Рішення № 20544121, 28.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2011 р.Справа № 5013/2032/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УМНС України у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод", м. Кіровоград

про стягнення 1785 грн, розірвання договору,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 15.11.2011 № 351,

від відповідача участі не брали.

Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення УМНС України у Кіровоградській області подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву № 387/01-15/02 від 31.10.2011 з урахуванням письмових пояснень від 23.11.2011 № 420/01-15/02 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" заборгованості в сумі 1785,00 грн, з яких 1700,00 грн основної заборгованості, збитків від інфляції у сумі 68,70 грн та 3 % річних у розмірі 16,35 грн за договором від 03.01.2008 № 19/2008 та розірвання вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за даним позовом.

У судовому засіданні 28.12.2011 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

При цьому, господарський суд враховує той факт, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, з огляду на наступне.

Ухвали від 02.11.2011 про порушення провадження у даній справі, від 29.11.2011 та від 14.12.2011 про відкладення розгляду даної справи направлялись господарським судом за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, та яка підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців станом на 03.11.2011 та на 27.12.2011 (25006, м. Кіровоград, вул. Леніна, 14).

Ухвалу від 02.11.2011 про порушення провадження у даній справі відповідач отримав 10.11.2011, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02616316 (а.с. 67).

Доказів отримання чи неотримання ухвал від 29.11.2011 та від 14.12.2011 відповідачем матеріали справи № 5013/2032/11 станом на день судового засідання 28.12.2011 не містять.

Поряд з тим, господарським судом враховано нормативний строк пересилання рекомендованої кореспонденції, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів", який відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1. та пункту 4.2 складає 3 дні від дня подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку.

Про направлення господарським судом ухвал від 29.11.2011 та від 14.12.2011 за місцем реєстрації відповідача свідчать відповідні списки згрупованих поштових відправлень від 01.12.2011 № 06 та від 16.12.2011 № 113, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали у даній справі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.12.2011 проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державною аварійно-рятувальною службою Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУМНС України у Кіровоградській області (далі за текстом Аварійно-рятувальна служба) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод" (далі за текстом об'єкт) укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 03.01.2008 № 19/2008 (далі за текстом - Договір).

За умовами розділу 1 Договору сторони погодили, що предметом Договору є організація та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування Об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Об'єкті надзвичайної ситуації.

Розділами 2, 3 Договору сторони визначили свої обов'язки при виконанні даного Договору.

У відповідності до пункту 4.1 Договору сторони визначили, що вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 22,22 % від загальної вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта (4500,92 грн), а саме 1000 (одна тисяча) грн на місяць.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що плата за обслуговування Об'єкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється в безготівковому порядку щомісячним перерахуванням коштів на її розрахунковий рахунок у період з 20 по 25 число поточного місяця згідно з отриманим рахунком.

За змістом пункту 6.1 Договору останній вступає у силу з 03.01.2008 і діє постійно.

Між сторонами 03.03.2008 підписано Додаткову угоду про зміну вартості обслуговування до договору № 19/2008 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 03.01.2008.

Згідно пунктів 1, 2 вказаної Додаткової угоди сторони дійшли згоди стосовно зменшення вартості обслуговування АРЗСП ГУМНС України у Кіровоградській області, викладення пункту 4.1 Договору у наступній редакції: вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 2,22 % від загальної вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта (4500,92 грн), а саме 100 (сто) грн на місяць.

Пунктом 4 Додаткової угоди сторони визначили, що дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує наступне.

Згідно положень статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконував взяті на себе зобов'язання за Договором та надавав відповідачеві обумовлені Договором послуги у період з 01.06.2010 по 31.10.2011.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи актів (а.с. 32-48) позивачем у червні 2010 року жовтні 2011 року надано відповідачеві обумовлені Договором послуги на суму 1700,00 грн.

У наданих поясненнях від 23.11.2011 (а.с. 68-73) позивач вказує, що дані акти відповідачем отримувались, але підписані екземпляри на адресу позивача не повертались.

Загальна вартість наданих послуг підтверджується також і рахунками-фактурами за червень 2010 року-жовтень 2011 року.

Як вказує позивач, зазначені рахунки-фактури направлялись відповідачеві разом з претензіями від 03.02.2011 № 49 (а.с. 49, рахунки-фактури за червень 2010 року-грудень 2010 року), від 30.05.2011 № 01-18/208 (а.с. 50, рахунки-фактури за червень 2010 року-травень 2011 року), від 08.08.2011 № 40 (а.с. 51), від 27.10.2011 № 45 (а.с. 52, рахунки-фактури за червень 2010 року-жовтень 2011 року).

Проте, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, за отримані відповідно до Договору послуги у зазначений період не розрахувався.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за червень 2010 року - жовтень 2011 року становить 1700,00 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням наведеного вище та наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1700,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення (з урахуванням останнього розрахунку, поданого 23.11.2011) 68,70 грн інфляційних за період з червня 2010 року по квітень 2011 та 16,35 грн 3 % річних за період з 26.06.2010 по 25.05.2011.

При розгляді вказаної позовної вимоги господарський суд враховує наступне.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Поряд з тим, господарський суд не погоджується із визначеним позивачем періодом прострочення сплати заборгованості з огляду на наступне.

Пунктом 4.2 Договору сторонами визначено, що плата за обслуговування Об'єкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється в безготівковому порядку щомісячним перерахуванням коштів на її розрахунковий рахунок у період з 20 по 25 число поточного місяця, згідно з отриманим рахунком.

Таким чином, сторонами погоджено, що підставою для здійснення оплати за Договором є безпосередньо рахунок, виставлений позивачем.

Як свідчать матеріали справи та зазначено самим позивачем у поясненні від 23.11.2011 № 420/01-15/02 (а.с. 68-73) рахунки-фактури відповідачеві позивачем щомісячно не виставлялись, а направлялись разом з претензіями, починаючи з лютого 2011 року (претензія від 03.02.2011 № 49).

Так, рахунки за червень-грудень 2010 року відповідач отримав лише 03.02.2011, за січень-травень 2011 року 30.05.2011, за червень-жовтень 2011 року 27.10.2011.

За таких обставин та враховуючи визачений позивачем граничний період нарахування інфляційних та річних, збитки від інфляції та 3% річних повинні нараховуватись наступним чином: заборгованість за період з червня 2010 року по грудень 2010 року складає 700 грн, відповідні рахунки відповідачем отримані 03.02.2011, тому період нарахування - з 26.02.2011 по квітень 2011 року (для інфляційних) та по 25.05.2011 (для річних); наступні рахунки отримані лише 30.05.2011 та 27.10.2011 відповідно, тому дана сума заборгованості до розрахунку інфляційних не входить.

З огляду на зазначені обставини за розрахунком господарського суду сума інфляційних збитків складатиме 18,90 грн, а 3 % річних 5,12 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 68,70 грн та 3 % річних у сумі 16,35 грн господарським судом задовольняються частково на суму 18,90 грн інфляційних та 5,12 грн 3 % річних.

Окрім того, позивачем заявлено позовну вимогу про розірвання договору від 03.01.2008 № 19/2008 з 01.11.2011.

Позивач посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" 20.05.2011 направлено позивачеві листа "Про розірвання договору", мотивованого припиненням виробництва.

При розгляді даної позовної вимоги господарський суд враховує наступне.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" Аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Постійному та обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають:

підприємства, організації з видобутку і переробки твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, експлуатації продуктопроводів, а також ті, що будують, експлуатують або ліквідують підземні виробки та споруди різного призначення;

споруди транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня безпеки їх експлуатації (морські та річкові порти, аеродроми та аеропорти, метрополітен тощо);

металургійні, хімічні, радіаційно небезпечні, вибухо- і пожежонебезпечні та інші підприємства, організації із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також ті, що застосовують у своєму виробництві або зберігають сильнодіючі отруйні речовини;

рекреаційні зони та інші території у період масового відпочинку людей або занять промислом, який не суперечить законодавству, в тому числі місця туристичної активності;

райони відповідальності України за організацію обслуговування повітряного руху;

водні об'єкти України, у тому числі в зоні відповідальності України в Чорному та Азовському морях, на річках Дніпрі та Дунаї.

Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, визначається згідно з законодавством.

Об'єкти та окремі території, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню комунальними і аварійно-рятувальними службами громадських організацій, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органом місцевого самоврядування, що створюють ці служби, та законодавством.

Сторонами у пункті 6.2 Договору визначено, що дія договору може бути припинена у разі виключення Об'єкта з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Позивачем до позовної заяви додано Перелік потенційно небезпечних об'єктів Кіровоградської області, затверджений рішенням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 24.11.2010, протокол № 2, до якого включено товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" під № 153.

На запит господарського суду Обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кіровоградської обласної державної адміністрації листом від 17.11.2011 № 21/04/201-1 повідомила господарський суд стосовно того, що відповідно до підпункту 5 пункту 5 розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 09.11.2010 № 978-р "Про обласну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій" обласна комісія складає перелік потенційно небезпечних об'єктів області.

Станом на 1 листопада 2011 року Перелік потенційно небезпечних об'єктів Кіровоградської області на 2011 рік, затверджений рішенням обласної комісії від 24.11.2010, до якого включено відповідача у справі, не втратив чинності.

Господарський суд враховує, що відповідно до листа Обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08.12.2011 № 21/04/322-1 до Переліку потенційно небезпечних об'єктів і окремих територій області, які підлягають обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами на договірній основі, на 2011 рік, товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" не включено.

Поряд з тим, із Переліку потенційно небезпечних об'єктів Кіровоградської області на 2011 рік відповідача не виключено, натомість включено його і до Переліку потенційно небезпечних об'єктів Кіровоградської області на 2012 рік, затвердженого рішенням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 01.12.2011, протокол № 19.

Як зазначає сама комісія у згаданому вище листі, відповідач у справі включений до вказаного Переліку у зв'язку з можливістю виникнення надзвичайної ситуації виток аміаку, вибух та загоряння спирту.

Господарський суд враховує, що за правилами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На лист відповідача від 20.05.2011 про розірвання договору, позивач відповіді не надав та продовжив надавати послуги

Господарським судом від позивача вимагались письмові пояснення та підстави з посиланням на норми чинного законодавство щодо зазначеної вимоги про розірвання з відповідачем договору від 03.01.2008 № 19/2008 враховуючи пункт 6.2 договору; докази зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Позивачем витребувані судом докази не подано.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дані процесуальні вимоги позивачем при заявленні позовної вимоги стосовно розірвання договору не дотримано, позовні вимоги не доведено.

Таким чином, враховуючи зміст пункту 6.2 Договору, згідно якого дія договору може бути припинена у разі виключення Об'єкта з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, інформацію, надану обласною комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кіровоградської обласної державної адміністрації з приводу того, що на підприємстві відповідача можливе виникнення надзвичайної ситуації виток аміаку, вибух та загоряння спирту, господарський суд не вбачає підстав для розірвання укладеного між сторонами Договору.

Відтак, господарський суд прийшов до висновку про необґрунтованість позову в цій частині.

У задоволенні позовної вимог про розірвання договору на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 03.01.2008 № 19/2008 слід відмовити.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, на позивача у справі покладаються судові витрати на державне мито у сумі 85,00 грн за розгляд позовної вимоги немайнового характеру, так як дана сума не була спвлачена при поданні позову.

Положення Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, застосуванню не підлягають, оскільки позовну заяву подано до господарського суду до зазначеної дати.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" (25006, м. Кіровоград, вул. Леніна, 14, ідентифікаційний код 34724535) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України в Кіровоградській області (26006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 08588791, р/р 31251272210150 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016) - 1700,00 грн основної заборгованості, 5,12 грн 3 % річних, 18,90 грн збитків від інфляції, а також 98,51 грн державного мита та 227,93 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 11,23 грн 3 % річних, 66,15 грн збитків від інфляції та про розірвання договору відмовити.

Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України в Кіровоградській області (26006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 08588791, р/р 31251272210150 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016) в дохід державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, № рахунку: 31115095700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій") - 85,00 грн державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г. Кабакова

Повне рішення складено 03.01.2012