Постанова № 20533319, 27.12.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2011 року Справа № 5002-11/3417-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЧерткової І.В.,

суддівГолика В.С.,

Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність № 11/01-Д від 10.01.10; товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд";

відповідача ОСОБА_3, довіреність № 1882 від 27.09.11; фізична особа-підприємець ОСОБА_4;

третьої особи не зявився; мале підприємство "Каштак"

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 02 вересня 2011 року у справі №5002-11/3417-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" (вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 127, кв. 132, Харків, 61195)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 95034)

3-тя особа мале підприємство "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в,Уютне,Сакський р-н,96555)

про стягнення 338089,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 338089, 50 грн., в тому числі: 318361,70 грн. основного боргу; 4358,00 грн. суми індексації; 1447,70 грн. 3 % річних; 13922,00 грн. пені.

Під час розгляду справи судом першої інстанції уточнив позовні вимоги та просив стягнути 318361, 70 грн. основного боргу, 3% річних за період з 06.02.11 по 04.08.11 у сумі 1 447, 70 грн.; суми індексації за період з 06.02.11 по 04.08.11 у сумі 4358, 00 грн., пеню за період з 05.02.11 по 04.08.11 у сумі 13729, 47 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2011 року у справі №5002-11/3417-2011 позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю, "Кримтрансбуд", 318361, 70 грн. основного боргу; 4358, 00 грн. інфляційних витрат; 1447, 70 грн. 3 % річних; 13729, 00 грн. пені.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне зясування судом усіх обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Також, заявник стверджує, що акт звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні №4 від 31.01.11, №12 від 10.11.10, №13 від 30.11.10 відповідач не підписував та заперечує факт отримання товару за цими накладними.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представники позивача та третьої особи заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представник відповідача заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проте у судовому засіданні відмовився від зазначеного клопотання.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У період з 10.11.10 по 30.12.10 товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" було поставлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 товар (пісок) на загальну суму 323198, 90 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ 12 від 10.11.10 на суму 128000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 21333, 33 грн. (т.1,а.с.42);

-№ 13 від 30.11.10 на суму 50000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 8333, 33 грн. (т.1,а.с.44);

- № 24 від 30.12.10 на суму 145198, 90 грн., в т.ч. ПДВ 24199, 82 грн. (т.1,а.с.40).

Факт отримання відповідачем товару (піску) підтверджується:

-накладною № 12 від 10.11.10, в якій міститься підпис та печатка відповідача у графі „отримав”;

-накладною № 13 від 30.11.10, в якій міститься підпис та печатка відповідача у графі „отримав”;

-накладною № 24 від 30.12.10, в якій міститься підпис та печатка відповідача у графі „отримав”.

Також, 04.01.11 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) був укладений договір постачання піску №04/01 (т.1,а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору № 04/01 від 04.01.11 постачальник зобов`язується здійснити постачання піску на умовах франко-автомашина з складу постачальника, а покупець прийняти та оплатити постачальнику вартість піску.

Пунктом 3.3 договору № 04/01 від 04.01.11 встановлено, що загальна сума цього договору складається з сум вказаних у накладних на кожну партію піску, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно до пункту 4.1 договору № 04/01 від 04.01.11 покупець сплачує постачальнику вартість поставленого піску на підставі рахунків шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника впродовж 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до пункту 5.2 договору № 04/01 від 04.01.11 за порушення строків платежів за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Договір № 04/01 від 04.01.11 набрав чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.11 (пункт 8.1 договору).

На виконання умов договору № 04/01 від 04.01.11 позивачем у період з 31.01.11 по 15.06.11 було поставлено відповідачу пісок на загальну суму 341079, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ 4 від 31.01.11 на суму 114854, 70 грн., в т.ч. ПДВ 19142, 45 грн. (т.1,а.с.38);

-№ 26 від 28.02.11 на суму 59158, 80 грн., в т.ч. ПДВ 9859, 80 грн. (т.1,а.с.36);

-№ 45 від 31.03.11 на суму 34736, 10 грн., в т.ч. ПДВ 5789, 35 грн. (т.1,а.с.33);

-№ 68 від 29.04.11 на суму 33660, 00 грн., в т.ч. ПДВ 5610, 00 грн. (т.1,а.с.31);

-№ 75 від 13.05.11 на суму 61040, 40 грн., в т.ч. ПДВ 10173, 40 грн. (т.1,а.с.28);

-№ 90 від 31.05.11 на суму 22771, 20 грн., в т.ч. ПДВ 3795, 20 грн. (т.1,а.с.25);

-№ 101 від 15.06.11 на суму 14858, 40 грн., в т.ч. ПДВ 2476, 40 грн. (т.1,а.с.22).

Факт отримання відповідачем товару (піску) підтверджується:

-накладною № 4 від 31.01.11, в якій міститься підпис та печатка відповідача у графі „отримав”;

-накладною № 26 від 28.02.11, в якій міститься підпис та печатка відповідача у графі „отримав”;

-довіреністю на отримання цінностей № 19 від 16.03.11 (т.1,а.с.34) за накладною № 45 від 31.03.11;

-за накладною № 68 від 29.04.11, в якій міститься підпис та печатка відповідача у графі „отримав”;

-довіреністю на отримання цінностей № 34 від 02.05.11 (т.1,а.с.29) за накладною № 75 від 13.05.11;

-довіреністю на отримання цінностей № 19 від 16.03.11 (т.1,а.с.26) за накладною № 90 від 31.05.11;

-довіреністю на отримання цінностей № 39 від 01.06.11 (т.1,а.с.23) за накладною № 101 від 15.06.11;

Відповідно до пункту 4.1 договору № 04/01 від 04.01.11 позивачем були видані рахунки на оплату поставленого товару (т.1,а.с.21,24,27,30,32,35,37).

На виконання вимог податкового законодавства у підтвердження здійснення господарської операції з купівлі відповідачем товару (піску), зокрема, зазначеного у видаткових накладних №4 від 31.01.11; №12 від 10.11.10; №13 від 30.11.10 позивачем були видані податкові накладні № 3 від 31.01.11 з сумою ПДВ 19142, 45 грн. (т.2,а.с.27); № 14 від 10.11.10 з сумою ПДВ 21333, 33 грн. (т.2,а.с.19); № 15 від 30.11.10 з сумою ПДВ 8333, 33 грн. (т.2,а.с.20).

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були укладені акти звірки та зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 203 Господарського кодексу України від 31.01.11, 28.02.11, 19.04.11 та 29.04.11 (т.1,а.с.45-48).

Відповідно до вказаних актів між відповідачем та позивачем було здійснено взаємозалік однорідних вимог на загальну суму 443775, 70 грн., а саме:

-за накладними № 12 від 10.11.10; № 13 від 30.11.10; № 24 від 30.12.10; № 4 від 31.01.11, згідно актів зарахування зустрічних однорідних вимог, зобовязання припинилися у повному обсязі;

-за накладною № 26 від 28.02.11 згідно актів зарахування зустрічних однорідних вимог, зобовязання припинилися частково у сумі 5722, 10 грн.

Таким чином, заборгованість зі сплати за товар (пісок), якій постачався у період з 10.11.10 по 30.12.10 за накладними № 12 від 10.11.10; № 13 від 30.11.10; № 24 від 30.12.10, є погашеною у повному обсязі.

За договором поставки піску № 04/01 від 04.01.11, з урахуванням взаємозаліку однорідних вимог (за накладною № 4 від 31.01.11, зобовязання припинилися), склалася заборгованість у сумі 220 502, 80 грн., яка відповідачем оплачена не була.

01.11.10 між малим підприємством "Каштак" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 01/11 (т.1,а.с.14).

Відповідно до вказаного договору первісний кредитор уступає права вимоги на підставі акта звірки взаємних розрахунків за вересень 2010 року по жовтень 2010 року між малим підприємством "Каштак" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, а новий кредитор приймає вказаний розмір права вимоги в обємі та сумі згідно акту звірки взаємних розрахунків.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що згідно з вказаним договором новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, які виникли з основному договору в сумі 97858, 90 грн.

Право вимоги за договором № 01/11 від 01.11.10 у сумі 97858, 90 грн. підтверджується договором № 16/7/К від 16.09.10 (т.2,а.с.82), видатковою накладною № 86 від 30.09.10 (т.2,а.с.83); видатковою накладною № РН-0000178 від 30.09.10 (т.2,а.с.84); актом звірки взаєморозрахунків (т.2,а.с.85) та зазначена заборгованість відповідачем не заперечується.

17.01.11 позивач направив на адресу відповідача вимогу №17/01, в який повідомив про зміну кредитора в зобовязаннях на суму 97858, 90 грн. та просив погасити зазначену заборгованість у строк до 24.01.11 (т.1,а.с.78).

Вимога №17/01 від 17.01.11 була отримана фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 17.01.11, що підтверджується відміткою про отримання на примірнику вимоги з підписом та печаткою відповідача.

Однак, заборгованість у сумі 97858, 90 грн., право вимоги якої перейшло до позивача за договором відступлення права вимоги № 01/11 від 01.11.10, сплачена не була.

Несплата заборгованості за поставлений товар (пісок) за договором поставки № 04/01 від 04.01.11 та несплата заборгованості за зобовязаннями, право вимоги за якими перейшло до позивача за договором відступлення права вимоги № 01/11 від 01.11.10, стало підставою для звернення останнього з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 318361,70 грн. основного боргу, 3% річних за період з 06.02.11 по 04.08.11 у сумі 1 447, 70 грн.; суми індексації за період з 06.02.11 по 04.08.11 у сумі 4358, 00 грн., пеню за період з 05.02.11 по 04.08.11 у сумі 13729, 47 грн.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір поставки піску № 04/01 від 04.01.11.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до пункту 4.1 договору № 04/01 від 04.01.11 покупець сплачує постачальнику вартість поставленого піску на підставі рахунків шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника впродовж 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату товару (піску) виставлялися позивачем у день поставки (т.1,а.с.21,24,27,30,32,35,37). Отже, остання поставка товару (за 15.06.11) мала бути оплачена відповідачем в строк до 20.06.11.

У період з у період з 31.01.11 по 15.06.11 на виконання умов договору № 04/01 від 04.01.11 позивач поставив відповідачеві товар (пісок) на загальну суму 341 079, 60 грн. (т.1,а.с.22,25,28,31,33,36,38), з яких 220 502, 80 грн., з урахуванням взаємозаліку однорідних вимог (т.1,а.с.45-48), на час звернення позивача до суду не оплачені.

З огляду на викладене, позовні вимоги у частині стягнення 220 502, 80 грн. заборгованості за поставлений товар (пісок) у період з 31.01.11 по 15.06.11 підлягають задоволенню.

Позивач у своєму позові просить стягнути пеню за період з 05.02.11 по 04.08.11 у сумі 13729, 47 грн., нараховану за прострочення виконання зобовязань за договором поставки піску № 04/01 від 04.01.11.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2 договору № 04/01 від 04.01.11 за порушення строків платежів за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

З наведеного пункту договору вбачається, що сторони встановили порядок нарахування пені за весь період прострочення, включаючи день оплати, тобто сторони визначили інший порядок нарахування пені, що відповідає положенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені (т.1,а.с.77) судова колегія вважає їх невірними.

У розрахунках суми пені за видатковою накладною № 4 від 31.01.11 на суму 114854, 70 грн. (т.1,а.с.38) позивач припустився арифметичної та фактичної помилки, що призвело до неправильного нарахування суми пені у цілому.

Так, розраховуючи пеню за накладною № 4 від 31.01.11 за період з 01.03.11 по 19.04.11 позивач виходив з суми боргу 107580, 40 грн., хоча відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.11 (т.1,а.с.45) зобовязання за цією накладною припинилися на суму 37274, 30 грн., тобто позивач мав виходити з суми боргу 77580, 40 грн. Крім того, розраховуючи пеню за накладною № 4 від 31.01.11 за період з 01.03.11 по 19.04.11 позивач вказав кількість днів прострочення 42, хоча фактично у період з 01.03.11 по 19.04.11 нараховується 50 днів.

Наведені помилки призвели до невірних розрахунків суми пені за накладною № 4 від 31.01.11 та, як наслідок до невірного нарахування суми пені вцілому.

Отже, сума пені за накладною № 4 від 31.01.11 розраховується наступним чином.

З 06.02.11 по 28.02.11 заборгованість існувала у сумі 114854, 70 грн. протягом 23 днів, таким чином сума пені за цій період дорівнює 1121, 80 грн. (114854, 70 грн. х 15,5% х 23 / 365).

Згідно акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.11 (т.1,а.с.45) зобовязання за цією накладною припинилися на суму 37274, 30 грн.

Отже, з 01.03.11 по 19.04.11 заборгованість існувала у сумі 77580, 40 грн. протягом 50 днів, таким чином сума пені за цій період дорівнює 1647, 26 грн. (77580, 40 грн. х 15,5% х 50 /365).

Згідно акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.04.11 (т.1,а.с.47) зобовязання за цією накладною припинилися на суму 41102, 50 грн.

Отже, з 20.04.11 по 29.04.11 заборгованість існувала у сумі 36477, 90 грн. протягом 10 днів, таким чином сума пені за цій період дорівнює 154, 90 грн. (36477, 90 грн. х 15,5% х 10 /365).

Згідно акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.04.11 (т.1,а.с.46) зобовязання за накладною № 4 від 31.01.11 припинилися повністю.

Таким чином, сума пені за весь період існування заборгованості за накладною № 4 від 31.01.11 (з 06.02.11 по 29.04.11) складає 2923, 96 грн.

Перевіривши розрахунки суми пені за іншими накладними (№ 26 від 28.02.11; № 45 від 31.03.11; № 68 від 29.04.11; № 75 від 13.05.11; № 90 від 31.05.11; № 101 від 15.06.11), судова колегія вважає їх вірними.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені за період з 05.02.11 по 04.08.11 у сумі 13729, 47 грн., нараховану за прострочення виконання зобовязань за договором поставки піску № 04/01 від 04.01.11, підлягають частковому задоволенню у сумі 10312, 60 грн.

01.11.10 між малим підприємством "Каштак" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 01/11 (т.1,а.с.14).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно умов договору № 01/11 від 01.11.10 первісний кредитор уступає права вимоги на підставі акта звірки взаємних розрахунків за вересень 2010 року по жовтень 2010 року між малим підприємством "Каштак" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, а новий кредитор приймає вказаний розмір права вимоги в обємі та сумі згідно акту звірки взаємних розрахунків.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що згідно з вказаним договором новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, які виникли з основному договору в сумі 97858, 90 грн.

Право вимоги за договором № 01/11 від 01.11.10 у сумі 97858, 90 грн. підтверджується договором № 16/7/К від 16.09.10 (т.2,а.с.82), видатковою накладною № 86 від 30.09.10 (т.2,а.с.83); видатковою накладною № РН-0000178 від 30.09.10 (т.2,а.с.84); актом звірки взаєморозрахунків (т.2,а.с.85) та зазначена заборгованість відповідачем не заперечується.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.01.11 позивач направив на адресу відповідача вимогу №17/01 в який повідомив про зміну кредитора в зобовязаннях на суму 97858, 90 грн. та просив погасити зазначену заборгованість у строк до 24.01.11 (а.с.78).

Вимога №17/01 від 17.01.11 була отримана фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 17.01.11, що підтверджується відміткою про отримання на примірнику вимоги з підписом та печаткою відповідача.

Однак, заборгованість у сумі 97858, 90 грн., право вимоги якої перейшло до позивача за договором відступлення права вимоги № 01/11 від 01.11.10, сплачена не була.

Оскільки, факт наявності у відповідача зобовязання зі сплати 97858, 90 грн. є підтвердженим належними доказами та до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" перейшло право вимоги , то позовні вимоги про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 97858, 90 грн. боргу підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" у своєму позові просить стягнути нараховані на заборгованість у сумі 97858, 90 грн. 3% річних за період з 06.02.11 по 04.08.11 у сумі 1 447, 70 грн.; суму індексації за період з 06.02.11 по 04.08.11 у сумі 4358, 00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.

Перевіривши правильність розрахунків інфляційних витрат та 3% річних судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні №4 від 10.11.11, №12 від 10.11.10, №13 від 30.11.10 відповідач не підписував та товар за цими накладними не отримував, є неспроможними.

Так, за даними Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (т.2,а.с.113) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних № 3 від 31.01.11 з сумою ПДВ 19142, 45 грн. (т.2,а.с.27); № 14 від 10.11.10 з сумою ПДВ 21333, 33 грн. (т.2,а.с.19); № 15 від 30.11.10 з сумою ПДВ 8333, 33 грн. (т.2,а.с.20). Зазначені податкові накладні видані позивачем у підтвердження здійснення господарської операції з купівлі відповідачем товару (піску), зазначеного у видаткових накладних №4 від 31.01.11; №12 від 10.11.10; №13 від 30.11.10.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не було заявлено позовних вимог про стягнення заборгованості за накладними №4 від 10.11.11, №12 від 10.11.10, №13 від 30.11.10, оскільки згідно актів звірки та зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 203 Господарського кодексу України від 31.01.11, 28.02.11, 19.04.11 та 29.04.11 (т.2,а.с.45-48), зобовязання за цими накладними припинилися у повному обсязі.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення судом першої інстанції про час та місце судового засідання не підтверджуються матеріалами справи.

Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.08.11 про порушення провадження у справі (т.1,а.с.1-2) була направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, Сімферополь, 95034, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 12.08.11 (т.2,а.с.116). Вказана адреса є юридичною адресою відповідача (т.2,а.с.30). Більш того, цю адресу наводить відповідач і в апеляційній скарзі.

Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.11 про відкладення розгляду справи (т.1,а.с.71), також була направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, Сімферополь, 95034. Поштові повернення направленої відповідачеві кореспонденції за цією адресою на адресу суду не надходили, а, отже, немає підстав вважати, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ці ухвали не отримував.

Згідно з позицією, викладеною у листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 № 01-8/482, відповідний штамп суду з відміткою про відправку процесуального документу, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.11 містить відмітку про відправку процесуального документу сторонам, у звязку з цим підстави для висновку про неналежне повідомлення відповідача відсутні.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції визнав розрахунки пені, надані позивачем, вірними не перевіривши їх належним чином, що призвело до прийняття неправильного рішення в частині стягнення суми пені, нарахованої за прострочення виконання зобовязань за договором поставки № 04/01 від 04.01.11.

Таким чином, висновки щодо розміру пені, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає зміненню.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 частини 1 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2011 року у справі №5002-11/3417-2011 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (95034, АДРЕСА_1; іпн НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд", (61195, Харків, вул. Гвардійців-Широнінцев, буд. 127, кв. 132, ЄДРПОУ 37090973) 318361, 70 грн. основного боргу, 4358, 00 грн. інфляційних витрат, 1447, 70 грн. 3 % річних; 10312, 60 грн. пені, 3346, 85 грн. держмита, 233, 62 грн. витрат на судове технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.”

3.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя< Підпис >І.В. Черткова

Судді< Підпис >В.С. Голик

< Підпис >В.В.Сотула

<Список >

<Список ><Довідник >

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтрансбуд" (вул. Гвардійців-Широнінцев, буд.121, кв.132,Харків,61195)

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,Сімферополь,95034)

3. Мале підприємство "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в,Уютне,Сакський р-н,96555)

4. <кредитор >(< адреса >)

<Сюда вписывать остальных >