Постанова № 20545206, 04.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 № 41/43

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів:

при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,

від позивача: ОСОБА_1, дов. №06-5/12 від 04.01.2011року,

від відповідача: ОСОБА_2, витяг серії АЕ №978467 від 14.02.2011року,

ОСОБА_3, дов. №942157 від 24.03.2011року,

розглянувши апеляційні скарги

комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011року

у справі №41/43 (суддя Спичак О.М.)

за позовом комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс», м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Києва, м. Київ,

про визнання інвестиційного договору №69 від 18.02.2003 року таким, що втратив чинність та зобовязання вичинити дії, -

встановив:

15.02.2011року КП «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ФОПОСОБА_2 (далі відповідач) про визнання інвестиційного договору №69 від 18.02.2003 року таким, що втратив чинність та зобовязання вичинити дії.

25.03.2011року та 26.04.2011року (а.с.57-58 та 92-93 відповідно) позивачем було уточнено позовні вимоги, згідно чого він просив суд зобовязати відповідача демонтувати МАФи, які зазначені в додатковій угоді №2 до інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року згідно з переліком:

- у підземному переході станції лінії швидкісного трамваю «Гарматна»МАФи за номерами: 3 площею 2,40кв.м., 4 площею 2,40кв.м., 5 площею 2,40кв.м., 7 площею 2,40кв.м., 8 площею 2,40кв.м., 15 площею 3,73кв.м., 17 площею 2,40кв.м., 18 площею 3,81кв.м., 19 площею 3,77кв.м.;

- у підземному переході станції лінії швидкісного трамваю «Івана Лепсе»МАФи за номерами: 2 площею 3,24кв.м., 6 площею 2,30кв.м., 7 площею 2,52кв.м., 8 площею 2,58кв.м., 10 площею 2,52кв.м., 14 площею 2,51кв.м., 15 площею 2,30кв.м., 16 площею 2,62кв.м., 17 площею 2,47кв.м., 18 площею 2,51кв.м., 22 площею 2,51кв.м., 24 площею 3,47кв.м., 25 площею 3,56кв.м.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 позов КП «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»задоволено частково.

Зобовязано ФОПОСОБА_2 провести демонтаж МАФів розміщених у підземному переході станції лінії швидкісного трамваю «Гарматна»за номерами: 3 площею 2,40кв.м., 4 площею 2,40кв.м., 5 площею 2,40кв.м., 7 площею 2,40кв.м., 8 площею 2,40кв.м., 15 площею 3,73кв.м., 17 площею 2,40кв.м., 18 площею 3,81кв.м., 19 площею 3,77кв.м. та у підземному переході станції лінії швидкісного трамваю «Івана Лепсе»МАФи за номерами: 2 площею 3,24кв.м., 6 площею 2,30кв.м., 7 площею 2,52кв.м., 8 площею 2,58кв.м., 10 площею 2,52кв.м., 14 площею 2,51кв.м., 15 площею 2,30кв.м., 16 площею 2,62кв.м., 17 площею 2,47кв.м., 18 площею 2,51кв.м., 22 площею 2,51кв.м., 24 площею 3,47кв.м., 25 площею 3,56кв.м., які були розміщені згідно інвестиційного договору №69 фінансування, спорудження та утримання малих архітектурних форм для впровадження підприємницької діяльності в підземному просторі станції лінії швидкісного трамвая від 18.02.2003року та додаткових угод до нього.

Присуджено до стягнення з ФОПОСОБА_2 на користь КП «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, КП «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 та прийняти нове рішення по даній справі, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Також, не погодившись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 та прийняти нове, яким відмовити КП «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»в частині задоволених вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 10.06.2011року у справі №41/43 апеляційні скарги КП «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»та ФОП ОСОБА_2 прийняті до провадження, обєднані в одне апеляційне провадження та призначено їх розгляд на 04.07.2011року.

В судовому засіданні 04.07.2011року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги позивача та просив їх задовольнити, а також заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача. Відповідач та його представник в судовому засіданні 04.07.2011року підтримали вимоги апеляційної скарги відповідача та просили їх задовольнити, а також заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2003року між позивачем (виконавець) та відповідачем (інвестор) було укладено інвестиційний договір №69 фінансування, спорудження та утримання малих архітектурних форм та впровадження підприємницької діяльності в підземному просторі станції лінії швидкісного трамвая (далі - договір), пунктом 1.1 якого сторони зобовязалися забезпечити встановлення малих архітектурних форм для впровадження підприємницької діяльності у підземному просторі станцій лінії швидкісного трамвая: «Івана Лепсе»та «Гарматна»за кошти інвестора, куди входить проектування, будівництво, монтаж, підключення до комунальних мереж та інші затрати виконавця на цю роботу.

Відповідно до п. 1.2 договору малі архітектурні форми після встановлення відповідно до даного договору передаються інвестору (відповідачеві) на правах власності.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що інвестор фінансує власні кошти в будівництво та технічне утримання малих архітектурних форм, підготовку, узгодження та отримання дозвільної документації, необхідної для її встановлення.

01.03.2005року та 01.07.2005року до інвестиційного договору сторони уклали додаткові угоди №1 та №2, згідно з яким погодили додаткові умови.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року таким, що втратив чинність та зобовязання відповідача провести демонтаж МАФів, які зазначені в додатковій угоді №2 до інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року, оскільки, на переконання позивача, укладений між сторонами спору договір втратив чинність, а тому у відповідача відсутнє право на розміщення в підземних просторах станцій швидкісного трамваю «Івана Лепсе»та «Гарматна» малих архітектурних форм.

Відповідно до ч.1 ст.1, ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст.20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субєктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вірно вказано судом першої інстанції, зазначеними правовими нормами не передбаченого такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору таким, що втратив чинність, крім того, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Вимога позивача про визнання інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року таким, що втратив чинність, по своїй суті є вимогою встановити юридичний факт, який може встановлюватись судом лише під час спору про право, а тому ця вимога позивача не може виступати самостійним предметом спору і відповідно окремим способом захисту.

Таким чином, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року таким, що втратив чинність з 18.02.2006року.

Поряд із тим, згідно з наказом Головного управління з питань майна «Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва»№30 від 10.04.2002року, з метою раціонального використання основних фондів комунальної власності територіальної громади за КП «Київпастранс»було закріплено на праві повного господарського відання основні фонди згідно з додатками 1 - 34, до переліку яких увійшли станції швидкісного трамваю «Івана Лепсе»та «Гарматна».

Відповідно до п. 1.1 Положення Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»служба по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»створена шляхом перетворення КП «Київтранссервіс» у відокремлений підрозділ КП «Київпастранс»відповідно до рішення Київради від 27.12.2001року №171/605.

Згідно з п. 1.2 Положення служба «Київтранссервіс»відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.02.2002року №297 входить до складу КП «Київпастранс»на правах відокремленого підрозділу. Служба «Київтранссервіс»здійснює свою діяльність в межах прав, наданих їй підприємством відповідно до цього положення.

Пунктом 1.3 Положення визначено, що служба вправі від імені підприємства укладати договори в межах повноважень, визначених цим положенням та згідно з метою і предметом своєї діяльності.

Відповідно до п. 5.2 Положення майно служби «Київтранссервіс»є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплене за нею на праві оперативного управління.

Відповідач на підставі інвестиційного договору №69 від 18.02.2003 року та додаткових угод до нього здійснив фінансування та встановив в підземному просторі станцій «Гарматна»та «Івана Лепсе»малі архітектурні форми, що не заперечується сторонами спору та підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 2.1.3 договору інвестор взяв на себе зобовязання щомісячно, з моменту передачі МАФів в експлуатацію інвестору, виділяти додаткові кошти на технічне утримання та прибирання станції лінії швидкісного трамвая та прилеглої території в розмірі згідно з додатком №2.

Відповідно до п. 6.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 2006року (три роки).

Згідно з пунктом 6.2 договору термін дії даного договору, за домовленістю сторін автоматично подовжується на наступний такий же термін, якщо від жодної сторони не було письмового повідомлення про припинення дії даного договору.

19.01.2006року позивач направив на адресу відповідача лист №02-09/16, відповідно до якого повідомив останнього про розірвання договору та просив погасити існуючу заборгованість до 18.02.2006року, який був вручений відповідачу 21.01.2006року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що позивач направив відповідачу повідомлення про припинення договору, а також строк дії договору, зазначений в пункті 6.1 договору інвестування №69 від 18.02.2003року, на переконання суду апеляційної інстанції, останній є таким, що припинив свою дію 18.02.2006року, що вірно встановлено місцевим господарським судом.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з висновками господарського суду міста Києва про задоволення позовних вимог в частині зобовязання відповідача провести демонтаж МАФів, які зазначені в додатковій угоді №2 до інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2011року працівниками КП«Київпастранс»було демонтовано малі архітектурні форми, які були розташовані в підземному просторі станцій лінії швидкісного трамваю «Лепсе»та «Гарматна»загальною кількістю 44 МАФи, серед яких: у підземному переході станції лінії швидкісного трамваю «Гарматна»за номерами: 3 площею 2,40кв.м., 4 площею 2,40кв.м., 5 площею 2,40кв.м., 7 площею 2,40кв.м., 8 площею 2,40кв.м., 15 площею 3,73кв.м., 17 площею 2,40кв.м., 18 площею 3,81кв.м., 19 площею 3,77кв.м. та у підземному переході станції лінії швидкісного трамваю «Івана Лепсе»МАФи за номерами: 2 площею 3,24кв.м., 6 площею 2,30кв.м., 7 площею 2,52кв.м., 8 площею 2,58кв.м., 10 площею 2,52кв.м., 14 площею 2,51кв.м., 15 площею 2,30кв.м., 16 площею 2,62кв.м., 17 площею 2,47кв.м., 18 площею 2,51кв.м., 22 площею 2,51кв.м., 24 площею 3,47кв.м., 25 площею 3,56кв.м.

Вказані обставини підтверджено представником позивача в судовому засіданні 04.07.2011року.

Отже, МАФи, про зобовязання демонтувати які просить позивач, вже демонтовані станом на момент розгляду справи місцевим господарським судом 17.02.2011року. Даний факт не заперечується представниками сторін.

Відповідно до п.1-1) ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що господарський суд припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у звязку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи те, що МАФи, про зобовязання демонтувати які просить позивач, вже демонтовані 17.02.2011року, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність існування предмету спору між сторонами у справі №41/43 щодо зобовязання відповідача провести демонтаж МАФів, які зазначені в додатковій угоді №2 до інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року.

Таким чином, рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог про зобовязання відповідача провести демонтаж МАФів, які зазначені в додатковій угоді №2 до інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року, підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись ст.ст.103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 в частині задоволення позовних вимог про зобовязання відповідача провести демонтаж МАФів, які зазначені в додатковій угоді №2 до інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року, та припиняє провадження у справі в цій частині.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1.Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 задовольнити частково.

3.Рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 в частині задоволення позовних вимог про зобовязання відповідача провести демонтаж МАФів, які зазначені в додатковій угоді №2 до інвестиційного договору №69 від 18.02.2003року, скасувати.

4.В цій частині провадження у справі №41/43 припинити.

5.В решті рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2011року у справі №41/43 залишити без змін.

6.Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, Подільський р-н, шосе Набережне, 2, код ЄДРПОУ 31725604) в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»(01034, м. Київ, Ярославів Вал, 33, код ЄДРПОУ 26188099) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (03058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 21,25грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

7.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя

Судді