складі податкових зобовязань суму ПДВ в розмірі 155,70грн. та не сплатило до бюджету вказану суму ПДВ, то ТОВ «Шакуда-Інвест» не має права на податковий кредит у липні 2010р. в сумі 155,70грн.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Синтезторг» на придбання запасних частин, то відповідач зазначив, що документи по транспортуванню товару з м. Миколаєва до перевірки не надано. Крім того, як зазначив відповідач, згідно наданої відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 8554/07/07-113 від 25.08.2011р. неможливо провести зустрічну звірку ТОВ «Синтезторг» у зв”язку з тим, що підприємство має стан 10 запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). До того ж, згідно «бази даних» ДПА України декларація по податку на прибуток не надавалася, згідно податковому розрахунку комунального податку чисельність працюючих 1 особа, а згідно з даними «Детальної інформації по платнику» податковий кредит це підприємство формувало по контрагенту ПП «Промцентр», яке не включило до складу податкових зобовязань за лютий 2011р. 245110,17грн., за березень 2011р. 45109,36грн., а отже неможливо підтвердити фактичне здійснення отримання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від контрагентів-постачальників ТОВ «Синтезторг» до ТОВ «Шакуда-Інвест», що свідчить про завищення позивачем, у порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, податкового кредиту на 2968,00грн.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Юні Трейд Компані» відповідач зауважив, що згідно отриманої інформації ДПІ у Ленінському районі м. Микалаєва № 4872/7/23-112 від 12.09.2011р. підприємство за юридичною адресою не знаходиться, згідно податкової звітності за 1 квартал 2011р. не декларує наявність основних фондів, чисельність працівників відповідно до форми 1-ДФ 2011р. 1 особа (директор), додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. не надавався, що свідчить про недостатність у підприємства трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутність у підприємства основних фондів та нематеріальних активів при великих обсягах поставки, декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ «Юні Трейд Компані» за ІІ квартал 2011р. до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не надано, згідно з деклараціями з ПДВ за лютий-липень 2011р. ТОВ «Юні Трейд Компані» задекларувало податковий кредит по господарським операціям з «податковою ямою» ПП «Селтік-Юг» на суму 13114700,42грн., з яким операції з приймання-передачі товарів не могли здійснюватись і укладений ТОВ «Юні Трейд Компані» з ПП «Селтік-Юг» правочин є нікчемним, внаслідок чого та відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України ТОВ «Юні Трейд Компані» безпідставно виписувались податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг) і тому ТОВ «Шакуда-Інвест» не має права на податковий кредит по взаємовідносинам з даним підприємством у травні 2011р. на суму 1272,00грн.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобовязаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим у звязку прийняттям такого повідомлення рішення, дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» є юридичною особою, яка 28.02.2000 року зареєстрована Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 444410, Довідкою з ЄДРПОУ № 23-5-1112/462 від 28.02.2000 року та Статутом ТОВ «Шакуда-Інвест».

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» взято на облік платника податків з 10.03.2000 року, та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ (ІПН платника ПДВ 307620601067)

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Шакуда-Інвест» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 17.09.2010 року ТОВ «Шакуда-Інвест» надало до ДПІ у м. Керчі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, де виправило також помилки за липень 2010р., в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 93036 гривень, податковий кредит в розмірі 68969 гривень ( з них 6156грн. виправлені показники за липень 2010р.), та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 24067гривень.

При цьому, згідно Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду липень 2010р. була включена сума ПДВ 155,70грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Кредитне Брокерське агентство».

18.03.2011 року ТОВ «Шакуда-Інвест» надало до ДПІ у м. Керчі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 259 573 гривень, податковий кредит в розмірі 104710гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 154863гривень.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду лютий 2011р. була включена сума ПДВ 1484,00грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Синтезторг».

20.04.2011 року ТОВ «Шакуда-Інвест» надало до ДПІ у м. Керчі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 487 349гривень, податковий кредит в розмірі 184 977гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 302372гривень.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду березень 2011р. була включена сума ПДВ 1484,00грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Синтезторг».

17.06.2011 року ТОВ «Шакуда-Інвест» надало до ДПІ у м. Керчі АР Крим декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, в якій відобразило податкове зобовязання в розмірі 324271 гривень, податковий кредит в розмірі 229738 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 94 533гривень.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду травень 2011р. була включена сума ПДВ 1272,00грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Юні Трейд Компані».

15.08-12.09.2011р. Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим на підставі наказу № 884 від 05.08.2011р. та нправлень від 12.08.2011р. № 634/23-1, № 635/23-1, № 636/23-1, № 637/23-1, № 638/23-1, № 640/23-1, а також згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки за №998/23-1/30762069 від 26.09.2011 року.

Перевіркою встановлено ряд порушень позивачем податкового законодавства, в тому числі п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в перевіреному періоді на загальну суму 4396грн., в тому числі: липень 2010р. 156грн., лютий 2011р. 1484грн., березень 2011р. 1484грн., травень 2011р. 1272грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0001482301 від 10.10.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання на суму 4396,00грн. основного платежу та 79,00грн. штрафних санкцій.

Перевіряючи дотримання ДПІ у м. Керчі АР Крим порядку, підстав та строків проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 884 від 05.08.2011 року відповідачем вирішено провести документальну планову виїзну перевірку позивача по справі.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В силу п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що ТОВ «Шакуда-Інвест» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки повідомленням від 05.08.2011р. № 16706/23-1 та Наказу ДПІ в м. Керчі від 05.08.2011р. № 884, направлених поштовою кореспонденцією, які отримані 08.08.2011р. Перевірку ж було розпочато 15.08.2011р., що свідчить про невчасне повідомлення позивача про проведення перевірки (повідомлено пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки).

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ в м. Керчі АР Крим податкового повідомлення рішення № 0001482301 від 10 жовтня 2011 року, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем в липні 2010 року, лютому, березні та травні 2011р., суд перевіряє їх відповідність Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР , які втратили чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягають застосуванню до зазначених спірних правовідносин, а також Податковому кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до п. 2.10, 2.11 акту перевірки при проведенні перевірки використані документи, узагальнений перелік яких наведено у додатку № 4 до акту перевірки, а також компютерні автоматизовані інформаційні системи СДПІ, інформація яких використана: АІС «Облік податків та платежів», АРМ «Платники податків», АРМ «свідоцтво «ПДВ)», АІС «ТАХ», АС «Бест-Звіт», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» згідно порядку, затвердженого Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість», Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації України.

Крім того, відповідно до п. 3.2.2 акту перевірки «Податковий кредит» перевірка проведена на підставі таких документів: податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт (послуг), ремонтні відомості, банківські документи, оборотно-сальдові відомості по рахункам 20,31.1, 631, 64, розрахунки питомої ваги оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Як зазначено в акті, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р. встановлено його завищення всього у сумі 4396грн., в тому числі за: липень 2010р. 156грн., лютий 2011р. 1484грн., березень 2011р. 1484грн., травень 2011р. 1272грн.

Вказане порушення, в силу п.п. 3.2.2.1 акту, полягає в тому, що у порушення п. 198.6 Податкового кодексу України, до податкового кредиту у травні 2011р. включені суми податку за витрати на придбання запчастин на суму 1272грн. від ТОВ «Юні Трейд компані», адже в ході перевірки встановлена відсутність реальності поставок товарів ТОВ «Шакуда Інвест» від ТОВ «Юні Трейд компані» у травні-червні 2011р., що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків, а отже угоди відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 21, 5 ст. 203 Податкового кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. До вказаного висновку ДПІ дійшла у звязку з тим, що згідно отриманої відповіді ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ТОВ «Юні Трейд компані» за юридичною адресою не знаходиться, згідно податкової звітності за 1 квартал 2011р. не декларує наявність основних фондів, чисельність працівників відповідно до форми 1-ДФ 2011р. 1 особа, додаток № К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. не надавався, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів та нематеріальних активів при великих обсягах поставки. Крім того, згідно з деклараціями з ПДВ за лютий-липень 2011р. ТОВ «Юні Трейд компані» задекларовано податковий кредит по господарським операціям з «податковою ямою» ПП «Селтік-Юг» на суму 114700,42грн., згідно податкових декларацій за березень-травень 2011р. на підприємстві обліковується 1 особа, за результатами запитів встановлено, що транспортних засобів у ТОВ «Юні Трейд компані» не значиться, інформація щодо наявності власних чи орендованих основних фондів цим підприємством до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не надавалась, транспортування товарів від ТОВ «Юні Трейд компані» не підтверджено будь-якими документами (товарно-транспортними накладними), з чого слідує висновок про відсутність у ТОВ «Юні Трейд компані» трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також власних офісних, виробничих будівель та споруд, транспортних засобів, нематеріальних активів, а отже операції з приймання-передачі товарів не могли здійснюватись.

Згідно з п.п. 3.2.2.2 акту перевіркою також встановлено, що позивачем на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями, та ст. 198.3 Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту по контрагентам постачальникам, що мають ознаку ризикового кредиту: в липні 2010р. з ТОВ «Кредитне брокерське агентство», лютий 2011р. та березень 2011р. ТОВ «Синтезторг».

Зазначено, що в ході проведення даної перевірки була використана інформація автоматизованого програмного продуктту «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого сіпвставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», затвердженого Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ», в результаті чого встановлено розбіжності за липень 2010р. по сумам ПДВ, включеним до складу податкового кредиту ТОВ «Шакуда-Інвест». Так, податкова накладна № 564 від 05.07.2010р. на загальну суму 18000грн., акт виконаних робіт від 20.07.2010р. (послуги по оцінці плавкранів та плавмайстерні) по договору № 30/06/10-2 від 30.06.2010р. позивачем до податкового кредиту віднесено 155,70грн., однак згідно з даними «Детальної інформації по платнику» податкова декларація з ПДВ за липень 2010р. ТОВ «Кредитне Брокерське агентство» не надавалась. У звязку з цим, ДПІ дійшла висновку про те, що оскільки вказаний контрагент не відобразив у складі податкових зобовязань суму ПДВ в розмірі 3000грн., не сплатило до бюджету ПДВ, то і ТОВ «Шакуда-Інвест» не має права на податковий кредит у сумі 155,70грн.

Перевіряючи правомірність формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Синтезторг», відповідач в ході перевірки направив запит на проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 1778 від 17.08.2011р. за лютий, березень 2011р., однак згідно наданої відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 8554/07/07-113 від 25.08.2011р. ТОВ «Синтезторг» неможливо провести зустрічну перевірку у звязку з тим, що підприємство має стан 10 запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). Зазначено, що в ході проведення даної перевірки була використана інформація автоматизованого програмного продуктту «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого сіпвставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», затвердженого Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ», в результаті чого встановлено, що остання податкова декларація з ПДВ подавалась ТОВ «Синтезторг» 03.08.2011р., чисельність працюючих 1 особа, податковий кредит за лютий, березень 2011р. сформовано ним за рахунок «Промцентр» (стан платника 8- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», в 2011р. «Промцентр» не звітує. За висновком ДПІ, у звязку з відсутністю суми ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Синтезторг» в даних «Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого сіпвставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкові зобовязання продавця не підтверджені, а отже ним відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України безпідставно виписувались податкові накладні на поставку товарів і тому ТОВ «Шакуда-Інвест» не має права на податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Синтезторг» у лютому на 1484грн. та у березні 2011р. на суму 1484грн.

Суд з вказаними висновками ДПІ не погоджується та вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України за вих. № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, судом встановлено, що 14.01.2011р. між ТОВ «Синтезторг» (Постачальник) та ТОВ «Шакуда-Інвест» був укладений договір поставки товарів, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобовязався поставити товар у власність Покупця, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування, ціна, кількість, строки поставки товару встановлюються шляхом усної домовленості сторін (п. 1.2 договору).

На виконання даного договору, за видатковою накладною № РН0000028 від 22.03.2011р. ТОВ «Синтезторг» було поставлено позивачу палець поршня МТВН 40 на суму 17808,00грн. (в т.ч. ПДВ 2968,00грн.)

Попередньо, на оплату вказаного товару 17.02.2011р. ТОВ «Синтезторг» було виставлено рахунок № СФ-0000024, оплата якого підтверджується платіжними дорученнями № 226 від 22.02.2011р. на суму 8904,00грн. (в т.ч. ПДВ 1484грн.) та № 336 від 22.03.2011р. на суму 8904,00грн. (в т.ч. ПДВ 1484грн.)

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ «Синтезторг» виписані також податкові накладні № 33 від 22.02.2011р. на суму 8904,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1484,00грн.) та № 60 від 22.03.2011р. на суму 8904,00грн. (в т.ч. ПДВ 1484,00грн.).

Суми ПДВ, сплачені позивачем у лютому та березні 2011р. по операціям з ТОВ «Синтезторг», були віднесені позивачем до податкового кредиту в лютому 2011р. на суму 1484,00грн. та в березні 2011р. на суму 1484,00грн. відповідно.

Факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача підтверджується заявкою № 149 на технічне обслуговування МБ «Верный», актом виконаних робіт від 31.05.2011р. та лімітно-забірною карткою за травень 2011р., згідно яких отримані запчастини були встановлені на плавсудно.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 30.06.2010р. між ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» (Оцінювач) та ТОВ «Шакуда-Інвест» (Замовник) був укладений договір № 30/06/10-2 на проведення незалежної оцінки майна, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Оцінювач приймає на себе зобовязання по проведенню незалежної оцінки майна, а саме: плавдок № 010, плавмайстерня ПМ № 594, плавмайстерня ПМ № 607, плавкран СПК-7, плавкран СПК «Тузла», плавкран СПК-27/16, що знаходяться за адресою: АРК, м. Керч.

Мета оцінки, в силу п. 1.2 договору, визначення ринкової вартості об'єкту оцінки для укладення договору застави в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Судом встановлено, що вищевказані обєкти, зазначені у договорі, належать позивачу на праві власності, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про право власності на судно.

Згідно з п. 1.3 договору результатом виконання робіт з даного договору є висновок про вартість обєкту оцінки у формі звіту про незалежну оцінку.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору Замовник зобовязується оплатити Оцінювачу вартість робіт у сумі: вартість послуг 15000грн., ПДВ 3000грн., всього 18000грн. шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок Оцінювача протягом 3 банківських днів з дня підписання цього договору.

Як свідчать матеріали справи, на здійснення оплати ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» було виставлено рахунок-фактура № СФ-0000425 від 30.06.2010р. на суму 18000грн., які були сплачені позивачем платіжним дорученням № 960 від 05.07.2010р. в повному обсязі.

Факт виконання даних робіт підтверджується актом виконаних робіт від 20.07.2010р. та копією Звіту про незалежну оцінку майна.

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» виписана також податкова накладна № 564 від 05.07.2010р. на суму 18000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3000,00грн.).

Позивачем по вказаній господарській операції до складу податкового кредиту в липні 2010р. віднесено 155,40грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» має Сертифікат субєкта оціночної діяльності № 6311/07 від 29.11.2007р., а отже мало повноваження на проведення такої оцінки.

За висновком суду, звязок витрат за вказаним договором відображений у п. 1.2 договору, відповідно до якого метою оцінки є визначення ринкової вартості об'єкту оцінки для укладення договору застави в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Судом також встановлено, що 30.05.2011р. позивач звернувся до ТОВ «Юні Трейд Компані» із заявкою-договором № 183 на поставку запасних частин (болти шатунні ДР-30/50 та клапанів ДР-30/50), на виконання якого за видатковою накладною № РН-000662 від 30.05.2011р. ТОВ «Юні Трейд компані» поставило ТОВ «Шакуда-Інвест» вказані запасні застини на загальну суму 7632грн., в т.ч. ПДВ 1272грн., а позивач на підставі рахунку-фактури № СФ-00286 від 30.05.2011р. платіжним дорученням № 627 від 30.05.2011р. оплатив ТОВ «Юні Трейд компані» 7632,00грн. (в т.ч. ПДВ 1272,00грн.)

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ТОВ «Юні Трейд компані» виписана також податкова накладна № 217 від 30.05.2011р. на суму 7632,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1272,00грн.).

Позивачем по вказаній господарській операції до складу податкового кредиту в травні 2011р. віднесено 1272,00грн.

Факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача підтверджується заявкою № 160 на технічне обслуговування буксиру «Г. Бабенко», актом виконаних робіт від 30.06.2011р. та лімітно-забірною карткою за червень 2011р., згідно яких отримані запчастини були встановлені на плавсудно.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

В силу п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України також визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 даного кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Будь-які дані про те, що на момент виписки вищевказаних податкових накладних ТОВ «Синтезторг», ТОВ «Юні Трейд компані» та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» не були зареєстровані платниками ПДВ або їх свідоцтва платників ПДВ були анульовані на момент виписки податкових накладних, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не зазначалися.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, спірний податковий кредит підтверджується відповідними податковими накладними, наданими позивачем до перевірки.

До того ж, перевіркою не встановлено порушень заповнення податкових накладних, виписаних даними особами.

Вказані податкові накладні відображені у реєстрах отриманих податкових накладних за липень 2010р., лютий 2011р., березень 2011р. та травень 2011р., що підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилань відповідача на дані автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, під час якого виявлено розбіжності у липні 2010р., лютому 2011р., березні 2011р. та травні 2011р. по контрагентах позивача, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п.5.2. Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, дані автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази реальності вчинених позивачем операцій з його прямими контрагентами, доходить висновку про те, що на підставі норм п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 198 та 200 ПК України сплачені позивачем у липні 2010р., лютому 2011р., березні 2011р. та травні 2011р. суми ПДВ правомірно віднесені ним до податкового кредиту.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Синтезторг», ТОВ «Юні Трейд компані» та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» угод на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Керчі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Синтезторг», ТОВ «Юні Трейд компані» та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобовязання з ПДВ на суму 4396 гривень та нараховані штрафні санкції на суму 79,00 гривень.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0001482301 від 10.10.2011р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.11.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 18.11.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0001482301 від 10.10.2011р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шакуда-Інвест” судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.