Ухвала суду № 2048260, 11.08.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11  серпня  2008 року                                                      м. Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –   Бенедик А.П., 

           Суддів   -    Кононенко З.О., КалиновськогоВ.А.,

при секретарі -  Маймуліній А.В.  

за участю:

представника позивача – Ульянова Р.А.

представника відповідача – Назаренка В.В.

прокурора – Кріциної Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській областіна постанову Господарського суду Полтавської області від 02.04.2008 року по справі№3/149

за позовом  Селянського (фермерського) господарства «Нива»

до                 Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській області

за участю   Прокуратури Полтавської області

про              визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

        Позивач, Селянське (фермерське) господарство «Нива» звернувся до Господарського суду Полтавської областіз позовом до Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській області, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській області від 13.12.2006 року                            № 0000682350/0/2944 про визначенням суми податкового зобов’язання СФГ «Нива» в розмірі 2040974,00 грн.(в т.ч. основний платіж – 1020487,00 грн., штрафна (фінансова) санкція – 1020487,00 грн.).

          ПостановоюГосподарського суду Полтавської області від 02.04.2008 рокуадміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Нива» задоволено.

           Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачемподано апеляційну скаргу, в якій він просить  скасувати   оскаржувану  постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

           В  обґрунтування    вимог    апеляційної     скарги    відповідач    посилається    на    

порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме:  Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про молоко та молочні продукти», ст. 60КАС України.

          Прокуратура Полтавської області, що діє в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській області,також не погодилась з  постановою

_______________

Справа №22-а-4587/08                                   Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.         Категорія:  36                                                                Доповідач: Калиновський В.А.

суду першої інстанції, та подала апеляційну скаргу, в якій  просить  скасувати   оскаржувану  постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

        В  обґрунтування  вимог апеляційної скарги Прокуратура Полтавської областіпосилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме:  Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про молоко та молочні продукти», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», ст. 60КАС України.

        Позивачподав письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких просить залишити постанову Господарського суду Полтавської області від 02.04.2008 року без змін, а апеляційні скарги без задоволення, наполягаючи на законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови.

        Колегія  суддів,  заслухавши  суддю-доповідача,  перевіривши  рішення  суду першої

інстанції та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення осіб, які  прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

       Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що  підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення послужили матеріали перевірки Кременчуцької об’єднаної ДПІ, а саме: акт "Про результати позапланової невиїзної тематичної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства С(Ф)Г „Нива" (код ЄДРПОУ 13966945) за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р." № 637/23-500/13966945 від 21.11.2006р., за яким ДПІ констатувала  порушення позивачем п. 7.3 ст. 7 та п. 11.21, 11.29 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), а саме: занижено податок на додану вартість в сумі 1020487,00 грн.      (ст. 8 акту).

       При  цьому  відповідач   виходив  з того,  що  Селянське (фермерське)  господарство

„Нива" проводило закупівлю молока у  мешканців села Кобелячок Кременчуцького району та прилеглих територій, які не є платниками ПДВ відповідно до ст. 2 ЗУ „Про ПДВ" (ст. 5 акту); п.1 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1999 р. №805 на виконання приписів п. 11.21 ЗУ „Про ПДВ", який визначає, що цей Порядок поширюється на операції з реалізації молока не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з продажу молока посередниками та переробки сировини на давальницьких умовах (ст. 5-6 акту); право на отримання дотацій мають виключно суб'єкти господарювання в  частині проданих ними переробному підприємству молока власного виробництва. Відповідно до п.11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»,  сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко, вироблене (одержане) від власного поголів'я великої рогатої худоби (ст.6 акту); відповідно до довідки управління ветеринарної медицини в Кременчуцькому районі № 280 від 20.11.2006р. та довідки Пришибської сільської ради    № 02-18/201 від 21.11.2006р. за СФГ „Нива" поголів'я великої рогатої худоби не обліковується.

На підставі наведеного, податкова інспекції дійшла висновку, що СФГ „Нива", не маючи власного поголів'я великої рогатої худоби, не може вважатися власником молока, зданого ним на переробні підприємства  ЗАТ„Баштанівський сирзавод" (м. Баштанка Миколаївської області) та ВАТ „Білоцерківський молочний завод" (м. Біла Церква Київська область) (ст. 6 акту).

На підставі акту відповідача № 637/23-500/13966945 від 21.11.2006р. було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.12.2006р. №0000682350/0/2944, за яким позивачу донараховано і визначено до сплати податкові зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді основного платежу на суму 1020487,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1020487,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідача, що є предметом спору, не може бути розцінене як правомірне та обґрунтоване з огляду на наступне.

Акт перевірки № 637/23-500/13966945 від 21.11.2006р. не може слугувати належним доказом правомірності висновків відповідача щодо донарахування С(Ф)Г „Нива" податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки він є фактично результатом камеральної  перевірки  звітних  даних платника-позивача. Підтвердженням цього є час проведення перевірки (п. 2.1 акту) та документи, які були об'єктом дослідження - податкові декларації з податку на додану вартість за 2005 рік, що були податні до Кременчуцької об’єднаної ДПІ (п. 2.10 акту).

Як свідчить зазначений акт перевірки, первинна бухгалтерська документація С(Ф)Г „Нива" взагалі не була об'єктом дослідження ревізорів Кременчуцької об’єднаної ДПІ.

В акті перевірки від 21.11.2006р. податкова інспекція зазначає заниження ПДВ, у зв'язку з застосуванням нульової ставки до операцій з поставки переробним підприємствам молока не власного виробництва живою вагою. Однак, такий висновок Кременчуцької об’єднаної ДПІ не відповідає приписам пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 ЗУ „Про податок на додану вартість", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, за якою за нульовою ставкою ПДВ оподатковується поставка переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Отже, як визначають положення цієї норми, умовами оподаткування за нульовою ставкою є поставка молока та м’яса в живій вазі переробним підприємствам і саме поставка такого молока сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Не спростовуючи факту поставки позивачем молока на переробні підприємства, ЗАТ „Баштанівський сирзавод" та ВАТ „Білоцерківський молочний завод", відповідач надає тлумачення терміну „сільськогосподарський товаровиробник", виходячи з наявності (відсутності) власного поголів'я великої рогатої худоби та розцінюючи, з огляду на останнє, відсутність у позивача, С(Ф)Г „Нива", статусу сільськогосподарського товаровиробника. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке тлумачення відповідача  є невірним.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що ні Закон України „Про податок на додану вартість", ні Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого  постановою КМ України від 12.05.99р. №805, на які посилається податкова інспекція, не містять визначення терміну «сільськогосподарський товаровиробник».

За визначенням ст. 1 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.97р. N 469/97-ВР (зі змінами та доповненнями), сільськогосподарський товаровиробник - це фізична або юридична особа незалежно від форми власності та господарювання, в якої валовий    дохід,    отриманий    від    операцій   з   реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень, тощо) та/або поголів'я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, за попередній звітний (податковий) рік перевищує  75   відсотків загальної суми валового доходу.

Отже, законодавець визначив термін „сільськогосподарський товаровиробник", поставивши в залежність наявність двох умов: наявність сільськогосподарських угідь або поголів'я сільськогосподарських тварин (не тільки ВРХ) у власному користуванні, в тому числі на умовах оренди, та валовий дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки, який за попередній звітний рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

З огляду на зазначене, з метою з'ясування статусу позивача як сільгосптоваровиробника, визначення в процентному відношенні розміру доходу, отриманого С(ф)Г „Нива" в 2004 році від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки, до загальної суми валового доходу господарства за цей період та вірності висновків Кременчуцької об’єднаної ДПІщодо донарахування податку на додану вартість за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, в основу якого покладені дані акту перевірки                №637/23-500/13966945 від 21.11.2006 р., була призначена судово-економічна експертиза (відповідно до ухвали від 21.11.2007р.).

За висновком №1  від 27.02.2008р. судового експерта Чунтулової І.І. експертної установи  ТОВ „Бюро судово-економічної експертизи та аудиту „І.В.А.", що здійснювала цю експертизу,  селянське  (фермерське)  господарство „Нива" у 2004 році отримало валовий   дохід   від   операцій   з   реалізації   сільськогосподарської   продукції   власного  виробництва в розмірі 1080582, 27 грн. (з ПДВ); сума доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва без ПДВ становить 965892,13 грн.; сума доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва з ПДВ складає від загальної суми валового доходу 89,08%, а без ПДВ - 89,56%.

Суттєвих спростувань зазначеному експертному висновку податкова інспекція не приводить, засвідченням чого є пояснення від 01.04.2008р. (вх.№051181 від 02.04.2008р.) та озвучені в судовому засіданні суду першої інстанції доводи представників  Кременчуцької об’єднаної ДПІ, що  зафіксовано в журналі судового засідання суду першої інстанції від 02.04.2008р.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно розцінив експертний висновок №1 від 27.02.2008р. як належний доказ з даного питання, оскільки експертиза ТОВ „Бюро судово-економічної експертизи та аудиту «І.В.А.» проведена з   дотриманням   приписів чинного законодавства щодо процедури її проведення та повноти досліджуваного питання (визначення в процентному відношенні розміру  доходу,   отриманого   С(ф)Г  „Нива"   в  2004   році   від   операцій   з   реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки, до загальної суми валового доходу господарства за цей період).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на експертний висновок № 247 від 03.05.2007 р. судово-економічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного-інституту судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса в кримінальній справі №07118006, оскільки, як слідує з самого висновку №247 (ст. 3-4), експертом для проведення дослідження був використаний лише розрахунок визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2004 рік, складений самим господарством, і ніяк не первинна бухгалтерська документація за 2004 рік.

З огляду   на  викладене  і була призначена та проведена судово-економічна    експертиза, в ході якої були досліджені бухгалтерські документи СФГ „Нива" за 2004-2005р.р.,  про що засвідчує акт приймання-передачі   копій  документів  від 24.01.2008р.  та  сам експертний висновок №1 від 27.02.2008р.

Таким чином, маючи статус сільгосптоваровиробника (при наявності сільгоспугідь та обсягів (в % відношенні) доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва до загальної суми валового доходу за 2004 рік, що підтверджується     експертним   висновком   №1   від  27.02.2008р.,   господарство - позивач підпадає під дію пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 ЗУ „Про податок на додану вартість" щодо нульової  ставки ПДВ.

Сама ж Кременчуцька об’єднана ДПІ також не розцінює порушення з боку позивача зазначеної норми(пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 ЗУ „Про податок на додану вартість"), однак, без будь-якого  вмотивування та підтвердження документальними доказами посилається на порушення з боку позивача п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" та п.1 Порядку нарахування, виплат і використання коштів,спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за прода­ні ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.99р. №805, які стосуються  саме  дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, що надаються, з метою підтримки рівня платоспроможності попиту українських     споживачів     продукції     тваринництва     та     запобігання виникненню середньостатистичної збитковості українських виробників такої продукції (п. 15.1 ст.15 розділу   V   Закону   України   «Про   державну   підтримку   сільського   господарства України» № 1877 від 24.06.2004 року).

           Як засвідчують матеріали перевірки Кременчуцької об’єднаної ДПІ від 21.11.2006р., правильність нарахування та використання дотації СФГ „Нива" податковою службою не перевірялась; також не перевірялась і первинна бухгалтерська документація щодо фактичних обсягів поставки молока на переробні підприємства, а при визначенні суми донарахувань ПДВ заоспорюваним податковим повідомленням-рішенням був використаний цифровий ряд щомісячної довідки господарства щодо цільового використання сум ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками, які скористалися режимами, визначеними пунктами 11.21 та 11.29 ст. 11 ЗУ „Про ПДВ", та розшифровками до декларацій з ПДВ (додатки до декларацій) щодо обсягів реалізації. При цьому, в обсяги оподаткування 20% ПДВ ввійшли і суми дотацій, що не можуть бути базою оподаткування.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (таким в даному випадку є Кременчуцька об’єднана ДПІ), якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правомірність висновків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не є доведеними в установленому порядку, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню. 

 Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

         Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.              

        Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 

                                                      УХВАЛИЛА:

                Апеляційні скарги  Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській області та Прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській областіна постанову Господарського суду Полтавської області від 02.04.2008 року по справі№3/149 – залишити без задоволення. 

              Постанову Господарського суду Полтавської області від 02.04.2008 року по справі№3/149 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Нива» до Кременчуцької об’єднаної ДПІ у Полтавській області, за участю Прокуратури Полтавської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

               Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали  у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.     

Головуючий                   (підпис)                          А.П. Бенедик

                        Судді:                                  (підпис)                    З.О. Кононенко   

                                                             (підпис)                    В.А. Калиновський  

             Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.08.2008 року

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                 В.А. Калиновський