Рішення № 20544125, 27.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р.Справа № 5013/867/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/867/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Акустика", м. Кіровоград

про стягнення 1 577 135,47 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1523 від 16.06.11 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 251/1 від 30.04.11 р.;

від відповідача - Ципарський А.Я., голова правління;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 1009/01 від 02.08.10 р.;

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Акустика" заборгованості в сумі 1577 135,47 грн., яка складається з: заборгованості про процентам за користування кредитом в сумі 680 690,62 грн.; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 137 473,97 грн.; інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 333 345,20 грн.; інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів в сумі 165 518,90 грн.; три відсотка річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 221 876,67 грн. та три відсотка річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 38 230,11 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позов № 265/01 від 11.07.11 р. та у доповненні до відзиву № 276/01 від 30.07.11 р. просить відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення 1289495,60 грн., оскільки вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами з урахуванням пені, інфляційних збитків, 3% річних в сумі 1021913,60 грн. є безпідставною та необґрунтованою. Детальний розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, що був поданий позивачем не ґрунтується на договорі або законі (а.с. 1-4 том 2, 10-13 том 3).

26.12.11 р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача, згідно якого останній, посилаючись на ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, а саме: пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 137473,97 грн. зменшити до 1000,00 грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 333345,20 грн. зменшити до 1000,00 грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 165518,90 грн. зменшити до 1000,00 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 221876,67 грн. зменшити до 1000,00 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 38320,11 грн. зменшити до 1000,00 грн. (а.с. 28-30 том 4).

Крім того, згідно заяви від 27.12.11 р. відповідач просить стягнути з позивача в доход державного бюджету штраф за ухилення від вчинення дій, покладених на нього ухвалами господарського суду від 14.12.11 р. та 22.12.11 р., який передбачений п. 5. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 88 том 4).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до нової редакції Статуту позивача, затвердженої рішенням загальних зборів акціонерів від 09.09.10 р. та погодженої Національним Банком України 23.09.10 р., в звязку з набуттям чинності Законом України "Про акціонерні товариства", з метою приведення установчих документів Банку у відповідність з чинним законодавством України, найменування Банку змінено на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), а Статут Банку викладається в чинній редакції, яка набуває чинності з моменту державної реєстрації.

Зміна найменування Банку та викладення його Статуту в новій (чинній) редакції жодним чином не скасовує та не змінює прав та зобовязань Банку, набутих у будь-яких, в тому числі, триваючих правовідносинах з моменту його створення до моменту зміни найменування, а Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк за такими правами та зобовязаннями (а.с. 41-50 том 1).

26.06.07 р. між відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі Кредитодавець) та відкритим акціонерним товариством "Акустика" (далі Позичальник) укладено Кредитний договір № 6/200-К (далі Договір, а.с. 22- 26 том 1).

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі кредит), на умовах, визначних цим Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.

Кредит надається в сумі 3600000,00 грн..

Термін остаточного погашення кредиту 25.06.12 року включно.

Процентна ставка за користування кредитом 19.0% річних.

Надання кредиту буде здійснюватися в повному обсязі або окремими частинами (траншами).

Кожна наступна видача траншу здійснюється в межах вільного залишку суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1. цього Договору. Надання кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення Позичальником Кредитодавця про свій намір отримати черговий транш кредиту із зазначенням його суми та терміну користування в день отримання кредиту, за умови укладення Додаткової угоди відповідно до п. 2.5. цього Договору.

Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: 2500000,00 грн. для погашення заборгованості перед ФО ОСОБА_4; 1100000,00 грн. для проведення ремонтних робіт з метою створення бізнес-центру класу "В" на базі адміністративної будівлі ВАТ "Акустика".

В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 5 і належить Позичальнику на праві власності, заставною вартістю згідно висновку незалежного експерта 14049560,00 грн. (п.п. 1.1. 1.3. Договору).

Порядок надання і повернення кредиту та сплати процентів врегульовано сторонами у розділі 2 Договору.

Так, згідно п.п. 2.1.-2.6. Договору, Кредитодавець відкриває позичковий рахунок № 20632300129 МФО 3830 Кіровоградської філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", на якому буде враховуватися кредит, наданий за цим Договором, погашення та дострокове погашення, якщо таке буде, цього кредиту. Такий позичковий рахунок є для Позичальника остаточним та обов'язковим для обліку руху сум, які Позичальник повинен повернути Кредитодавцю.

Видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього Договору, проводиться: в сумі 2500000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку № 20632300129 в Кіровоградській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 383147 на поточний рахунок Позичальника при умові надання письмової згоди іпотекодержателя ФО ОСОБА_4 на повторну іпотеку цілісного майнового комплексу, що належить ВАТ "Акустика" на праві власності і знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 5; в сумі 1100000.00 грн. шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку № 20632300129 в Кіровоградській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 383147 на поточний рахунок Позичальника для фінансування ремонтних робіт згідно контрактів, що кредитуються, після оформлення договору іпотеки.

Повернення кредиту здійснюється щомісячно, рівними частинами, починаючи з 13 місяця користування кредитними коштами, згідно з графіком, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Кредитного Договору).

Моментом (днем) надання траншу вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в п. 2.2. цього Договору, в сумі відповідного траншу.

Надання кожного траншу оформляється Додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу та строк його використання. При цьому, термін остаточного повернення будь-якого траншу не може бути пізніше, ніж термін, вказаний у підпункті 1.1.2. цього Договору.

Платежі згідно з п.п. 1.6, 2.8., 4.1.-4.4. та 4.6. цього Договору вважаються здійсненими в установлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на рахунок № 29097300129 в Кіровоградській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 383147 в день, вказаний в п.п. 1.6., 2.8., 4.1.-4.4. та 4.6. цього Договору. Якщо цей день не є банківським днем, платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня.

Платежі згідно з п. 1.1.2 та п. 2.3. цього Договору вважаються здійсненими в установлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на позичковий рахунок №20632300129 Кіровоградської філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 383147 в день, що зазначено в п. 1.1.2 та п. 2.3. Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня.

Відповідно до п. 2.13. Договору, погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованим процентами; строкова заборгованість за нарахованим процентами; комісії; прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів; штрафи.

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.4. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками Банку та Позичальника.

Шляхом підписання Додатку до Договору сторонами погоджено графік погашення Позичальником заборгованості за Договором (а.с. 27 том 1).

Згідно Додаткової угоди № 1 від 11.07.07 р. до Договору сторони домовились статтю 3 Договору "Права та обов'язки сторін" доповнити п. 3.3.20, а також викласти в новій редакції п. 4.4. Договору (а.с. 28 том 1).

Додатковою угодою № 2 від 05.05.08 р. та Додатковою угодою № 3 від 20.11.08 р. до Договору сторони погодили збільшення процентної ставки за користування кредитом до 20% річних та до 26,5% річних відповідно (а.с. 29-30 том 1).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 661 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, Банк звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідача про стягнення з Позичальника заборгованості за кредитом у розмірі 3372500,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 1392719,09 грн., пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 340945,89 грн., пені за прострочення сплати процентів у розмірі 112290,24 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 449,902, 45 грн., інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 102465,03 грн., а також штрафу за порушення умов договору в розмірі 180000,00 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.08.10 р. позовні вимоги Банку задоволено частково; стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Акустика" на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за кредитом у розмірі 3372500,00 грн., заборгованість за процентами в розмірі 1392719,09 грн., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 112290,254 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 449902,45 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 102465,03 грн.; в решті позову відмовлено (а.с. 31-34 том 1).

На виконання вказаного рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.08.10 р. видано наказ про стягнення боргу ( а.с. 101 том 1).

Рішення господарського суду від 19.08.10 р. виконано в повному обсязі шляхом примусового стягнення боргу органами державної виконавчої служби 10.02.11 р. в сумі 8201,58 грн. та 28.04.11 р. в сумі 5788239,12 грн. (а.с. 91, 96-98 том 1).

Таким чином, надання Банком та неповернення Позичальником кредиту та відсотків за кредитом на умовах Договору за період з 08.01.08 р. по 30.07.10 р. встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.08.10 р. у праві № 5/45.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що у даній справі беруть участь ті самі сторони, що і у справі № 5/45, факти, встановлені рішенням господарського суду у справі № 5/45 знову не доводяться.

Оскільки Позичальник кредит фактично повернув лише у травні 2011 року, позивач звернувся до Позичальника з вимогою № 09/3/5 171 від 11.05.11 р. про сплату процентів за період з 31.07.10 р. по 05.05.11 р. в сумі 680690,62 грн., а також нарахованої пені, інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 35-38 том 1).

Оскільки відповідач вимогу позивача не виконав, заборгованість не сплатив, Банк змушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, п.п 2.7.-2.8. Договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком наступним чином.

Проценти за користування кредитом нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення кредиту у тому числі і за період прострочення погашення кредиту.

Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.1.3. цього Договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць.

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці.

Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту.

Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи із умови, що враховується перший день зарахування траншу на поточний рахунок Позичальника або перерахування траншу по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом/траншем.

Проценти за користування кредитом/траншем сплачуються наступним чином:

Проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.7. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Проценти, нараховані за місяць, в якому відповідно до п. 1.1.2. цього Договору закінчується термін користування кредитом, повинні бути сплачені не пізніше такого дня.

У випадку дострокового припинення дії цього Договору, Позичальник зобов'язаний в день такого дострокового припинення дії цього Договору сплатити Банку проценти, нараховані за місяць, в якому достроково припиняється дія цього Договору.

Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день настання терміну остаточного повернення кредиту, зазначеного у п. 1.1.2. цього Договору, а у випадку, якщо Позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитом в такий день - то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом.

Проценти за користування траншем сплачуються на рахунок, що вказано у п. 2.6. цього Договору.

Відповідно до розрахунку позивача, оскільки кредитні кошти фактично сплачено 05.05.11 р., проценти за користування кредитом сплачено включно по 30.07.10 р., до сплати підлягають розраховані проценти за період з 31.07.10 р. по 04.05.11 р. включно в розмірі 680690,62 грн. (а.с. 8-9 том 1).

Крім процентів за користування кредитом позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 137 473,97 грн.; інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 333 345,20 грн.; інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в сумі 165 518,90 грн.; три відсотка річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 221 876,67 грн. та три відсотка річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 38 230,11 грн.

При цьому, нарахування інфляційних збитків та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту позивач обґрунтовує наступним (а.с. 123, 124-133 том 1, 126 том 3).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно п. 4.6. Договору, у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобовязання за цим Договором, він зобовязується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

3% річних - це різновид санкцій (міра відповідальності) за порушення грошового зобовязання, оскільки при простроченні виконання боржником грошового зобовязання має місце неправомірне користування чужими грошовими коштами, адже боржник не передав кредиторові грошові кошти, щоб оплатити покладений на нього борг і ці кошти для нього є "чужими".

Оскільки Позичальником неналежно виконувались обовязки за Договором, зокрема, 31.10.08 р. черговий платіж по кредиту здійснено частково в сумі 2500.00 грн., не оплачено 72500,00 грн. в звязку з чим така сума набула статусу простроченого платежу та з 03.11.08 р. по 30.11.08 р. на суму 72500,00 грн. нараховані 3% річних, що складає 166,39 грн. Аналогічно розраховано 3% річних за періоди з 01.12.08 по 31.12.08 р.; з 01.01.09 р. по 04.01.09 р.; з 05.01.09 р. по 01.02.09 р.; з 02.02.09 р. по 01.03.09 р.

02.03.09 р. до господарського суду Кіровоградської області подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, а тому відповідно до п.п. 2.11, 2.11.1 Договору, Положення про облікову політику Банку, п. 12.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума 3372500,00 грн. (залишок по кредиту) набула статусу простроченої заборгованості і на таку суму нараховані 3% річних в розмірі 220090,28 грн. за період з 02.03.09 р. по 04.05.11 р., а всього за період з 03.11.08 р. по 04.05.11 р. 221876,67 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору, останньому 19.12.08 р. направлено лист-вимогу № 17/09-1615 про наявність несплачених платежів та необхідність виконання відповідних зобовязань з вимогою дострокового повернення кредиту (а.с. 132 том 3).

Також за неналежне виконання зобовязань за Договором відповідачу нараховано інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 333345,20 грн. за період з 16.08.10 р. по 04.05.11 р.

Позивач також стверджує, що відповідно до п. 4.3. Договору, згідно якого у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. Договору (26,5%) від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", стягненню з відповідача підлягає пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом в розмірі 137473,97 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив. Так, згідно письмового відзиву на позов, Позичальник стверджує, що сторонами врегульовано лише порядок нарахування та сплати процентів та не погоджено порядок та спосіб доведення позивачем до відома відповідача розміру нарахованих процентів; згідно зі ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", п. 1.4. Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою НБУ № 481 від 27.12.07 р., банки організують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України; бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобовязань, результати фінансової діяльності та їх зміни; банк здійснює кредитні та вкладні (депозитні) операції відповідно до вимог законодавства України і відображає в бухгалтерському обліку за відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 280, залежно від категорії контрагентів, виду кредиту/вкладу (депозиту) і строків їх використання; постановою НБУ № 280 від 17.06.04 р. затверджений План рахунків бухгалтерського обліку банків України, згідно з яким по рахунку 2068 обліковуються нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані субєктам господарювання; тобто, позивач відображає в бухгалтерському обліку по рахунку 2068 нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність; позивач облік операцій по нарахуванню процентів за Договором відображає в бухгалтерському обліку по особовому рахунку 20682300129; тобто, відомості по особовому рахунку 20682300129 достовірно підтверджують розмір нарахованих відповідачу процентів до сплати, тому, на думку відповідача, є належним та допустимим доказом, що свідчить про виконання позивачем обовязку по нарахуванню процентів за Договором; в матеріалах справи знаходиться виписка по особовому рахунку 20683100000001, яка підтверджує виконання обовязку позивачем по нарахуванню процентів за Договором в сумі 1263440,12 грн. за період з 02.03.09 р. по 30.07.10 р.

Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що виписка по особовому рахунку 20683100000001 належне виконання позивачем обовязку по нарахуванню процентів по Договору за період з 31.07.10 р. по 04.05.11 р. не підтверджує.

Отже, за доводами Позичальника, вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами з урахуванням пені, інфляційних збитків, 3% річних в сумі 1021913,60 грн. є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідач також вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що сума 3372500,00 грн. (залишок по кредиту) набула статусу простроченої заборгованості 02.03.09 р. внаслідок подачі позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором.

З огляду на викладене вище, відповідач просить відмовити позивачу в частині стягнення 1289495,60 грн.

Так, згідно розрахунку, здійсненого відповідачем та наданого до суду, інфляційні збитки по кредиту станом на 04.05.11 р. становлять 200962,50 грн., 3 % річних станом на 05.05.11 р. 82907,63 грн. (а.с. 5-10 том 2).

До того ж, відповідно до доповнення до відзиву на позову заяву, відповідач стверджує, що наявні в матеріалах справи документи (копія протоколу № 172 засідання Вищого кредитного комітету Банку від 04.03.09 р., виписка по особовому рахунку 20683100000001) підтверджують те, що станом на 31.07.10 р. кредитна заборгованість за основним боргом та нарахованими доходами визнана сумнівною не була; також виписка по особовому рахунку 20683100000001 за період з 31.07.10 р. по 04.05.11 р., виписка по особовому рахунку 20683100000001 за 05.05.11 р. та копія протоколу № 172 засідання Вищого кредитного комітету Банку від 04.03.09 р. та копія позовної заяви про стягнення заборгованості від 17.05.11 р. № 1283 підтверджують те, що позивач не набув цивільного права на одержання від відповідача процентів за Договором за період з 31.07.10 р. по 04.05.11 р. (а.с. 10-13 том 3).

Крім того, в письмових поясненнях, наданих до суду 21.12.11 р., відповідач вказує на те, що позивач звернувся до суду за захистом права, яке не було порушено, оскільки позивач звернувся з вимогою про примусове виконання обовязку сплатити проценти, нараховані за період з 31.07.11 р. по 04.05.11 р., коли строк виконання обовязку по сплаті процентів у відповідача не сплив (а.с. 5-8 том 4).

Господарський суд вважає заперечення відповідача безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам спору, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.11 Договору, Кредитодавець має право вимагати дострокового погашення заборгованості за цим Договором у повному обсязі у разі наявності простроченої протягом більше пяти банківських днів заборгованості за кредитом, процентам та комісіями, передбаченими Договором.

Вищезазначена умова Договору відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у позикодавця виникає право вимоги щодо дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних процентів у разі прострочення Позичальником чергового платежу.

У випадку застосування позикодавцем зазначеного вище права умова про розстрочення (повернення кредиту частинами) втрачає силу.

Відповідно до загальноприйнятих правил, заборгованість за якою в Банку є сумнів щодо її погашення є сумнівною.

Відповідно до п. 5.1.15.3. Положення про облікову політику позивача, заборгованість за кредитом визнається Банком сумнівною, якщо кредитним органом установи Банку, виходячи із стану обслуговування боргу, фінансового стану боржника тощо прийнято рішення про застосування, відповідно до умов Договору, механізму врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, а саме: рішення про звернення з позовом (заявою) до суду.

Кредитним органом банку прийнято рішення про звернення з позовом до суду щодо стягнення заборгованості з відповідача та здійснення обліку такої заборгованості відповідно до п.п. 11.3.6, 12.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема: "11.3.6. Якщо позичальник затримує сплату процентів чи комісій, то кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з п. 12.1 цього Закону (звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості). При цьому метод нарахувань для визначення податкових зобовязань кредитора за таким кредитом не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості".

Відповідно до п. 5.1.15.4. Положення про облікову політику, нарахування доходів на балансових рахунках припиняється у разі набуття кредитною заборгованістю ознак сумнівної та подання позову до суду про стягнення заборгованості з боржника.

Закон встановлює безумовний обовязок позичальника сплатити проценти за користування кредитними коштами до моменту фактичного повернення кредиту, що закріплено в ст.ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Твердження відповідача про невиконання обов'язку позивачем щодо нарахування процентів за Договором господарським судом відхиляються з наступних підстав. Відповідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2.7 Договору сторонами визначено порядок (механізм) нарахування процентів із зазначенням дня початку нарахування процентної ставки, періоду нарахування, суми на яку здійснюється нарахування, календарної кількості днів у році та місяці, валюти тощо, а не порядок внутрішнього обліку таких процентів банком.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, дія якої поширюється на регулювання кредитних відносин на підставі ч. 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. При цьому якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Цивільний кодекс встановлює обов'язок позичальника сплатити проценти за користування кредитними коштами до моменту фактичного повернення кредиту. Отже, банк має право на отримання процентів за кредитним договором незалежно від порядку здійснення нарахування та обліку процентів за кредитним договором, а позичальник в силу закону та договору зобов'язаний сплатити такі проценти.

Відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.03 р. № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.03 р. № 559/7880 банки самостійно розробляють технології здійснення банківських операцій та визначають методи внутрішнього контролю за їх проведенням відповідно до законодавства України; банки самостійно визначають систему організації операційної діяльності залежно від їх структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій тощо.

Відповідно до п.5.1. 15.4 Положення про облікову політику, затвердженого рішенням Правління Банку № 25 від 18.12.07 р. із змінами, нарахування доходів на балансових рахунках припиняється у разі набуття кредитною заборгованістю ознак сумнівної та подання позову до суду про стягнення заборгованості з боржника, саме нараховані проценти за період з 02.03.09 р. по 30.07.11 р. відображено в день надходження коштів, тобто 05.05.11р.

Відповідач не заперечує, що свій обов'язок по сплаті процентів за користування кредитними коштами виконав 05.05.11 р. всупереч умовам договору, яким передбачено погашення процентів щомісяця, а отже цілком правомірно за неналежне виконання обов'язку по сплаті процентів рішенням суду стягнуто штрафні санкції у вигляді пені та інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів.

В матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку № 20698300129, що відкритий в Кіровоградській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", з якої вбачається віднесення прострочених процентів в сумі 68558,77 грн. з рахунку 20687300129 на рахунок 20698300129; згідно виписки, наданої банком за період з 01.07.09 р. по 30.07.10 р. по рахунку 20699100000006, що відкритий в ПАТ "ВіЕйБі Банк" вбачається зміна рахунків та зарахування прострочених процентів з транзитного рахунку клієнта № 29094100010001 на рах. № 20699100000006; в матеріалах справи міститься копія договору від 09.06.09 р. про відкриття поточного рахунку ВАТ "Акустика" № 26003100000005 в ПАТ "ВіЕйБі Банк" в зв'язку з ліквідацією філії, що підтверджує освідомленість відповідача про зміну його рахунків; в матеріалах справи містяться виписки по рахунку про зарахування коштів, що надані відповідачем, що є також доказом того, що йому було відомо про зміну рахунків; рахунок 20683100000001 відкритий до транзитного (кредитного) рахунку клієнта 29094100010001 для обліку строкових процентів 09.06.2009 р., тобто до винесення рішення по справі.

Отже, оскільки зобовязання за Договором не є припиненим, Кредитодавець має право на отримання процентів за Договором незалежно від порядку здійснення нарахування та обліку процентів за кредитною угодою.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання.

Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, дія якої поширюється на регулювання кредитних відносин на підставі ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Якщо Позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. При цьому, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), тов. разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача щодо стягнення процентів за користування кредитом в сумі 680 690,62 грн., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 333 345,20 грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів в сумі 165 518,90 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 221 876,67 грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 38 230,11 грн. ґрунтується на вимогах чинного законодавства та умовах Договору.

Розрахунок вказаних нарахувань, здійснений позивачем, відповідає фактичним обставинам справи (а.с. 8-9, 13-19 том 1), доказів сплати процентів за користування кредитом за період з 31.07.10 р. по 04.05.11 р. в сумі 680 690,62 грн., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту за період з 16.08.10 р. по 04.05.11 р. в сумі 333 345,20 грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів за період з 16.08.10 р. по 04.05.11 р. в сумі 165 518,90 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 03.11.08 р. по 04.05.11 р. в сумі 221 876,67 грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період з 31.07.10 р. по 04.05.11 р. в сумі 38 230,11 грн. відповідач суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 137 473,97 грн., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. Договору (26,5%) від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума пені, нарахованої за період з 05.11.10 р. по 05.05.11 р., складає 134473,97 грн. (а.с. 9-11 том 1).

Однак, господарським судом встановлено, що при здійсненні розрахунку предявленої до стягнення суми пені позивачем безпідставно не враховано положення п.6 ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України у зв"язку з чим позивачем здійснено нарахування на суму заборгованості по процентам, що виникла до 31.07.2010 р., у зв"язку з чим не підлягає нарахуванню пеня на несплачені відсотки при наявності заборгованості більше ніж 6 місяців, за який позивачем вже стягнуто з відповідача пеню згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.08.10 р. у справі № 5/45.

За розрахунком суду нарахуванню підлягає пеня за несвоєчасну сплату процентів за Договором, виходячи із сум нарахованих відсотків, починаючи з 31.07.10 р. по 04.05.11 р. на загальну суму 20 181,17 грн.

Позивачем же в наданому до суду розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів, період, за який здійснено нарахування пред"явленої до стягнення суми пені зазначений з 04.11.10 р. по 04.05.11 р.(а.с. 3-4 том 1).

Враховуючи наведене, нарахуванню підлягає пеня за несвоєчасну сплату відсотків в межах періоду зазначеного позивачем у розрахунку та на суми нарахованих процентів, починаючи з 31.07.10 р., а саме: на суму 75 904,35 грн. за період з 05.11.10 р. по 04.05.11 р. в сумі 5834,21 грн.; на суму 75 904,35 грн. за період з 05.11.10 р. по 04.05.11 р. в сумі 5834,21 грн.; на суму 73455,82 грн. за період з 04.12.10 р. по 04.05.11 р. в сумі 4741,42 грн.; на суму 75 904,35 грн. за період з 04.01.11 р. по 04.05.11 р. в сумі 3900,24 грн.; на суму 75 904,35 грн. за період з 04.02.11 р. по 04.05.11 р. в сумі 2901,00 грн.; на суму 68558,77 грн. за період з 04.03.11 р. по 04.05.11 р. в сумі 1805,07 грн.; на суму 75 904,35 грн. за період з 05.04.11 р. по 04.05.11 р. в сумі 999,23 грн., а всього 20 181,17 грн.

Таким чином, вказана вимога підлягає частковому задоволенню в сумі 20181,17 грн.

В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно клопотання від 26.12.11 р. відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, а саме: пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 137473,97 грн. зменшити до 1000,00 грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 333345,20 грн. зменшити до 1000,00 грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 165518,90 грн. зменшити до 1000,00 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 221876,67 грн. зменшити до 1000,00 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 38320,11 грн. зменшити до 1000,00 грн. (а.с. 28-30 том 4).

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що загальна сума штрафних санкцій, заявлених до стягнення в розмірі 896444,85 грн. перевищує суму відсотків (680690,62 грн.).

Згідно з фінансовим звітом ПАТ "Акустика" за дев'ять місяців 2011 року підприємство отримало доходу на суму 408,0 тис. грн., видатки підприємства склали 1629,0 тис. грн., збиток склав 1221000,00 грн. (а.с. 31-34 том 4).

Відповідач стверджує, що задля виплати боргу згідно з рішенням господарського суду у справі № 5/45 підприємство змушене було реалізувати всі виробничі запаси, сировину, готову продукцію, на даний час підприємство не має можливості здійснювати господарську діяльність та заробляти кошти; єдиний спосіб отримання доходу для відповідача це передача в оренду приміщень цілісного майнового комплексу ПАТ "Акустика", проте у звязку з тим, що у підприємства відсутні кошти на проведення ремонту приміщень, орендарі виконують поточний ремонт в рахунок орендної плати, відповідно обігові кошти не надходять на рахунки відповідача; зважаючи на складене матеріальне положення підприємства, відсутність обігових коштів, замовлень на продукцію, відсутність коштів на ремонт обладнання та приміщень, у випадку винесення рішення на користь позивача та стягнення всієї суми боргу, підприємство не зможе належним чином виконувати зобовязання по виплаті заробітної плати працівникам, виплачувати податки та збори до бюджету; цілісний майновий комплекс, переданий в іпотеку позивачу, у випадку винесення рішення про задоволення позовних вимог буде переданий для реалізації через торги, що поставить підприємство під загрозу банкрутства, що не відповідає загальним принципам цивільного законодавства та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідач також звертає увагу господарського суду на те, що основне зобовязання за Договором було виконано відповідачем в повному обсязі 05.05.11 р.

З огляду на викладене, відповідач просить господарський застосувати положення ч.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір штрафних санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача враховуючи наступне.

Застосовуючи припис, викладений в ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку (пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Господарським судом враховується тривалий строк невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором.

Сума основної заборгованості за Договором, на сплату якої в повному обсязі посилається відповідач, сплачена Позичальником не в добровільному порядку на виконання умов Договору, а примусово стягнута органами державної виконавчої служби на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.08.10 р. у справі № 5/45.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів, 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків не є неустойкою, а тому не підлягають зменшенню.

Крім того, згідно заяви від 27.12.11 р. відповідач просить стягнути з позивача в доход державного бюджету штраф за ухилення від вчинення дій, покладених на нього ухвалами господарського суду від 14.12.11 р. та 22.12.11 р., який передбачений п. 5. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 88 том 4).

Господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

З наведеної правової норми вбачається, що стягнення штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону є правом суду, а не його обов'язком.

Вказане право господарський суд застосовує на власний розсуд, враховуючи фактичні обставини справи, причини невиконання винною стороною вимог суду.

З огляду на викладене, господарський суд вважає заяву відповідача від 27.12.11 р. безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Державне мито у справі та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акустика"(25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 5, код 14308687) на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, к/р 32003176201 в Головному управлінні НБУ по м. Києві і області, МФО 380537, код 19017842) заборгованість в сумі 1 459 842,67 грн., з яких: 680 690,62 грн. - проценти за користування кредитом; 20 181,17 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; 333 345,20 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту; 165 518,90 грн. - інфляційні втрати за несплату процентів; 221 876,67 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 38 230, 11 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 14 598,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,48 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 03.01.2012 року.