Ухвала суду № 2054993, 02.09.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2008 року                                                     м. Харків

Справа № 22-а-2118/08

Категорія: 33                                                    Головуючий 1 інстанції: Костенко Л.А.

                                                                         Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі  Житєньовій Н.М.

за участю представників:

представників відповідача – Почтарьова Ю.І., Волинцева І.В., Павлюк Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської МДПІ Сумської області на постанову Господарського суду Сумської області від 26.12.2007 року по справі № АС 12/622-07

за позовом  ТОВ “Спецавтомаш”

до                  Конотопської МДПІ Сумської області

про                скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ “Спецавтомаш”, звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення Конотопської МДПІ Сумської області № 0001022311/0 від 30.08.07 р.

Постановою Господарського суду Сумської області від 26.12.07 р. адміністративний позов ТОВ “Спецавтомаш” до Конотопської МДПІ Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення був задоволений.  

Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 26.12.07 р. по справі № АС 12/622-07 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ “Спецавтомаш”, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0001022311/0 від 30.08.07 р. є акт № 338/23-5/31835876 від 20.08.07 р. документальної невиїзної перевірки ТОВ «Спецавтомаш» з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ по деклараціям з ПДВ за квітень та травень 2007 р.

При проведенні даної перевірки перевірячими були виявлені порушення підприємством вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п. 7.4.1, п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», пов’язані з тим, що безпосереднім контрагентом позивача з поставки продукції був ВАТ «Червоний металіст», який на момент господарських операцій зареєстрований податковим органом платником ПДВ. В березні 2007 р. позивач отримав від ВАТ «Червоний металіст» продукцію на загальну суму 4652707,42 грн., в тому числі ПДВ 775451,24 грн., в квітні - на загальну суму 3822562,8 грн., в т.ч. 637093,79 грн., що підтверджено податковими накладними і перевіряючими не заперечувалося.

Але, як наполягає відповідач, згідно довідки Конотопської МДПІ № 331/23-5/00165706 від 14.08.07 р. ВАТ «Червоний металіст» є виробником, а також посередником по поставці товару, придбаного ним у ВАТ «КЕМЗ» і в подальшому реалізованого позивачу.

При проведенні відповідачем зустрічної перевірки ВАТ «КЕМЗ», результати якої відображені в довідці № 335/23-5/31716652 від 16.08.07 р., було з’ясовано, що дане підприємство є виробником реалізованого товару. Розрахунки ВАТ «Червоний металіст» за отриманий товар з ВАТ «КЕМЗ» проведені частково, готівкою через касу підприємства. Станом на 01.07.07 р. загальна дебіторська заборгованість ВАТ «КЕМЗ» по розрахунках з ВАТ «Червоний металіст» склала 6062202,9 грн. Станом на 01.01.2007 року на особовому рахунку ВАТ «КЕМЗ» по ПДВ рахується заборгованість перед державним бюджетом в сумі 6021319,83 грн., а станом на 01.08.07 р. ця заборгованість становила 6970860,84 грн.  

З посиланням на положення п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України, п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», перевіряючими був зроблений висновок про те, що право на відшкодування з бюджету ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару. Оскільки ВАТ «КЕМЗ», який не є безпосереднім постачальником товарів на користь позивача, має заборгованість перед бюджетом по ПДВ, то у позивача не існує права на бюджетне відшкодування по операціям придбання товарів, вироблених ВАТ «КЕМЗ» та поставлених позивачу ВАТ «Червоний металіст».

Вищенаведені обставини стали підставою для зменшення відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 133998,0 грн.

Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» стосовно документальних невиїзних перевірок визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати такі перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Тобто дана норма зобов’язує органи ДПС при проведенні документальних невиїзних перевірок керуватися спеціальним законодавством і діяти в межах та в порядку, встановленому відповідними законами, а не надає загалом право проводити такі перевірки без належного обґрунтування.

Спеціальним законом, що регулює порядок нарахування та сплати ПДВ, є Закон України «Про ПДВ», в п. 7.7.5 ст. 7 якого визначено, що протягом  30  днів,  наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.Податковий орган зобов'язаний у  п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Проте, як вбачається з наданого до матеріалів справи акту перевірки від 20.08.07 р., вона була проведена без врахування строків, встановлених п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», оскільки будь-яких даних про те, що ця перевірка була камеральною в розумінні приписів Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», акт перевірки не містить.

Із змісту акту випливає, що вищевказана перевірка фактично є повторною, оскільки правомірність визначення та обрахування податкового кредиту по ПДВ за квітень 2007 р. була вже перевірена, про що складена довідка від 25.06.07 р. Але проведення повторних перевірок передбачено у виключних випадках, до яких отримання результатів зустрічних перевірок не віднесено.

Проведення перевірки правомірності заявленого до відшкодування ПДВ за травень 2007 р. здійснено всупереч приписам п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», оскільки податкова декларація по ПДВ за травень 2007 р. подається до 20.06.07 р. і підлягає камеральній перевірці до 20.07.07 р.

Також слід відмітити, що проведення позапланової документальної перевірки, яка фактично була проведена відповідачем, вимагає дотримання приписів ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що відповідачем не виконано.

В оскарженому податковому повідомленні-рішенні відповідачем вказано, що воно було прийняте у зв’язку з виявленими порушеннями платником податку вимог п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», проте ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі відповідачем не вказано яким чином платник податків міг порушити приписи норми, яка не встановлює будь-яких обов’язків платника податку, а тільки визначає строки та підстави проведення камеральної та позапланової перевірки, що є компетенцією органу ДПС.   

Також відповідач наполягає на порушенні позивачем вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», який встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на  такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого   використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та  незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у  податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі відповідач не вказує в чому саме полягають порушення підприємством наведеної норми, оскільки, як наполягає представник відповідача в судовому засіданні, зменшення суми бюджетного відшкодування обумовлено лише наявністю заборгованості перед бюджетом у підприємства, яке не є контрагентом позивача. Також в акті перевірки а подальших документах та поясненнях відповідач не вказує в чому полягають порушення позивачем приписів п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», який містить поняття платника податку і жодним чином не зобов’язує такого платника здійснювати якісь дії.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів дійшла до висновку, що при проведенні перевірки відповідач діяв всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, а його висновки про порушення підприємством вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1 та п. 7.4.1 та п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» зроблені з помилковим застосуванням вищенаведених норм.

Колегія суддів зазначає, що ПДВ в сумі 133998,0 грн. була визначена позивачем відповідно до п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку із будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, і має від’ємне значення.

Також колегія суддів відзначає, що відповідно до п. 7.7.2 наведеної статті бюджетному відшкодуванню підлягає частина того від’ємного значення, що дорівнює сумі податку фактично сплаченого отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Позивачем підтверджена повна оплата поставленої йому продукції ТОВ «Червоний металіст» платіжними документами, які містяться в матеріалах справи і не заперечувалася відповідачем.

З урахуванням наведених обставин судом першої інстанції зроблений висновок, з яким погоджується і колегія суддів, що у позивача виникло право на відшкодування ПДВ у відповідних звітних періодах.

Згідно п. 7.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» у разі, коли платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, він подає до податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до п. 10.4 ст. 10 Закону України «Про ПДВ» контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. З цього випливає, що на платника податку чинне законодавство не покладає обов’язок контролювати добросовісність всіх постачальників та покупців товарів по ланцюгу до виробника такої продукції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що несплата податку продавцем по ланцюгу постачання не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до п. 7.7.2 «а» ст. 7 Закону України «Про ПДВ» умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ПДВ в ціни товарів продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. Тим більше, що при визначенні податкового зобов’язання позивачу відповідач мав зауваження по сплаті податків не до безпосереднього постачальника позивача, яким є ВАТ «Червоний металіст» (продавець), а ВАТ «КЕМЗ», з яким позивач не перебував в господарських правовідносинах.

 Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської області від 26.12.07 р. по справі № АС 12/622-07 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. 

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Конотопської МДПІ Сумської області на постанову Господарського суду Сумської області від 26.12.07 р. по справі № АС 12/622-07 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 26.12.07 р. по справі № АС 12/622-07 за позовом ТОВ “Спецавтомаш” до Конотопської МДПІ Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення– залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                                                                       Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

 М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05.09.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                    Н.С. Водолажська