Рішення № 20544123, 26.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р.Справа № 5013/2339/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/2339/11

за позовом: Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії, м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Доджевіт", м. Кіровоград

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Регіональне відділення Фонду державного майна України у Кіровоградській області

- Державне агентство водних ресурсів України, м. Київ,

- Кіровоградське обласне Управління водних ресурсів, м. Кіровоград,

про стягнення 26477,21 грн.

Представники сторін:

від позивача - Житомирський І.А., начальник, довідка ЄДР АА № 012738 від 19.05.2008 року;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи (Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області) - ОСОБА_1 , довіреність № 12/11 від 06.12.11 головний спеціаліст відділу юридичної та організаційної роботи;

від третьої особи (Державне агентство водних ресурсів України) - участі не брали;

від третьої особи (Кіровоградське обласне Управління водних ресурсів) - ОСОБА_2, довіреність № 01-12/1846 від 10.09.11 головний юрисконсульт;

У судовому засіданні оголошувалась перерва 23.12.2011 року до 16 год. 26.12.2011 року, в порядку, визначеному ст. 77ГПК України.

Відповідач та третя особа (Державне агентство водних ресурсів України) належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання за юридичними адресами.

Кіровоградська гідрогеолого-меліоративна партія звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Доджевіт" суми боргу - 26477,21 грн, згідно до договору оренди № 21-34 від 19.03.2010 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи не подав, позовні вимоги ні по суті заявлених вимог, ні по розрахунку не заперечив.

Кіровоградське обласне Управління водних ресурсів у своїх письмових поясненнях №01-12/1909 від 15.12.2011 року, підтримує доводи позивача, щодо заборгованості відповідача за Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) за №21-34 в сумі 19385,15 грн, за Договором № 16-а про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання індивідуально визначеного майна та надання комунальних послуг орендарю в сумі 3582,20 грн у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, 3-ї особи, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно копії свідоцтва про право власності від 16.11.2005 року № 081, яке видано на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.11.2005 року № 1532, цілий комплекс будівель, який розташований за адресою: м. Кіровоград, проїзд Аджамський, 3 належить державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні Державного комітету України по водному господарству (балансоутримувач - Кіровоградська гідрогеолого-меліоративна партія - позивач).

Відповідно до Положення про Кіровоградську гідрогеолого-меліоративну партію, яке затверджено наказом Державного комітету України по водному господарству від 15.05.2007 року № 102, а саме п. 1.1 Положення - Кіровоградська гідрогеолого-меліоративна партія, створена наказом Державного комітету України по водному господарству від 31.05.1994 року № 61, є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству та оперативно підпорядкована Кіровоградському обласному Управлінню водних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії листа Державного комітету України по водному господарству № 2109-43 від 31.12.2009 року, об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Кіровоград, проїзд Аджамський, 3, загальною площею 824,5 кв.м знаходиться на балансі позивача - Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії.

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Орендодавець) та приватним підприємством "Доджевіт" (Орендар/відповідач) 19.03.2010 року укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) за №21-34 (далі-Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору Орендодавець зобов'язався передати , а Орендар прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: вбудоване приміщення цеху літ "К" площею 824,5 кв.м (далі - Майно), розташоване за адресою: м. Кіровоград, проїзд Аджамський, 3 в одноповерховій залізобетонній споруді, що перебуває на балансі Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії (Балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно зі звідом про оцінку на 31.10.2009 року і становить за незалежною оцінкою 494 514 грн без ПДВ. Майно передано в оренду для виробничої діяльності.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначена за результатами конкурсу та становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад 2009 року 6300,00 грн без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди березень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року.

Сторони узгодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісячно, наступного за звітним, не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору).

Умовами п. 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає стягненню до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 Договору).

На виконання умов Договору сторонами 19.03.2010 року було складено та підписано Акт приймання-передачі орендованого приміщення Акт технічного стану державного нерухомого майна, що передається в оренду від 19.03.2010 року.

За умовами пункту 10.1 Договору, цей договір укладено сторонами на два роки 364 дні, що діє з 19.03.2010 року до 18.03.2013 року включно.

19.03.2010 року між позивачем та відповідачам була укладена договір № 16-а про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання індивідуально визначеного майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір № 16-а).

За умовами вказаного Договір № 16-а, балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться на адресою: м. Кіровоград, проїзд Аджамський, 3, загальною площею 824,5 кв.м (далі - будівля) та утримує прибудинкову територію, а орендар (відповідач) бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно займаної ним площі в цій будівлі, і відшкодовує витрати на утримання штату працівників зайнятих охороною приміщення. Крім пропорційно зайнятої площі, згідно встановленої потужності і на вимогу електропостачальника проводить місячну попередню оплату в 5-ти денний термін розрахункового періоду.

Відповідно до п. 2.6 Договору № 16-а орендар зобов'язався здійснювати оплату за використання електричних мереж балансоутримувача за розрахунковий період з 25 по 25 згідно лічильника. Орендар здійснює загальну місячну плату витрат на утримання будівлі, згідно рахунку отриманого від балансоутримувача (п. 2.9 Договору № 16-а).

Розділом 3 Договору № 16-а сторони узгодили порядок здійснення розрахунків.

Загальна місячна плата за наданні балансоутримувачем обумовлених договором послуг, за домовленістю сторін, відповідно договірної ціни, яка може змінюватися відповідно розрахунків. Орендар проводить повну оплату за минулий місяць до 12 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно п. 3.5 Договору № 16-а плата за послуги не перераховані або перераховані не в повному обсязі, стягуються балансоутримувачем в обов'язковому порядку за весь період заборгованості з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення включаючи день оплати від суми наданих послуг прострочених орендарем.

За умовами пункту 5.1 Договору № 16-а, цей договір діє з 19.03.2010 року до 18.03.2013 року включно.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач в порушення умов Договору оренди (п. 5.3, 5.9) несвоєчасно сплачує орендну плату та комунальні послуги. Заборгованість відповідача по орендній платі відповідно до Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (нежитлового приміщення) за №21-34 станом на 12.11.2011 року складає 19385,15 грн, за Договором № 16-а про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання індивідуально визначеного майна та надання комунальних послуг орендарю станом на 12.11.2011 року складає 3582,20 грн,

Вказане стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

При розгляді даного спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сплата орендної плати є істотними умовами договору оренди.

Згідно зі ст. ст. 18, 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і умов договору орендар повинен належним чином виконувати свої зобов'язання, зокрема, застрахувати орендоване майно на користь того учасника договору, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкту оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди.

Матеріали справи свідчать, що 22.06.2011 року, 01.08.2011 року, 03.10.2011 року на адресу відповідача було направлено вимоги про сплату боргу по орендній платі та комунальних послуг, в іншому випадку Орендодавець звернеться до суду з позовом про розірвання договору оренди. На зазначені вимоги відповідач відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

Доказів сплати орендної плати в сумі 19385,15 грн, яка виникла станом на 12.11.2011 року відповідачем господарському суду також не подано.

Вказане свідчить, що відповідачем на протязі тривалого часу не виконуються свої зобов'язання за Договором оренди.

За вказаних обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь відповідача заборгованості з орендної плати (відповідно до п. 3.6 Договору оренди) в сумі 19385,15 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 3.7 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1372,16 грн за період з 12.01.2011 року по 12.11.2011 року.

На підставі п. 3.8 Договору позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми заборгованості - 1938,52 грн.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаною нормою Цивільного кодексу України пеня як різновид неустойки характеризується такою ознакою як застосування у грошових зобов'язаннях. Кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, можливість встановлення за будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання.

З наведених вище норм Господарського та Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати пені і штрафу за порушення зобов'язання, як і не прив'язує штраф до конкретного виду правовідносин.

Згідно положень частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення в силу закону.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві штрафу у розмірі 1938,52 грн, що становить 10 % від суми боргу - 19385,15 грн.

Задовольняючи вимогу про стягнення штрафу, господарським судом враховано співрозмірність заявленої до стягнення суми штрафу з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, добросовісність позивача, що полягає у належному виконанні ним, як орендодавцем, своїх зобов'язань за Договором оренди, недотримання відповідачем узгодженого між сторонами терміну оплати орендної плати, відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів до виконання зобов'язання та недопущення його порушення.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 12.01.2011 по 12.11.2011 в сумі 1372,16 грн (а.с. 9) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Доджевіт" пені в сумі 1372,16 грн за період з 12.01.2011 року по 12.11.2011 року та штраф у розмірі 10% від суми заборгованості - 1938,52 грн, підлягають задоволенню.

Відповідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим Господарським кодексом України.

В п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України вказано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За розрахунками позивача сума заборгованості відповідача за отримані послуги відповідно до Договору № 16-а про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання індивідуально визначеного майна та надання комунальних послуг орендарю станом на 12.11.2011 року складає 3582,20 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 3582,20 грн за утримання індивідуально визначеного майна та надання комунальних послуг за період з квітня по жовтень 2011 року підтверджується матеріалами справи (копії рахунків та копії виписок з банку).

Доказів проведення розрахунків за надання комунальних послуг орендарю в сумі 3582,20 грн відповідач господарському суду не подав.

За вказаних обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь відповідача заборгованості з наданих комунальних послуг орендарю (відповідно до розділу 3 Договору № 16-а) в сумі 3582,20 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 3.5 Договору № 16-а позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 199,18 грн за період з 12.01.2011 року по 12.10.2011 року.

З урахуванням норми ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Доджевіт" пені в сумі 199,18 грн за період з 12.01.2011 року по 12.10.2011 року підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1411,50 грн покладається на відповідача.

Господарський суд враховує, що відповідно до Указу Президента України від січня 2010 року № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Держводгоспу реорганізовано в Державне агентство водних ресурсів України.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Доджевіт", м. Кіровоград, вул. Металургів, 6/57, код ЄДРПОУ 3685114 на користь Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії, м. Кіровоград, проїзд Аджамський, 3, код ЄДРПОУ 23227031 заборгованість в сумі 26477,21 грн, з яких по договору від 19.03.2010 року №21-34 основний борг в сумі 19 385,15 грн, пеня - 1372,16 грн, штраф - 1938,52 грн; по договору від 19.03.2010 року № 16-а заборгованість в сумі 3 781,38 грн, з яких 3 582,20 грн - основний борг та 199,18 грн - пеня, а також судовий збір в сумі 1411,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 03.01.2012 року.