Рішення № 20532438, 26.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/45926.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт України"

до Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк"

третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_4 предст. за довір.;

від третьої особи: не з»явились.

Рішення прийняте 26.12.2011 у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні перервою з 21.12.2011 по 26.12.2011.

У судовому засіданні 26.12.2011, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріпорт України»до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису №843 від 16.09.2011 заборгованості в сумі еквівалентній 5191869,00 дол. США з поручителя ТОВ «Брізпорт Україна», таким, що не підлягає виконанню, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2011 порушено провадження у справі №35/459, розгляд справи призначений на 21.12.2010.

В судовому засіданні 21.12.2011 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/459.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 21.12.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 26.12.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна»(позивач) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Правекс-Банк»(відповідач) було укладено Договір поруки №1021-004/08Ф, відповідно до п.1.1 якого поручитель, у порядку та на умовах, передбачених даним Договором зобов»язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов»язань ОСОБА_6 (ОСОБА_6) (Позичальника) за Договором про відкриття кредитної лінії №1665-005/08Ф (із змінами та доповненнями) від 10.04.2008 та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасно та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 10.04.2013 у розмірі 30300000 грн. та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

16.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис №843 на суму 5191869,00 дол. США за договором поруки №1021-004/08Ф від 15.04.2008 року про звернення стягнення на заборгованість в сумі, еквівалентній 5191869,00 дол. США. В забезпечення зобов»язань боржника ОСОБА_6 за Договором про відкриття кредитної лінії №665-005/08Ф від 10.04.2008. Стягнення проводиться за період з 01.03.2011 по 08.09.2011.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 87 Закону України “Про нотаріат”, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно цього Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформація, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, відповідно до вищенаведених норм, обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника.

Згідно п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в порушення вимог чинного законодавства України, виконавчий напис вчинено без отримання доказів безспірності заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №665-005/08Ф від 10.04.2008 року.

Судом встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку та боржника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості боржника перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками банку щодо наявності грошового зобовязання боржнику по тілу кредиту, відсотках та пені є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до боржника.

З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України “Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172. Вищезазначене вказує на відсутність у написі сили виконавчого документу, через що напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Брізпорт Україна” про визнання виконавчого напису №843, вчиненого 16.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на договорі поруки №1021-004/08Ф від 15.04.2008 року, таким, що не підлягає виконанню, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст.32, 33, 34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №843, вчинений 16.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яким запропоновано звернути стягнення заборгованості в сумі еквівалентній 5191869,00 дол. США, з поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна»(01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, ідентифікаційний код 32668060) за договором поруки №1021-004/08Ф від 15.04.2008 року.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Правекс-Банк” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, ідентифікаційний код 14360920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Брізпорт Україна” (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, ідентифікаційний код 32668060) витрати по сплаті судового збору в сумі 941,00 грн. (дев»ятсот сорок одну гривню 00 коп.).

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.12.2011