Рішення № 20532555, 16.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/51916.12.11 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомжитлово-будівельного кооперативу «Будівельник», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея СЛ», м. Київ

про стягнення 73036,66 грн. та зобовязання укласти договір

при секретарі судового засідання Білову М.В.

за участю представників:

позивача Савчук Ю.Д. голова правління;

відповідача Бабенко Л.І.- директор, ОСОБА_1. (дов. від 15.11.2011 р.);

СУТЬ СПОРУ:

житлово-будівельний кооператив «Будівельник»(далі-позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея СЛ»(далі-відповідач) про стягнення 73036,66 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги та зобовязання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг по утриманню будинку і прибудинкової території.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем фактично споживались житлово-комунальні послуги, проте, в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг сторонами не укладено, у звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вартості фактично спожитих комунальних послуг та зобовязання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг по утриманню будинку і прибудинкової території.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «Будівельник»є замовником комунальних послуг та балансоутримувачем будівель, споруд, вбудованих та прибудованих приміщень нежитлового фонду Голосіївського району м. Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Орхідея СЛ»є користувачем частин нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. В. Васильківська (Червоноармійська), 80.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у сумі 73036,66 грн., в тому числі: за 2009 рік заборгованість у сумі 17856,18 грн. за опалення та гаряче водопостачання, холодне водопостачання, експлуатаційні витрати на утримання будинку і прибудинкової території; за 2010 рік заборгованість у сумі 31134,13 грн. за теплопостачання та експлуатаційні витрати на утримання будинку і прибудинкової території; за 2011 рік заборгованість у сумі 24046,35 грн. за теплопостачання та експлуатаційні витрати на утримання будинку і прибудинкової території. При цьому, як на підставу звернення до суду з даною вимогою позивач посилається на фактичне надання відповідачеві у період з 01.01.2009 року по 01.10.2011 року житлово-комунальних послуг та послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів від 10.01.1996 року, від 02.12.2009 року та від 24.11.2011 року, складених відповідачем за участю представника позивача, в приміщенні, яке перебуває у користуванні відповідача з 1996 року відсутнє теплопостачання.

Також, в матеріалах справи наявний договір № 08664/5-01 від 05 травня 2009 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладений між ВАТ «АК «Київводокала»та відповідачем, на підставі якого здійснювалось постачання відповідачу питної води та приймання стічних вод та оплата відповідачем вартості водопостачання та водовідведення.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують узгодження сторонами вартості експлуатаційних послуг та послуг на утримання будинку та прибудинкової території, доказів фактичного надання позивачем та отримання відповідачем зазначених послуг.

Відповідно до ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Отже, враховуючи, що чинним законодавством передбачено здійснення правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг виключно на договірних засадах, матеріали справи не містять доказів укладення сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг та послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, доказів фактичного надання позивачем послуг, вартість яких він просить стягнути з відповідача, навпаки, наявними в матеріалах справи доказами (акти про відсутність теплопостачання, договір на постачання питної види та приймання стічних вод) підтверджується відсутність правовідносин сторін як виконавця та споживача комунальних послуг, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 73036,66 грн. відсутні.

Також, позивачем заявлено вимогу про зобовязання відповідача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг по утриманню будинку і прибудинкової території.

Аналіз Закону України «Про житлово-комунальні послуги»дозволяє дійти висновку, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обовязковим з метою закріплення взаємних прав і обов`язків замовника і виконавця житлово-комунальних послуг.

Так, згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Враховуючи приписи даної статті спір про зобовязання укласти такий договір може бути розглянутий господарським судом відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (частини 1, 4 і 5 статті 181 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи примірники договору про надання послуг направлені позивачем відповідачу 08 липня 2011 року, з позовом про зобовязання укласти договір позивач звернувся до суду 30 жовтня 2011 року, тобто поза межами двадцятиденного строку, встановленого ст. 181 Господарського кодексу України.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»на споживача комунальних послуг покладений обовязок укладення з виконавцем житлово-комунальних послуг договору, на основі типового договору, підготовленого виконавцем.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. (п. 3. ч. 4 ст. 179 ГК України).

Статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем. Так, за заначеною нормою істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Проект договору направлений позивачем відповідачу для укладення, примірники якого наявні в матеріалах справи, не містять всіх істотних умов, визначених як істотні за статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»для даного виду договорів, а саме: тарифи та їх складові на кожну з житлово-комунальних послуг; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту.

Отже, враховуючи, що проект договору, запропонований позивачем до укладення, не містить всіх умов, визнаних як істотні для даного виду договорів, позивачем не дотримано загальний порядок укладення договорів, встановлений ст. 181 Господарського кодексу України, в частині зобовязання відповідача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг по утриманню будинку і прибудинкової території позов також задоволенню не підлягає.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову житлово-будівельного кооперативу «Будівельник»про стягнення заборгованості у розмірі 73036,66 грн. та зобовязання укласти договір.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.

Крім того, при зверненні до суду з даним позовом позивачем заявлено вимоги майнового (стягнення 73036,66 грн.) та немайнового (зобовязання укласти договір) характеру, проте, державним митом оплачено тільки позовну вимогу майнового характеру, отже з позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України державне мито за вимогу немайнового характеру у розмірі 85,00 грн., передбаченому “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” чинному станом на момент подання позовної заяви.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

В позові відмовити.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Будівельник»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 80, код 22894038) в доход Державного бюджету України 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) державного мита.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 27.12.2011 р.