Постанова № 20533262, 27.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2011 № 42/181-17/488

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

пре секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача: ОСОБА_1, дов. №187/10 від 23.12.2010року,

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №126 від 07.09.2011року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Екостандарт»

на рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011року

у справі №42/181-17/488 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом дочірньої компанії «Газ України»

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Екостандарт», м. Київ,

про стягнення 3715836,58грн., -

встановив:

У травні 2010року ДК«Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» про стягнення заборгованості в сумі 36365187,04грн., а саме: 25868137,98грн. основного боргу, 5271246,48грн. інфляційних втрат, 1509966,00грн. трьох процентів річних, 3715836,58грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2011року у справі №42/181 позов ДК«Газ України» НАК «Нафтогаз України» задоволено частково. Провадження у справі №42/181 в частині вимог про стягнення 800000,00грн. боргу припинено. Присуджено до стягнення з ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль» на користь ДК«Газ України» НАК «Нафтогаз України» 17868137,98грн. боргу, 5271246,48грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1509966,00грн. 3% річних з простроченої суми, 100000,00грн. пені, 22964,50грн. витрат по оплаті державного мита, 212,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010року у справі №42/181 рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2010року у справі №42/181 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010року у справі №42/181 рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011року у справі №42/181 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010року в частині стягнення пені на суму 100000,00грн. скасовано, в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010року у справі №42/181 та рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011року у справі №42/181 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль» замінено його правонаступником публічним акціонерним товариством «Екостандарт» на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.2011року у справі №42/181-17/488 позов ДК«Газ України» НАК «Нафтогаз України» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ПАТ«Екостандарт» на користь ДК«Газ України» НАК «Нафтогаз України» 3715836,58грн. пені, 2535,50грн. витрат по сплаті державного мита та 23,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3715836,58грн. пені та про відсутність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення, керуючись ст.549 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.83 Господарського процесуального кодексу України, задовольнив позовні вимоги про стягнення 3715836,58грн. пені в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ«Екостандарт» звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011року у справі №42/181-17/488 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом не враховано положень п.2.2. ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» і стверджує, що 3715836,58грн. пені підлягають списанню. Також, на переконання скаржника, судом першої інстанції не враховано обставин щодо несвоєчасності надходження з бюджету субвенцій на сплату заборгованості за отриманий від позивача газ. При цьому, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на підставі ст.233 Господарського кодексу України.

У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним, просить його залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2011року у справі №42/181-17/488 апеляційну скаргу ПАТ«Екостандарт» на рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011року у справі №42/181-17/488 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 13.12.2011року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011року розгляд справи №42/181-17/488 відкладався на 27.12.2011року.

В судовому засіданні 27.12.2011року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 27.12.2011року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №06/08-2450ТЕ-41 від 31.12.2008року, укладеного між позивачем (постачальник) і відповідачем (покупець), постачальник зобовязався передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобовязався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2011року у справі №42/181, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010року у справі №42/181, провадження у справі №42/181 в частині вимог про стягнення 800000,00грн. боргу припинено; присуджено до стягнення з ЗАТ«Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль» на користь ДК«Газ України» НАК«Нафтогаз України» 17868137,98грн. боргу, 5271246,48грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1509966,00грн. 3% річних з простроченої суми.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010року у справі №42/181 вказані судові рішення в цій частині залишено без змін.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім цього, постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010року у справі №42/181 рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011року у справі №42/181 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010року в частині стягнення пені на суму 100000,00грн. скасовано, в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Отже, предметом розгляду у справі №42/181-17/488 є вимоги позивача про стягнення з позивача 3715836,58грн. пені.

З матеріалів справи вбачається, що судовими рішеннями у справі №42/181 встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача 3715836,58грн. пені за період прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання щодо сплати вартості отриманого газу з 14.11.2009року по 14.05.2010року включно.

На підставі наведених обставин справи та положень чинного законодавства України суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3715836,58грн. пені за період прострочення з 14.11.2009року по 14.05.2010року включно.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління обєднаною енергетичною системою України, субєктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства, ДК«Газ України», ДК«Укртрансгаз», ДК«Укргазвидобування», ДАТ«Чорноморнафтогаз» та ДП«Енергоринок».

Як вбачається зі змісту п.3.3.6. статуту ЗАТ«Екостандарт» (т.2, а.с.15-46), предметом діяльності товариства є виробництво та реалізація електричної енергії. Тобто, дія Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» поширюється на підприємство відповідача.

Пунктом 2.2. ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» передбачено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997року по 1 січня 2011року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Як вже зазначалось, позивач просив суд стягнути з відповідача 3715836,58грн. пені за період з 14.11.2009року по 14.05.2010року включно, тобто пеня нарахована у період, який визначено в п.2.2. ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Згідно п.2.5. ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011року №897 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», який набрав чинності 27.08.2011року, визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ.

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на вчинення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Відповідно умов п.6 вказаного Порядку кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обовязково входить керівник такого учасника, як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2011року відповідач звернувся до позивача з листом щодо списання заборгованості за природний газ (т.2, а.с.76), згідно якого повідомляв позивача про списання заборгованості у вигляді пені у сумі 3715836,58грн., яка виникла у звязку з виконанням договору №06/08-2450ТЕ-41 від 31.12.2008року. До вказаного листа відповідачем було додано, зокрема, копію протоколу комісії з питань списання заборгованості за №3 від 11.10.2011року.

Згідно протоколу за №3 від 11.10.2011року засідання комісії з питань списання заборгованості, яка нарахована за спожитий природний газ відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», складеному у складі комісії, зокрема, голови правління ПАТ«Екостандарт» та в.о. головного бухгалтера ПАТ«Екостандарт», було визначено обсяг заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 3715836,58грн. (перше питання порядку денного) та було вирішено списати вказану заборгованість у розмірі 3715836,58грн.

Отже, ПАТ«Екостандарт» було дотримано вимоги п.2.5. ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та п.6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію щодо списання заборгованості повноважною комісією шляхом затвердження відповідного протоколу засідання такої комісії.

Пунктом 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію передбачено, що заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997року по 1 січня 2011року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

На виконання п.7 вказаного Порядку 22.11.2011року відповідач звернувся до позивача з листом №02/1843 з пропозицією списати заборгованість у вигляді пені у сумі 3715836,58грн. на підставі договору про списання заборгованості, що відповідає п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Таким чином, відповідачем виконано всі умови, передбачені Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Частина 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказані вище обставини справи судом першої інстанції не встановлювались, належним чином не досліджено та не розглянуто, а спірне судове рішення не містить обґрунтованим висновків щодо наведених обставин всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

На переконання колегії суддів, списання заборгованості відповідача у вигляді пені у сумі 3715836,58грн., яка виникла у звязку з виконанням договору №06/08-2450ТЕ-41 від 31.12.2008року, відбулось у відповідності до п.2.2. ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011року №897.

Про вказане свідчить протокол за №3 від 11.10.2011року засідання комісії з питань списання заборгованості, який було направлено позивачеві згідно відповідного листа (т.2, а.с.76). При цьому колегія суддів приймає до уваги той факт, що відповідачем, на виконання положень п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, додатково було направлено позивачеві договір про списання заборгованості (лист від 22.11.2011року №02/1843).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що заборгованість відповідача у вигляді пені у сумі 3715836,58грн., яка виникла у звязку з виконанням договору №06/08-2450ТЕ-41 від 31.12.2008року, є списаною з 11.10.2011року (дата затвердження комісією з питань списання заборгованості протоколу №3) згідно п.6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011року у справі №42/181-17/488 вказаним вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів, керуючись ст.ст.103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011року у справі №42/181-17/488 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «Екостандарт» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 3715836,58грн. пені.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Екостандарт» на рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011року у справі №42/181-17/488 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011року у справі №42/181-17/488 скасувати.

3.Прийняти нове рішення суду, яким в задоволенні позовних вимог дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Екостандарт» про стягнення 3715836,58грн. пені відмовити.

4.Стягнути з дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код 31301827) на користь публічного акціонерного товариства «Екостандарт» (02094, м.Київ, вул.Червоногвардійська, 20, код 21661022) 28230,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6.Справу №42/181-17/488 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяАгрикова О.В.

СуддіЧорногуз М.Г

Суховий В.Г.

04.01.12 (відправлено)