Рішення № 20532134, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/16122.12.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд"

доДочірнього підприємства "Сеть-маркет"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса-В"

простягнення 15 957,30 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача:ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 01.11.2011 р.;

від відповідача:не зявився;

від третьої особи:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Сеть-маркет" (далі відповідач) про стягнення з відповідача 15 957, 30 грн. боргу за Договором № 290 від 01.04.2010 р., укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса-В", право вимоги за яким перейшло до позивача згідно з укладеним з третьою особою Договором відступлення права вимоги № 12/09-4 від 12.09.2011 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач неналежним чином виконував зобовязання з оплати поставленого третьою особою товару за Договором № 290 від 01.04.2010 р., у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед третьою особою на суму 15 957, 30 грн., право вимоги щодо стягнення якої перейшло до позивача згідно з Договором відступлення права вимоги № 12/09-4 від 12.09.2011 р. Оскільки відповідач не погасив заборгованість перед позивачем, останній вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2011 р. порушено провадження у справі № 5/161, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса-В"; розгляд справи призначено на 25.10.2011 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва розгляд справи № 5/161 неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 22.12.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 22.12.2011 р. представники відповідача та третьої особи не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Також, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, в тому числі не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 22.12.2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2010 р. між третьою особою (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір № 290, відповідно до якого постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору покупець оплачує товар, що поставляється за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 днів. При цьому, сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн. з кожного магазину. (п. 7.9. Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору він набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 р.

11.07.2011 р. відповідачем та третьою особою був підписаний Акт перевірки розрахунків за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., відповідно до якого заборгованість по рахунку 63110000 та 37111000 становить 15 957, 30 грн.

12.09.2011 р. між позивачем (новий кредитор) та третьою особою (первісний кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 109-4, відповідно до п. 1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги до Дочірнього підприємства "Сеть-Маркет" (боржник) про стягнення 15 957, 30 грн. (основний борг).

Згідно з п. 2 Договору відступлення права вимоги сторони свідчать, що основний борг виник внаслідок здійснення поставки товару первісним кредитором боржнику за Договором № 290від 01.04.2010 р. та порушенням боржником прийнятих на себе зобовязань.

При цьому, відповідно до п. 4 Договору відступлення права вимоги сторони дійшли згоди, що він є безвідплатним, тобто первісний кредитор не має права на отримання жодної винагороди від нового кредитора за цим Договором.

Відповідно до п. 5 Договору відступлення права вимоги новий кредитор гарантує, що до моменту підписання цього договору він отримав оригінали документів, які обґрунтовують підстави виникнення основного боргу та його розмір, а саме: Договір № 290 твід 01.04.2010 р. та Акт перевірки розрахунків за період з 01 по 30 червня 2011 р.

20.09.2011 р. позивач надіслав відповідачу Претензію від 13.09.2011 р., якою вимагав протягом семи днів сплатити заборгованість у розмірі 15 957, 30 грн., яка була залишена без відповіді, з огляду на що позивач вирішив звернутись за захистом своїх прав до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Укладений між відповідачем та третьою особою договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, за приписами зазначених норм, уступка первісним кредитором права вимоги до його боржника новому кредиторові здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобовязання, яке існувало на момент переходу прав, і такі права мають бути підтверджені належними документами.

Так, укладаючи Договір відступлення первісний кредитор засвідчив та передав, а новий кредитор отримав оригінали документів, які обґрунтовують підстави виникнення основного боргу та його розмір в сумі 15 957, 30 грн., зокрема: Договір № 290 від 01.04.2010 р. та Акт перевірки розрахунків за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.

З огляду на викладене, третя особа, в силу ст. ст. 512-520 Цивільного кодексу України, передала, а позивач отримав права вимоги на стягнення з відповідача, в тому числі, коштів в розмірі 15 957, 30 грн., як боргу, який виник внаслідок здійснення поставки товару кредитором боржнику за Договором № 290 від 01.04.2010 р. та порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань за ним.

В силу приписів ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 518 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

З правових конструкції відповідних правових норм випливають як обовязки нового кредитора у зобовязанні, зокрема, на нового кредитора покладається обовязок повідомити боржника про перехід прав у зобовязанні, оскільки в протилежному випадку новий кредитор несе ризик настання для себе різного роду несприятливих правових наслідків, так і права боржника у такому зобовязанні, за якими, боржник має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором, не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні або виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові.

Судом встановлено, що 20.09.2011 р. позивач надіслав відповідачу Претензію від 13.09.2011 р., якою позивач повідомив відповідача про перехід прав у зобовязанні та вимагав від відповідача протягом семи днів сплатити заборгованість у розмірі 15 957, 30 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт повідомлення відповідача про перехід прав у зобовязанні за договором № 290 від 01.04.2010 р. є доведеним належним чином з боку позивача.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно зясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів користування передбаченими ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України правами щодо того, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, відповідачем до суду не представлено.

Документів належного виконання зобовязання в частині перерахування на користь третьої особи боргу з оплати товару за договором № 290 від 01.04.2010 р. відповідач суду також не надав.

Зважаючи на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів про повернення боргових коштів за Договором відступлення, а також доказів про визнання недійсним договору або визнання його в судовому порядку таким, що не відбувся (неукладеним) між сторонами, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача, як боржника, заборгованості у розмірі 15 957,30 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судове рішення", зі змінами та доповненнями, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог, вони підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Сеть-маркет" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 57; код ЄДРПОУ 32210013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Трейд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 26; код ЄДРПОУ 35371243) 15 957 (пятнадцять тисяч девятсот пятдесят сім) грн. 30 коп. основного боргу, 159 (сто пятдесят дев'ять) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 26.12.2011 р.